Зміст змістовних модулів та тем програми

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

«Закони і форми правильного мислення»

 

Тема 1. Предмет і значення логіки.

Мислення як предмет вивчення логіки. Чуттєві форми пізнання. Особливості абстрактного мислення. Логічні форми мислення. Логіка і мова. Поняття штучної мови.

Метод формалізації: його логічна сутність, можливості та широти його використання.

Визначення логіки як науки.

Історичні етапи розвитку логічного значення: традиційна логіка та сучасна. Періоди сучасної логіки: а) класичний (логіка висловлювань, логіка предметів); б) некласичний (антична логіка, логіка часу, епістемічна логіка, деонтична логіка, аксіологічна логіка, логіка дії тощо). Значення логіки для юристів.

 

Тема 2. Поняття.

Поняття як форма мислення. Ознака предмета думки. Логічні прийоми утворення понять. Поняття та слово. Зміст та обсяг поняття. Види понять за обсягом. Види понять за змістом. Закон утвореного відношення між обсягом і змістом поняття.

Відношення між поняттями. Порівняні і непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття. Типи сумісності: рівнозначність, підпорядкування, перетин. Типи несумісності: співпідпорядкування, суперечності, протилежності.

Логічні операції з поняттями. Обмеження та узагальнення поняття. Дефініція (визначення) поняття. Види визначень: номінальні та реальні; явні та наявні.

Правила визначення поняття.

Поділ поняття та його види.

Поділ за видозміною ознаки та його правила.

Дихотомічний поділ. Класифікація.

 

Тема 3. Судження.

Загальна характеристика судження. Судження та речення.

Прості судження, їх види та структура.

Поділ простих суджень за якістю.

Поділ простих суджень за кількістю.

Об’єднання класифікація простих категоричних судження за якістю та кількістю.

Поняття про логічні відношення між простими судженнями. Відношення еквівалентності. Відношення часткової сумісності. Відношення підпорядкування. Відношення підпорядкування. Відношення протилежності. Відношення суперечності. Логічний квадрат.

Поняття складного висловлювання. Логічні сполучники та логічні операції. Кон’юкція, слабка і сильна диз’юнкція, імплікація, еквіваленція. Принципи формалізації складних суджень. Таблиці істинності.

Поділ суджень за модальнісьтю

 

Тема 4. Закони логіки висловлювань.

Загальна характеристика законів логіки.

Природні закони, нормативні закони, закони логіки.

Формально-логічний закон як тотожно-істинна формула. Логічний закон, логічне протиріччя, висловлювання, що виконується. Метод таблиць істинності як один із спеціальних методів виявлення законів логіки за їхньою формальною структурою.

Основні принципи правильного мислення.

Закони тотожності.

Закон протиріччя. Суть принципу несуперечності і особливості його реалізації в законі не протиріччя. Закон виключеного третього.

Принцип логічної послідовності логічних висловлювань. Закон виключеного третього. Принцип логічної послідовності логічних висловлювань. Закон виключеного третього та бівалентна семантика традиційної логіки.

Закон достатньої підстави. Принцип. Обґрунтованості. Необхідність виконань законів логіки.

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

«Логічні основи теорії аргументації»

 

Тема 5. Умовивід.

Загальна характеристика умовиводу, його структура. Демонстративні та недемонстративні умовиводи. Дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм, його фігури і правила.

Умовні силогізми (чисто умовний та умовно-категоричний).

Розділові силогізми (розділов-категоричний та умовно-розділовий).

Дедукція і редукція.

Індуктивний умовивід. Повна та неповна індукція як види дедуктивних умовиводів.

Умовивід за аналогією.

Аналогія як комбінований (індуктивно-дедуктивний) вивід.

 

Тема 6. Система натурального виводу (СНВ) логіки висловлювань.

Повнота та несуперечливість СНВ. Язик логіки висловлювань: алфавіт, визначення припустимих виразів, семантика логічних сполучників. Правила рівносильної заміни.

Принципи побудови логічного виводу в СНВ (прямого та опосередкованого припущення). Можливості використання натурального численного висловлювання в слідчій практиці.

 

Тема 7. Логічні основи теорії аргументації.

Поняття про аргументацію. Дедуктивна та не дедуктивна аргументації.

Доведення як найсильніший вид аргументації. Структура доведення: теза, аргументи, демонстрація.

Основні різновиди доведення: пряме і непряме доведення. Пряме доведення в логіці висловлювань. Непряме аналогічне і непряме розділове доведення, і використання при побудові слідчих версій.

Критика та її види. Спростування як окремий випадок критики.

Структура спростування.

Критика тези. Критика аргументів, критика демонстрації. Конструктивна та деструктивна критика.

Пряме спростування.

Непряме спростування (аналогічне та розділове).

Правила, помітки, хитрощі в аргументації та критиці щодо тези.

Правила, помітки, хитрощі щодо аргументів.

Правила, помітки, хитрощі щодо демонстрації.

Паралогізми та софізми.

Логічні парадокси.

 

Тема 8. Логіка побудови та перевірки гіпотези і версії.

Гіпотеза і версія. Види гіпотез.

Версія як вид гіпотези.

Версія як система припущень.

Етапи побудови версії і аналіз, фактів, синтез фактів, висунення припущення.

Роль умовиводів (дедуктивних, індуктивних за аналогією) в побудові версії.

Етапи перевірки версії.

Верифікація та фальсифікація версій. Пряма і непряма верифікація. Емпірична та теоретична верифікація.

Пряма та непряма фальсифікація.

Логічна спільність з аргументацією наукових гіпотез і особливості юридичного доведення.

 

Інформаційно-методичне забезпечення

Опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни; ілюстративні матеріали щодо змісту модулів та окремих тем.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ

НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ

Тема 1. Предмет логіки та його значення

Самостійна робота – 4 год.

План

1. Чуттєві форми пізнання.

2. Особливості абстрактного мислення.

3. Логічні форми мислення.

4. Логіка й мова.

5. Поняття штучної мови.

6. Визначення логіки як науки.

 

Ключові терміни та поняття до теми:

Логіка, чуттєве пізнання, відчуття, сприйняття, уявлення, логічна форма, закон мислення, штучні мови, мови логіки, формалізація.

 

Питання для самоконтролю:

1. Визначіть форми чуттєвого пізнання.

2. У чому полягає відмінність абстрактного мислення від чуттєвого пізнання?

3. Що таке логічна форма мислення?

4. Що таке правильне мислення?

5. Чим відрізняється штучна мова від національної мови?

6. Що означає вислів «формалізувати висловлювання»?

 

Самостійна робота – 2 год.

План:

1. Предмет та метод логіки.

2. Історичні етапи розвитку логічного знання.

3. Значення логіки для юристів.

 

Задачі.

1. Ми маємо 9 однакових за ціною монет, але одна з цих монет – підроблена, і вона легша від інших. Ми маємо ричажні ваги з двома чашками. Як за допомогою двох зважувань знайти підроблену.

2. У місті є перукар. Він голить усіх чоловіків міста, які не голяться самостійно і не голять решту. Хто голить перукаря?

Література [ 1; 3; 11; 13; 14; 19; 22; 23; 44; 73 ]

Тема реферату

Деякі аспекти логічного аналізу права

Література [ 10; 11; 12; 16; 19; 23; 33; 44; 47; 60; 62; 69; 73 ]

Тема 2. Поняття

Самостійна робота – 4 год.

План:

1. Ознаки предмета думки.

2. Логічні прийоми утворення понять.

3. Поняття та слово.

4. Зміст та обсяг поняття.

5. Обмеження та узагальнення поняття.

6. Види понять за обсягом.

7. Види понять за змістом.

8. Відношення між поняттями.

 

Запитання для самоконтролю:

Що називають ознакою предмета?

Дайте визначення аналізу, синтезу, порівнянню, абстрагуванню та узагальненню.

Чим відрізняється поняття від слова?

Що таке зміст та обсяг поняття?

Який закон регулює відношення між ними?

 

Практичне заняття – 2 год.

Основні проблеми для обговорення:

1. Поняття, його логічна структура і види.

2. Типи відношень між поняттями.

3. Логічні операції над поняттями. Дефініція та логічний поділ поняття.

 

Задачі.

1. Визначити зміст понять: народний депутат, право, президент.

2. Визначити логічний обсяг понять: адвокат, прокурор, злочин.

3. Узагальнити поняття: нотаріус, Конституція України, футболіст.

4. Обмежити поняття: юрист, форма мислення, логіка.

5. Чи можна вважати поняття „адвокат”, „нотаріус”, „прокурор”, елементами змісту поняття „юрист”.

6. Чи можна вважати поняття „лейтенант”, „майор”, „полковник” елементами обсягу поняття „офіцер”.

7. Підібрати поняття, рівнозначні даним:

1) Конституція;

2) Верховний Суд України;

3) Верховна Рада України.

8. Підібрати поняття, які перетинаються з даними: депутат, спортсмен, республіка, столиця.

9. Зобразити за допомогою колових схем відношення між поняттями:

1) юрист, офіцер, службовець;

2) адвокат, прокурор, громадянин;

3) злочин, умисна дія, неумисна дія;

4) лікар, хірург, жінка;

5) людина, чоловік, жінка;

10. Визначити правильність поділу понять:

1) злочини поділяють на умисні, злочини через необачність і державні;

2) угоди поділяються на усні, письмові та корисні.

Якщо поділ неправильний, вказати порушені в ньому правила.

11. Дати логічний аналіз дефініції:

1) Федерація – союзна держава, частини якої мають ознаки державності.

2) Політичний режим – сукупність способів та методів здійснення політичної влади.

3) Правотворчість – це форма діяльності держави.

4) Злочин – це дія, визнана законом злочинною.

5) Злочин – це суспільно небезпечна дія.

12. Дати логічний аналіз дефініцій:

1) „Осудна особа – це особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними”;

2) „Правоздатність – це передбачена нормами права здатність суб’єкта мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки”.

13. Визначити правильність дефініції (якщо дефініція неправильна, вказати, які правила в ній порушено):

„логіка – це наука, що вивчає мислення людини”;

„право – це наука, яка вивчає правові відносини”;

„правові відносини – це відносини, які вивчає право”;

„штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині Кримінального кодексу”;

„шахрайство – це придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою”;

„шахрай – особа, яка займається шахрайством”;

“вбивство – умисне позбавлення людини життя”.

14. Дати аналіз логічного поділу:

1) студент на іспиті може отримати „відмінно”, „добре”, „задовільно” або „незадовільно”;

2) держави можуть бути монархіями, республіками й імперіями;

3) за формою державного устрою всі держави поділяються на унітарні, федерації, конфедерації і імперії;

4) нормативно-правові акти поділяються на закони, підзаконні акти і рішення;

5) усі злочини поділяються на розкриті, нерозкриті й навмисні;

6) державно-правовий режим може бути демократичним і недемократичним;

7) поняття за обсягом поділяються на загальні, одиничні і пусті;

8) типи відношень між поняттями поділяються на типи відношень між сумісними поняттями і типи відношень між несумісними поняттями.

15. Встановити, якої помилки припущено при поділі понять:

1) угоди поділяються на „усні”, „прості” й „нотаріально засвідчені”;

2) студенти бувають відмінники, заочники і спортсмени;

3) угоди бувають односторонні, взаємні та угоди, укладені на користь третьої особи;

4) документи поділяються на секретні, службові та підроблені;

5) злочини поділяються на навмисні, необережні і проти особи.

Література [ 10; 11; 15; 17; 23; 43; 46; 47; 48; 50; 68 ]

 

Тема реферату

Логічні аспекти проблеми юридичного поняття

 

Література [ 10; 23; 43; 46; 47; 48; 50; 51; 68 ]

Тема 3. Судження

Самостійна робота – 4 год.

1. Загальна характеристика судження.

2. Судження та речення.

3. Прості судження, їх види та структура.

4. Поділ простих суджень за якістю.

5. Поділ простих суджень за кількістю.

6. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю та за кількістю.

7. Поняття складного висловлювання.

8. Логічні сполучники та логічні операції.

9. Визначення кон’юнкції диз’юнкції.

10. Відношення еквівалентності між складними висловлюваннями.

11. Особливості імплікації.

12. Відношення логічного слідування.