Розробка виховного заходу на тему «свято Великдень»

Тема: «Свято Великдень»

Мета: Залучення дітей до пошукової та творчої роботи. Роз­виток уявлення, фантазії, кмітливості, естетичного смаку. Вихо­вування любові й поваги до звичаїв та обрядів свого народу.

Обладнання: Три паперові кошики з набором шаблонів яєць до кожного кошика; рушники.

Три команди, до складу яких входять учні 5—6 класів (можна проводити змагання між командами паралельних класів), обирають собі назви та капітанів. Про проведення заходу дітей сповіщають заздалегідь. Надають можливість, знаючи тему заходу, готуватися. Повідомляють домашнє завдання, яке команди повинні підготувати.

I. Вступна частина

Ведучий. Читає віти, повідомивши тему заходу. Христос воскрес, не сам я знес, А сам з собою душу покою. Прийняв Христос великі муки, Взяли Його під Божі руки, Його мати стояла, Такі слова звіщала: "Ой синочку мій ясний. Перед тобою світ красний, Як будеш ти воскресати. Будуть перед тобою янголи літати З святом Воскресіння поздоровляти".

II. Конкурс капітанів
(Домашнє завдання)

Капітан кожної команди готував розповідь про виник­нення свята.

III. Вікторина

Питання задаються кожній команді по черзі. Якщо ко­манда не може дати відповіді на питання, то інші команди мають можливість отримати додаткові бали.

Питання

1. Що робили люди, коли чули церковні дзвони до заутрені у Великдень? (Йшли до церкви).

2. Чи залишався хто вдома? (Ні).

3. Чому після церковної служби церкву замикали и стерегли замок? (Щоб відьма не торкнулась і не набрані сили).

4. Чому коли вперше заспівають "Христос Воскрес", мис­ливці, які стояли надворі з рушницями, старалися в ту ж хвили­ну вистрілити? (Вважалося, що вони "вбивають чортів").

5. Що означають слова "Христос Воскрес"?

6. Коли їх кажуть? (У Великдень).

7. Яку відповідь треба давати на ці слова? («Воістину Вос­крес»).

8. Що святять у церкві? (Паски, яйця, поросят, масло, сало, ковбасу...).

9. Чому яйця святять очищеними? (Щоб свячена шкаралу­па не впала і її не топтали ногами).

 

10. Що роблять зі свяченими кістками? (їх закопують у полі).

11. Чому так роблять? (Щоб град не побив урожаю).

12. Чому, прийшовши з церкви, уважно придивлялися до паски, бажаючи побачити шерстинку? (Якої масті буде шер­стина, такої масті треба й заводити худобу.)

13. Чому, повернувшись з церкви, господарі, перш ніж зай­ти до хати, обсипали все подвір'я свяченою сіллю? (Щоб не­чисту силу відігнати).

14. Яких тварин вітали зі святом? (Корів, коней, овець, бджіл).

15. Яких тварин не вітали? (Собак і свиней).

16. Як умивалися у Великдень? (У миску клали 3 крашанки и наливали холодну воду. Першими умивалися дівчата, потім хлопці, потім мати, останнім умивався батько).

17. Чому у Великдень кожний ґазда намагався хоч кілька разів ударити у дзвони? (Це приносило щастя й добробут).

18. Чому гойдалися на гойдалках у Великдень? {Щоб очис­тити свій дух і душу).

19. Чи беруть участь у Великодніх іграх дівчата й жінки? (Ні).

IV. Великодні ігри

Кожна команда повинна розповісти про гру й програти її. Можна дати заздалегідь підготовлені ігри.

1. Гра "навбитка" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку носком догори, а другий б'є носком свого яйця. Потім б'є другий по кушці, тобто по протилежному кінцю. Чия кра­шанка розіб'ється в обох кінцях, той програв; він віддає кра­шанку тому, хто виграв.

2. Гра "котка". Грають так: з похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись попасти в попе­редню крашанку. Хто частіше попадає, той і виграє.

3. Гра "кидка". Один з партнерів кладе дві крашанки на такій віддалі одна від одної, щоб поміж ними не могло проко­титись яйце; другий кидає свою крашанку, намагаючись попас­ти в обидві.

V. Заповнити кошик писанками (див. Обладнання)
Ураховується кількість розписаних писанок та оригінальність

розписів.

VI. Зробити великодню композицію та захистити її
Усе необхідне для композиції діти приносять з дому. На

конкурсі лише оформляють. Ураховуються естетичний смак автора композиції та вміння розповісти, що позначає кож­ний її компонент і для чого він використаний.

VII. Підсумки

Журі підсумовує бали, отримані командами за кожний конкурс, і оголошує переможця.

СЦЕНАРИЙ «ПРОВОДЬІ МАСПЕНИЦЬІ»

Действующие лица: Первьій скоморох, Второй скоморох, Петушок, Масленица, Кот, Репка.

Праздник может проводиться в школьном дворе, город-ском сквере, спортзале, фойє. Зрители являются полноп-равньїми участниками со-бьітий. Если позволяют погодньїе условия, желательно построить снежную крепость или снежньїй городок, ледяньїе горки. При отсут-ствии фольк­лорного коллектива или хора исполнение песен можно за— менить скороговорками, прибаутками и потешками.

На скамейке спят Скоморохи, прислонившись с двух схо­рон к Петушку. Под масленичную песню группа ребят вьі-возит на санках Масленицу. Вьівалив ее в снег, дети убега-ют.

МАСЛЕНИЦА (причитает).

Ах, я, горе горькое, Слезное да мокрое! Да куда ж свою красу Я отсюда понесу? (Обращается к Петушку).

Петя, Петя, Петушок! Золотой гребешок! Что тьі, Петя, не поешь. Скоморохам спать даешь? Петушок просьіпается, кукарекает, расталкивает Скоморо-хов.

ПЕТУШОК.

Лежебоки-обьедальї, Засьшают где попало. На масленую неделю Забьівают про постели. Буду мять я им бока. Не проснулися пока! Просьіпаются Скоморохи. СКОМОРОХИ.

Мьі забавники-раешники, Скоморохи-пересмешники, Вам с три короба наврем И опять гулять пойдем!

МАСЛЕНИЦА (топая ногой):

Вьі бездельники в понедельники,

А во вторники вьі — затворники,

Только в среду проснетесь к обеду

Да в четверок закусите в вечерок,

А как пятница начнет пятиться,

Так в субботу вьі за работу.

А всю неделю — пустобрехи и пустомели! СКОМОРОХИ (кланяются Масленице).

Прости нас, барьіня сердитая,

Нечесаная, немьітая,

Крученая, верченая

Да наперченая!

Послужим тебе службу

Не в тягость, а в дружбу! ПЕТУШОК (забирается на возвьішение).

Зй, добрьіе господа!

Пожалуйте сюда!

Не скупитесь, не рядитесь,

На масленицу наглядитесь!

Купчики-голубчики!

Барьішни-боярьішни!

Приказньїе дьяки!

Драчуньї и забияки!

Столоначальники и сотники!

Бездельники и работники!

Почтенная публика!

Пожалуйте рубликом! СКОМОРОХИ

При последнем царе Горохе

Бьіли мьі почтенньїе скоморохи!

(Кидают в зрителей сушеньїм горохом).

А ну-ка, платите нам налог

С каждой полупарьі сапог! ДЕТИ

Откупаться будем!

Откупаться будем!

(Поют масленичную песню).

МАСЛЕНИЦА

Я, масленица-кормилица.

Ньінче именинница,

Скоромница-нескромнииа,

В работе не помощница.

Обьедала-скоморошница.

Гулена-гулеванка

Под блиньї да под сметанку! СКОМОРОХИ

Как на маслену неделю

По небу блиньї летели,

Их бьіла большая стая»

Только мьі их не достали,

А как сели мьі за стол —

Прилетели сразу сто! А ну посмотрим, не перевелись ли еще на Руси едоки бога-тьірские!

От двух играющих команд вьіставляется по одному игроку, которьій подносят равньїє горки блинов с горячим чаєм. Пока они соревнуются, хор поет песни. Победителю вручается приз. Скоморохи громко плачут: 1-й СКОМОРОХ.

Ай, смотри. Ванька, все наши солньїшки поели! 2-й СКОМОРОХ.

Все поели, ни одного не оставили! Знать, весньї-то не бу-дет!

ПЕТУШОК

Ах вьі, ревуньї безутешньіе,

Скоморохи потешньїе,

Заливаются слезами, сердешньїе! СКОМОРОХИ

Вот мьі тебя ужо ощиплем, да и в щи! ПЕТУШОК

Мне. Петуху, в мясопустную неделю бояться нечего! Коли в мясоед не сьели, знать, до Пасхи докукарекаю! Дети окружают Петушка и не дают Скоморохам его поймать.

СКОМОРОХ

Ну не сьедим, так хоть перьев понащипьіваем!

ДЕТИ,

Не озоруй! Мьі у вас Петушка сменяем!

СКОМОРОХ

А на что меняться будем?

ДЕТИ

На орешки, на потешки, на загадки, на усладки!

(Поют песню.)

СКОМОРОХИ

Масленица. Масленица.

Тьі не баба, не девица.

Не соломенна вдова —

Распустила рукава.

Губьі раскатала —

Поперек себя шире стала. ПЕТУШОК

Я, Петух

Бежал во весь дух.

До масленой недели

Чтобьі сьесть не успели! 1-й СКОМОРОХ

Масленице навстречу

Готовь пашеничку да гречу,

Яичко, да творог,

Да рьібньїй пирог! 2-й СКОМОРОХ

А на второй день

Все кому не лень

Готовь салазки да качели,

Чтоб к небу летели! 1-й СКОМОРОХ

А на лакомую среду

Зазьівай гостей к обеду! 2-й СКОМОРОХ

А на широкий четверок

Гуляй вчетверо!

І

1-й СКОМОРОХ

А на пятницу тещу

Корми блинами нетощими! 2-й СКОМОРОХ

А в субботу — безделки —

Заловкиньї посиделки! 1-й СКОМОРОХ

А в воскресенье догуляй,

Да и масленицу провожай! Поется масленичная песня. Появляется Кот.

кот.

Ох, горе мне, коту-воркуту! Пошлют меня на маету! Не все коту масленица Будет и Великий пост. Не дадут, ни молока, ни маслица. А только редькин хвост. (К Коту собирается его команда). Не люблю пустьіе щи. Так что Масленица, не взьіщи! Команда Кота с Масленицей убегают а снежньїй горо­док или закрьівают ее цепью. Шуточная битва со снежка-ми Масленицу. После того как одна из команд добивавтся победьі, проводится следующая игровая программа: пере-тягивание каната, бег с завязанньїми глазами с сьірьім яй-цом на блюдце, «слалом» верхом на метле или венике между воткнутьіми в снег кольїшками. После игр — продолжение представлення. МАСЛЕНИЦА.

Зй, скоморохи! Дела мои плохи! Блиньї остьівают, Их єсть не поспевают! СКОМОРОХИ

Не вели, матушка, казнить, вели миловать! МАСЛЕНИЦА

Всякого прохожего,

"\

Красивого, пригожего,

Поймать, да обласкать,

Да без блина не отпускать! Дети вьістраиваются поперек пешеходньїх дорожек и с поклоном угощают своих товарищеи и учителеи, просят у них прощення перед Великим постом. ДЕТИ

Стоит терем-теремок,

А на тереме замок.

Поклонимся во весь рост —

Простите нас, озорников, на Великий пост! Вьіходит Репка. РЕПКА

Масленица-пересмешница,

Об-ьедала-многогрешница,

Ступай за порог,

Уноси с собой творог.

Нагулялась, напраздничала.

Наозорничала, напроказничала...

Потешила и живот, и слух,

А теперь уноси свой скоромньїй дух!

Гори костерком, лети ветерком!

кот

Сошла со двора Масленица-гуленка, Оставила на столе одну солонку! Под прощальную песню чучело Масленицьі уносят и сжи-гают.

Додаток 6

ЗАНЯТТЯ КУРСУ-ТРЕНІНГУ «ЛЮДИНА ТА її ЖИТТЄВІ ЦІЛІ»

ЗАНЯТТЯ 1. Мета в житті людини Завдання:

• обґрунтувати значення мети в житті людини;

• сприяти формуванню у старшокласників потреби в цільовій настанові;

• сформувати відповідну мотивацію для наступних занять.
Зміст заняття: сутність понять: «життєва мета», «мета жит­
тя», «сенс життя».

Актуальність цільової настанови в житті сучасної людини. Талан і людина як господар своєї долі. Життєва мета як скла­дова людського щастя.

Думки з приводу:

Визначення життєвих цілей — нудна повинність або цікаве й корисне заняття?

Чи варто в 16—17років заглядати у віддалене майбутнє? Народна мудрість каже: «Людина без мети, що безкрилий птах», «Людина гадає — Бог розставляє», «Коли не знаєш куди плис­ти, не один з вітрів не буває попутнім». Яка Ваша особиста позиція?

У школі Ви вивчаєте багато різних і потрібних дисциплін. Чи варто вчитись ставити цілі, чи це вміння приходять само собою. Яка Ваша думка з цього приводу?

ЗАНЯТТЯ 2. Людина та її духовні цінності Завдання:

• допомогти старшокласникам усвідомити та проаналізувати
по-няття про сенс життя, цінності людського буття й порівняти
їх із загальнолюдськими вартостями;

• сприяти формуванню в учнів ціннісних орієнтації.
Зміст заняття: порівняння понять «ціна» й «цінність», їхня

подібність і відмінність. Висловлення старшокласниками своїх міркувань за методикою незакінчених речень:

• для мене має ціну те, що...

• цінністю для мене є...

• є такі речі, явища, що не мають ціни. Це... Бесіда

Особиста й загальновизнана шкала цінностей. Зіставлення цих понять. Значущість особистих цінностей для впевненості в прийнятті життєво важливих рішень. Необхідність поєднання в реальній життєвій поведінці власних цілей і цінностей з цілями та очікуваннями оточен-ня.

Формування сенсу свого життя. Ознайомлення з поняттям «сенс життя», функціями цього утворення в житті людини, у розвитку особистості.

На підґрунті цінностей, що актуалізувалися, відображається формування особистих цілей і перспектив. Визначення ступеня узгодженості між ідеалами, які проголошувалися на початку занять, і життєвими цінностями юнаків і дівчат. У багатьох вони суперечили один одному: високі ідеали та суто матеріальні цілі. Використовуючи цю суперечність, учням пропонувалось ознай­омитися з іншими системами цінностей у процесі групової дис­кусії.

ЗАНЯТТЯ 3. Життєві цілі. Як їх визначити?

Основне завдання — ознайомити старшокласників з прийо­мами визначення життєвих цілей, виокремленням головного й другорядного в життєвій перспективі.

Зміст заняття: бесіда за питаннями:

Що поєднує й розрізняє мрію та мету?

Чого Ви хотіли б досягти в житті?

Як Ви вважаєте, чи можливо навчитися визначати життєві цілі, життєві перспективи?

Виконання вправ

І. Спробуйте скласти перелік того, про що мрієте, ким праг-

нете стати, де хотіли б жити, чим займатись, що мати. При цьому відкиньте всі обмеження, а стежте тільки за правилами:

• формулюйте свої мрії в позитивних ракурсах (не пишіть, чого б Ви не хотіли, а лише те, до чого прагнете);

• будьте напрочуд конкретними: намагайтеся уявити собі те, про що пишите. Це допоможе Вам налаштуватися на досягнення мети;

• намагайтеся скласти більш-менш чітке уявлення про результат, що саме станеться, коли Ви досягнете своєї мети, що будете відчувати, хто Вас буде оточувати тощо;

• важливо формулювати такі цілі, досягнення яких буде залежати від Вас, не треба розраховувати на те, що хтось повинен це зробити. Те, до чого Ви пориваєтесь, має нале-жити Вам, походити від Вас і бути Ва-шим;

• спровокувавши у майбутнє наслідки сьогоденних цілей, подумайте, чи не зашкодять вони іншим людям, адже Ваші особисті цілі й життєві перспективи мають принести ко­ристь та добро і Вам, й іншим людям.

Ці правила належить пам'ятати й ураховувати в подальшій діяльності.

2. Оцініть той часовий простір, за якого Ви розраховуєте досягти своєї мети.

3. Далі з усього, про що ви написали, оберіть 3—4 пункти, які є для Вас найважливішими на цей рік, зробіть вибір того, що у випадку досягнення мети дасть Вам найбільше задоволен­ня. Водночас намагайтеся дати відповідь на питання: «Чому для мене це так важливо?»

4. Проаналізуйте особисті цілі й власні життєві перспективи з урахуванням сформульованих вище правил, інакше кажучи, уточніть:

Чи сформульована кожна мета в позитивному ракурсі?

Чи конкретне Ваше формулювання?

Чи має місце чітке уявлення про результати?

Чи підконтрольне Вам досягнення цих цілей?

Чи є Ваша мета етичною?

За необхідності можна внести корективи.

ЗАНЯТТЯ 4. Мета й шляхи її досягнення

Основне завдання — надати учням допомогу у виробленні навичок відбору засобів досягнення життєвих перспектив, мети життя. Співвіднести найближчу й найвіддаленішу перспективи.

Виконання вправ

Старшокласники закінчують фрази:

Щоб досягти своєї мети, мені необхідно...

Після школи я збираюсь...

Років через 5 я сподіваюсь...

Через 10 років я уявляю себе...

Учасники тренінгового курсу поділяються на групи по 4—5 осіб у кожній.

Завдання групам:

• обговорити й назвати можливі шляхи «післяшкільного» майбутнього: піти до армії, вступити до вищого навчального закладу, піти працювати у комерційні структури тощо (на дошці без повторів виписуються всі варіанти й обираються найбільш популярні з погляду старшокласників);

• узяти участь в обговоренні зазначених варіантів за наступ­ними питаннями — критеріями відбору:

• Чим приваблива мета, перспектива?

• Наскільки вона реальна?

• Які засоби необхідні для її реалізації?

• Яка послідовность, який проміжок часу та які дії необхід­но здійснити для її реалізації?

• Чия допомога Вам знадобиться?

• Які якості та професійні вміння необхідні для досягнення мети?

• На що Ви маєте розраховувати для досягнення своєї мети, перспективи: риси характеру, уміння, друзі, які підтримають, фінансові ресурси тощо.

ЗАНЯТТЯ 5. Пізнай самого себе

Основне завдання — привернути увагу старшокласників до перспектив самовдосконалення. Сформувати навички самоана­лізу, створення програми самовдосконалення власного «Я».

Завдання старшокласникам:

Розділіть папір навпіл. З правого боку занотуйте всі власні позитивні якості, котрі допоможуть Вам у досягненні мети, а з лівого — усі свої недоліки, які заважають у реалізації життєвих перспектив. Проаналізуйте можливі способи усунення останніх.

Опишіть, якою людиною Ви повинні стати, щоб досягти своїх життєвих цілей (можливо, належить бути більш зібраним або, навпаки, більш розкутим; навчитися краще розподіляти свій вільний час або підвищити власну самооцінку, більше відпочи­вати тощо). Спробуйте письмово зафіксувати свої думки з цьо­го приводу.

Складіть автопортрет, використовуючи раніше занотовані характеристики (підкреслити в переліку ті аспекти, які розкри­вають Ваші риси, особливості, якості).

Після заняття старшокласникам рекомендується знайти лю­дину, з думкою якої вони рахуються. Хай ця людина складе їхній портрет, підкресливши характерні риси особистості стар­шокласника. За зістав-ленням, можливо, самооцінка й зовнішнє оцінювання не збіжаться, але як результат — кожен старшок­ласник пізнає, як оточення його сприймає, що у власному ха­рактері й поведінці варто змінити.

ЗАНЯТТЯ 6. Успіх у Вашому житті

Основне завдання — сприяти становленню позитивного став-лен-ня старшокласників до свого майбутнього, формуванню впевненості в собі, у власних силах, потреби активної участі в організації власної життєдіяльної перспективи.

Зміст заняття

1. Лист приятельських відповідей з теми заняття:

Успіх це...

Для мене успіх...

Щоб досягти успіху, потрібно...

Мають успіх ті, хто...

Успіх супроводжує тих, хто...

Я відчув справжній успіх, коли...

2. Бесіда про прагнення людини до успіху. Ознайомлення
кур-сантів з ідеями У.Джемса й М.Мольца про значення успі­
ху» житті людини.

«Постулат Уільяма Джемса. У розвинутому суспільстві лю­дина має можливість вибору цілей. Ми можемо самі встанов­лювати собі цілі, пов'язані з різноманітними компонентами влас­ного «Я», й оцінювати успішність наших життєвих виявів щодо цих цілей. З цього і виходить «постулат Джемса»: наша само­оцінка залежить від того, ким ми хотіли б стати, яке місце хотіли б зайняти в цьому світі; це слугує точкою відліку в оцінці нами власних успіхів або невдач. Напевно, усім людям властиве прагнення максимально розвивати всі можливі грані свого «Я», проте обмеженість здатностей людини, обмеженість її існуван­ня в просторі й у часі (у принципі) змушує кожну підходити реалістично — обирати лише певні аспекти особистого розвит­ку й ставити стосовно їх кінцеві цілі, із досягненням яких особа пов'язує свій життєвий успіх. Якщо ж такий вибір зроблено, то самооцінка відліковується вже від домагань: вона підвищуєть­ся, якщо вони реалізуються, і знижується, якщо людині не вдається їх реалізувати...

«У кінцевому підсумку, ми самі створюємо свої претензії та пов'язуємо їх із визначеним рівнем особистого розвитку. Те, що для однієї людини є безумовним успіхом, інша сприймає як не­вдачу». Наведене положення Р.Бернса містить у собі основний зміст педагогіки, що націлена на досягнення успіху вихованцем — педагогіки успіху. Виходячи з вищевикладеного, можна роз­глядати педагогіку успіху як таку теорію і практику, де:

• педагог прагне формувати у вихованця орієнтацію на успіх за рахунок його особистих досягнень (визнання й усвідомлен­ня особистісної й суспільної значущості досягнень);

• педагог у своїй діяльності вибирає такі методи, які умож­ливлюють забезпечити зростання особистих досягнень вихо­ванців.

3. Напрацювання в мікрогрупах правил успішної діяльності,
обговорення досягнутого.

ЗАНЯТТЯ 7. Підбиваємо підсумки

Основне завдання — провести само- і взаємоаналіз (у по-зитивно-му ракурсі) результатів занять курсу.

Зміст заняття

Вправи, які сприяють розвитку і вдосконаленню механізму «автоматичного наведення на мету» (М.Мольц):

Уявіть собі відомих Вам людей, які спромоглися досягти мети, котра аналогічна Вашій. Запишіть їхні імена, опишіть осо­бисті якості, дії та вчинки, що привели цих людей до успіху. Спробуйте сформулювати поради, які вони могли Вам надати.

Намалюйте у своїй уяві вдалий для Вас день. Хто Вас оточу­вав? Чим Ви займалися? Що Ви відчували? Де Ви перебували?

Робота з групами. Одна група називає життєву мету, а інша перераховує «послідовні кроки» її досягнення; третя група при­пускає можливі наслідки її реалізації для конкретної особи та людей, що її оточують. При цьому враховуються правила вису­вання життєвих цілей, з якими старшокласники були ознайом­лені на попередніх заняттях.

(Література для занять: Биркенбиль В.Ф. Как добиться успе-ха в жизни. — М.: Академия, 1992. — 138 с; Кариков Е., Кру-шельницкий Е. Для тебя и о тебе. — М.: Прогресе, 1991. — 233 с; Мольц М. Зто я, или как стать счастливьім. — СПб.: Петропо-лис, 1992. — 192 с; Рейнуотєр Д. Зто в наших силах. Как стать собственньїм психотерапевтом. — М.: Мир, 1992. — 147 с.)

Додаток 7 ПРОГРАМА СПЕЦСЕМІНАРУ «ЕФЕКТИВНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДЬ

Пояснювальна записка

У зв'язку зі змінами в усіх сферах життя сучасного суспіль­ства виникає необхідність по-новому розглянути проблему орга­нізації вільного часу підростаючого покоління.

На даному етапі, коли відбувається криза довіри молоді дер­жавним інститутам, ріст асоціальних тенденцій у молодіжному середовищі, великого значення в нашій країні набуває дослід­но-педагогічна робота з організації вільного часу учнів, що містить у собі організацію, науково-методичне забезпечення сфери вільного часу.

Аналіз практики сфери вільного часу показує, що організа­ція вільного часу учнів не завжди відповідає сучасним вимо­гам, рівням їх інтересів і потреб. Перш за все, це пов'язано з недостатньо професійним рівнем і компетентністю соціальних педагогів, вихователів, які відповідають за цей вид діяльності.

Ось чому назріла об'єктивна необхідність підвищення рівня кваліфікації соціальних працівників шляхом поглиблення знань у галузі досягнень ефективної організації вільного часу учнів, а також оволодіння їх методиками.

Робота за програмою даного спецсемінару передбачає вив­чення працівниками культурно-дозвіллєвої діяльності теорії й методики організації вільного часу учнів, знайомство з акту­альними проблемами в даній сфері, оволодіння технологією проведення різних заходів з учнями.

На семінарах спеціалісти вивчають теоретичну літературу, творчо обговорюють проблеми організації вільного часу учнів, знайомляться з передовим педагогічним досвідом як вітчизня­них, так і зарубіжних дослідників у досліджуваній сфері, "про­грають" окремі заходи, а також вчаться моделювати нові фор­ми й методи в плані ефективної організації вільного часу учнів.

Спецсемінар розраховано на 16 годин. З них: семінарських — 10 годин, практичних — б годин.

Тематичний план

 

 

 

№	Назва теми	Кількість годин
семін.	практ.
і.	Основні види і форми організації вільного часу учнів
2.	Соціальне середовище вільного часу та спілкування у вільний час
3.	Робота соціальних педагогів, вихователів з учнями за місцем проживання. Методи соціальної роботи
4.	Культура вільного часу учнів
^5	Упровадження у сферу дозвілля комп'ютерних технологій
6.	Організація культури о-дозвіллєвої діяльності як складова частина технологічного процесу
7.	Нові позашкільні й науково-просвітницькі заклади в системі організації вільного часу учнів
8.	Досвід організації вільного часу в індустріально-розвинених країнах

Тема №1. Основні види і форми організації вільного часу учнів

Загальна характеристика позашкільних закладів — центрів раціональної організації вільного часу.

Клуби як комплексні універсальні центри організації вільного часу учнів.

Функції й принципи дозвіллєвої діяльності клубного закла­ду. Тенденції розвитку клубу в сучасних умовах.

Принципи організації вільного часу в бібліотеках, народних музеях.

Створення різнотипних культурно-дозвіллевих комплексів і культурно-виховних центрів у мікрорайоні.

Культурно-дозвіллєві центри, їх типи й принципи форму­вання, центри технічної творчості, молодіжні культурні центри, центри дозвілля й атракціонні комплекси, відеосалони і т.ін. Об'єктивні можливості культурно-дозвіллевих комплексів і центрів для вдосконалення виховного процесу, максимального стимулювання ініціативи до самодіяльності учнів у сфері вільно­го часу.

Тема №2. Соціальне середовище вільного часу і спілкування у вільний час

Середовище й фактори виховання. Особливості мікро- і мак-росередовища, їх відображення у змісті й організації вільного часу учнів. Складні елементи найближчого оточення, мікросе-редовища особистості дитини.

Середовище особистісного спілкування у школі, позашкіль­них закладах.

Середовище позаособистісного спілкування (вплив засобів масової інформації, спілкування з книгою, мистецтвом, приро­дою і т.ін.).

Коло спілкування з близькими друзями, знайомими, за інте­ресами, тимчасовим захопленням у вільний час. Урахування особливостей різних середовищ спілкування в діагностиці, про­гнозуванні, проектуванні форм організації вільного часу.

Середовище спілкування у вільний час як широке поле для прояву ініціативи, самостійності, самодіяльності, творчості осо­бистості, її вільної участі в тому чи іншому соціальному виборі, свободи в оцінках та перевагах.

Тема №3. Робота соціальних педагогів,

вихователів з учнями за місцем проживання.

Методи соціальної роботи

Провідна роль спеціалістів (соціологів, культурологів, со­ціальних педагогів, економістів та ін.) у кваліфікованому керу­ванні організацією вільного часу учнів.

Основні вимоги до формування педагогічної організації вільного часу. Створення на різних рівнях реальних умов для ефективної організації вільного часу в рамках регіонального об'єднання, окремо взятого культурно-дозвіллєвого закладу чи окремого заходу.

Взаємодія педагогів і дитячих суспільних об'єднань в орган­ізації вільного часу учнів.

Створення реальної можливості для прояву ініціативи й са­модіяльності учнів.

Використання передового досвіду й удосконалення педаго­гічної "технології" в організації вільного часу школярів. Роль

соціального педагога-організатора у здійсненні сімейної пол­ітики в районі по взаємодії ціленаправленої організації вільно­го часу учнів.

Побудова педагогічної роботи за принципом розумного по­єднання суспільно значимих справ і потреб особистості стар­шокласників.

Тема №4. Культура вільного часу учнів Характеристика рівня культури вільного часу учнів у сучас­них умовах.

Шляхи й умови, спрямовані на подальше підвищення куль­тури вільного часу в процесі соціалізації особистості.

Визначення основних критеріїв культури вільного часу учнів.

Тема №5. Упровадження у сферу дозвілля комп 'ю тер них технологій

Переваги та недоліки використання комп'ютерних техно­логій у сфері дозвілля.

Робота позашкільних установ з комп'ютерного дозвілля.

Педагогічні можливості навчальних комп'ютерних програм, зокрема мультимедійних, та ресурсів світової мережі Інтернет.

Структура підвищення компетентності педагогів-організаторів з комп'ютерного дозвілля.

Формування пізнавальних і творчих здібностей молоді в умовах організації комп'ютерно-дозвіллєвої діяльності таких, як: володіння великим обсягом інформації, уміння інтегрувати й синтезувати інформацію, прогнозувати наслідки та робити висновки, використовувати альтернативні шляхи пошуку та ана­лізу інформації, продукувати оригінальні ідеї, винаходити нове.

Тема №6. Організація культурно-дозвіллєвої діяльності як складова частина технологічного

процесу

Організаторська діяльність установ культури як система різних видів діяльності, здійснення яких потребує різноманіт­ної професійної майстерності спеціалістів, які володіють необ­хідним набором знань, умінь і навичок.

Комерційна діяльність закладів культурно-дозвіллєвої діяль­ності. Реклама в культурно-дозвіллєвій сфері.

Основи ділового спілкування в культурно-дозвіллєвій діяль­ності. Мовленнєвий етикет. Правила та норми спілкування на рівнях: педагог — учень, педагог — педагог, педагог — батьки і т. ін.

Тема №7. Нові позашкільні й науково-просвітницькі заклади в системі організації вільного часу учнів

Центри сімейно-побутової культури як нова модель діяль­ності клубних закладів.

Просвітницько-розвиваючі, виховні й розважальні суспільні функції закладів мистецтв, друку, радіо і телебачення. Загаль­не й особливе в їх діяльності щодо духовного наповнення доз­вілля й формування ціннісних орієнтацій учнів.

Центри соціально-педагогічної підтримки молоді. Основні цілі й завдання. Принципи роботи.

Телефон довіри. Агентство з тимчасового працевлаштуван­ня. Центри сприяння зайнятості молоді. Фонди сприяння дер­жавній молодіжній політиці, їх функції, цілі й завдання.

Тема Мз8. Досвід організації вільного часу в індустріально-розвинених країнах

Системний характер дозвіллєвої діяльності, загальнолюдські принципи організації дозвілля й дозвіллєвої діяльності в індус­тріально-розвинених країнах.

Розробка та здійснення муніципальних програм "індустрі­альної рекреації". Індустрія дозвілля та розваг як частина еко­номічної сфери західних країн.

Класифікація видів рекреаційно-дозвіллєвої діяльності і сфер її організації.

Міжнародний обмін та співпраця у сфері організації вільно­го часу учнівської молоді.

Додаток 8

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ

1. Як Ви розумієте поняття "дозвілля"? ____________________

2. Чим Ви найчастіше займаєтесь у вільний від навчання
час? (необхідне підкреслити):

а) гуляю з друзями

б) дивлюсь телевізор

в) читаю книжки

г) слухаю музику

ґ) відвідую гурток чи секцію

д) займаюсь рукоділлям, малюю і т. ін.
є) допомагаю батькам по дому

ж) займаюсь навчанням якоїсь науки, мови і т. ін.

з) проводжу час за комп'ютером

і) щось інше_____________________________________________

3. Чи є у Вас найулюбленіше заняття? Якщо є, то яке?_ ____

4. Чим би Ви бажали займатися у вільний час?_

5. Де Ви найчастіше проводите свій вільний час?

а) у школі

б) у клубах за інтересами

в) у парку, сквері

г) у спортзалі, на стадіоні, спортмайданчику
ґ) в ігротеці

д) у відеосалонах
є) у кафе, барах

ж) у комп'ютерному клубі

з) на вулиці
і) за містом

ї) у себе вдома

к) дома у своїх друзів

л) ще десь______________________________________________

6. У якій мірі Ви задоволені організацією свого вільного
часу? (необхідне підкреслити)

У школі	У мікрорайоні
Цілком задоволений	Цілком задоволений
Швидше задоволений, ніж незадово- лений	Швидше задоволений, ніж не задово­лений
Важко відповісти	Важко відповісти
Швидше незадоволений, ніж задово­лений	Швидше не задоволений, ніж задово­лений
Цілком не задоволений	Цілком не задоволений

7. Які причини того, що Ви не можете займатись улюб­
леною справою у вільний час?

а) таких немає

б) не вистачає коштів

в) центри дозвіллєвої діяльності знаходяться далеко від бу­
динку

г) не вистачає часу

ґ) не маю достатніх здібностей

д) навчальна перевантаженість

є) не маю куди піти через недостатню кількість місць, де можна провести вільний час

ж) слабка матеріально-технічна база дозвіллєвих закладів

з) інші причини__________________________________________

8. Які заходи Ви хотіли би, щоб проводились у Вашій школі?

9. Як Ви визначите характер Ваших взаємин у вільний час?

 

	Офіційні	Як правило	Важко відпо­вісти	В основному товариські	Товариські, довір­чі, засновані на взаєморозумінні
3 учителями
3 батьками
Наставниками, керівниками гуртків, секцій, котрі Ви відві­дуєте

10. Хто, на Ваш погляд, найбільш допомагає Вам у само­навчанні, у формуванні Ваших поглядів та переконань. Якою мірою?

	Більшою мірою	Значно допомагають	Важко відповісти	Меншою мірою	Зовсім не допомагають
Батьки
Учителі, школа
Засоби масової інформації
Сфера вільного часу
Товариші, друзі