Змістовий модуль 2.4: Правова система суспільства

Тема 1. Правова система суспільства. Основні правові системи сучасності.

План

1. Поняття і структура правової системи суспільства.

2. Поняття та види типів правових систем (правові сім’ї)

3. Романо-германська правова сім’я.

4. Англо-саксонська правова сім’я.

5. Сім’я традиційно-релігійного права (мусульманське право)

 

Основні терміни та поняття:

Правова система. Статичні елементи правової системи. Динамічні елементи правової системи. Система законодавства. Юридичні установи. Юридична практика. Правова ідеологія. Правова психологія. Правова культура.

 

Методичні вказівки:

До першого питання. При підготовці до семінарського заняття слухач повинен звернути в першу чергу увагу на поняття правової системи, як системи всіх узгоджених між собою, соціально однорідних юридичних явищ, складові якої виступають у вигляді зв'язків, відносин, станів, статусів, режимів, гарантій, принципів, правосуб'єктності і інших феноменів, які складають середовище функціонування правової системи.

Розглядаючи компоненти правової системи слід звернути увагу на те, що вони характеризуються єдністю і підкорені деяким загальним закономірностям, неоднакові по своєму значенню юридичній природі, самостійності і ступеню дії на суспільні відносини.

До другого питання. Студентам слід звернути увагу, що під «сімє’ю правових систем» (типом права) розуміють досить широку сукупність національних правових систем, об’єднаних спільними умовами історичного формування, структурою, джерелами, основними галузями та інститутами права, особливостями правозастосовної діяльності, правовою культурою, понятійним апаратом юридичної науки.

До третього питання. Романо-германська правова сім’я виникла в континентальній Європі в результаті спільних зусиль європейських університетів, які, починаючи з ХІІ ст., виробили і розвинули на базі кодифікацій імператора Юстиніана, загальну для всіх юридичну науку, пристосовану до умов сучасного світу. Остаточно романо-германська правова сім’я сформувалась в ХІХ ст. Для романо-германської правової сім’ї характерним є фундаментальний поділ права на приватне і публічне.

До четвертого питання. Англо-саксонська правова сім’я – сукупність національних правових систем, об’єднаних спільними рисами, що стосуються закономірностей і тенденцій їхнього розвитку на підставі норми, сформульованої суддями у судовому рішенні (прецедентів), яке домінує в системі джерел права; в поділі права на загальне право і право справедливості, у визнанні закону лише після апробації його судами на практиці, у ведучій ролі процесуального права, яке в значній мірі визначає право матеріальне.

До п’ятого питання. Мусульманське право на відміну від попередніх типів права не являється самостійною галуззю науки. Воно є лише однією із сторін ісламу. Іслам виходить з того, що існуюче право прийшло від Аллаха, який в певний момент історії відкрив його людсттву через свого Пророка Магомета. Право Алаха дане людству раз і назавжди, тому суспільство повинно керуватись цим правом, а не створювати своє під впливом соціальних умов життя, які постійно змінюються. Однак, у відповідності до теорії мусульманського права божествене одкровення потребує роз”яснення і тлумачення. Саме на це були витрачені століття кропіткої роботи мусульманських юристів-факіхів. Їх зусилля були спрямовані не на створення нового права, а на те щоб пристосувати дане Аллахом право до практичного використання.

 

 

Тема 2. Основні сучасні концепції держави та права.

План

1. Загальна характеристика основних сучасних концепцій, що пояснюють сутність та призначення держави.

2. Загальна характеристика сучасних концепцій права.

 

Основні терміни та поняття.

Теорія «держави загального благоденства». Теорія «плюралістичної демократії». Теорія еліт. Теорія конвергенції. Теорія позитивізму. Соціологічна юриспруденція. Нормативізм. Психологічна теорія права. Теорія природного права. Відроджене природнє право (неокантіанства, неогегельянства, феноменологізм, юридична герменевтика)

 

Методичні вказівки:

До першого питання. Відповідаючи на перше питання, слухач повинен дати загальну характеристику концепціям ХХ століття, які пояснюють сутність сучасної держави, її призначення та місце в суспільному житті, а саме: розкрити основні положення «теорії «держави загального благоденства», яка була розроблена відомим англійським економістом Д. Кейнсом (1883-1946) і викладена, головним чином, в його праці «Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей» (1936); теорії «плюралістичної демократії», представниками якої були – М. Дюверже, Р. Дарендорф, Р. Аллан, Р. Даль та ін..; теорія еліт, бюрократії та технократії, основоположниками якої були Г. Моска (1856-1941) і В. Парето (1848-1923) та ін..; теорії конвергенції, яка виникла на межі 50-60 р. ХХ ст.., представниками якої були Р. Арон, П. Сорокін, Я. Тімберген. Відповідаючи на це питання необхідно також розкрити політико-правову ідеологію націонал-соціалізму.

До другого питання. Відповідаючи на друге питання, слухач повинен розкрити основні положення правових концепцій ХХ ст., а саме: позитивістський нормативізм Кельзена, охарактеризувати «нормативний» підхід до права як до засобу підтримки законності і стабільності, «соціологічну юриспруденцію», показати «соціологічний» підхід до права як до засобу забезпечення динаміки суспільного життя, психологічну теорію права Л.Й. Петражицького, а також теорію відродженого природного права. Відповідаючи на дане питання, слухач повинен розкрити зміст, який вкладають представники різних теорій в поняття права, що вони вважають джерелами права, яке місце і яку роль виконує право в суспільстві на їх думку.

 

Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

усього

У тому числі

усього

У тому числі

л

с

інд

С.р.

л

с

Інд.

С.р

Модуль 1: Теорія держави

Змістовий модуль 1.1: Походження, форма держави та її механізм

Тема 1. Предмет і метод теорії держави і права

Тема 2. Поняття, походження та розвиток держави

Тема 3. Держава і політична система суспільства

Тема 4. Форма держави

Тема 5. Функції держави

Тема 6. Механізм держави

Разом за змістовим модулем 1.1

Усього годин за модуль 1:

Модуль 2: Теорія права

Змістовий модуль 2.1: Право як особливий вид соціальних норм

Тема 1. Поняття, походження та розвиток права

Тема 2. Система права та система законодавства

Тема 3. Норми права в системі соціальних норм

Тема 4. Правоутворення та форми (джерела) права. Дія права

Разом за змістовим модулем 2.1

Змістовий модуль 2.2: Інтерпретація та реалізація правових норм. Правопорушення та юридична відповідальність

Тема 1. Форми реалізації норм права. Застосування норм права як особливої форми їх реалізації

Тема 2. Тлумачення норм права

Тема 3. Правові відносини

Тема 4. Правова поведінка та юридична відповідальність

Разом за змістовим модулем 2.2

Змістовий модуль 2.3: Правова культура, правове регулювання суспільних відносин.

Тема 1. Законність та правопорядок

Тема 2. Правова свідомість та правова культура

Тема 3. Правове регулювання та його механізм

Тема 4. Правовий статус особи

Разом за змістовим модулем 2.3

Змістовий модуль 2.4: Правова система суспільства.

Тема 1. Правова система суспільства. Основні правові системи сучасності

Тема 2. Основні сучасні концепції держави та права

Разом за змістовим модулем 2.4

Усього годин за модуль 2:

ВСЬОГО:

 

Теми семінарських занять

№	Назва теми	Кількість годин
	Предмет і метод теорії держави і права
	Поняття, походження та розвиток держави
	Держава і політична система суспільства
	Форма держави
	Функції держави
	Механізм держави
	Поняття, походження та розвиток права
	Система права та система законодавства
	Норми права в системі соціальних норм
	Правоутворення та форми (джерела) права. Дія права
	Форми реалізації норм права. Застосування норм права як особливої форми їх реалізації
	Тлумачення норм права
	Правові відносини
	Правова поведінка та юридична відповідальність
	Законність та правопорядок
	Правова свідомість та правова культура
	Правове регулювання та його механізм
	Правовий статус особи
	Правова система суспільства. Основні правові системи сучасності
	Основні сучасні концепції держави та права
	Основні сучасні концепції держави та права
	ВСЬОГО:

 

 

6. Самостійна робота

№	Назва теми	Кількість годин
Д.Ф	З.Ф
	Предмет і метод теорії держави і права
	Поняття, походження та розвиток держави
	Держава і політична система суспільства
	Форма держави
	Функції держави
	Механізм держави
	Поняття, походження та розвиток права
	Система права та система законодавства
	Норми права в системі соціальних норм
	Правоутворення та форми (джерела) права.
	Форми реалізації норм права. Застосування норм права як особливої форми їх реалізації
	Тлумачення норм права
	Правові відносини
	Правова поведінка та юридична відповідальність
	Законність та правопорядок
	Правова свідомість, правова культура та правовиховання
	Правове регулювання та його механізм
	Правовий статус особи
	Правова система: поняття, структура, характеристика елементів
	Основні сучасні концепції держави та права
	ВСЬОГО:

 

7. Індивідуальні завдання

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Характеристика основних методів, що використовуються в ході наукового дослідження.

2. Теоретичні знання та їх роль у здійсненні юридичної практичної діяльності.

3. Держава як закономірний результат розвитку соціальної організації.

4. Загальне та особливе у виникненні держави.

5. Аспекти взаємодії органів державної влади з іншими суб’єктами політисної системи

6. Характеристика політичної системи суспільства України на сучасному етапі.

7. Особливості монархічної форми правління.

8. Особливості та різновиди республіканської форми правління в сучасному світі.

9. Особливості федеративного устрою окремих держав.

10. Різновиди демократичного державного режиму.

11. Різновиди антидемократичних державних режимів

12. Розвиток функцій держав колишнього Союзу РСР.

13. Забезепечення реалізації прав і свобод громадян – одна із основних функцій правової держави.

14. Співвідношення функцій держави та функцій органів держави.

15. Співвідношення форми і механізму держави.

16. Актуальні напрямки перебудови і подальшого формування державного механізму в Україні.

17. Критерії диференціації органів держави.

18. Причини виникнення права.

19. Характеристика основних історичних типів права.

20. Співвідношення права з іншими соціальними явищами.

21. Сутність права як певної міри свободи.

22. Загально-соціальні та спеціально-юридичні функції права.

23. Методи і засоби правового регулювання, їхнє освітлення в сучасній юридичній літературі.

24. Приватне право України.

25. Федеративна структура українського законодавства.

26. Співвідношення міжнародного і українського права.

27. Поняття правової системи.

28. Співвідношення соціальних і правових норм в регулюванні суспільних відносин.

29. Характеристика правових презумпцій, правових аксіом та правових фікцій.

30. Форми викладення правової норми у статтях нормативно-правових актів.

31. Застосування як особлива форма реалізації норм права.

32. Прогалини в праві України та шляхи їх усунення.

33. Тлумачення Конституції України та інших законів Конституційним Судом.

34. Правопорушення: поняття, склад і види.

35. Позитивна і ретроспективна юридична відповідальність: соціальне значення і співвідношення.

36. Законність і демократія.

37. Правове регулювання і його соціальне значення.

38. Правопорядок як мета і результат правового регулювання суспільних відносин.

39. Право як міра свободи і відповідальності особи.

40. Правова система України та перспективи її розвитку.

41. Концепція соціальної держави і політики загального благоденства.

42. Характеристика антидемократичних державно-правових концепцій.

Теми курсових робіт:

1. Предмет та методологія теорії держави та права.

2. Система юридичних наук і місце в ній ТДП.

3. Влада і норми поведінки в первісному суспільстві.

4. Загальні закономірності виникнення держави і права.

5. Сутність та соціальне призначення держави.

6. Держава в політичній системі суспільства.

7. Функції держави.

8. Механізм держави.

9. Форми держави.

10. Правова держава і громадянське суспільство.

11. Поняття та сутність права.

12. Характеристика підходів до праворозуміння.

13. Право в системі соціальних норм.

14. Система права та її основні елементи.

15. Система права і система законодавства.

16. Структура норм права.

17. Правоутворення та форми (джерела) права.

18. Правотворчість: суб’єкти та стадії

19. Нормативно-правові акти та їх систематизація.

20. Дія нормативно-правових актів.

21. Реалізація норм права та її форми.

22. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації.

23. Правовідносини: склад, структура та види.

24. Юридичні факти.

25. Правова поведінка: поняття та види.

26. Правомірна поведінка: поняття, структура, види.

27. Правопорушення: поняття, склад, види.

28. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види, функції.

29. Прогалини і колізії в праві та шляхи їх подолання.

30. Законність: поняття, принципи та система гарантій.

31. Правопорядок як мета і результат правового регулювання суспільних відносин.

32. Поняття, структура та види правосвідомості.

33. Правова культура та правове виховання.

34. Правовий вплив та правове регулювання: аспекти співвідношення.

35. Механізм правового регулювання та його елементи.

36. Тлумачення норм права.

37. Правові акти: види, взаємодія та співвідношення.

38. Основні правові системи сучасності.

39. Правовий статус особи в Україні.

40. Характеристика основних сучасних концепцій держави та права.

 

Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі

Кафедра теорії, історії та конституційного права

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з ___________________________________________________________

(назва дисципліни)

 

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

 

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності__________________

______________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

______________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________

Оцінка: ECTS _____

Члени комісії:

_____________ _______________ (підпис) (прізвище та ініціали)

_____________ _______________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_____________ _______________

(підпис) (прізвище та ініціали

 

 

м. Київ - 20 __рік

 

8. Методи навчання

Лекція – це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, за необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.

Лекція є однією з основних організаційних форм навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Лекція повинна охоплювати все нове, що є в літературі, в нормативно-правових актах, проявляються на практиці, висвітлювати динаміку змін та деякі суперечливі питання. При викладенні лекційного матеріалу можуть використовуватись результати науково-дослідної роботи самого лектора та викладачів кафедри, лекція має носити проблемний характер. Лекції проводяться лекторами – професорами та доцентами, як виняток, викладачами університету, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежуватися в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення поточного, підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов’язаний завідувачем кафедри до проведення пробних лекцій за участю викладачів кафедри.

Проблемні лекції – спрямовані на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань обмежується двома – трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздаванням студентів під час лекції друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При читанні лекцій студентам даються питання для самостійного розмірковування, проте лектор сам відповідає на них, не чекаючи відповідей студентів. Система питань в ході лекції відіграє активізуючи роль, примушує студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.

 

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

Семінарські заняття можуть проводитися у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій тощо.

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Оцінки, отримані студентом за окремі семінарські заняття враховується при виставленні поточного модульного контролю та підсумкової оцінки даної навчальної дисципліни.

Семінари-дискусії – передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формувати думки і висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

 

Мозкові атаки – це метод розв’язання невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть його полягає в тому, щоб висловити якнайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорить й здійснити їх селекцію.

 

Кейс-метод (метод аналізу конкретних подій) – дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

 

Презентації (виступи перед аудиторією) – використовуються для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань, інструктажу, демонстрації нових товарів та послуг.

 

Рольові ігри (інсценізація) – форма активізації студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій.

 

Модерація – це такий спосіб проведення обговорення, який швидко приводить до конкретних результатів, дає можливість всім присутнім брати участь в процесі знаходження рішень проблеми, відчуваючи при цьому повну відповідальність за результат. Модерацією називають спробу одного або, краще, двох людей зробити можливим і полегшити процес навчання групи, при цьому не втручаючись в його суть.

 

Коучинг – це процес, спрямований на підтримку поліпшення навичок, вмінь, потенціалу та креативності, якими вже володіє студент (слухач). Головною відмінною рисою коучингу є те, що він не спирається на знання, досвід, мудрість чи передбачення коуча, а, головним чином, на здатність людини вчитися самому і творчо діяти.

 

Дидактичні ігри – метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками, який реалізується через самостійне вирішення студентами поставленої проблеми за умови недостатності необхідних знань, коли він змушений самостійно опанувати новий зміст або шукати нові зв’язки в уже засвоєному матеріалі.

 

Індивідуальне навчальне заняття – проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

 

Консультацiя - форма навчального заняття, при якiй студент отримує вiдповiдi для викладача на конкретнi запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектiв iх практичного застосування.

Консультацiя може бути iндивiдуальною або проводитися для групи студентiв, залежно вiд того, чи викладач консультує студентiв з питань, пов’язаних iз виконанням iндивiдуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальноi дисциплiни.

Обсяг часу, вiдведений викладачу для проведення консультацiй з конкретноi дисциплiни, визначається навчальним планом.

 

Iндивiдуальнi завдання з окремих дисциплiн (реферати, розрахунковi, графiчнi, курсовi, дипломнi проекти або роботи тощо) видаються студентам в термiни, передбаченi вищим навчальним закладом. Iндивiдуальнi завдання виконуються студентом самостiйно при консультуваннi викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кiлькома студентами.

 

Курсовi проекти (роботи) виконуються з метою закрiплення, поглиблення i узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирiшення конкретного фазового завдання. Тематика курсових проектiв (робiт) повинна вiдповiдати завданням навчальної дисциплiни i тiсно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Порядок затвердження тематики курсових проектiв (робiт) їх виконання визначається вищим навчальним закладом. Керiвництво курсовим проектом (роботою) здiйснюється, як правило, найбiльш квалiфiкованими викладачами. Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комiсiєю у складi двох-трьох викладачiв кафедри (предметнi або цикловi комiсii) за участю керiвника курсового проекту (роботи). Результати захисту курсового проекту (роботи) оцiнюються за чотирибальною шкалою ("вiдмiнно","добре", "задовiльно", "незадовiльно"). Курсовi проекти (роботи) зберiгаються на кафедрi (предметнiй або цикловiй комiсii) протягом одного року, потiм списуються в установленому порядку.

 

Дипломнi (квалiфiкацiйнi) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапi навчання студентiв у вищому навчальному закладi i передбачають: - систематизацiю, закрiплення, розширення теоретичних i практичних знань зi спецiальностi та застосування їх при вирiшеннi конкретних наукових,технiчних, економiчних, виробничих та iнших завдань; - розвиток навичок самостiйноi роботи i оволодiння методикою дослiдження та експерименту, пов’язаних з темою проекту (роботи). Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комiсiями),або запропонувати свою з обгрунтуванням доцiльностi її розробки. Керiвниками дипломних проектiв (робiт) призначаються професори i доценти (викладачi) вищого навчального закладу, висококвалiфiкованi спецiалiсти виробництва. Порядок захисту дипломних проектiв (робiт) здiйснюється вiдповiдно до пункту 3.12.3.3. даного Положення. Дипломнi проекти (роботи) зберiгаються в бiблiотецi вищого навчального закладу протягом п’яти рокiв, потiм списуються в установленому порядку.

 

Самостiйна робота студента є основним засобом оволодiння навчальним матерiалом у час, вiльний вiд обов’язкових навчальних занять.

Навчальний час, вiдведений для самостiйної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом i повинен становити не менше 1/3 та не бiльше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, вiдведеного для вивчення конкретної дисциплiни.

Змiст самостiйної роботи студента над конкретною дисциплiною визначається навчальною програмою дисциплiни, методичними матерiалами, завданнями та вказiвками викладача.

Самостiйна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобiв, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисциплiни: пiдручник, навчальнi та методичнi посiбники, конспекти лекцiй викладачiв, практикум тощо. Методичнi матерiали для самостiйної роботи студентiв повиннi передбачати можливiсть проведення самоконтролю з боку студента. Для самостiйної роботи студенту також рекомендується вiдповiдна наукова та фахова монографiчна i перiодична лiтература.

Самостiйна робота студента над засвоєнням навчального матерiалу з конкретноi дисциплiни може виконуватися у бiблiотецi вищого навчального закладу, навчальних кабiнетах, комп’ютерних класах (лабораторiях),а також в домашнiх умовах. У необхiдних випадках ця робота проводиться вiдповiдно до зазделегiдь складеного графiка,що гарантує можливiсть iндивiдуального доступу студента до потрiбних дидактичних засобiв. Графiк доводиться до вiдома студентiв на початку поточного семестру.

При органiзацiї самостiйної роботи студентiв з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до iнформацiї (наприклад, комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливiсть отримання необхiдної консультацiї або допомоги з боку фахiвця.

Навчальний матерiал навчальної дисциплiни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесi самостiйної роботи виноситься на пiдсумковий контроль поряд з навчальним матерiалом, який опрацьовувався при проведенi навчальних занять.

 

Практична пiдготовка студентiв вищих навчальних закладiв є обов'язковим компонентом освiтньо-професiйноi програми для здобуття квалiфiкацiйного рiвня i має на метi набуття студентом професiйних навичок та вмiнь. Практична пiдготовка студентiв здiйснюється на передових сучасних пiдприємствах i органiзацiях рiзних галузей господарства, науки, освiти, охорони здоров’я, культури, торгiвлi i державного управлiння.

 

9. Методи контролю

Контрольнi заходи включають поточний та пiдсумковий контроль. Поточний контроль здiйснюється пiд час проведення практичних, лабораторних та семiнарських занять i має на метi перевiрку рiвня пiдготовленостi студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю пiд час навчальних занять i система оцiнювання рiвня знань визначається вiдповiдною кафед- рою (предметною або цикловою комiсiєю). Пiдсумковий контроль проводиться з метою оцiнки результатiв навчання на певному освiтньому (квалiфiкацiйному) рiвнi або на окремих його завершальних етапах. Пiдсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацiю студента. Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та iншi форми пiдсумкового контролю пiсля закiнчення логiчно завершеної частини лекцiйних та практичних занять з певної дисциплiни i їх результати враховувати при виставленнi пiдсумковоi оцiнки.

 

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференцiйованого залiку або залiку з конкретної навчальної дисциплiни в обсязi навчального матерiалу, визначеного навчальною програмою,i в термiни, встановленi навчальним планом. Семестровий диференцiйований залiк - форма пiдсумкового контролю, що полягає в оцiнцi засвоєння студентом навчального матерiалу з певної дисциплiни виключно на пiдставi результатiв виконаних iндивiдуальних завдань (розрахункових, графiчних тощо).

Семестровий диференцiйований залiк планується при вiдсутностi модульного контролю та екзамену i не передбачає обов’язкову присутнiсть студентiв. Семестровий залiк - це форма пiдсумкового контролю, що полягає в оцiнцi засвоєння студентом навчального матерiалу виключно на пiдставi результатiв виконання ним певних видiв робiт на практичних, семiнарських або лабораторних заняттях.Семестровий залiк планується при вiдсутностi модульного контролю та екзамену i не передбачає обов’язкову присутнiсть студентiв. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисциплiни (семестрового екзамену, диференцiйованого залiку або залiку), якщо вiн виконав усi види робiт, передбаченi навчальним планом на семестр з цiєї навчальноi дисциплiни.

 

Екзамени складаються студентами в перiод екзаменацiйних сесiй, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам iдивiдуальнi термiни складання залiкiв та екзаменiв. При використаннi модульного контролю екзамени можуть не проводитись. Екзамени проводяться згiдно з розкладом, який доводиться до вiдому викладачiв i студентiв не пiзнiше, як за мiсяць до початку сесii. Порядок i методика проведення залiкiв та екзаменiв визначається вищим навчальним закладом.

Результати складання екзаменiв i диференцiйованих залiкiв оцiнюються за чотирибальною шкалою ("вiдмiнно", "добре", "задовiльно", "незадовiльно"), а залiкiв - за двобальною шкалою ("зараховано", "незараховано") i вносяться в екзаменацiйну вiдомiсть, залiкову книжку, навчальну картку студента.

Студенти, якi одержали пiд час сесiї бiльше двох незадовiльних оцiнок, вiдраховуються з вищого навчального закладу. Студентам, якi одержали пiд час сесiї не бiльше двох незадовiльних оцiнок, дозволяеться лiквiдувати академзаборгованiсть до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменiв допускається не бiльше двох разiв з кожноi дисциплiни: один раз ви