Змістовий модуль 2.1: Право як особливий вид соціальних норм

 

Тема 1. Поняття, походження та розвиток права.

План

1. Норми поведінки в первісному суспільстві.

2. Причини виникнення та етапи формування права.

3. Поняття та ознаки права.

4. Структура, сутність та зміст права.

Основні терміни та поняття.

Сутність права. Зміст права. Основні ознаки права. Загально-соціальні функції права. Спеціально-юридичні функції права. Об'єктивне і суб’єктивне право. Приватне і публічне право. Матеріальне і процесуальне право. Регулятивне та охоронне право.

 

Методичні вказівки:

Приступаючи до вивчення даної теми, необхідно пам'ятати, що право, як і держава, є соціальним феноменом. Це складне, багатогранне явище. Погляди на право, його місце і роль в соціальному житті змінювалися по мірі розвитку самого суспільства.

До першого питання. Необхідно згадати, що суспільство як складна соціальна система потребує регуляції. Встановлення і закріплення стандартів бажаної для суспільства поведінки здійснюється за допомогою різноманітних засобів, які поділяються на індивідуальні та нормативні.

Життя в первісному суспільстві, не дивлячись на його примітивний характер, потребувало упорядкування. Правила, яких дотримувалися в своїй поведінці первісні люди називались мононормами, серед яких слід виділити норми-заборони (табу) та норми-сподівання.

До другого питання. Відповідь на друге питання доцільно розпочати з історичних передумов виникнення права. Далі охарактеризувати етапи процесу формування права: етап кулачного права, етап застосування правових звичаїв та правових прецедентів, етап формування юридичного /позитивного/ права.

Після розкриття зазначених понять, доцільно перейти і дати визначення поняття "історичний тип права". Дати характеристику кожному історичному типу права: рабовласницькому, феодальному, буржуазному, соціалістичному, сучасному праву соціально-демократичного спрямування.

До третього питання. Право – явище складне і багатоаспектне. Сучасна юридична наука застосовує термін «право» в декількох значеннях: 1) правом називають соціально-правові вимоги людей; 2) під правом розуміють систему юридичних норм; 3) під правом розуміють офіційно визнані можливості; 4) термін «право» застосовують для позначення системи всіх правових явищ, у цьому випадку термін «право» ототожнюється з поняттям правової системи.

До четвертого питання. Розкриття четвертого питання семінарського заняття доцільно розпочати з визначення сутності права, яка формується об¢єктивними умовами життя суспільства, визначає його головну ідею та соціальне призначення. При розкритті змісту права доцільно підкреслити, що це поняття розкривається через сукупність нормативно-правових приписів, за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин і зміст права є проявом сутності права.

При відповіді на четверте питання,досліджуються різні школи і теорії не стільки з позиції походження права, скільки в зв¢язку з питанням виявлення його сутності. Тому ці концепції тут отримують більш глибоке і певне обґрунтування. Передусім треба показати, що методологія праворозуміння тісно пов¢язана з філософськими проблемами. Найбільш фундаментальними доктринами, що сформувалися на основі філософського ідеалізму, виступають природно-правова теорія і юридичний позитивізм, в рамках якого склалися трохи відмінних один від одного напрямів. Дайте всім цим школам детальну характеристику. Укажіть на їх переваги і недоліки. Проаналізуйте також погляди марксистів (матеріалістичний тип праворозуміння) на природу права. Необхідно пригадати, що мається на увазі під сутністю як філософським поняттям, і пояснити, що означає сутність права. Зверніть увагу на класове і загальнолюдське в праві. Роз¢ясніть, чому виділяють об¢єктивне і суб¢єктивне право. Зробіть висновок, що ж таке сутність права. Підкресліть, що для її повного розкриття необхідно показати соціальну чинність і роль права в різних сферах суспільного життя.

 

 

Тема 2. Система права та система законодавства.

План

1. Поняття системи права та її структура.

2. Система законодавства: поняття, структура, співвідношення з системою права.

3. Систематизація нормативно-правових актів: поняття, види.

Основні терміни та поняття.

Система права. Природне право. Позитивне право. Приватне право. Публічне право. Звичаєве право. Прецедентне право. Договірне право. Корпоративне право. Матеріальне право. Процесуальне право. Юридична норма. Інститут права. Галузь права, підгалузь права. Регулятивні інститути права. Установчі інститути права. Охоронні інститути права. Конституційне (державне) право. Адміністративне право. Цивільне право. Цивільно-процесуальне право. Земельне право. Сімейне право. Трудове право. Карне право. Кримінально-процесуальне право. Виправно-трудове або кримінально-виконавче право. Підприємницьке право. Податкове право. Муніципальне право. Комп’ютерне право. Правове регулювання. Предмет правового регулювання. Імперативний метод. Диспозитивний метод. Заохочуючий метод. Рекомендаційний метод. Юридичні формули, як критерії типізації, правового регулювання. Типи правового регулювання. Загальнодозвільний і заборонений типи правового регулювання. Правовий режим. Внутрішньо державне право. Міжнародне право. Правова система. Система законодавства. Суверенітет. «Війна законів». Верховенство закону. Горизонтальна (галузева) будівля системи законодавства. Загальноправовий класифікатор галузей законодавства. Вертикальна (ієрархічна) будівля системи законодавства. Федеративна будівля системи законодавства. Комплексна система законодавства.

 

Методичні вказівки:

До першого питання. При відповіді на перше питання семінарського заняття варто почати з визначення поняття "система права". Важливо підкреслити, що системність виступає загальною властивістю для всіх типів права. Поряд із поняттям "системність" (права) у юриспруденції існує поняття "систематизація" (систематика) правових норм, нормативно-правових актів. Це різні поняття. Нагадайте, що право в суспільстві виступає насамперед як сукупність утворюваних і тих, що охороняються державою, норм. Акцентуйте, що вони являють собою не хаотичне, випадкове накопичення, а узгоджену, взаємозалежну цілісність, тобто систему. Зробіть висновок, що в суспільстві утвориться цілісна, автономна, динамічна, але в той же час стабільна сукупність взаємопогоджуваних норм. Охарактеризуйте такі основні риси системи права, як: а) розходження її елементів; б) їхня єдність і узгодженість; в) об'єктивний характер системи права; г) її обумовленість. Особо виділіть і прокоментуйте, по яких ознаках відрізняються норми права і чим визначається їхня єдність. Назвіть структурні елементи системи права, якими є: а) норма права; б) інститут права; в) підгалузь права; г) галузь права. Сформулюйте визначення перерахованих понять. Поясніть, які елементи в системі права можна виділити при генетичному й історичному підході. Стисло охарактеризуйте природне і позитивне право; звичаєве, прецедентне, договірне право і право законів. Розкрийте значення структурного підходу у вивченні системи права. Резюмуйте, яка структура системи права визначається найбільш оптимальною для сучасної юридичної теорії і практики. Виділіть, що в якості критерію розподілу права на галузі й інститути виступають предмет і метод правового регулювання.

Дайте визначення галузі права. Перерахуйте, які галузі права традиційно склалися в Україні. Зверніть увагу, які галузі, що формуються, можна виділити в сучасних умовах. Дайте стислу загальну характеристику основних галузей права. При цьому важливо показати, що кожна галузь має свою специфіку, свій предмет і метод правового регулювання, займає певне місце в системі права.

Дайте визначення інституту права. Перерахуйте його види. Стисло охарактеризуйте ці інститути. Розтлумачте, що варто розуміти під субінститутом права, як співвідноситься між собою інститут і субінститут.

До другого питання. При висвітленні другого питання семінарського заняття охарактеризуйте систему законодавства в широкому і вузькому розумінні. Зверніть увагу на відмінності в цих підходах. Охарактеризуйте види структури системи законодавства: вертикальну (субординаційну), горизонтальну (галузеву) та федеративну. Вкажіть їх переваги та недоліки.

До третього питання. Відповідь на третє питання цієї теми дозволяє виявити взаємозв'язок і співвідношення системи права і системи законодавства. Дайте визначення даних категорій. Підкресліть, що це тісно взаємозалежні, але в той же час самостійні поняття. Вони виступають двома сторонами однієї сутності і співвідносяться між собою як зміст і форма. (Пригадайте, що означають загально філософські категорії "зміст" і "форма"). Поясніть, що система права подає внутрішню структуру права як такого, а система законодавства виражає будівлю джерел права, тобто є сукупністю нормативно-правових актів. У такий спосіб система законодавства постає зовнішнім вираженням системи права. Підкресліть і доведіть, що по суті вони не можуть існувати в суспільстві одне без одного. Водночас між ними є певні розходження. Виділіть ці розходження. Аргументуйте, чому встановлення правильного співвідношення між системою права і системою законодавства вважається найважливішим завданням як правової теорії, так і юридичної практики.

Тема 3. Норми права в системі соціальних норм.

План

1. Поняття і види соціальних норм.

2. Норма права: поняття, структура.

3. Види норм права.

4. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.

 

Основні терміни та поняття

Соціальні норми. Норми моралі. Звичаї. Традиції. Корпоративні норми. Релігійні норми. Технічні норми. Норми права. Структура норми права. Гіпотеза. Диспозиція. Санкція. Стаття нормативно-правового акту. Ефективність норм права.

 

Методичні вказівки:

До першого заняття. При підготовці до першого питання слід враховувати те, що в юридичній науці розрізняють дві групи норм - соціальні та технічні. При цьому необхідно пам'ятати про те, що під технічними нормами розуміються всі несоціальні норми (екологічні, біологічні та інші). Правознавці не займаються технічними нормами - це не їх завдання. Але їм потрібно чітко відрізняти технічні норми від соціальних, встановити тут особливості, відмінності та об'єктивні критерії. Слід також пам'ятати, що деякі технічні норми знаходять своє закріплення в правових актах і тоді вони стають техніко-правовими. Необхідно також перерахувати види соціальних норм, дати їх визначення, критерії поділу по видам.

До другого питання. Необхідно розпочати з чіткого визначення поняття правової норми, охарактеризувати основні ознаки правової норми, що відрізняють її від інших соціальних норм. При розкритті структури правової норми необхідно чітко розрізняти гіпотезу, диспозицію, санкцію, їх види (наприклад, гіпотези прості і складні, абстрактні та казуїстичні), для чого необхідно спиратись на нормативно-правовий матеріал (Кримінальний, Цивільний, Адміністративний та інші кодекси). Класифікацію правових норм слід здійснювати в залежності від підстав (функціональна роль, предмет правового регулювання інші).

До третього питання. Класифікація правових норм залежить від критеріїв, покладених в її основу: 1) за функціями в механізмі правового виділяють а) вихідні (первинні) правові норми; б) норми-правила поведінки; в) загальні і спеціальні норми.

2) за предметом правового регулювання правові норми поділяються на норми: конституційного, цивільного, адміністративного, трудового, кримінального та інших галузей права.

3) за методом правового регулювання норми права поділяються на: імперативні, диспозитивні, заохочувальні і рекомендаційні.

До четвертого питання. При підготовці до четвертого питання слід згадати, що за повнотою викладення норм права в статтях нормативно-правових актів розрізняють наступні способи: повний, відсилочний і бланкетний.

Крім того, за рівнем узагальнення способи викладення правових норм в статтях нормативно-правових актів поділяються на казуїстичні та абстрактні.

 

 

Тема 4. Правоутворення та форми (джерела) права.

План

1. Поняття правоутворення та правотворчості, їх співвідношення.

2. Правотворчість: суб'єкти, види, стадії, юридична техніка.

3. Форми (джерела) права та їх особливості.

4. Дія нормативних актів у часі, у просторі та за колом осіб.

Основні терміни та поняття:

Правоутворення. Правотворчість. Принципи правотворчості. Стадії правотворчості. Юридична техніка. Суб'єкти правотворчості. Форми (джерела) права. Нормативний правовий акт. Правовий звичай. Судовий або адміністративний прецедент. Нормативний договір. Закон і підзаконні акти. Індивідуальний правовий акт. Дія нормативно-правових актів у часі, у просторі, по колу осіб. Нормотворчість. Форми (джерела) права в системі органів внутрішніх справ.

 

Методичні вказівки:

До першого питання. По першому питанню необхідно показати співвідношення правоутворення та правотворчості. Розкрити питання про те, що правотворчість може розглядатися в широкому та вузькому розумінні, перерахувати основні принципи правотворчості та її види. Для цього необхідно звернути увагу на поняття: державна правотворчість, санкціонована правотворчість, народна правотворчість.

До другого питання. Розкриття другого питання полягає в тому, що суб'єкти правотворчості можуть розглядатися як один з критеріїв для характеристики її видів (виходячи з першого питання досить просто охарактеризувати суб'єктів). Більш детального розгляду потребує питання стадій законотворчого процесу, який включає до себе чотири основних стадії.

Але слід звернути увагу, що в юридичній літературі існує декілька точок зору стосовно стадій правотворчого процесу. Для повноти характеристики даного питання його потрібно закінчити тим, яку роль відіграє юридична техніка в правотворчості в цілому.

До третього питання. Як цілісне явище соціальної дійсності право має визначені форми. В юридичній науці розрізняють внутрішню та зовнішню форми права. Під зовнішнєю формою права розуміють об'єктивований комплекс юридичних джерел, які формально закріплюють правові явища і дозволяють знайомитись з їх реальним змістом та користуватися ними адресатам правових приписів. Слід визначити неоднозначність підходу до визначення в юридичній літературі поняття джерела права. Необхідно також перерахувати види джерел права.

До четвертого питання. Необхідно розкрити: а) час вступу нормативно-правових актів у дію та час припинення їх дії; б) територіальну та екстериторіальну дію нормативно-правових актів; в) на яких осіб розповсюджується дія нормативно-правових актів і з чим це пов'язане. Розглянути поняття зворотної дії закону у часі.