Змістовий модуль 2.2: Інтерпретація та реалізація правових норм. Правопорушення та юридична відповідальність

 

Тема 1. Форми реалізації норм права. Застосування норм права як особливої форми їх реалізації.

План

1. Поняття, способи і форми реалізації права.

2. Поняття застосування норм права як особливої форми їх реалізації

3. Стадії правозастосування. Вимоги до правозастосовної діяльності.

4. Поняття правозастосовного акту. Його види.

5. Прогалини в законодавстві та шляхи їх усунення.

Основні терміни та поняття.

Форми реалізації норм права. Дотримання. Виконання. Використання. Застосування як особлива форма реалізації норм права. Правозастосування. Правозастосовча діяльність. Правозастосовчий процес. Правозастосовчий акт. Вимоги правильного правозастосування. Обгрунтовнiсть правозастосування. Законність правозастосування. Справедливість правозастосування. Функції правозастосування.

Методичні вказівки:

До першого питання. Необхідно дати визначення реалізації норм права та розкрити її основні форми (дотримання, виконання, використання та застосування). Після чого увагу треба зосередити на тій сукупності прийомів та засобів за допомогою яких забезпечуються ці форми реалізації (тобто якій формі відповідають ті чи інші методи).

До другого питання. Відповідь необхідно було б починати з того, що застосування права є одною з форм державної діяльності і показати відмінності цієї форми від інших. Так, наприклад, виконання, використання та дотримання відрізняються від застосування рядом характерних ознак по цілі, характеру діяльності та ін. Слід також проаналізувати різні точки зору з приводу форм правозастосовної діяльності (наприклад: оперативно-виконавча та правоохоронна, а деякі автори виділяють і інші форми).

До третього питання. Застосування права складний процес, який має свій початок та закінчення, тому він складається з декількох логічно між собою пов¢язаних стадій в кожній з яких вирішуються конкретні організаційні та дослідницькі задачі по реалізації права. Найбільш розповсюдженою є точка зору про три основні стадії застосування норм права. Кожну з цих стадій необхідно охарактеризувати з наведенням практичного прикладу.

Це питання потребує чіткого визначення чотирьох вимог правильного правозастосування та їх характеристики: законність, обґрунтованість, доцільність та справедливість.

До четвертого питання. Стосовно акту застосування права треба мати на увазі, що він є офіційною формою вираження правозастосовної діяльності. Тому необхідно перерахувати ті основні ознаки, що його характеризують, дати визначення та показати які основи для класифікації даного виду актів існують в юридичній літературі.

До п’ятого питання. Слід зауважити, що ні одне законодавство не в змозі урахувати всю багатогранність суспільних відносин, які потребують правового регулювання і тому деякі обставини, що мають юридичне значення, не знаходяться у сфері правового регулювання. Саме тому виникають прогалини в праві. Необхідно охарактеризувати існуючі шляхи їх усунення.

Протиріччя між окремими правовими актами, що регулюють одні суспільні відносини, а також протиріччя, які виникають в процесі правозастосовної діяльності, називаються колізіями в праві. З урахуванням того, що українське законодавство складне, багатогалузеве утворення, в якому міститься дуже багато неузгодженостей, воно в силу цього містить в собі можливість різних підходів до вирішення одних і тих же питань. Тому це питання має дуже важливе не лише теоретичне а й практичне значення. Виходячи з цього, необхідно показати види колізій, а також засоби, за допомогою яких вони вирішуються, або можуть бути вирішені.

 

Тема 2. Тлумачення норм права.

План

1. Поняття і принципи тлумачення норм права.

2. Види тлумачення юридичних норм.

3. Способи тлумачення норм права.

4. Поняття і ознаки інтерпретаційно-правового акту..

 

Основні терміни та поняття.

Тлумачення. Офіційне тлумачення. Неофіційне тлумачення. Розширене та звужене тлумачення. Способи тлумачення (граматичний, систематичний, теологічний, спеціально-юридичний, історико-політичний). Акти тлумачення норм права.

 

Методичні вказівки:

До першого питання. Тлумачення права – складна та багатогранна діяльність різних суб¢єктів, яка має інтелектуально-вольовий характер і направлена на пізнання і пояснення змісту правових норм.

Тлумачення правових норм являється найважливішим елементом процесу застосування права, його складовою частиною, складним процесом, який спрямовано на встановлення її точного змісту.

При визначенні поняття тлумачення необхідно виходити з того, що це з¢ясування та роз¢яснення змісту та обсягу норми права.

До другого питання. Розкриваючи види тлумачення, або тлумачення за суб¢єктом, слід підкреслити та дати характеристику офіційному та неофіційному тлумаченню і їх підвидам /нормативне, аутентичне, легальне, казуальне, доктринальне, професійне, буденне/, надати приклади. Поряд з тлумаченням за суб’єктом, виділяють тлумачення за обсягом: буквальне, розширене та звужене. Дайте характеристику і цим видам.

До третього питання. Розглядаючи засоби тлумачення, потрібно охарактеризувати способи тлумачення /граматичний, логічний, систематичний, історико-політичний, телеологічний, спеціально-юридичний/.

До четвертого питання. Акти тлумачення розглядаються як інтерпретаційно-правові акти, тобто юридичні документи з певними ознаками, рисами та класифікацією.

 

Тема 3. Правові відносини.

План

1. Поняття, ознаки і види правовідносин.

2. Склад і зміст правовідносин.

3. Поняття та види юридичних фактів.

 

Основні терміни та поняття.

Правовідносини. Склад правовідносин. Зміст правовідносин. Суб’єктивне право. Юридичний обов¢язок. Суб¢єкти правовідносин. Деліктоздатність. Об¢єкти правовідносин. Юридичні факти.

 

Методичні вказівки:

До першого питання. Виходячи з того, що правові відносини являються специфічними суспільними відносинами, учасники яких виступають як носії прав і обов¢язків /встановлених нормами права/, необхідно розкрити ознаки правовідносин та їх види, навести приклади, відмітити їх значення.

До другого питання. Розглядаючи склад правовідносин, який включає зміст правовідносин, суб¢єкти та об¢єкти права, особливу увагу необхідно звернути на поняття юридичного та матеріального змісту правовідносин, суб¢єктивного права і його структуру, види суб¢єктивних прав. Види суб¢єктів правовідносин і їх соціально-юридичні властивості, види об¢єктів правовідносин.

До третього питання. Для висвітлення поняття та видів юридичних фактів, необхідно виходити з того, що сам юридичний факт є конкретною життєвою обставиною, з яким правові норми пов¢язують виникнення, зміну або припинення правових відносин. Види юридичних фактів за своєю класифікацією поділяються за певними характерними ознаками /за вольовим критерієм, в залежності від правових наслідків, за характером дії і т.д./.

Тема 4. Правова поведінка та юридична відповідальність

План

1. Поняття та види правової поведінки.

2. Поняття, ознаки та склад правомірної поведінки, її види.

3. Поняття правопорушення, його склад та види.

4. Юридична відповідальність: поняття і ознаки.

5. Принципи, цілі та функції юридичної відповідальності.

6. Підстави звільнення від юридичної відповідальності та обставини, що виключають юридичну відповідальність.

Основні терміни і поняття.

Правова поведінка. Правомірна поведінка. Протиправна поведінка. Правопорушення. Склад правопорушення. Міжнародне правопорушення. Злочин. Проступок.

Соціальна відповідальність. Юридична відповідальність. Перспективна юридична відповідальність. Ретроспективна юридична відповідальність. Кримінальна відповідальність. Адміністративна відповідальність. Цивільно-правова відповідальність. Матеріальна відповідальність. Дисциплінарна відповідальність.

 

Методичні вказівки:

До першого питання. При підготовці до семінарського заняття необхідно виходити з того, що правова поведінка є соціально-значущою, передбаченою нормами права, контролюємої свідомістю і волею індивідуальних чи колективних суб¢єктів. Правовій поведінці притаманні певні характерні ознаки і склад, в яких відображається її об¢єктивний та суб¢єктивний зміст /соціальне значення, регламентованість правам, здатність тягти юридичні наслідки та ін./.

Види правової поведінки /правомірна і протиправна/ характеризуються як відповідність або протирічність діючим правовим нормам.

До другого питання. Правомірна поведінка розглядається як суспільно необхідна, бажана і допустима з точки зору інтересів особи і суспільства. Така поведінка полягає в здійсненні норм права та її безумовній підтримці державою у гарантуванні і охороні.

Склад правомірної поведінки являється її фактичною моделлю, а її види класифікуються за певними ознаками /як складові юридичних фактів, як форма реалізації норм права, як зміст правовідносин і т.д./.

Протиправна поведінка є протилежністю правомірної, такою поведінкою, яка по суті протирічить діючим правовим нормам і виступає як антипод правомірної поведінки.

До третього питання. Протиправна поведінка розрізняється на правове відхилення, зловживання правом та правопорушенням.

Важливе місце при вивченні протиправної поведінки займає питання складу правопорушення. Фактично склад правопорушення відтворює її картину, як сукупність об¢єктивних і суб¢єктивних ознак закріплених нормами права.

При розгляді видів правопорушення особливу увагу необхідно звернути на критерії за яким відрізняється злочин від проступку та їх класифікації.

До четвертого питання. Розглядаючи юридичну діяльність, необхідно виходити з того, що вона визначається у двох аспектах – перспективна (позитивна) і ретроспективна (негативна). Необхідно визначити ознаки юридичної відповідальності (державно-правовий примус, негативна реакція держави на правопорушення і т.д.), дати розвинуту характеристику її видам (кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна, матеріальна).

До п’ятого питання. Слід підкреслити, що функції юридичної відповідальності – це головні напрямки правового впливу як на правопорушника, так і на інших осіб з метою захисту правопорядку і певного виховання суб¢єктів права. Належного розгляду потребує питання принципів юридичної відповідальності.

До шостого питання. Особливу увагу необхідно звернути на підстави для притягнення і звільнення від юридичної відповідальності, а також охарактеризувати співвідношення між підставами звільнення від юридичної відповідальності та обставинами, що її виключають (крайня необхідність на необхідна оборона).