Сугестопедичний метод у навчально виховному процесі.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сугестопедичний метод у навчально виховному процесі.



Сугестопедія – навіювання.Гуманістичні ідеї сугестопедії закладені у її трьох головних принципах:

1. Радості, розслабленості і консервативної психорелаксації.

2. Єдності свідомого напівсвідомого та інтегральної мозкової активізації.

3. Сугестопедичного взаємозвязку на рівні резервного комплексу.

Принципи сугестопедії реалізуються у навчально виховному процесі не розривно і одночасно у так званому емоційному балансі. Сугестопедичний вплив на особу характеризується рядом позитивних показників:

1. Відбувається інтенсифікація навчального процесупрограмовий матеріал засвоюється за менший проміжок часу.

2. Навчання майже не викликає втому.

3. Відбувається своєрідне психо-лікуваня.

Для широкого використання сугестопедії в навчанні необхідні спеціальні дидактичні розробки і посібники для вчителів.

3. Предмет педагогіки, її основні категорії.

Предметом педагогіки є:

а дслідження законів і закономірностей, педагогічних явищ та процесів

б теоретичне обгрунтування змісту, принципів, методів, форм навчання і вихованняЖ

в вивчення передового педагогічного досвіду і створення на цій основі педагогічних теорій

г розробка педагогічної техніки.

Категорії педагогіки: ВИХОВАННЯ — в широкому соціальному розумінні – це весь процес формування особистості, що проходить під впивом оточуючого середовища, умов, осїбставин суспільного ладу. Коли говориять виховує життя, мають на увазі виховання в широкому розумінні слова. Виховання у вузькому розумінні – це спеціально організований процес, спрямований на виховання однієї якості особистості. НАВЧАННЯ – це цілеспрямований процес взаємодії вчителя і учнів у ході якого здійснюється засвоєння знань, умінб і навичок. ОСВІТА – це процес і результат засвоєння учнями всестематичних знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інишх якостей особистості; розвиток її творчих сил і здібностей. У реальній педагогиці всі критерії взаємоповязані і взаємозумовлені.

33. Врахування психолого-дидактичних особливостей у навчально-виховному процесі.
Дошкільна педагогіка є одним із напрямків вікової педагогіки. Небезпідставно її вважають і самостійною галуззю науково-педагогічних знань, яка вивчає процес виховання і навчання дітей дошкільного віку. Загальними засадами дошкільної педагогіки є її предмет, особливості та організація педагогічного дослідження в галузі дошкільної педагогіки, розвиток теорії та практики дошкільної освіти, характеристика сучасної системи дошкільної освіти.

У системі навчання і виховання дошкільників активно використовуються дидактичні навчальні ігри, які розвивають спостережливість, уяву, память, мислення, мовлення, сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, кольорах, максимально задіюють інтелектуальний потенціал у пізнанні світу і себе.
Якщо творчі ігри забезпечують максимальні можливості для вияву уяви, нестандартного мислення, ініціативи дітей, то педагогічна мета дидактичних полягає в сенсорному вихованні, мовленнєвому розвитку, ознайомленні дошкільників з навколишнім світом, формуванні у них елементарних математичних уявлень тощо.

Дидактична гра – гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних, умінь і навичок.

Дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні дітей усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом навчання і виховання, за допомогою яких вихователь готує дитину правильно сприймати обєкти і явища навколишнього світу.

Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:

1 власне дидактична гра. Ґрунтується на автодидактизмі самонавчанні та самоорганізації дітей;

2 гра-заняття гра-вправа. Провідна роль у ній належить вихователю, який є її організатором. Під час гри-заняття діти засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси сприймання, уява, мислення, мовлення. Ефективне опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за активізації мимовільної уваги і запамятовування.

34. Урок відрізок навчального процесу. Типи і структура уроків.Умовно кажучи, урок – це відрізок навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно. Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі:• комбіновані змішані уроки; • уроки засвоєння нових знань; • уроки формування навичок і вмінь; • уроки узагальнення і систематизації знань; • уроки практичного застосування знань, навичок і умінь; • уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.

Така класифікація є найзручнішою для планування, прогнозування діяльності вчителя, обгрунтування методики кожного уроку. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозвязки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиткової та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру.

Комбінований урок: перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів; повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення, узагальнення і систематизація нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Йому належить 75-80 відсотків загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах.

Урок засвоєння нових знань: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивування учіння; сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення звязків і залежностей між елементами вивченого матеріалу; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання. Урок формування навичок і вмінь: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; вивчення нового матеріалу вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи; первинне застосування нових знань пробні вправи; самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням; творче перенесення знань і навичок у нові ситуації творчі вправи; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповіднихнаукових ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. Урок практичного застосування знань, навичок і вмінь: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обгрунтування отриманих результатів; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання. Урок контролю і корекції знань, навичок і вмінь: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінних умовах; перевірка, аналіз і оцінка виконаних під час уроку робіт.

35. Підготовка уроку, самоаналіз уроку, вимоги до уроку.
Підготовка вчителя до уроку. Цей етап передбачає: вивчення учнів класу; стилю викладання інших вчителів у цьому класі; докладне вивчення змісту навчального матеріалу; планування навчальної роботи; підготовку навчально-матеріальної бази. Підготовка вчителя до конкретного уроку. В. О. Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все своє життя. Його підготовка до конкретного уроку включає: формулювання теми; визначення виховної, розвиткової та дидактичної цілей уроку; підбір конкретного матеріалу до теми; визначення структури вибраного типу уроку; визначення методики уроку; підготовку дидактичних засобів і матеріалів; визначення форми контролю й оцінки знань, навичок і вмінь; визначення місця й ролі спостереження, демонстрування засобів наочності і опитування в рамках уроку; перевірку своєї готовності до уроку; перевірку готовності учнів до уроку.
Самоаналіз уроку:
1. Дата, клас, предмет, учитель. Мета відвідування.
2. Тема уроку, мета.
3. Обладнання уроку.
4. Тип і структура уроку.
5. Оцінка уроку за його змістом.
6. Принцип навчання, їх реалізація на уроці.
7. Доцільність використання наочних посібників.
8. Методика перевірки і оцінки знань учнів.
9. Домашні завдання: обсяг, доступність, інструкція.
10.Поведінка учнів на уроці.
Загальні вимоги до уроку такі: • проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу;

• проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій;

• особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, нахилів, здібностей та життєвих настанов;

• оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів;

• встановлення міжпредметних звязків, які усвідомлюються учнями;

• звязок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

• актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо;

• логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, особливо – компютерних;

• тісний звязок із життям, першою чергою – з особистим досвідом учня;

• формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності;

• формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти;

• діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

36. Нестандартні урокиСьогодні нестандартні уроки – це нові ефективні прийоми в організації уроку. Сьогодні такі уроки проводяться на фестивалях і конкурсах, а й у кожній школі, часто – це відкриті уроки. Почуте і побачене на таких уроках підштовхує вчителів передивитись свій педагогічний арсенал, рівнятися на методичні орієнтири більш високої проби, заохочує до подальших роздумів.

У шкільній практиці при вивченні нового матеріалу вчителі активно використовують такі нетрадиційні уроки, як:

1 урок-ділова гра. Такий урок можна провести для узагальнення і повторення матеріалу з фізики наприкінці навчального року. Клас розбивається на 3 вагони за допомогою кіно летить ракета в космос, до незнайомої планети, жителі якого потрапили в біду. 10й загін забезпечує ракету світлом, 2-й загін теплом, 3-1 загін вентиляцією. Кожному загону видається завдання з технічними умовами. Кожний загін ділиться на 3 групи: конструкторів, інженерів, практичних працівників. Конструктори створюють проекти і передають їх інженерам, інженери роблять розрахунки передають їх наступній групі для складання і перевірки в дії. Кожній групі на виконання завдання відводиться 8 хвилин. Після сигналу всі матеріали про роботу загону повинні бути представлені на дошці. Спікер загону доповідає про виконання завдання робота кожної групи обговорюється і оцінюється.

2 урок-гра-імітація. Клас ділиться на групи, кожна група отримує завдання. За такою методикою можна вивчати різні теми.

3 урок-змагання. Мета – закріпити уміння розвязувати задачі різних типів. Формуються команди і журі. Журі підбирає задачі, готує обладнання для експериментальних задач. Структура уроку: 1 Повідомлення члена журі. 2 Розминка. 3 Демонстрація досліду і його пояснення 4 Конкурс капітанів – розвязування експериментальних задач. 5 Конкурс команд – розвязування розрахункових задач. Завершується урок підбиттям підсумку. Оголошується команда – переможець.

4 урок КВК. Проводиться для повторення тем і розділів і складається з 5 етапів конкурсів: 1 розминка. Скласти розповідь з вивченої теми. 2. конкурсперевірка домашнього завдання. 3 розвязування задач з вибором відповіді. 4. конкурс Відгадай. 5 конкурс артистів і художників їх відправляють за двері, демонструється експеримент, потім запрошуються артист і художник, їм

пантомімою зображується експеримент, а вони повинні відгадати його і зобразити. Потім підбиваються підсумки.

5 урок – твір. За декілька днів оголошується тема уроку та план. Учням пропонується вдома прочитати параграф підручника. У класі учні пишуть твір. На дошці план і таблиці, на столі прилади. Твір закінчується складанням задачі за темою і її розвязком.

6 компютерні уроки….

7 урок екскурсія – учитель розбиває клас на групи і пропонує кожній з них завдання, повязані з вивченням обєкта. Кожна група отримує своє завдання і свій маршрут екскурсії на виробництві. Діти прослуховують коротке повідомлення про підприємство і техніку безпеки, потім – похід за маршрутом, під час якого збирають необхідні відомості. На початку другої години заняття всі проходять в актовий зал підприємства, де кожна група вирішує поставлені перед нею завдання. Групи звітують перед комісією, до якої входить учитель і спеціалісти виробництва, вони оцінюють державні результати і ставлять питання. 8 урок-конкурс

9 урок-аукціон 10 інтегровані уроки

37. Класно-урочна система навчання .Класно-урочна система навчання-організація навчального процесу, при якій учні групуються по класах і основною формою навчання є урок.Класно-урочна система є найважливішим винаходом у дидактиці. Вона здолала довгий і складний шлях, прийшовши на зміну індивідуальному навчанню, яке широко застосувалось в школах стародавнього світу і середньовіччя.

Творцем класно-урочної системи вважають Яна Амуса Коменського, який перевірив, удосконалив і використовував її основні принципи при організації шкіл у Чехії і Польщі.

Розвиток кл-ур системи в ХІХ ст. тісно повязані з імям К.Д. Ушинського, який у своїх працях представив урок як невіддільну і головну форму кл-ур системи.

Кл-ур система домінуюча в усьому світі, проте існували альтернативні замінники даної системи:

А бригадно-лабораторний мето – був поширений у нашій країні в 20рр. ХХст. Учні ділилися на бригади по 5 чол. За результатами навчання бригади звітував 1 учень-бригадир. Оцінки виставлялись однаково всій бригаді. Позитивне те, що навчання охоплювали велика кількість школярів. Негативне -слабкий результат, крім бригадира.

Б белл-ланкастерська система як система парного навчання у 18 ст. існувала мода на школи взаємного навчання: учні були поділені на десятки, навчалися у старших викладачів, яких у свою чергу вчив педагог. В загальному система давала низькі результати. Цю систему в свій час підтримували декабристи. Вони навчали своїх солдат, які потім навчали населення. Результати були негативними. Зараз ця система використовується у нашій країні у мало комплектних школах, де один вчитель навчає 2 класи одночасно.

В дальтон план за назвою америк. міста Долтон. У школу вранці сходились учні. Вони знаходили свого вчителя – консультанта і склад. За його допомогою індивідуальний план, згодом учні розходились по навчальних кабінетах, де самостійно вивчали заданий матеріал за книгами, таблицями, електронними посібниками. Наприкінці дня учні складали залік результат, якого заносили в індивідуальну папку.

Позитивне:

-переваги самостійно індивідуальної роботи

- відсутнє домашнє завдання.

Негативне:

- складний матеріал вивчали за допомогою вчителя

- слабка педагогічна дисципліна

- слабкий кінцевий результат.

Г комплексний метод полягає у групуванні навчального матеріалу за епохами, періодами. У даний період вивчається матеріал, який відкривається в дану епоху.

Недоліком комплексного методу є нехтування віковими особливостями учнів. Позитивне полягає в тому, що природа-суспільство постає в цілісне. Комплексний метод дає слабкий кінцевий результат.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.230.144.31 (0.017 с.)