Кафедра філософії, соціології та історії

 

Навчально-методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання скороченого терміну

з курсу

 

ПОЛІТОЛОГІЯ

 

Дніпропетровськ 2011

 

Пахоменков Ю.Г. Начально-методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання скороченого терміну з курсу. «Політологія» – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2011. – 79 с.

Викладено основні принципи та методи організації самостійної роботи студентів з курсу «Політологія», надані рекомендації щодо основних типів наукової роботи, наведені питання підготовки до семінарів та індивідуального вивчення тем головних проблем організації політичного процесу в суспільстві.

Методичні рекомендації призначені для студентів заочної форми скороченого терміну навчання за всіма напрямками підготовки.

 

 

Укладач: викладач Ю.Г. Пахоменков.

 

Рекомендовано до розгляду на засіданні секції гуманізації та гуманітаризації НМР ДДАУ протокол №

 

Розглянуто, обговорено та рекомендовано до видання гуманітарною секцією Науково-методичної ради Дніпропетровського державного аграрного університету, протокол №

 

 

Рекомендовано до видання Науково-методичною радою Дніпропетровського державного аграрного університету, протокол №

 

І. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ

Політологія як наука та навчальна дисципліна існує досить давно. Це один з найважливіших здобутків людського розуму, без якого важко уявити існування людського суспільства. У сучасному розумінні – це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організовується політичне життя держави і суспільства.

Основні принципи викладання політології – фундаментальність, системність, єдність логічного та історичного, національного та загальнолюдського, теорії та практики, навчання та виховання.

Мета курсу – сприяти формуванню у студентів цілісного уявлення про політичні процеси, завдання політики, методів та засобів її опанування, розуміння ціннісних орієнтирів становлення та розвитку демократичного громадянського суспільства як складової частини громадянського світу.

Завдання курсу полягають в наступному – після завершення курсу студенти мають:

· Знати об’єкт, предмет, методи політичної науки, основні категорії політики;

· Орієнтуватися в основних політичних школах, концепціях, ідеологіях;

· Мати уявлення про сутність політичного життя і процесів; знати права і обов’язки громадянина і людини;

· Мати уявлення про процеси міжнародного політичного життя, орієнтуватися у змінах геополітичних обставин;

· Володіти навичками політичної культури, вміти застосовувати політичні знання в своїй професійній громадській діяльності.

ІІ. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ

Оволодіння політичною наукою ґрунтується на тісному взаємозв’язку з іншими навчальними предметами, зокрема з такими базовими, як філософія, соціологія, історія України, економічна теорія та ін.

 

ІІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

Навчальний курс з дисципліни “Політологія” читається студентам скороченого терміну навчання 54 годин.

Розподіл годин на опрацювання курсу студентів повного терміну навчання: Всього годин – 54, з них аудиторних 8 годин (лекцій – 4 години, семінарів – 4 години), самостійна робота – 46 годин. Самостійна робота складається з: підготовка до аудиторних занять (семінари) – 4 години, підготовка до контрольних заходів (екзамен) – 8 годин, опрацювання тем робочого плану самостійно – 34 години.

 

ІV. МЕТА, ВИДИ ТА ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Політологія як наука та навчальна дисципліна існує досить давно. Це один з найважливіших здобутків людського розуму, без якого неможливе існування суспільства. У сучасному розумінні – це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується політичне життя держави і суспільства. Нині в Україні політологія – одна з провідних дисциплін у системі гуманітарної освіти. Вона зайняла чільне місце в системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх сфер суспільного життя. Основними принципами викладання та вивчення політології є фундаментальність, системність, єдність логічного та історичного, національного й загальнолюдського, суспільного та особистісного, теорії й практики, навчання і виховання.

Навчальний курс з дисципліни “Політологія” спрямований на формування у студентів цілісного уявлення про політичну діяльність, політичну активність та роль громадянської позиції у функціонуванні політичної системи. Відповідно до завдань курсу особливе місце у формуванні знань і навичок займає самостійна підготовка студентів.

У межах самостійної роботи під час аудиторних занять та у поза аудиторний час студенти:

– ознайомлюються з основними напрямками дисципліни;

– отримують знання з теорії політологічної науки;

– дізнаються про методи політологічного аналізу суспільних процесів;

– формують теоретичні узагальнення щодо необхідних базових знань;

– отримують уявлення про варіанти практичного застосування теоретичних знань;

– формують політичну культуру;

– набувають умінь та навичок аналізу подій політичних процесів в державі та світі.

Самостійна робота студентів включає: пошуки і підбір літератури, опрацювання отриманої інформації (конспект), написання рефератів, доповідей, повідомлень, наукових статей, підготовка до контрольних заходів, виконання тестових завдань. Самостійна підготовка студентів покликана сприяти раціоналізації навчальної діяльності, оптимізації пізнавальної і розумової активності і самостійності, активізації творчих здібностей та формуванню особистої політичної позиції.

Метою організації самостійної роботи студентів є вироблення навичок самостійної роботи, розвиток інформаційної культури, формування навичок підготовки наукової роботи.

Самостійне опанування змісту курсу передбачає вивчення студентами теоретичного матеріалу з переліку рекомендованої літератури, підготовку виступів на семінарських заняттях, написання рефератів, підготовку доповідей, статей, підготовку до контрольних заходів та виконання тестових завдань.

Завданнями самостійної роботи студентів визначаються наступним чином:

– вміти систематизувати, планувати та контролювати свою роботу;

– застосовувати теоретичні знання в практиці;

– формувати творчі, креатині навички;

– орієнтуватися на активні методи опанування інформації, знань;

– сприяти формуванню та вдосконаленню методів самоосвіти та саморозвитку особистості.

В сучасних умовах реформування системи освіти у відповідності до світових процесів, відбувається скорочення аудиторного завантаження студентів і збільшення обсягу самостійної роботи, що підвищує значення поточного контролю за учбовим процесом, у тому числі з використанням письмових робіт, есе, рефератів, тестів, то що. У цьому зв’язку одне з головних завдань сучасного навчального процесу – надати студентам методику самостійної роботи. Виконання самостійних завдань допомагає студентам включитися в навчальну, а згодом у наукову роботу та сприяє формуванню творчих якостей і творчого ставлення до власної професії. Навчатися вчитися означає розвинути схильність і потребу до самостійної творчості, повсякденної і планомірної роботи з учбовими, фаховими посібниками, періодичною літературою, допоміжними джерелами, активної участі в науковій діяльності.

У процесі проведення лекційних та семінарських занять застосовуються такі методи активного навчання: індивідуально-контрольна співбесіда, логічні вправи, тести контролю знань, ділові ігри, ситуаційні завдання, друковані роздаткові матеріали, методи кількісного характеру: анкетні опитування, статистичні, аналіз історичних явищ через поведінку індивіда і груп при виконанні ними певних політичних ролей. Вивчення курсу політології здійснюється, крім лекційних та семінарських занять, у таких формах самостійної роботи студентів: самостійна робота з політологічною літературою; підготовка рефератів, захист їх; розв’язування тестів; проведення контрольних заходів.

 

Самостійна робота студентів поділяється на:

аудиторну – самостійну роботу, що забезпечує підготовку до поточних занять;

позааудиторну (кваліфікаційну та пошуково-аналітичну) – роботу, що включає практичне застосування здобутих знань, вмінь та навичок.

Обидва види самостійної роботи є формами звітності та контролю знань студентів. До того ж це сприяє творчому осмисленню наукової думки, літератури, дають засоби вивчення навчальних дисциплін, підвищення теоретичного і методичного рівнів професійних знань.

Аудиторна самостійна робота студентів.

Мета самостійної аудиторної роботи – розглянути найважливіші питання курсу, а також перевірити засвоєння студентами матеріалу лекцій, підручників та посібників, підготуватися до аудиторних занять.

Підготовка до занять і активна участь у них допомагають студентам пр розв’язанні низки освітніх завдань:

– розвинути вміння аналізу основних питань політичної науки;

– закріпити і розширити набуті теоретичні зання;

– навчатися вести діалог, дискусію;

– формувати вміння і навички використання знань для вивчення дисципліни;

– формувати потребу у вдосконаленні знань за фахом.