Правила наведення цитат і бібліографічних посилань у текстах наукових та навчальних праць.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Правила наведення цитат і бібліографічних посилань у текстах наукових та навчальних праць.



У наукових публікаціях, рефератах та інших типах наукових праць посилання мають бути документованими, тобто супроводжуватися точною адресою цитованого джерела.

Бібліографічне посилання – це сукупність відомостей про цитований або згадуваний у тексті документ.

Бібліографічні посилання можуть вміщуватися в основному тексті (внутрішньотекстові посилання), у підрядкових примітках та у позатекстових примітках (коментарях). Останній тип приміток сьогодні є загальноприйнятим при оформленні наукової роботи.

У такому разі, по завершенні цитати в квадратних скобках ставлять номер джерела за списком у перелікові джерел та літератури, а також зазначається сторінка, з якої взято інформацію. Наприклад: при прямих цитатах [11, с. 4], при непрямих – [Цит. за: 2, с. 13].


V. ЗМІСТ ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ КУРСУ

Тема 1 Предмет, структура та методи політології.

 

План семінару (2 год.)

1. Політологія та її місце в системі гуманітарних наук.

2. Політика як явище і наука.

3. Закони і категорії політики.

4. Методи дослідження політики.

 

Теми рефератів:

1. Макс Вебер про політику як покликання і професію.

2. Взаємодія політики і економіки.

3. Історичні передумови появи українського державознавства.

 

Питання для дискусії:

1. Найбільш суттєве в політиці – це питання про державну владу. Але чи можна всі політичні відносини зводити до влади?

2. В чому проявляється взаємозв’язок і відмінність між економікою і політикою?

3. В чому суть політизації суспільного життя, які її причини в Україні?

 

Методичні рекомендації:

Готуючись до першого питання, студент має усвідомити, що політична наука тісно пов’язана з політикою, витікає з неї, так чи інакше аналізує різні аспекти політичного життя. Термін „політика” походить від давньогрецького polis (місто-держава) та його похідних politike (мистецтво управління державою), politeia (конституція). Ці поняття вказують на державу як на одну з центральних категорій політики, а точніше – політичної науки, і як такі вони беруть свій початок від Платона та Аристотеля, які політику тісно пов’язували з державою. Студент має усвідомити, що політика виступає як визначне культурно-історичне явище.

Розгляд другого питання необхідно розпочати з того, що об’єктом політології виступає політичне життя суспільства, його прояви, тенденції і закономірності.

Аналізуючи категорії політології студенту насамперед слід уяснити сутність таких категорій: політична влада, держава, політичні відносини, політична система, політичні інтереси, політична свідомість, політична культура, політична боротьба, політичне управління.

При вивченні четвертого питання студент має з’ясувати, що політична наука розвивається в тісній взаємодії з іншими соціальними науками – філософією, соціологією, історією, правом. Останні об’єднує загальний об’єкт дослідження – політичне життя суспільства в усій багатоманітності його конкретних проявів.

 

Література:

1. Вебер М. Политика как призвание и профессия. Избр. произв. – М., 1990.

2. Коваленко А. Українська політологія: проблеми та труднощі періоду становлення // Сучасність. – 1994. – № 1.

3. Лазоренко С.В., Лазоренко О.О. Теорія політології. – К., 1996. – С. 8-24.

4. Основи політології: Навч. посіб. / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 5-13, 14-20.

1. Політологічний енциклопедичний словник. 2-е вид. – К., 2004.

2. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – К., 2004.

3. Політологія у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 7-14.

4. Політологія. Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. 2-е вид. – К., 2001. – С. 8-36.

5. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Т. – Харків, 2001. – С. 9-26.

6. Політологія. Підручник / За наук. ред. А. Колодій. 2-е вид., перероб. та доп. – К., 2003.

7. Потульницький В.А. Теорія української політології. – К., 1993. – С. 17-20, 56-60, 82-85.

8. Рябов С.Г., Томенко В.М. Основи теорії політики. – К., 1996. – Розд. І, ІІ.

9. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 8-23.

10. Шляхтун П.П. Політологія (Теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002 – С. 8-32.

 

Тема 2. Держава в політичній системі суспільства.

План семінару (2 год.)

1. Походження держави, її сутність, ознаки і функції.

2. Форми державного правління та державного устрою.

3. Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади.

 

Теми рефератів:

1. Концепція української державності в творах В. Липинського: Праця „Листи до братів-хліборобів”.

2. Основні концепції походження держави.

3. Розподіл влад як головний стимулюючий принцип проти зловживання влади в теорії Ш. Монтеск’є.

 

Питання для дискусії:

1. „Держава – „Левіафан” – це історично минула форма чи можливе її існування й сьогодні?

2. Чи можливе, на ваш погляд, існування людського суспільства без держави в близькому (далекому) майбутньому? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. У Конституції України записано, що Україна є суверенна, демократична, соціальна, правова держава. Чи правомірним є поєднання цих термінів?

4. Чи узгоджуються принципи демократії з монархічною формою правління?

5. Чи може індивід впливати на державу? Які режими найбільш сприятливі для здійснення такого впливу?

 

Методичні рекомендації:

При підготовці питання про походження держави, її сутність та функції насамперед потрібно з’ясувати, що розуміється під поняттям „держава”, охарактеризувати прикметні особливості теорій походження та сутності держави, окреслити її найголовніші функції. Проблема визначення даного поняття міститься не лише у складності чіткого окреслення суто державних (несоціальних, юридичних чи політичних) феноменів, а і в сторичній мінливості форм суспільного співжиття, зокрема державних форм. Тож охарактеризувати державну сутність можна лише вичленувавши інваріантні складники за всіх історичних форм державності й на підставі аналізу теорій походження держави. З’ясувавши ж сутнісно-понятійні аспекти держави, варто перейти до аналізу історично-конкретних її форм (за усталеною формою) – форм державного правління та державного устрою.

Для самостійної роботи пропонується скласти схему політичного устрою України, використовуючи для цього Конституцію України, охарактеризувати „класичні” за державним устроєм країни (пропонуються ФРН, Швейцарія, Великобританія, Ліхтенштейн) та такі країни, як Китай, Японія, Саудівська Аравія, Російська Федерація, Білорусь, Грузія, Австралія. Ґрунтуючись на поданих запитаннях для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування держави, актуальності проблеми побудови громадянської держави та правового суспільства, розробити систему заходів для прискорення даних процесів.

 

Література:

1. Акт проголошення незалежності України. Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. – К., 1991.

2. Декларація про державний суверенітет. – К, 1990.

3. Конституція України. – К, 1996. – Розд. 1.

4. Білоус В.С. Проблема становлення і розвитку правової держави і громадянського суспільства // Політол. вісник, – 1993. – Ч. 3. – С. 10-24.

5. Воронов І. Громадянське суспільство і влада // Людина і політика. – 2003. – № 1.

6. Голубева Г.А. Понятие правового государства: социально-философский аспект // Филос. науки. – 1989.

7. Кремень Т. Державний суверенітет у добу глобалізації // Політика і час. – 2003. – № 10.

8. Лола В. Проблеми формування громадянина України // Політика і час. – 2003. – № 4.

9. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К, 1995. – С. 152-162.

10. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. – К, 1998. – С. 77-142.

11. Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К, 1998. – С. 51-61.

12. Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Г. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 366-395.

13. Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. – К, 1996. – С. 98-108.

14. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 104-112.

15. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 246-324.

 

VI. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У ПІДГОТОВЦІ ТЕМ, ЯКІ НЕ ВИКЛАДАЮТЬСЯ НА АУДИТОРНИХ ЗАНЯТТЯХ

 

Тема 1. Історія світової політичної думки.

 

План роботи

1. Зародження уявлень про політику. Політичні погляди Конфуція.

2. Антична політична діяльність. Платон і Аристотель, Цицерон.

 

Теми рефератів:

1. Міфологічні уявлення про політику.

2. Римське право і політика.

3. Платон про сутність ідеальної держави.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Назвіть основні причини появи перших міфологічних тлумачень влади і держави.

2. Складіть схему: вчення Аристотеля про „правильні” і „неправильні” форми держави і дайте характеристику кожної з них.

3. Використовуючи знання з філософії, спробуйте визначити, яка з філософських концепцій могла б служити методологією теорії політики?

 

Методичні рекомендації:

1. Готуючись до першого питання семінару студенту слід усвідомити, що процес виникнення світової політичної думки тісно пов’язаний з розвитком стародавніх держав як первісної форми організації влади. При розгляді сутності вчення Конфуція необхідно підкреслити, що він розуміє державу як велику патріархальну сім’ю, де імператор – суворий, але справедливий батько, а його піддані – слухняні діти.

2. Вивчаючи зміст політичного вчення Платона зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з вибраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля студенту слід усвідомити сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну. Розглядаючи питання про римське право і політику, студент має звернути увагу на зміст політичної доктрини Цицерона, який виступав противником повновладдя окремих осіб у республіці, зокрема проти монополізації влади.

 

Література:

1. Аристотель. Политика. Соч. в 4-х т. Т. 4. Кн. 4-6. – М., 1983.

2. Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.

3. Доватур А.И. Политика и полития Аристотеля. – М., 1965.

4. Мадісон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 5-18.

5. Нерсесянц В.С. Политические учения древней Греции. – М., 1979.

6. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-40.

7. Політологія у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 15-17.

8. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 27-37.

9. Семененко И.И. Афоризмы Конфуция. – М., 1987.

10. Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима: ІІІ-І вв. до н.э. – М., 1977.

11. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 24-35.

12. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – С. 33-44.

 

Тема 2. Політичні ідеї мислителів епохи Відродження та Нового часу.

План роботи

1. Відродження: суть та вплив на розвиток політичної думки. Н. Макіавеллі.

2. Політичні вчення періоду буржуазних революцій в Голландії і Англії (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гобс).

3. Просвітництво. Проблема природних прав людини в політичних поглядах Ф. Бекона і Дж. Локка.

4. Раціоналістичні трактування політики в працях французьких просвітників.

 

Теми рефератів:

1. Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів Нового часу.

2. Концепція суспільного договору.

3. Раціональне осмислення політики в Новий час.

4. Маківеаллізм як прояв політичної поведінки.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Розкрийте значення природного права, суспільного договору для політичної практики Нового часу?

2. Спираючись на філософсько-правові погляди І. Канта, складіть структурно-логічну схему формування буржуазного типу держави у зв’язку з категоріями: право, моральність, мораль.

Методичні рекомендації:

1. Готуючись до першого питання студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.

2. Вивчаючи друге питання студент має звернутим увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою.

3. Розглядаючи третє питання необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму. При вивченні четвертого питання рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища та К. Гельвеція про ідеальний суспільний лад – приватновласницький.

 

Література:

1. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980. – Гл. V, XII.

2. Зайченко Г.А. Джон Локк. – М., 1973. – Гл. VIII.

3. История политических и правовых учений. – М., 1988. – Гл. VIII, IX.

3. Мадіссон В.Й. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 19-55.

4. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-41.

5. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 44-64.

6. Швидак О.М. Політологія. Практикум. Навч. посібник. – К., 2001. – С. 35-44.

7. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. К., 2002. – С. 48-66.

 

Тема 3. Плюралізм політичних концепцій ХІХ – ХХ ст.

 

План роботи

1. Політико-ідеологічні доктрини: поняття, типологія, інституціалізація.

2. Лібералізм і неолібералізм.

3. Консерватизм і неоконсерватизм.

4. Ліві та лівоцентристські ідеологічні доктрини.

5. Екстремістські політико-ідеологічні доктрини.

 

Теми рефератів:

1. Біхевіоризм як основний метод політичних досліджень американської політології ХХ ст.

2. Марксистська теорія політики.

3. Політичні концепції М. Вебера.

4. Основні тенденції розвитку політичної науки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Який вплив біхевіоризму на розвиток політичної науки?

2. Складіть порівняльну таблицю „Головні принципи та основні політичні цілі лібералізму та консерватизму”

 

Методичні рекомендації:

1. Вивчаючи сучасну зарубіжну політичну думку, слід звернути увагу на те, що політологія в західних країнах відіграє значну роль як теоретична дисципліна і як інструмент практичного впливу на різні соціальні процеси. Разом з тим, в різних країнах відмічаються суттєві різниці в підходах до природи і завдань політики. Аналізуючи природу лібералізму студенту треба розрізняти політичні доктрини аристократичного та демократичного лібералізму.

2. Вивчаючи друге питання студент має проаналізувати такі неоліберальні концепції, як технологічної та плюралістичної демократії, теорії еліт (В. Парето, Г. Моска).

3. Вивчаючи третє питання студент має пам’ятати, що в основу політичних концепцій консерватизму покладена ідея збереження традиційних правил, норм поведінки, ієрархії влади, соціальних і політичних структур та інститутів.

4, 5. Готуючись до четвертого і п’ятого питань, студент має знайти детальну характеристику соціалістичних концепцій політики, а також політичних доктрин анархізму у підручниках з політології та монографічних виданнях.

 

Література:

1. Из истории социально-политической мысли // Социально-политический журнал. – 1992. – № 6-9.

2. Мадіссон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996.

3. Основи політології. Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 31-41.

4. Політологія у запитаннях і відповідях. Навч. посібник / За заг. ред. К.М. Левківського. – К., 2003. – С. 102-115.

1. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 44-90.

2. Швидак О.М. Політологія. Практикум. – К., 2001. – С. 44-57.

3. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – С.71-89.

 

Тема 4. Становлення і розвиток політичної думки в Україні (ІХ – ХХ ст.).

 

План роботи

1. Пам’ятки політичної думки Київської Русі.

2. Запровадження Християнства на Русі та його вплив на розвиток політичної думки.

3. Політична думка в Україні за литовсько-польської доби.

4. Суспільно-політичні засади козацько – гетманської держави.

5. Розвиток революційно-демократичних ідей ХІХ – поч. ХХ ст. Кирило-Мефодіївське товариство (братство).

6. Політичні концепції українських мислителів кінця ХІХ – ХХ ст. (М. Грушевський, В. Винниченко, Д. Лонцов, В. Липинський та ін.).

 

Теми рефератів:

1. Ідеї просвітництва в Україні (Я. Козельський, В. Каразін, П. Лодій, С. Десницький).

2. Роль Конституції та виводи прав П. Орлика у розвитку політичної думки в Україні.

3. Погляди В. Винниченка щодо національного відродження України в праці „Заповіт борцям за визволення”.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Назвіть ідеологів революційної демократії в Україні. Які ідеї вони висловлювали.

2. У чому полягає принципова відмінність в поглядах на майбутнє України М. Драгоманова і М. Міхновського?

 

Методичні рекомендації:

1. Вивчаючи перше питання необхідно усвідомити, що суспільно-політична думка була тісно пов’язана з історичними умовами буття українського народу. Особливістю її були ідеї свободи, справедливості, правди і добра. При підготовці до першого питання студенту необхідно уяснити основний зміст таких пам’яток політичної думки, як „Слово про закон і благодать” Іларіона (1052), „Повчання дітям” В. Мономаха (1117), „Руська правда” Я. Мудрого, „Слово о полку Ігоревім” (1185).

2. Розглядаючи друге питання студент має усвідомити, що прийняття християнства у 988 р. всіляко сприяло зміцненню централізованої феодальної держави Київська Русь, підвищенню рівня освіченості серед широких верств суспільства, зміцненню міжнародного статусу Київської Русі.

3. Готуючись до третього питання студенту треба усвідомити зміст полемічних творів Ю. Дрогобича, С. Оріховського, І. Вишенського, які сприяли бурхливому розвитку української полемічної та освітньої літератури братств. Основні питання: місце українського народу серед інших європейських націй, захист його традицій, мови, культури, релігії. Виділення проблем суверенітету, політичних прав, методів управління державою.

4. Вивчаючи четверте питання студент має показати чому Запорізька Січ була християнською, демократичною республікою, на яких соціально-економічних, політичних, духовних засадах вона базувалася. Доцільно зробити аналіз “Конституції” П. Орлика (1714) в контексті виділення принципів формування і управління державою.

3. При вивченні п’ятого питання студенту необхідно усвідомити основні напрямки розвитку революційно-демократичних ідей, осмислити місце і роль Кирило-Мефодіївського товариства як виразника ідеології антикріпосницького, національно-визвольного руху народних мас України. Проаналізувати основні ідеї цього етапу: слов’янської республіканської федерації (М.Костомаров, В. Білозерський); рівності і братерства слов’янських народів (Т.Шевченко); заперечення монархізму, республіканські ідеї (народництво); конституційні ідеї (М. Драгоманов); марксизм (І. Франко); соціал-демократія (Л. Українка).

4. Готуючись до шостого питання студенту треба опрацювати зміст теорії національного самовизначення М. Грушевського, державницької ідеї В. Винниченка (національне відродження, соціалізм), погляди та шляхи створення самостійної України Д. Донцова (націоналізм), уяснити місце і роль В. Липинського (консерватизм) в розвитку української політології як науки.

 

Література:

1. Основи політології / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 42-74.

2. Політологія. Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К., 2001. – С. 39-56.

3. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 91-124.

4. Потульницький В.А. Теорія української політології. Курс лекцій. – К., 1993. – С. 56-72.

5. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. – К., 1993. – С. 151-200.

6. Швидак О.М. Політологія. Практикум. – К., 2001. – С. 58-97.

7. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної думки): Підручник. – К., 2002. – С. 93-145.

 

Тема 5. Політична влада.

План роботи

1. Влада як суспільний феномен. Ресурси влади. Класифікація влади.

2. Сутність політичної влади, її структура і функції.

3. Політичний режим, його сутність та типологія.

 

Теми рефератів:

1. Проблеми демократизації влади в Україні на сучасному етапі.

2. Природа тоталітарної влади

3. Категорії влади і волі у працях Ф. Ніцше та М. Вебера.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Спираючись на програмні документи кількох різних політичних партій в Україні, проаналізуйте їхнє розуміння мети, форм і змісту політичної влади в Україні?

2. Складіть схему за такими параметрами: влада державна і влада політична, спільне і відмінне.

3. Назвіть і коротко охарактеризуйте основні риси політичної, державної влади в умовах тоталітаризму?

 

Методичні рекомендації:

1. Влада є центральною політичною категорією. Вона дає ключ до розуміння політичної діяльності. Тому розуміння сутності влади й знання форм її здійснення є однією з основних передумов ефективної політичної діяльності, дозволяє виділити політику і політичні відносини з усієї групи суспільної діяльності. При аналізі сутності влади як соціального явища, треба звернути увагу на комплекс матеріальних та духовних потреб людини (свобода, самореалізація, самоствердження).

2. Політична влад має свою специфіку, виявляється як взаємодія суспільних інтересів суб’єктів політики на принципах організованого примусу, що здійснюється завдяки інституціалізації влади з використанням політичних засобів. При підготовці студенти повинні опрацювати та законспектувати основний теоретичний матеріал до даної теми, що включає розкриття таких питань: сутність політичної влади, її структура, функції, ресурси, проблеми її легітимності, політичний режим, його сутність та типологія. При підготовці рефератів необхідно використати матеріал поданої нижче літератури, що містить у собі підручники, наукові статті та монографії, науково-пізнавальні твори. Для самостійної роботи пропонується на основі різних варіантів структури політичної влади скласти таку схему, яка включала б основні елементи, вимагається вміння розрізняти різні види влади та їх характерні риси в різних політичних режимах. Орієнтуючись на запитання для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування влади, її легітимності – не легітимності, причин появи криз політичної влади, та аналітичної розробки програми їх подолання за різних умов.

3. Політичний режим є сутнісною характеристикою здійснення влади в суспільстві. Його характер відповідає історичним умовам і традиціям суспільства. При вивченні цього питання потрібно з’ясувати існуючі точки зору щодо поняття “політичний режим”, його сутність. Необхідно приділити увагу типологізації політичних режимів та методів виділення окремих типів. Особливу увагу слід приділити процесам трансформації політичних режимів, відзначаючи складнощі таких змін.

 

Література:

1. Амелин В.Н. Власть как общественное явление // Социал.-полит. науки. – 1991. – № 2.

2. Пушкарева Г.В. Власть как социальный институт // Социально-политический журнал. – 1996. – № 2.

3. Швидак О.М. Політологія. Практикум. – К., 2001. – С. 119-124.

4. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної думки): Підручник. – К., 2002. – С. 171-197, 377-394.

5. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. / За ред.проф. Кирилюка Ф.М. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 204 – 213; 282 – 292.

 

Тема 6. Політичний процес

 

План роботи

1. Поняття політичний процес. Структура, характер політичного процесу. Типологія політичних процесів.

2. Людина як суб’єкт і об’єкт політичного процесу.

3. Політична участь людини. Класифікація типів людей щодо участі в політиці.

4. Політична сфера суспільства. Політичне життя, його типи.

 

Теми рефератів:

1. Політична культура – умова розвитку політичного процесу.

2. Проблеми прав людини в політичній історії.

3. Конфлікти і кризи в суспільно-політичному житті.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть таблицю „Типологія політичних процесів” за ознаками поділу.

2. Складіть схему: класифікація типів людей щодо участі в політиці за М. Вебером, Дж. Алмондом, А. Боднаром.

 

Методичні рекомендації:

1. Готуючись до теми потрібно насамперед, уяснити і осмислити ключові слова, поняття, терміни, а саме: політичний процес, політична стабільність, політична участь, політичне життя, політична активність. Рекомендуємо виписати ці поняття у свій словничок. Зробити короткі виписки з усіх питань плану, продумати питання для дискусії, самостійного опрацювання. При підготовці до семінарського заняття рекомендуємо зосередити увагу на основних теоретичних положеннях. Політичний процес як сукупність результатів переплетіння різноманітних типів політичної поведінки соціальних спільностей, соціальних верств та громадян. Соціальною передумовою політичного процесу є процес соціальний.

2. Політичний процес і політичне життя. Політичне життя суспільства можна розглядати як сукупність різновекторних і різнодинамічних у часовому вимірі політичних процесів. Рекомендуємо скласти таблицю – „Типологія політичних процесів”.

3. Людина і політика. Це теоретичне положення слід розглянути через призму людини. А саме: Людина – суб’єкт політичного процесу, людина як об’єкт політичного процесу. Слід звернути увагу на проблемі співвідношення інтелекту людини та актуальності його політичної діяльності, на принципову відмінність у професійній діяльності політика і політолога.

4. Розкрити механізми, що діють в суспільстві і регулюють помилки та вчинки людей в політичній сфері (державні та громадянські інститути, ідеології та релігії, традиції та звичаї, соціальне середовище та економічні умови).

 

Література:

1. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К., 2001. – С. 153-158.

2. Горбатенко В. Стратегія модернізації суспільства. Україна і світ на зламі тисячоліть. – К., 1999.

3. Кресіна І.О. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси (етнополітологічний аналіз). – К., 1998.

4. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 137-152, 228-231.

5. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвиток / Редкол. Ф.М. Рудич (голова) та ін. – К, 1998. – Розд. 3.

6. Політичні структури та процеси в сучасній Україні / За ред. Ф.М. Рудича. – К., 1995.

7. Політологія: наука про політику. За заг. ред. Кремень В.І., Горлача М.І. – Київ-Харків, 2001. – С. 189-215, 217-232.

8. Політологія: Посібник для студентів вузів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К., 1998. – С. 105-116.

9. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 119-126, 142-148.

10. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 171-197.

 

Тема 7. Політична система суспільства

План роботи

1. Сутність, структура та функції політичної системи.

2. Типологія політичних систем. Політична модернізація.

3. Політична система України.

 

Теми рефератів:

1. Систематичний аналіз та його роль у становленні теорії політичних систем суспільства.

2. Порівняльний аналіз функціонування політичних систем (на прикладі України та Австрії).

3. Теорія політичної системи Д. Істона і Г. Алмонда.

4. Роль ЗМІ в політичній системі суспільства.

5. Політична система України (за змінами до Конституції).

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть схему політичної системи, окресліть її структуру та механізми функціонування.

2. З’ясуйте основні стабілізуючі фактори функціонування політичної системи.

3. Визначте особливості реформування політичної системи України в умовах самостійної держави.

4. З’ясуйте взаємозалежність проблем розвитку, модернізації, реформування та трансформації політичних систем?

 

Методичні рекомендації:

1. Розпочавши вивчення першого питання, треба мати на увазі, що політична система суспільства – одна з найскладніших категорій політології. Спочатку слід з'ясувати, що собою являє загальна теорія систем. Наступним кроком є дослідження внеску в розробку теорії політичних систем, здійснених Т. Парсоном, Д. Істоном, Г. Алмондом, і порівняння їх поглядів. Необхідно також проаналізувати погляди і підходи до структури політичної системи як зарубіжних, так і вітчизняних учених. Вивчення першого питання слід завершити аналізом підходів різних вчених до функцій політичних систем.

2. Друге питання передбачає розуміння того, що порівняння типів політичних систем за різними критеріями дозволяє більш глибоко аналізувати їх переваги і недоліки. Розглядаючи це питання, треба з'ясувати, як змінювалися погляди на типологію політичних систем з античних часів, коли розглядали характерні особливості різних форм правління, і до сучасної типології.

3. Третє питання присвячене проблемам становлення та реформування політичної системи України. Розкриваються шляхи реформування всіх підсистем українського суспільства (економічної, соціальної, політичної, міжнародної та ін.). Аналізуються основні напрями і перспективи формування нової політичної системи України, виходячи з глибокого і всебічного аналізу всіх структурних елементів політичної системи. Досліджуються складові елементи цього процесу. Для самостійної роботи пропонується схематично визначити структуру політичної системи та механізми її функціонування, визначити основні риси політичної системи, які відрізняють її від інших систем, зокрема економічної, соціальної, духовної. Спираючись на подані запитання для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо визначення домінуючих факторів впливу на політичну систему, ролі в ній держави та політичних партій. На основі теоретичного матеріалу студентам потрібно визначити специфічні особливості реформування політичної системи України в умовах самостійної держави, порівнюючи з даним процесом в інших пострадянських країнах.

 

Література:

1. Декларація про державний суверенітет України. – К, 1991.

2. Конституція України. – К, 1996.

3. Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). – К, 1996. – Розд. VII, VIII.

4. Кучма Л.Д. Україна – не Росія. – К., 2003.

5. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 126-137.

7. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвиток / Редкол. Ф.М. Рудич (голова) та ін. – К, 1998. – С. 7-49.

8. Політологія / За ред. О.І. Семківа. – 2-ге вид. – Львів, 1994. – С. 253-26.

9. Політологія. Посібник для студентів вузів / За ред. О.В. Бабкіної, В.Л. Горбатенка. – К, 1998. – С. 146-155.

10. Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К., 1998. – С. 51-61.

11. Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 155-188.

12. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 98-103.

13. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 220-244.

 

Тема 8. Правова, соціальна держава та громадянське суспільство

 

План роботи

1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.

2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.

3. Становлення й розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.

 

Теми рефератів:

1. Громадянське суспільство і правова держава як атрибути демократичного розвитку суспільства.

2. Ідеї правової держави в історії світової політичної думки.

3. Форми державного правління і громадянське суспільство.

4. Конституція України — гарант подальшого розвитку правової держави, громадянського суспільства.

5. Громадянське суспільство, його сутність та умови становлення.

6. Проблеми й перспективи становлення громадянського суспільства.

7. Виникнення та розвиток ідеї правової держави.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте зміст таких категорій та понять: правова держава, громадянське суспільство, виконавча, законодавча, судова влади, право, закон, референдум, суверенітет народу, змішана економіка.

2. Проаналізуйте можливість співіснування правової і соціальної держави.

3. Які функції виконує громадянське суспільство?

4. Охарактеризуйте три історичні стадії в розвитку громадянського суспільства.

5. Яка роль власності і підприємництва у формуванні громадянського суспільства?

 

Методичні рекомендації:

1. Головною тезою першого питання має стати положення про зростаючу відповідальність держави за добробут, розвиток і безпеку її громадян. Дослідження питання слід розпочати з періоду античності, коли відбувається зародження ідеї правової держави. Ідеї політичної етики, цілей держави, політичного устрою, природного права пов'язані з іменами Платона, Аристотеля, Полібія, Цицерона. Суттєвий внесок у розвиток політичної думки внесла епоха Середньовіччя. Саме цьому періоду ми завдячуємо виникненням таких понять, як: парламент, суд присяжних, міське самоврядування та ін. Починаючи з епохи Нового часу, теорія правової держави суттєво доповнюється та поглиблюється ідеєю прав людини (Дж. Локк), народного суверенітету (Ж.-Ж. Руссо), теорією поділу влади (Ш. Монтеск'є). Німецька класична філософія в особі І. Канта, І. Фіхте, Г. Гегеля, Р. фон Молля, О. Бера завершує формування основних ознак правової держави. Далі слід визначити та схарактеризувати основні ознаки правової держави. Необхідно звернути особливу увагу на основні інститути правової держави: конституційну державність; плюралістичну структуру політичних відносин; державну монополію на владу; інституційований зворотний зв'язок із суспільною думкою; процесійну формальну і матеріальну раціоналізацію держави; захист інтересів перед державною владою та судовий контроль над діяльністю держави, які мають забезпечувати зв'язок з правом.

2. Дослідження громадянського суспільства слід розпочати з визначення поняття. Далі варто ознайомитися з історією виникнення та становлення ідеї громадянського суспільства. Ідеї громадянського суспільства можна знайти ще в античності - у творах Аристотеля та Цицерона. Макіавеллі висловлював думку,



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.232.88 (0.021 с.)