Проблеми в підгалузях легкої промисловості шляхи їх подолання

Зростання імпорту товарів легкої промисловості, переважно з Китаю та Туреччини, частка імпорту їх до України в 2008 р. становила 35,7 і 11,2% відповідно. Імпорт продукції легкої промисловості у кількісному вираженні за 2008 р. перевищив її вітчизняне виробництво: тканин -у 6 раз, панчішно-шкарпеткових виробів -у 7,8 та взуття - в 7,5 разу.

Продовження ввезення в країну товарів із заниженою митною вартістю, товарів «секонд-хенд» та контрабандних. Таким чином, частка продукції вітчизняної легкої промисловості становить усього 20-30% від загального обсягу, що реалізується на внутрішньому ринку.

Відсутність власної сировинної бази для виготовлення товарів легкої промисловості унеможливлює здешевлення готової продукції, здатної конкурувати на внутрішньому ринку з дешевшою китайською і турецькою продукцією. Зростання попиту населення на вітчизняну продукцію на фоні суттєвого девальваційного здорожчання імпортних товарів легкої промисловості можливе лише за умови суттєвого обмеження (припинення) ввезення в країну товарів із заниженою митною вартістю, товарів «секонд-хенд» та контрабандних, з якими вітчизняна продукція за ціновим фактором не витримує жодної конкуренції.

Нерівні умови роботи та реалізації продукції для великих промислових виробників щодо малого підприємництва, де практично відсутні облік та офіційний звіт про виробництво та реалізацію товарів широкого вжитку та сплачується мізерний єдиний податок.

Тісний зв'язок з європейською та світовою економікою та фінансовими ринками, а саме: 60-90% українського виробництва легкої промисловості працює за контрактами з провідними країнами світу, які також потерпають від кризових явищ та скорочують ринки збуту та обсяги своїх замовлень. В зв'язку з цим скоротилося надходження інвестиційних потоків від іноземних інвесторів на підприємства, що працюють за давальницькою схемою.

Так, за даними Держкомстату, в IV кварталі 2008 р. зафіксовано зменшення прямих іноземних інвестицій у легку промисловість України на 4,4 млн.дол.США, тому на початок 2009 p., порівняно з 2008 p., обсяг інвестицій у галузь скоротився на 3 % і становив 139,7 млн. дол. з початку періоду інвестування.

А це, відповідно, спричинило зменшення обсягів замовлень або повної їх втрати і повної зупинки або неритмічної роботи деяких підприємств галузі.

Зменшення обсягів реалізації продукції галузі на внутрішньому ринку також пов'язано із скороченням виробництва у суміжних галузях промисловості та різким зниженням платоспроможного попиту населення через інфляційні процеси та девальвацію гривні

Через нестабільну роботу національної банківської системи, коливання курсів валют, зростання кредитних ставок (подекуди до 40 % річних) у підприємств викликали труднощі з отримання та погашення кредитів.

Несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість експортоорієнтованим підприємствам спричиняє вимивання обігових коштів і перешкоджає стабільному розвитку виробництва (станом на 1 березня 2009 р. сума невідшкодованого ПДВ лише 15 підприємствам галузі, що подали дані до Мінпромполітики України, становила 64,2 млн. грн.).

Мінпромполітики України постійно здійснює заходи, спрямовані на стабілізацію ситуації та ефективний розвиток легкої промисловості.

Зокрема:

♦ На виконання заходу «Розроблення технічного регламенту щодо маркування виробів легкої промисловості» - Мінпромполітики України розроблено проект, який прийнято постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.09 р. №13 «Про затвердження технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів». Порядок подальшого впровадження Технічного регламенту визначено наказом Мінпромполітики від 06.02.09 р. №101.

♦ На виконання абзацу 1 п.3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.11.2008 р. № 1430-р Мінпромполітики за пропозицією Мінекономіки України розроблено новий варіант проектів законів України «Про внесення змін до Закону України

«Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та «Про внесення змін до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» і повторно надіслано на погодження до Мінекономіки та Мінфіну України.

♦ Мінпромполітики проведено аналіз завезення в 2008 р. товарів «секонд-хенд». З року в рік обсяги імпорту в Україну одягу та інших виробів, що були у користуванні, зростають.

Для обмеження ввезення товарів «секонд-хенд» Мінпромполітики підготовлено та направлено (листами від 26.02.09 р. №14/7-3-353, від 01.04.09 р. №14/7-3-582) пропозиції до Держмитслужби України до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку пунктів пропуску на митному кордоні України, через які здійснюється ввезення на митну територію України та переміщення транзитом, суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності одягу та інших виробів, що використовувалися», а саме: передбачити пунктом 2 проекту розпорядження безумовне виконання Мінохорониздоров'я України вимог статті 16 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» стосовно запровадження обов'язкової санітарно-епідеміологічної експертизи імпортованих в Україну товарів легкої промисловості, що були у використанні

♦ Продовжується робота щодо внесення доповнень та змін до Переліку окремих товарних позицій, сплата за якими ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) підприємствами у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах провадиться з видачею відповідному органові державної податкової служби «простого векселя»

♦ 3 метою встановлення рівних умов діяльності всіх підприємств легкої промисловості з питань оподаткування Мінпромполітики України листом від 10.03.09 р. №9/7-3-312 Кабінету Міністрів України направлені пропозиції щодо відновлення дії постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2008р. № 1118 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2008р. № 507» (стосовно скасування можливості суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб бути одночасно платниками єдиного податку та податку ПДВ).

Зважаючи на вище проведений аналіз стану розвитку виробництва та торгівлі легкої промисловості, можна більш ґрунтовно перелічити негативні чинники, що впливали на роботу галузі останнім часом: суттєве погіршення ситуації на внутрішньому ринку через збільшення в десятки разів обсягів імпорту товарів легкої промисловості на неконкурентних для вітчизняних виробників умовах (заниження індикаторів ризику, а після їх відміни — довідкових цін); вилучення значних обігових коштів підприємств внаслідок запровадження авалювання векселів у разі ввезення давальницьких матеріалів, що мало місце протягом 2007 року та у 1 кварталі 2008 року; падіння курсу долара; зростання цін виробників промислової продукції; значні обсяги реекспорту шкірсировини через Молдову і як наслідок — нестача її на вітчизняних підприємствах (на сьогоднішній день потужності вітчизняних підприємств дозволяють переробити всю шкірсировину внутрішнього ринку); присутність на ринку контрабандної та контрафактної продукції (хоча й значно в меншій кількості після запровадження Держпрограми «Контрабанда — стоп»); податок на додану вартість на сировину та матеріали, що додає 20% до ціни продукції і потребує значних часових витрат на процедури його відшкодування; ввізне мито та ПДВ на імпортне устаткування та запасні частини до нього, що не виробляються на митній території України. Перераховані негативні чинники по суті є факторами зовнішнього впливу. Видно, що галузь заслуговує пильнішої уваги Уряду і створення справедливих конкурентних умов на внутрішньому ринку. До цього можна додати низьку середню заробітну плату в галузі, що не сприяє збереженню кваліфікованого персоналу та підвищенню його рівня. Вирішенню цієї проблеми має сприяти реформування системи нарахувань на фонд оплати праці.

Окрім зовнішніх факторів, у вигляді умов праці на ринку, на конкурентоспроможність впливають внутрішні фактори розвитку підприємств: ефективність використання виробничого потенціалу, техніка та технологія виробництва, правильно вибрані загальна стратегія розвитку та управління фінансами, маркетингом і збутом. Серед внутрішніх проблемних питань вітчизняних підприємств легкої промисловості: доступ до відповідних фінансових ресурсів для цілей ре-капіталізації; наявність кваліфікованого персоналу; розуміння вимог ринку експорту; обізнаність щодо ринкової кон'юнктури; застарілі виробничі потужності багатьох підприємств; у деяких випадках дизайн та якість продукції потребують вдосконалення.

Отже, оскільки підприємство є відкритою системою і його робота залежить від факторів внутрішнього та зовнішнього впливу, тільки комплексне вирішення вищезазначених проблемних питань дасть позитивний результат розвитку галузі та підвищенню її частки в структурі промисловості країни.

 

 

Висновок

Легка промисловість України може стати базовим джерелом створення загальнодержавних фінансових нагромаджень і формування необхідного фінансового ринку, а також дасть можливість створити за короткий час власний інвестиційний потенціал для інших галузей промисловості та важливих соціальних програм.

Тому необхідно в інтересах України терміново створити стартові передумови для "запуску" легкої промисловості до режиму стійкого функціонування та досягнення нею рівня самофінансування.

Забезпечити це відродження можна і необхідно тільки за умови, що заходи будуть системними та комплексними, цілеспрямованими і достатніми для отримання відчутних позитивних результатів.

Виробництво непродовольчих товарів широкого вжитку в розвинених країнах є пріоритетним, внаслідок чого ці країни не тільки задовольняють основну частину національного попиту на такі товари власними силами, а й забезпечують розвиток споріднених галузей (агро-сировинна база, хімічна промисловість, виробниче обладнання, транспорт, сервіс, торгівля, освіта та ін.), що дає змогу створити значну кількість робочих місць і забезпечити більш ніж половину бюджетних надходжень.

Легка промисловість — надзвичайно важлива для України, адже вона не просто одягає і взуває людей, а й дає значні надходження до бюджету. Крім того, легка промисловість України може забезпечити роботою до 500 тис. чол. і гарантувати швидке повернення витрачених коштів. До того ж, легка промисловість малоенергомістка, а її робота екологічно чиста. Во время навчальної практики перед нами стояло Завдання: дати оцінку сучасности стану ПІДПРИЄМСТВА.

Отже, ТОВ «Нова Стар» - це самостійній господарюючій суб'єкт, Який здійснює господарську діяльність з метою одержании прибутку.

Проаналізувавші баланс можна сделать деякі Висновки по ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА. У звітному году порівняно з попереднім різко зменшівся об'єм виробництво продукції, что свідчіть про погіршення Використання основних фондів. Це вплінуло на Зменшення балансового прибутку ПІДПРИЄМСТВА, что є негативним для ПІДПРИЄМСТВА так як свідчать про відсутність джерела поповнення ВЛАСНА ЗАСОБІВ.

Позитивним моментом ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА є ЗРОСТАННЯ его стійкості, тоб Підвищення відсотку забезпеченості. Ще одним позитивним моментом є ті, что предприятие перебуває в стійкому Фінансовому положенні.

Такоже ТОВ «Нова Стар» є платоспроможнім підпріємством та один Із кращих платників податків в Тернопільській области.

Если брати до уваги такий Показник як Ефективність Використання Капіталу, то оборотність Капіталу в деякій мірі зросла, что спричинило Зменшення трівалості обороту. Внаслідок Прискорення оборотності Капіталу предприятие забезпечен ПРИРІСТ прибутку.

Проаналізувавші загальний стан ПІДПРИЄМСТВА можна сделать Предложения по ПОКРАЩЕННЯ фінансового стану ПІДПРИЄМСТВА:

1. Перш за все предприятие винне реалізуваті всю продукцію, что застоюється на складах.

2. Знищення собівартості ПРОДУКЦІЇ - дозволити підпріємству буті конкурентоспроможна на прайси збуту. Можливе за рахунок Впровадження Нової техніки, технологій, більш раціонального Використання як матеріальніх так и трудових ресурсів, Зменшення пітомої ваги постійніх витрат у собівартості ПРОДУКЦІЇ, Аджея зниженя собівартості ПРОДУКЦІЇ прямо пропорційно впліває на Збільшення прибутку ПІДПРИЄМСТВА.

3. Збільшення копійчаних коштів на розрахунковому Рахунку ПІДПРИЄМСТВА, что збільшіть коефіцієнт абсолютної ліквідності и дозволити підпріємству брати довга і короткострокові позики в банку для фінансування поточної ДІЯЛЬНОСТІ, Які видають позбав платоспроможнім підпріємствам, в якіх коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення копійчаних коштів можна Забезпечити за рахунок реалізації Зайве виробничих и невіробнічіх фондів, здачі їх в оренду.

4. Виробництво і розробка новіх Видів ПРОДУКЦІЇ, яка зацікавіть споживачів, а такоже Отримання ліцензій на виробництво «ходових» товарів, что дозволити стабілізуваті и покращіті фінансовий стан ПІДПРИЄМСТВА.