Оцінювання результатів поточного контролю. Об’єкти поточного контролю

Об’єктом поточного контролю знань студентів є такі види його навчальної діяльності:

· активність роботи студентів, якість виконання завдань та участь усемінарських (практичних) заняттях– дискусіях, у формах „рольової гри”, «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо;

· якість виконання контрольних робіт, в тому числі, експрес-опитування, міні або тест-контролю знань;

· виконання модульних завдань;

· підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, рефератів, комп’ютерних мультимедійних презентацій та інших індивідуальних навчально-дослідних завдань;

· участь у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Результати роботи студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 100 до 0 балів. При цьому система оцінювання кожного виду навчальної діяльності базується на методі експертних оцінок.

 

7.3.Оцінювання активності роботи студента протягом семестру

Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських, практичних занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), в процесі експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських та практичних заняттяхпередбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок. З цією метою встановлено 8 занять, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення семінарів-дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань. Кожне з яких оцінюється в діапазоні від 0 до 3, 7, 8, 10, 14 балів за шкалою:

максимальні бали студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкривав теоретичні та прикладні питання дисципліни, розв’язував правильно задачі, вирішив тестові завдання.

високі бал и студент отримує, якщо в цілому виявив достатні знання з теоретичних і прикладних питань дисципліни, але допускав незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускався несуттєвих помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, допускав несуттєві помилки у розрахунках та ін.

задовільні бали студент отримує в тому випадку, коли його відповідь була слабо аргументована, вказувала на поверховість знань, деякі твердження були помилковими, якщо студент виявив недостатні знання літературних джерел, допустив суттєві помилки у розрахунках та ін.

0 балів студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не розв’язав задачі та ін.

Виконання контрольних робіт, в тому числі, тест-контролів або експрес-опитування, підготовка та презентація пошуково-аналітичних,розрахункових або творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій в залежності від помилок і недоліків (незначні, грубі чи немає відповіді на одне або всі питання), оцінюється:

за високий рівень опрацювання – 100% від максимального балу;

достатній – 80% від максимального балу;

задовільний – 60% від максимального балу;

за недостатній рівень знань – 0 балів.

З метою перевірки якості поточної навчальної діяльності студентів наприкінці семестру, згідно графіку, на крайньому семінарському занятті проводиться модульний контроль, який охоплює більшість тем дисципліни. За виконання модульних завдань студент денної форми навчання, в залежності від глибини знань матеріалу, може одержати 10 – 8 – 6 – 0, заочної форми навчання – 20—16—12—0 балів.

Максимальну кількість балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання з теоретичних та прикладних питань.

Високу оцінку студент отримує у випадку, якщо він достатньо аргументовано й повно відповів на всі питання, але допускав неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін.

Позитивну оцінку студент отримує в тому випадку, коли ним не виконано одне завдання модуля (суттєвий недолік роботи), за наявність помилок та недоліків у відповідях на всі або більшість питань контрольного заходу.

0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, не розкриття основних теоретичних та прикладних питань дисципліни.

З вибіркових завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань), яких за семестр студент виконує одну або дві в залежності від бажання та їх „вартості”. Виконуються такі роботи у вигляді аналітичного огляду наукових публікацій, написання та захисту рефератів, або виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань за темами, що винесені на самостійне вивчення. Завдання виконуються студентами за варіантами, що надає викладач. Оцінюються вони, в залежності від глибини відповіді, максимально у 20 або 10 балів за одну роботу (за шкалою 20 – 16 – 12 – 0 або 10 – 8 – 6 – 0 балів).

Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 10 балів, які враховуються як за виконання вибіркових завдань.

Домашні завдання студент одержує на третьому практичному занятті.

Регламент поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання під час вивчення навчального матеріалу дисципліни «Безпека життєдіяльності»

 

 

Види робіт, що підлягають оцінюванню	Номер заняття
Тема     Діапазон оцінювання за видами робіт, бали	Теми 1 - 3. Семінар-прес-конференціянатему: Природні та техногенні небезпеки.	Тема 2. Практичне заняття 1 на тему:Геологічні процеси і явища.	Тема 2, 3.Практичне заняття 2 на тему:Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища.	Тема 3.Практичне заняття 3 на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини	Тема 3.Практичне заняття 4 на тему:Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки	Тема 4.Семінар-круглий стілна тему:Соціально-політичні небезпеки.	Тема 5.Практичне заняття 5 на тему:Ризик аналіз безпеки життєдіяльності.	Тема 6.Семінар - прес-конференціяна тему: Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях.
Семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань	Максимум 38	Максимум – 4 (4–3–2–0)	Максимум – 6 (6–4–3–0)	Максимум – 6 (6–4–3–0)	Максимум – 6 (6–4–3–0)	Максимум – 6 (6–4–3–0)	Максимум – 4 (4–3–2–0)	Максимум – 4 (4–3–2–0)	Максимум – 3 (3–2–1–0)
експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль	Максимум 16	Максимум – 4 (4–3–2–0)	Максимум – 4 (4–3–2–0)	Максимум – 4 (4–3–2–0)				Максимум – 3 (3–2–1–0)
Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та інше за темами 2 і 3	Максимум 16			Максимум – 4 (4–3–2–0)	Максимум – 4 (4–3–2–0)	Максимум – 4 (4–3–2–0)	Максимум – 4 (4–3–2–0)
Модульний контроль. Письмова контрольна робота	Максимум 10 (10—8—6—0)	За тематикою, що виносяться для виконання письмової контрольної роботи
Вибіркові завдання.	Максимум 20. Одне завдання – 20 —16—12—0 балів або ІІ завдання по 10 балів (10—8—6—0)	За темами, що виносяться на самостійне вивчення

 

 

VIII. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

В період начитки лекційного матеріалу в установочній сесії студенти заочної форми навчання отримують інформацію щодо змісту дисципліни, порядок її вивчення та звітність. В цей же період вони знайомляться з методичними матеріалами щодо їх самостійної роботи над навчальним матеріалом курсу.

Для самостійного вивчення навчального матеріалу дисципліни „Безпека життєдіяльності” у міжсесійний період студент отримує завдання, яке складається з двох частин.

Перша частина передбачає опрацювання теоретичного матеріалу дисципліни. Студент, користуючись рекомендованою літературою та іншими джерелами інформації, вивчає навчальний матеріал згідно змісту робочої навчальної програми (див. розділ ІІ методичних матеріалів) та в стислій формі фіксує основні його положення у робочому зошиті, створюючи таким чином конспект опрацьованого матеріалу.

Друга частина – це індивідуальне розрахункове завдання, зміст якого такий.

 

Місцевість, що показана на схемі (див. додаток до розділу VІІІ) може опинитися у зоні сильних зруйнувань землетрусом.

В залежності від варіанту завдання треба виявити та оцінити обстановку на підприємстві, підрозділи якого розташовані в населених пунктах БЕЛЬЦИ, САДИ і ДАЧІ.

У зв’язку з тим, що вони можуть опинитися в осередку ураження землетрусом та в зонах дії вторинних факторів ураження: радіаційного або хімічного забруднення, катастрофічного затоплення та в осередку ураження вибуху пропано-повітряної суміші, необхідно здійснити ідентифікації небезпек та запропонувати раціональні дії персоналу в умовах, що можуть скластися.

При цьому завершення розрахунків щодо виявлення та оцінки обстановки на об’єкті повинно включати визначення індивідуального ризику загибелі людини в умовах, що прогнозовані. Приклади таких розрахунків наведені в даних методичних матеріалах.

Вихідні дані:

Приміщення під головний офіс фірма орендує на першому поверсі цегляної будівлі залізничної станції БЕЛЬЦИ. Відстань від місця відстою вантажних потягів до офісу – 400 м.

Розташування хімічно небезпечних об’єктів, ядерної електростанції, водосховища та цистерн з пропаном показано на схемі у додатку до завдання.

Маса пропану в цистернах, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ, становить N ·10 т, а запаси води у водосховищі – N ·10 млн. м³, де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи.

Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі:

· напрям вітру у приземному шарі атмосфери, градуси – номер студента за порядком у списку навчальної групи, помножений на 10. Наприклад, номер за порядком у списку навчальної групи студента – 17, тоді напрям вітру буде 17·10 = 170^о;

· швидкість вітру на висоті 1 м та 10 м, – 3 м/с;

· температура повітря – реальна на час виконання розрахунків;

· температура ґрунту – реальна на час виконання розрахунків;

· ступінь вертикальної стійкості повітря студент визначає самостійно за методикою, що наведена у підручнику [Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.–К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.– 439 с.];

· відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто у довкілля – 50%.

Кожен студент опрацьовує свій варіант завдання згідно номеру, за яким позначено його прізвище у журналі поточної успішності (електронному чи паперовому).

Якщо його номер у списку прізвищ, що наведений у журналі поточної успішності групи:

1 – 6 – він (вона) виявляє та оцінює радіаційну обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми);

7 – 12 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) катастрофічним затопленням;

13 – 18 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) вибуху пропано-повітряної суміші;

19 – 24 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) землетрусом;

25 – 36 – виявляє та оцінює хімічну обстановку в районах розташування офісу та підрозділів фірми.

За бажанням та узгодженістю з викладачем студенти можуть отримати альтернативне завдання, яке мусить носити пошуковий, дослідницький, інноваційний характер, та відповідати тематиці, що визначена програмою дисципліни.

Методика виявлення та оцінки обстановки наведена у „Методичних матеріалах щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності», що розміщені на внутрішньому сайті інтернету КНЕУ кафедри регіональної економіки.

Результати виконання індивідуального розрахункового завдання студенти оформляють у вигляді звіту (дивись „Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «безпека життєдіяльності») до якого додають карту (схему) місцевості з нанесеними на неї зоною надзвичайної ситуації, а саме: зонами зараження, осередком ураження, метеорологічною ситуацією, параметрами хвилі прориву та зоною можливого затоплення (підтоплення), маршрутами евакуації та іншими даними.

В період підсумкової сесії студенти заочної форми навчання прибувають на кафедру де протягом чотирьох годин проходять підготовку на практичних заняттях за наступними темами:

Заняття 1. Тема 2. Практичне заняття на тему: Геологічні процеси і явища.

Заняття 2. Тема 2, 3. Практичне заняття на тему: Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища.

Заняття 3. Тема 3. Практичне заняття на тему: Радіоактивність та життєдіяльність людини.

Заняття 4. Тема 3. Практичне заняття на тему: Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки.

Зміст, плани та порядок проведення практичних занять наведені в розділі 4 Методичних матеріалів.

На практичних заняттях та в часи індивідуально-консультативної роботи студенти захищають свої напрацювання, отримуючи таким чином оцінку поточної та підсумкової успішності.

Додаток до розділу VІІІ.