ТОП 10:

Мета, завдання та предмет навчальної дисципліни.



В умовах ринкових відносин та різних форм власності виникає необхідність розробки нових методологічних підходів до побудови сучасної, гнучкої та доступної для різних господарських структур моделі управління умовами, охороною й безпекою життя та діяльності людини на національному, регіональному й виробничому рівнях.

В країні з соціально орієнтованою економікою безпека життєдіяльності має бути одним з найважливішим завдань соціально-економічної політики держави, кожного підприємства та організації.

Безпека життєдіяльності – проблема складна і багатогранна. Для її розв’язання потрібна активна участь фахівців різних галузей й профілів: технологів, проектувальників, екологів, санітарних лікарів, лінійних керівників та ін. Особлива роль у цій важливій справі належить економістам. Саме вони мають визначати наслідки економічного розвитку суспільства щодо рівня безпеки населення в країні, оцінювати вплив надзвичайних ситуацій, травматизму на виробництві та професійних захворювань, тимчасової непрацездатності та каліцтва. Економісти також визначають вартість різних варіантів організаційно-технічних рішень щодо підвищення рівня безпеки життя й діяльності.

Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності ” є етапом формування фахівця у відповідності з освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра.

Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»). Навчання з дисципліни базується на основних положеннях політики держави з питань охорони здоров’я, життя й праці людини: Конституції України, концепції національної безпеки нашої держави, Законів України “Про охорону здоров’я, “Про охорону праці ”, “Про пожежну безпеку ”, “Про цивільну оборону України, „Про правові засади цивільного захисту населення та територій ”, а також на знаннях студентів, які вони отримали під час навчання у середніх освітніх закладах.

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій (знань, умінь і навичок) для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й реалізацій природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формуванні у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Завдання вивчення дисциплінипередбачає опанування знаннями, вміннями та навичками для створення умов щодо виконання професійних обов’язків з урахуванням галузевих вимог до забезпечення безпеки персоналу та захисту населення у надзвичайних ситуаціях і формування мотивації посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності» майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу об’єктів господарювання в умовах надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» бакалаври у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі ключові загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

· культуру безпеки й ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності людини;

· знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику реалізацій небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до негативних наслідків на об’єктах господарювання;

· вміння оцінити середовище перебування людини щодо її особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи щодо збереження життя, здоров’я й захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

· здатність приймати рішення щодо підвищення рівня безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

· здатність орієнтуватися у колі основних методів і систем забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі принципи, способи, системи та методи захисту людини і природного середовища від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів;

організаційно-управлінська діяльність:

· здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в галузі забезпечення безпеки;

· знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечувати виконання у повному обсязі заходи з колективної та особистої безпеки;

· вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

· вміння ідентифікувати небезпеки природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражаючої дії, використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

· вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

· обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

· вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

· оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення надзвичайних ситуацій за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня;

· здатність аналізувати механізми впливу шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів на людину, визначати характер взаємодії організму людини з ними з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражаючих факторів.

На вивчення дисципліни відведено 54 години, з них: для денної форми навчання – 34 години на заняття під керівництвом викладача (лекцій – 4, семінарських, практичних занять – 16, індивідуально-консультативна робота – 14 род.) і 20 годин – на самостійну роботу; для заочної форми навчання – 28 годин на заняття під керівництвом викладача (лекцій – 4, практичних занять – 4, індивідуально-консультативна робота – 16 род.) та 26 годин на самостійну роботу.

Дисципліна складається з одного змістового модуля.

Організація навчального процесу з дисципліни включає такі її форми: навчальні заняття під керівництвом викладача, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМС ОНП) є: лекції, практичні та семінарські заняття, виконання самостійних завдань студентами, індивідуально-консультативна та науково-дослідницька роботи.

За власним бажанням студенти з метою поглибленого вивчення матеріалу найбільш складних тем робочої навчальної програми можуть за визначеною тематикою готувати реферати, есе, презентації, виконувати розрахункові, графічні роботи, аналізувати реальні й віртуальні ситуації, матеріали з фахових публікацій, оформляти звіти власних досліджень, приймати участь в олімпіадах, наукових конференція.

На лекціях студенти вивчають теоретичні положення дисципліни, характеристику оточуючого людину середовища, негативні фактори природного та антропогенного походження. Вони читаються, як правило, потоку, що об’єднує одну, або декілька споріднених спеціальностей і спеціалізацій.

На семінарських заняттях студенти набувають глобальні та ключові компетентності беручи участь в обговорюванні теоретичних положень навчального матеріалу, що був доведений на лекціях і з яким вони ознайомились у часи самостійної роботи.

Практичні заняття призначені для прищеплення студентам ключових інструментальних та системних компетентностей щодо ідентифікації небезпек та визначення ризиків їх реалізацій, виконання розрахунків із визначення параметрів шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів природного та техногенного походження; оцінювання наслідків виникнення надзвичайної ситуації та шляхів усунення її негативної дії.

В часи самостійної роботи студенти виконують завдання для самостійного опрацювання під методичним керівництвом викладача. В якості звітності з цієї роботи студенти представляють звіт (реферат, конспект, проект тощо) опрацьованого матеріалу.

В процесі підготовки студентів з дисципліни доцільно використовувати сучасні методи активного навчання, залучати їх до дискусій, обговорення питань, що розглядаються.

„Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань” з навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності” підготовлені відповідно до вимог наказу ректора № 1032 від 27 грудня 2012 року „Про вдосконалення організації і технології проведення семінарських (практичних, лабораторних) занять та поточного оцінювання знань студентів та ухвал Вченої Радою університету щодо порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації, а також рекомендацій Науково-методичних конференцій КНЕУ на тему “Сучасні технології навчання та оцінювання знань студентів”.

Концепція оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності введена для стимулювання роботи навчаємих протягом семестру.

Завданням поточного контролю є перевірка здатності студента розуміти, засвоїти та осмислити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни, умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання, публічно та письмово представляти навчальний матеріал, виконувати розрахункові завдання.

Результати поточного контролю оцінюються в діапазоні від 100 до 0 балів.

Підсумковою формою контролю підготовки бакалаврів з дисципліни «Безпека життєдіяльності» є диференційований залік.

Методичні матеріали охоплюють всі теми робочої навчальної програми дисципліни “Безпека життєдіяльності” і дозволяють встановити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу.

Завданням поточного і підсумкового контролю знань є перевірка:

здатності студента розуміти, засвоїти та усвідомити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни;

умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання;

публічно та письмово представляти навчальний матеріал;

виконувати розрахунково-графічні роботи.

ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.77.252 (0.008 с.)