ТОП 10:

ІІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Тема 1.Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності.

Зміст теми. Головні визначення – безпека, виклик, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.

Аксіоми небезпеки життєдіяльності. Ідентифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухова, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, хімічна, соціально-політична.

Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

 

Тема 2.Природні небезпеки та характер їхніх проявів. Дії природних небезпек на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки.

Зміст теми. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал. Шкідливі, небезпечні та уражаючи фактори, що ними формуються, характер їхньої негативної дії на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

Біологічні небезпеки. Уражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемія, епідемія, масові отруєння людей. Інфекційні захворювання тварин і рослин.

Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їхніх уражаючих факторів, номенклатура та одиниці виміру. Комплекс заходів із запобігання природних надзвичайних ситуацій та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків.

 

Тема 3.Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Зміст теми. Техногенні небезпеки та їх реалізації, приклади їх уражаючих факторів та механізмів впливу на організм людини.

Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки.

Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек. Хвиля прориву та її уражаюча дія. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі.

Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об’єктів за їхньою пожежа вибухонебезпечністю.

Джерела радіоактивного випромінювання. Фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини живого організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної небезпеки.

Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності та впливом на організм людини. Ознаки та характеристики забруднення місцевості, води, продовольства небезпечними хімічними речовинами. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Захист приміщень від проникнення токсичних пари й аерозолів.

Організація дозиметричного й хімічного контролю.

Тема 4.Соціально-політичні небезпеки. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях соціально-політичного характеру.

Зміст теми. Глобальні проблеми людства – кризи: біосферна, екологічна, ресурсна, мирне співіснування, гонка озброєння та загроза ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, поширення інфекційних хвороб.

Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.

Тероризм та його види. Первинні, вторинні та каскадні уражаючі фактори тероризму. Збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві.

Можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.

Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення.

Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.

Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.

 

Тема 5.Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

Зміст теми. Ризик як кількісна оцінка небезпек. Аналіз ризику реалізації небезпек, які можуть вплинути на людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.

Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація небезпек. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.

Тема 6.Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіального округу у надзвичайній ситуації.

Зміст теми. Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.

Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від надзвичайних ситуацій. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайних ситуацій.

 

Індивідуальні завдання.

 

З метою поглиблення знань навчального матеріалу дисципліни та набуття навичок і вмінь здійснювати кваліфіковані розрахунки, аналіз та обґрунтування висновків в процесі вивчення дисципліни, студенти денної форми навчання виконують розрахунково-графічну роботу, а заочної та дистанційної форм навчання – самостійну контрольну роботу.

Організація і порядок виконання розрахунково-графічних та самостійних контрольних робіт, їх тематика та вихідні дані визначаються відповідними методичними вказівками і завданнями до виконання робіт студентами з урахуванням специфіки напрямів підготовки бакалаврів.

 

 

ІV. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ

Заняття № 1

Теми 1 - 3. Семінар-прес-конференція на тему:

„Природні та техногенні небезпеки.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування природних та техногенних небезпек, методів Ії ідентифікації та кількісної оцінки.

Студент повинен вміти:

· визначати безпеки як абсолютні та відносні;

· формулювати зміст аксіом небезпек;

· класифікувати й характеризувати природні та техногенні небезпеки, виявляти закономірності їх реалізацій;

· знайти інформацію щодо ідентифікації та оцінювання рівня небезпек за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

 

Теоретичні питання:

1. Безпека абсолютна та відносна, аксіоми небезпеки.

2. Природні та техногенні небезпеки: класифікація, закономірності їх реалізацій, характеристика.

3. Ідентифікація небезпек.

4. Оцінка рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

 

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії абсолютності та відносного характеру безпечного життя і діяльності.

2. Сформулювати зміст аксіом небезпеки.

3. Розкрити сутність природних та техногенних небезпек, показати їх класифікацію, розкрити закономірності реалізацій типових з них та дати їм стислу характеристику.

4. Розкрити сутність ідентифікації небезпек.

5. Ознайомитись з методом (методами) оцінки рівня небезпек за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль щодо знання змісту основних понять і визначень навчального матеріалу стосовно безпеки життєдіяльності людини, небезпек, їх реалізацій, методів їх кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем абсолютності та відносного характеру безпеки, аксіом небезпеки.

3. Розкриття змісту небезпек природного та техногенного характеру, наслідків їх реалізацій.

4. Дискусія щодо ролі негативно діючих факторів в порушенні нормальних умов життя і діяльності людини.

5. „Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація небезпек”.

6. Презентація на тему: „Оцінка рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.”

 

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).

Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

 

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

4. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

8 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;

6 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий характер знань, слабо аргументовані, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у нього були відсутні.

 

Заняття № 2

Тема 2. Практичне заняття на тему:

Геологічні процеси і явища.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування природних небезпек, методів Ії ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс природних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів, комплекс заходів із запобігання природних надзвичайних ситуацій та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків;

· виявляти характеристики прояви небезпечного геологічного процесу – землетрусу;

· оцінювати рівень небезпеки реалізації землетрусу за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

 

Теоретичні питання:

1. Землетрус, фактори ураження, що утворюється при його прояві, їх характеристика та параметри оцінки ступені небезпеки.

2. Осередок ураження, що утворюється при землетрусі: характеристика, порядок виявлення та оцінки.

Реферат на тему: „Регіональний комплекс природних загроз.”

 

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу природних загроз сейсмічної активності.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом землетрусу, та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4. Прищепити навчаємим здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль знань стосовно регіонального комплексу природних загроз, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при землетрусі, факторів його уражаючої дії та їх характеристик.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку ураження землетрусу.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки землетрусу за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії землетрусу та захист від його факторів ураження населення та територій.”

 

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Методика прогнозування осередку ураження землетрусом.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Комплект креслярсько-графічних інструментів.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

4. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

7 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

 

Заняття № 3

Тема 2, 3. Практичне заняття на тему:

„Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів, комплекс заходів із запобігання їх реалізацій та планування і управління проектами щодо усунення їхніх негативних наслідків;

· виявляти характеристики прояви небезпечних гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ;

· оцінювати рівень небезпеки реалізації гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

 

Теоретичні питання:

1. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.

2. Пожежа та вибухонебезпечний об’єкт – джерело негативно діючих факторів.

Реферати на теми:Гідродинамічні об’єкти і їх призначення.

Вибух як засіб терору.

 

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз гідродинамічно та вибухонебезпечних об’єктів.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – гідродинамічно- та вибухонебезпечних обєктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні гідро небезпечних та вибухонебезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші та захист від їх факторів ураження населення та територій.”

 

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Методики прогнозування осередків ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Комплект креслярсько-графічних інструментів.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

4. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

14 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

10 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

6 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

Заняття № 4

Тема 3. Практичне заняття на тему:

„Радіоактивність та життєдіяльність людини.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів;

· виявляти характеристики радіоактивного зараження довкілля (шляхом прогнозу та розвідки);

· оцінювати рівень небезпеки зруйнування радіоактивно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей;

· пропонувати комплекс заходів із запобігання реалізацій небезпек, зосереджених на об’єктах ядерної енергетики.

 

Теоретичні питання:

1. Поняття радіоактивності. Джерела іонізуючих випромінювань: природні та штучні.

2. Дія іонізуючих випромінювань на організм людини та принципи захисту від закритих та відкритих джерел випромінювання.

3. Виявлення та оцінка шляхом прогнозу радіоактивної обстановки.

· Реферат на тему: „Оцінка рівеня небезпеки зруйнування радіоактивно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.”

 

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування радіоактивно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні радіоактивно-небезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку зараження радіоактивними речовинами.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки радіоактивного зараження за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії радіоактивного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”

 

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Методики прогнозування осередків зараження радіоактивними речовинами та оцінки дії іонізуючого випромінювання на людину.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Комплект креслярсько-графічних інструментів.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Бабенко О.І., Задорожна О.М., Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

7 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

 

Заняття № 5

Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:

Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів;

· виявляти характеристики хімічного зараження довкілля (шляхом прогнозу та розвідки);

· оцінювати рівень небезпеки зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей;

· пропонувати комплекс заходів із запобігання реалізацій небезпек, зосереджених на хімічно небезпечних об’єктах.

 

Теоретичні питання:

1. Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки. Приклади дії токсичних хімічних речовин на організм людини.

2. Основні принципи захисту від дії токсичних хімічних речовин.

3. Виявлення та оцінка шляхом прогнозу хімічної обстановки.

4. Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища.

 

· Реферат на тему: Оцінка рівня небезпеки зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – хімічно небезпечних об’єктів.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування хімічно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз хімічно небезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні хімічно небезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку хімічного зараження.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки хімічного зараження за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії хімічного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”

 

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Методики прогнозування осередків хімічного зараження та оцінки дії токсичних хімічних речовин на людину.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Комплект креслярсько-графічних інструментів.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Бабенко О.І., Задорожна О.М., Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

7 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

Заняття № 6

Тема 4. Семінар – круглий стіл на тему:

„Соціально-політичні небезпеки.”

(2 години)

 

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування соціально-політичних небезпек, механізмів їх прояви, методів ідентифікації та кількісної оцінки.

Студент повинен знати:

· сучасні проблеми соціально-політичного характеру;







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.29.190 (0.054 с.)