Знос основних фондів підприємства.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Знос основних фондів підприємства.



Знос — знецінення довгострокових матеріальних виробничих активів (основних засобів), таких як будівлі, обладнання, транспорт , що спричиняється втратою їх техніко-економічних характеристик.

Розрізняють фізичний і моральний знос основних фондів. Фізичний знос — це втрата основними фондами їх споживчих якостей, що є проявом впливу на основні фонди природно-кліматичних і технічних умов. Фізичний знос пов'язаний також з кваліфікацією обслуговуючого персоналу, своєчасністю і якістю проведеного поточного обслуговування і ремонту і зумовлений цілим рядом інших причин. Постійно накопичуючись, фізичний знос знижує технічні і економічні характеристики основних фондів і в кінцевому підсумку призводить до повної втрати ними споживчої вартості, робить основні фонди непридатними для використання.

Розрізняють фізичний частковий та фізичний повний знос. Частковий знос можна усунути. Це означає, що споживчі якості основних фондів відновлюються за рахунок ремонту. Повний знос не можна усунути, він зумовлює необхідність ліквідації зношених фондів та заміни їх новими.

Моральний знос настає, як правило, раніше від фізичного, тобто основні фонди, які ще не можуть бути використані, економічно вже не ефективні. Моральний знос — це зменшення вартості основних фондів під впливом підвищення продуктивності праці в галузях, що виробляють засоби праці, а також у результаті створення нових, більш продуктивних та економічно вигідних машин і устаткування, ніж ті, що перебувають в експлуатації.

Моральний знос буває двох форм. Моральний знос першої форми виникає в результаті знецінення старих основних фондів по причині зниження витрат виробництва в галузях, що поставляють основні фонди будівництву. В результаті вартість нових основних фондів тієї ж конструкції стає нижчою, ніж була в раніше випущених. Тому в процесі їхньої експлуатації на готову продукцію вони будуть переносити меншу по величині частку вартості, що робить їх відповідно більш ефективними і стимулює заміну старих фондів на нові. Моральний знос другої форми — це обезцінення старих основних фондів через створення нових, більш ефективних.

Суть амортизації як фінансового джерела відтворення основних фондів.

Амортизація – це процес поступового переносу вартості виробничих фондів на собівартість продукції з урахуванням витрат на їх придбання, капітальний ремонт і модернізацію.

Відтворення основних фондів потребує наявності ресурсів, достатніх для покриття зносу та оновлення. Заходи щодо оновлення основних фондів фінансуються за рахунок амортизаційного фонду, фонду накопичення, а ремонтні роботи – за рахунок накладних експлуатаційних витрат. Основним джерелом відтворення основних засобів вважається амортизація. Власне її призначення і полягає в тому, щоб покрити знос основних засобів і відшкодувати їх вартість. Особливо важливе значення амортизації в механізмі відтворення основних засобів обумовлено тим, що вона, з одного боку, є елементом виробничих витрат, що включається в собівартість продукції, а з іншого – є джерелом коштів для реновації (відновлення) основного засобу нерідко на якісно новій основі. Водночас вона відображає специфіку руху його вартості і розглядається як важливий важіль управління процесом відтворення.

Прискорена амортизація: характеристика і методи нарахування.

Прискорена амортизація основних фондів веде до швидшої їх заміни і тим самим стимулює технічний прогрес, але при цьому знижується прибуток. Щоб не допустити зниження рентабельності, в державах з ринковою економікою практикується законодавче зменшення суми прибутків, які обкладаються податком, на величину витрат, пов’язаних з амортизацією.

Норма нарахування амортизації при використанні методу прискореного зменшення залишкової вартості розраховується у дві дії:

1) Розраховується норма для рівномірного методу, але без урахування ліквідаційної вартості.

2) Розрахована норма множиться на додаткову прискорену норму.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової (первісної) вартості об’єкта основних засобів на початок звітного періоду на річну норму амортизації.

Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості пропонується здійснювати за формулою:

Амортизаційні відрахування = Норма амортизації х Залишкова вартість

Річна норма амортизації розраховується за формулою, як добуток річної норми амортизації за рівномірним методом без урахування ліквідаційної вартості та додаткової норми нарахування амортизації, яка приймається, як правило, подвійною.

Норма амортизації = Річна норма амортизації за рівномірним методом х Додаткова норма нарахування амортизації

Даний метод нарахування амортизації не припускає обов’язкової “наявності” ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів. Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань отриману річну норму амортизації слід помножити на залишкову (первісну) вартість об’єкта на початок звітного року.

Переваги, недоліки та характеристика методу прискореного зменшення залишкової вартості такі самі, як і у метода зменшення залишкової вартості.

25. Неприскорена амортизація– система нарахування амортизації, яка забезпечує здійснення того, щоб накопичена сума амортизаційних відрахувань протягом усього економічно раціонального терміну служби засобів праці максимально відповідала реальним темпам втрати засобами праці споживчих властивостей і вартості. Два методи нарахування не прискореної амортизації: прямолінійний і виробничий. При використанні виробничого методу нарахування амортизації здійснюється залежно від виробітку об’єкта за увесь період експлуатації у відповідних одиницях виміру. За цим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів. Прямолінійний метод передбачає щорічне перенесення на собівартість продукції однакової частини вартості основних засобів протягом усього терміну їх служби. При цьому річна сума амортизації=(первісна вартість-ліквідаційна вартість)/строк корисного використання; місячна сума амортизації= річна сума амортизації/12.

Економічна характеристика, склад і структура оборотних коштів

Підприємства.

Оборотні кошти - предмети праці, які повністю беруть участь у виробничому процесі і цілком переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (наданих послуг) протягом одного виробничого циклу, як правило, менше за 365 днів. Оборотні кошти постійно знаходяться в безупинному русі і утворюють сукупність виробничих оборотних фондів і фондів обігу. До виробничих оборотних фондів належать: виробничі запаси (сировина, матеріали, комплектуючі вироби; допоміжні матеріали-паливо, запасні частини, тара; МШП) та засоби у виробничих витратах(незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів). До фондів обігу належать: готова продукція (на складі; відвантажена, але ще не оплачена) та грошові кошти і розрахунки (розрахунки з дебіторами,вкладення в цінні папери, грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валютах). Джерела фінансування оборотних коштів: власні (відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення, цільове фінансування і цільові надходження) та залучені (короткострокові та інші кредити банків, комерційні кредити,кредиторська заборгованость).



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.58.199 (0.01 с.)