Акція «Вісла» в політичній історії укр. Народу.

У результаті засідки, влаштованої загоном «Хріна», загинув віце-міністр оборони Польщі генерал К.Свєрчевський. Його смерть виконала роль приводу. На засланні політбюро ППР було прийнято рішення про цілковиту депортацію українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства - Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське.

                   Операція спрямована на остаточно виселення українців, дістала умовну назву «Вісла». Для її проведення були залученні значні військові сили – 15 полків, дивізія корпусу внутрішньої безпеки, полк саперів, транспортний полк, спеціальний відділ міліції, кілька авіаційних підрозділів, тобто 20 тис. вояків, не беручи до уваги відділів місцевої міліції, безпеки і прикордонників. Загальне керівництво здійснював генерал С.Моссор.

                   Акція «Вісла» проходила за допомогою Чехословаччини та Радянського Союзу. Чехи виставили спеціальну оперативну групу «Тепліце», надали полякам транспорт. Радянське командування перекинуло з Львівської області танкову дивізію, спеціальні протипартизанські загони і заблокувало прикордонними військами українсько-польський кордон.

Операція «Вісла» розпочалась 28 квітня 1947 р. вночі о 4 год. Українські землі були відрізані від польської території смугою міліцейських кордонів. Польські війська почали повне виселення звідси не тільки українського, а й польського населення. Поляків виселяли тому, що інколи вони сприяли українським повстанцям. Депортаційні заходи проходили в три етапи: 1-й - з 28.4. до 15.6.1947 виселялись українці з повітів Лісно, Сянік, Перемишль, Ясло, Кросно, Любачів, Горлиці, Ярослав; 2-й - до 30.6.1947 виселялось українське населення з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів Любельський, Грубешів.

Протягом третього етапу (до кінця жовтня 1947) виселено населення з решти повітів Закерзоння. Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців органи влади, звичайно, допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських сімей. До кінця 1947 у місця, звідки було депортованоукраїнське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської національності.

Через деякий час Закерзоння перетворилося у безлюдну зону: 160 тис. українців цього регіону було депортовано на захід Польщі. Політбюро ЦК ППР прийняло рішення створити 23 квітня концтабір у Явожно. Після депортації каральні війська розпочали прочісування лісів. Оперативна група «Вісла» впродовж трьох місяців (з квітня до липня) провела 357 бойових акцій. Для розправи над українськими повстанцями був створений суд оперативної групи «Вісла», який очолив М.Маліновський. Судові процеси мали показовий характер, їм надавали особливого оформлення і розголосу. Вивезення українського населення позбавило збройного боротьбу УПА на цих теренах основної мети, зробило її тут безперспективною.