Внутрішня мережа (Internal Network) (рис. 1.6.)

Якщо на практиці вам буде потрібно налаштувати взаємозв'язок між декількома гостьовими операційними системами, які працюють на одному хості і що можуть спілкуватися лише між собою, тоді можна скористатися режимом "Внутрішня мережа". Звичайно, для цієї мети можна використовувати режим "Проміжний адаптер", але режим "Внутрішня мережа" володіє більшою безпекою. У режимі "Проміжний адаптер" всі пакети відправляються та отримуються через адаптер фізичної мережі, встановлений на машині-хості. В цьому випадку весь трафік може бути перехоплений.

Рис. 6. – Режим «Внутрішня мережа»

Внутрішня мережа, відповідно до керівництва VirtualBox, є "програмною мережею, яка може бути видима для вибірково встановлених віртуальних машин, але не для додатків, що працюють на хості або на віддалених машинах, розташованих ззовні". Така мережа представляє з себе набір з хоста і декількох віртуальних машин. Але жодний з перелічених пристроїв не має виходу через фізичний мережевий адаптер - він повністю програмний, що використовує VirtualBox в якості мережного маршрутизатора. В цілому виходить приватна локальна мережа тільки для гостьових операційних систем без доступу в Інтернет, що робить її максимально безпечною. Можливе застосування такої мережі - надсекретний сервер з клієнтами, призначений для розробки; тестування систем на проникнення або які-небудь інші цілі, що переслідують створення внутрішньої мережі для команд-розробників або організацій. Це ідеальний спосіб для блокування оточення від неавторизованої установки програмного забезпечення, скачування або закачування файлів, відвідування сервісів типу Facebook і VK в робочий час :-)