Мобільність робочої сили та сегментація ринку праці

Важливою ознакою становлення ринку праці є мобільність робочої сили. Ця властивість характеризується можливістю переміщення між спеціальностя­ми та групами спеціальностей, місць роботи, які потребують різних рівнів освіти, між галузями, регіонами. Цей об'єктивний процес ринкової економіки сприяє вирівнюванню співвідношення між пропозицією і потребою в робочій силі на різних рівнях та часових інтервалах.

Сучасний ринок праці поділяється на окремі частини - цільові ринки, які називаються сегментами.

Сегментація ринку праці - це розподіл робітників і робочих місць на стійкий і замкнутий сектор, зони, окреслюючи мобільність робочої сили своїми

межами.

21

Буряк П.Ю., Карпінський Б. А., Григор'єваМ.І.

Ознаками сегментації можуть бути:

територіальне положення - регіон, місто, район;

♦ демографічні характеристики - статево-віковий, сімейний склад
населення;

♦ соціально-економічні характеристики - рівень освіти, професійно-
кваліфікаційний склад;

♦ економічні критерії - розподіл покупців за формами власності, за
їх фінансовим станом; психографічні показники - особисті якості
працівників, їх належність до певних верств і прошарків
суспільства;

♦ поведінкові характеристики - мотивація зайнятості.
Сегментами ринку праці є первинний і вторинний ринок праці.
Первинний ринок праці - це ринок для якого характерні стабільний рівень

зайнятості і високий рівень заробітної плати, а також можливість професійного просування, прогресивна технологія виробництва, система управління.

Вторинний ринок праці - це ринок для якого характерні значна текучість кадрів і нестабільна зайнятість, низький рівень заробітної плати, відсутність профспілок, обмеженість в рості кваліфікації, наявність відсталої техніки і технології.

Сегментація ринку праці передбачає також його поділ на внутрішній і зовнішній ринок.

Внутрішній ринок праці - це система соціально-трудових відносин, обмежених рамками одного підприємства, всередині якого визначення ціни робочої сили і розміщення обґрунтовується адміністративними правилами і процедурами.

Зовнішній ринок праці - це система соціально-трудових відносин між роботодавцями і найманими працівниками в масштабах країни, регіону, галузі. Він визначає первинний розподіл робітників за сферами праці та їх рух між підприємствами.

Сегментація ринку праці дозволяє проаналізувати причини і фактори, які впливають на мобільність робочої сили на ринку праці та визначають його перспективи.

Практика функціонування ринків праці свідчить про існування відкритого і прихованого ринків праці:

Відкритий ринок представляє все працездатне населення. Це, насамперед, організована, офіційна частина населення, яке перебуває на обліку в державній службі зайнятості. Друга, неофіційна частина це громадяни, гі

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ Й СОЦІАЛЬНО - ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

які намагаються влаштуватися на роботу через прямі контакти з підпри­ємствами або з недержавними структурами працевлаштування.

До прихованого ринку належать працівники, які зайняті на підприємствах і організаціях, проте мають велику імовірність опинитись без роботи з причини зниження темпів розвитку виробництва.