Структура інвестиційних та поточних витрат проекту.

Витрати проекту класифікуються за такими ознаками:

 всі витрати за проектом поділяються на інвестиційні та поточні.

До інвестиційни х належать витрати на інвестиції до основного капіталу (придбання землі, будівництво приміщень та споруд, купівля або оренда технології та обладнання), передвиробничі витрати на потреби в обіговому капіталі.

Поточні витрати — витрати на випуск продукції, що містять витрати на придбання сировини, основних та допоміжних матеріалів, оплату праці, загальнозаводські та накладні витрати, що припадають на звітний період;

 за місцем виконання робіт витрати поділяються на: витрати відділу, сектору, лабораторії, тимчасового творчого колективу, експедиції, партії, дільниці, служби або іншого адміністративно-відособленого структурного підрозділу тощо.

 за видами витрат класифікація здійснюється за економічними елементами та статтями калькулювання. До елементів витрат належить сукупність однорідних за своїм економічним змістом витрат, а до статей калькулювання витрат один або декілька елементів;

 залежно від обраного об'єкта обліку витрат: витрати за розробками, темами, об'єктами проектування, етапами, завданнями тощо, затвердженими у встановленому порядку, укладеними договорами на розроблення та виконання проектних робіт;

 за способами включення у собівартість проектних робіт та за характером участі у процесі виробництвавитрати поділяються на прямі та непрямі.

Розрахунок планових поточних витрат є одне з найскладніших процедур і передбачає послідовне встановлення кожної статті таких витрат. Тому потокові витрати поділяють на прямі і непрямі, а також на умови, що змінюються і постійні.
Непрямі витрати діляться в свою чергу на два підвиди:

• експлуатаційні;
• адміністративно-побутові.

Існує також поняття "загальні витрати" Вони включають операційні витрати мінус витрати на виплату відсотків за кредитами.
За видами виробничих факторів витрати прийнято ділити на чотири групи:
-матеріальнівитрати;

-витрати на персонал;

-калькуляційні витрати;

-оплата послуг сторонніх організацій.

Прямі витрати доцільно розраховувати окремо на одиницю продукції, а потім - на всю реалізовану продукцію, а непрямі витрати розраховувати відразу на реалізовану продукцію.

 

Мета і завдання комерційного аналізу.

Метою комерційного аналізу інвестиційного проекту є оцінка інвестиції з погляду перспектив кінцевого ринку для продукції чи послуг. Завданнями комерційного аналізу є відповіді на питання:

• якими є характеристики ринку, де реалізуватиметься продукція або послуги проекту;
• за якою ціною продаватимуться продукція чи послуги;
• які заходи з управління маркетингом треба буде здійснити для виведення продукції чи послуг на ринок і яка вартість цих заходів.

Для розв'язання завдань, які ставить перед комерційним аналізом проектне планування, використовуються ефективні підходи до оцінки ціни, попиту і пропозиції, розроблені світовою практикою. Передбачається також, що протягом часу здійснення проекту застосовується стратегія активного впливу на ринок, яка характеризується відмовою від практики пасивного пристосування до ринкових умов і переходом до політики впливу на ринок конкретного споживача продукції. Комерційний аналіз ураховує, що орієнтація на ринок збуту є дуже важливою ознакою маркетингової стратегії управління інвестиційним проектом і виражається в перенесенні центрів економічних рішень у збутові ланки. З цього випливає, що основними об'єктами вивчення і впливу стають споживач, конкурент, кон'юнктура ринку, якісні характеристики товару, умови руху товару та заходи по просуванню товару на ринок.