Емоційно-вольові психічні процеси

Оточуюче людину середовище, різноманітні процеси, що відбуваються у процесі її існування завжди викликаютьпозитивне або негативне ставлення. Воно відо­бражається в мозку й переживається людиною як задоволення або незадоволення, радість, сум, гнів, сором. Такі нервово-психологічні процеси називають емоціями, почуттями.

Емоція – це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності.

Почуття – це специфічні людські узагальнені переживання, ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції – радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо.

Воля людини виробилась у процесі її суспільно-історичного розвитку, в трудовій діяльності.

Воля – психічний процес свідомої і цілеспрямованої регуляції лю­диною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.

ПОЧУТТЯ ТА ЕМОЦІЇ

Стенічні емоції й почуття – ті, що посилюють активність, спонукають до діяльності.

Астенічні – ті, що пригнічують людину, послаблюють її активність, демобілізують.

Настрій – це загальний емоційний стан, який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує її життєвий тонус. Розрізняють позитивні настрої, які виявляються у бадьорості, та негативні, що пригнічують, демобілізують, викликають пасивність.

Афект – це сильне, короткочасне збудження, що виникає раптово, оволодіває людиною так, що вона втрачає здатність контролювати свої дії та вчинки.

Стрес виникає за на­пружених умов життя та діяльності, у небезпечних ситуаціях, що виявляються несподівано й потребують негайних заходів.

Пристрасті – це сильні, стійкі, тривалі почуття, які захоплюють людину, володіють нею і виявляються в орієнтації всіх прагнень особистості в одному напрямі, у зосередженні їх на одній меті.

Моральніпочуття – це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до са­мої себе.

Естетичніпочуття – це чуття краси в явищах природи, у праці, гармонії барв, звуків, рухів і форм.

Праксичніпочуття – це переживання людиною свого ставлення до діяльності.

Інтелектуальніпочуття являють собою емоційний відгомін ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому її розумінні.

ВОЛЯ

Мимовільними діями називають неусвідомлені дії та рухи.

Довільні дії та рухи завжди свідомі. Вони характеризуються своєю цілеспрямованістю та відповідною організованістю.

Простою вольовою дією є така дія, яка для свого здійснення не потребує особливого напруження сил і спеціальної організації дії.

Складна вольова дія потребує значного напруження сил, терплячості, наполегливості, уміння організувати себе на виконання дії.

Цілеспрямованість виявляється в умінні людини керуватись у своїх діях не випадковими прагненнями, а стійкими переконаннями, принципами.

Ініціативність – здатність самостійно ставити перед собою завдання й без нагадувань і спонукань інших здійснювати їх.

Рішучість, витриманість і наполегливість виявляються в умінні своєчасно та обдумано приймати рішення, особливо у складних обставинах, у гальмуванні негативних прагнень і дій, у здатності лю­дини перемагати труднощі, які виникають на шляху до досягнення мети.

Самостійність волі виявляється у здатності людини критично ставити­ся до вчинків і дій як своїх власних, так і інших людей, не піддаватися негативним впливам з боку інших.

Упертість – це необдуманий, нічим не виправданий прояв волі, який полягає в тому, що людина наполягає на своєму недоцільному бажанні, не зважаючи на обставини.

Конформність виявляється в тому, що людина хоча і має свою думку, але підпорядковується впливу, тиску групи в своїх діях і вчинках, не виявляє своєї незалежності, не обстоює своїх позицій.

Випадки хворобливого безвілля мають назву“ абулія ”.