Методологічні основи психології

 

           До методологічних основ науки відносять такі поняття, як категорії, принципи, закони.

           Категорії – найбільш загальні поняття, що відбивають основні властивості й закономірності явищ об’єктивної  реальності і визначають характер науково-теоретичного мислення епохи. До основних категорій психології належать:

- Відображення: здатність кори головного мозку відтворювати предмети і явища оточуючого (незалежно від нас існуючого, тобто об’єктивного) світу у вигляді образів цих явищ і предметів. Психічні процеси, які виникають при цьому в корі головного мозку – відчуття, сприймання, уявлення, мислення, переживання – це різні форми відображення.    

- Свідомість: вищий рівеньвідображення, зміст якого полягає в узагальненому відображенні внутрішнього світу у вигляді понять, які мають прояв у мові, та харктеризує усвідомлене ставлення людини до оточуючого світу. Притаманне лише людині та виникає за умов спільної діяльності людей та розвитку мови (спілкуванню).

- Діяльність: це динамічна система взаємодії людини, як суб’єкта, з оточуючим світом, в процесі якої людина відображує навколишній світ у формі психічних образів, реалізуються та розвиваються її потреби, цінності та відносини, відбувається цілеспрямоване перетворення предметного світу. В більш вузькому сенсі діяльність – це спрямована на певні аспекти оточуючого світу (предмети чи відносини), спеціально організована та соціально-детермінована активність окремого або сукупного суб’єкта (групи), яка передбачає створення соціально значущого (матеріального або ідеального) продукту.                 

- Спілкування: система спільних дій (взаємодія) двох або декількох людей, спрямованих на узгодження та поєднаня спільних зусиль, що призводить до розвитку, узгодження та підтримки взаємних відносин та досягнення спільного результату. А також спілкування – це складний, багаторівневий процес встановлення та розвитку контактів між людьми, які обумовлені потребою у спільній діяльності.      

- Особистість: суспільний суб’єкт діяльності і спілкування - це багатогранна психологічна структура, яка характеризує, перш за все, її соціальну сутність, що формується та набувається в процесі життя в предметній діяльності та спілкуванні шляхом засвоєння суспільних форм свідомості та поведінки. Людина як особистість є носієм свідомості, суспільних форм життя та відносин.       

Принцип психології – це коротко сформульована теоріяпсихології, що відбиває її законосірність, підсумовує її минулий досвід і стає вихідною вимогою для подальших досліджень і побудови нової теорії.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПСИХОЛОГІЇ:

	Детермінізму (основоположний принцип) – причинного зв ’ язку та взаємообумовленості психічних явищ, враховує причинно-наслідкові зв ’ язки, а також фактори, що обумовлюють психічні явища: середовища і спадковості; внутрішні стани і зовнішні їх прояви.		Єдності свідомості і діяльності – психіка, свідомість і особистість розвиваються в нерозривній єдності з діяльністю. Свідомість створює внутрішній план діяльності людини.
					Розвитку – психіка розглядається як продукт розвитку і в процесі розвитку. Розвиток, тобто перехід психічних явищ з одного рівня організації на інший та виникнення нових форм психічних явищ і процесів, відбувається закономірно.

Відображення (доповнює принцип детермінізму) - показує, що психічні явища несуть в собі зовнішній зміст, тобто психіка є суб ’ єктивним образом об ’ єктивного світу. В ній вдображається світ, що існує поза суб’ єктом (людиною). Але й суб’ єкт належить до цього світу, несе його в собі, виявляє до нього певне ставлення. Тобто психіка є не тільки суб’ єктивним, а й суб’ єктним явищем.

Системно-структурний (узагальнювальний для всіх інших принцип) – явища оточуючого середовища необхідно досліджувати у їх внутрішніх зв ’ язках та динамічного цілого, яке вони утворюють, набуваючи нові властивості, притаманні новому цілому. Відносини та взаємозв ’ язки між елементами системи утворюють її структуру.

                                 

Особистісного підходу -   індивідуальний підхід до людини, врахування всих індивідуальних і соціально-психологіч них особливостей людини.

Об ’ єктивності - відповідність отриманих результатів реаліям дійсності, неупередженість пізнання психічних явищ.