Вибір проектуємого обладнання та матеріалів

 

Вибравши варіант технології та склавши схему технологічного процесу приступають до вибору та обґрунтуванню вибору після друкарського обладнання та матеріалів.

Вибір обладнання слід виконувати з урахуванням його технологічних можливостей та доцільністю застосування для тих, чи інших видань, а також з урахуванням швидкості роботи.

Слід вибирати високовиробниче обладнання (вітчизняне та закордонне), яке повинно повністю відповідати технологічному процесу та експлуатаційним показникам видання – товщина блоку, формату, а також технологічному рівню виробництва. При виборі обладнання необхідно показати його переваги порівнянням з сучасним типовим обладнанням.

 

1 Зштовхування та розрізка аркушів.

Розрізці підлягають аркуші паперу, віддруковані зі своїм оборотом, форзац ний папір, віддруковані ілюстрації, аркуші з віддрукованими обкладинками. В цьому розділі надати схеми розкрою полу фабрикатів, враховуючи іх долевий розкрій. Для розрізки продукції слід проектувати своєчасні одно ножеві аркушерізальні машини, як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва, обґрунтовуючи вибір порівнянням з машинами подібного типу.

2 Фальцовка.

У цьому розділі вибирається фальцювальна машина. Фальцювальні машини бувають 2х типів – ножеві та касетні. Касетні отримали широке розповсюдження через високу продуктивність та можливість фальцювати аркуші в будь-якій послідовності. Є комбіновані машини (касетно-ножеві).

3 Комлектовка блоків.

Слід вибирати аркушепідборочну машину з необхідним числом магазинів у відповідності з об’ємом видання.

4 Зкріплення блоків.

Слід вибирати обладнання та вказувати пере важності у порівнянні з подібними машинами.

5 Обробка блоків.

Вибрати необхідну поточну лінію, необхідно вказати технологічні операції, а також склад клеїв.

 

Одночасно з розкроюванням книжкових блоків виконується розкрій матеріалів для кріплення палітурок, іх виготовлення та оздоблення.

Обираючи обладнання не слід забувати, для яких політурок воно обирається та з якого матеріалу зроблені палітурки. Обладнання обирається по встановленим нормам (з урахуванням витрат на технічні потреби) в залежності від конструкції видання, його формату, об’єму (товщина блоку в мм), а також тиражу. Інші матеріали вибираються поліграфічними виробництвами при проектуванні технології виготовлення.

 

Розрахунок основних матеріалів дати у вигляді таблиці:

 

Найменування основних матеріалів	Витрата матеріалу на облікову одиницю	Річні витрати             матеріалу
1	2	3

 

Розрахунок необхідного виробничого обладнання

 

Вихідними відомостями для проектування і розрахунків технології, техніки, виробничого процесу слугує розгорнуте промислове завдання (виробнича програма) на палітурно- брошурувальні та оздоблювальні процеси.

Результати розрахунків річного (місячного, змінного) завдання необхідні для визначення потрібного устаткування та робітників цеху, що проектується. Спочатку слід визначити річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування (Т_еф). Для цього можна скористатися методикою його розрахунку, або спрощеним порядком при відсутності на підприємстві системи ППР:

 

де Т_реж — режимний фонд часу, год. При однозмінній роботі це 2000 – 2100 год. на рік залежно від наявності вихідних і святкових днів у визначений календарний рік;

Т_рем. — час на ремонт устаткування, год.;

Т_тех. — час на технологічні зупинки, год.

 

Вказані періоди часу розраховуються за формулами:

 

 

де Σ Т — сумарний час простою устаткування на ремонт, год.;

Т_н._ч.. –  нормативний термін служби устаткування, год.;

Т_огл.. – огляд устаткування впродовж року, год.

 

де о — кількість оглядів упродовж року;

t_огл. ^— час на один технічний огляд, год.

 

Продовження таблиці 6. 1

 

Розгорнуте промислове завдання (виробнича програма) на палітурно-брошурувальні та оздоблювальні процеси

 

№	Найменування виробничої операції	Марка       устаткування	Одиниця обліку пр-ції	Кількість одиниць продукції (Мн) у натур. виразі	Група складності	Норми виробітки за годину, од. пр-кції	нормо-годин на операцію, (Мгод)	Кількість робочих місць
								розрахунок (У)	прийнята проектом (Упр)
1	51	52	53	54	55	56	57	58	59

 

Приклади розрахунку річного ефективного фонду часу (Т_еф) наведено у табл. 8.1. На діючих підприємствах розрахунки Т_рем виконує служба головного інженера-механіка чи сервісна фірма з узгодженням їх у виробничому відділі. Приймається за основу після затвердження технічною дирекцією. Розрахунки необхідної кількості одиниць устаткування можна здійснити за потужністю машин чи за трудомісткістю технологічних операцій.

При розрахунках за потужністю (продуктивністю) устаткування користуються формулами:

 та

де У — кількість одиниць устаткування;

М_н — річне завантаження операції у натуральних одиницях продукції;

М¹_п — річна продуктивність машини у натуральних одиницях.

Н_вир. — норма виробітки за годину (береться з довідника чи використовуються тимчасові норми конкретного підприємства);

з — змінність роботи.

 

При розрахунках за трудомісткістю слід дотримуватися такої формули:

де М_год — трудомісткість виконання виробничої програми на конкретній технологічній операції у нормо-годинах;

Т_еф. — річний ефективний фонд часу в одну зміну, год.;

з — змінність роботи

     Приклад розрахунку ефективного річного фонду часу однозмінної роботи устаткування (Т_еф)

Таблиця 8.1

 

№ п.п	Повна назва устаткування	Марка      машини	Режимний фонд часу роботи устаткування (Треж.), год.	Номінальний термін служби машини (Тн.г.) при 2-х змінах (при одній  зміні), рік
1	2	3	4	5
1	Фальцювальна машина	Heidelberg Stahlfolder Ti 52 Proline	2100	12 (15,6)
2	Аркушепідбірний півавтомат	Kolbus ZU	2100	12 (15,6)
3	Ниткозшивний автомат	БНШ 6А	2100	12 (15,6)

 

Продовження таблиці 8.1

 

Час просою устаткування за умов ремонтних робіт				Техноло- гічні  зупинки, %	Річний час нормова- них технологічних      зупинок (Ттех.), год.	Ефективний річний фонд часу роботи устаткування (Теф), год.
При виконанні         ремонту		При технічному       обслуговуванні
Простої при ремонтах на термін служби, год.	Серед ньорічний час ремонту (Трем.), год.	Огляди однаразові (tо), год.	Річний час на огляди, Тогл.
6	7	8	9	10	11	12
1448	120,66 (92,82)	8	88	1,1	21,03	1898
3000	250 (192,3)	16	176	3,0	54,72	1677
1736	144,67 (111,27)	8	88	1,1	21,03	1880

 

Кількість машин (У) розраховують до сотих часток і округлюють до наступного цілого числа необхідної кількості робочих місць (див. продовження табл. 6.1, графи 58 та 59). Приклад розрахунку потрібної кількості касетно-ножових фальцювальних машин з пристроєм скріплення зошитів термонитками марки Stahl-Brehmer FS 100 при виробничій програмі 25,0 тис. зошитів наведено у табл. 8.2.

Кількість потокових ліній (У), необхідних для виконання одного чи декількох груп замовлень, розраховують за формулою:

 

 

де М_н – кількість примірників видань, що підлягають обробці на потоковій лінії;

Т_еф – річний ефективний фонд часу роботи потокової лінії в одну зміну, год.;

з — змінність роботи.

 

Кількість кожного виду устаткування (робочих місць) на окремих операціях потокової лінії розраховують за формулою:

 

 

де t_одн. – час на опрацювання одиниці видання (елементу, деталі) на обраному в потокову лінію устаткуванні, хв;

t_т — такт потокової лінії, хв, який визначено умовно для обробки одного видання на основному (провідному) устаткуванні потокової лінії.

     При проектуванні палітурних (реставраційних палітурно-брошурувальних) майстерень, офісів, макетних відділень, усіх підприємств дрібносерійного типу виробництва кількість устаткування на палітурно-брошурувальні процеси можна не розраховувати, а приймати для встановлення необхідний комплект машин (робочих місць) для проведення визначенного проектом технологічного процесу.

 

     Приклад розрахунку кількості устаткування для фальцювання       віддрукованих аркушів на машині Stahl - Brehmer FS 100

 

Таблиця 8.2

 

Технологічні розрахунки.

 

Завантаження з операцій на основі завдання на проектування палітурного для брошурування виробництва і результатів розрахунку друкованого виробництва.

Завантаження по розрізці і фальцювання відбитків, одержуваних на плоскодрукарських і листових ротаційних машинах, розраховується з урахуванням наступних факторів.

Формат і частка аркуша видання.

1 Кількість сторінок в зошиті. У всіх випадках, коли це можливо, слід передбачати виготовлення 32- сторінкових зошитів, так як застосування зошитів великого обсягу зменшує трудомісткість фальцювання, комплектування та шиття блоків нитками. Обмеження на обсяг зошитів накладаються у разі використання тиражної папери великої товщини (0,09-0,12), при виготовленні комплектованих підбіркою і зшиваються нитками блоків товщиною до 30 мм (невелике число 32-сторінкових зошитів не забезпечує міцного скріплення марлі з корінцем блоку), а також за наявності великої кількості зошитів, що вимагають більше однієї приклеювання або розрізання петель для вклейки ілюстрацій.

2 Співвідношення форматів друкованої та фальцювальної машини, від якого залежать число різів і згинів, а також можливості фальцмашині щодо кількості зошитів, виготовлених за один цикл.

3 Завантаження за іншими операціями палітурного для брошурування циклу розраховується виходячи з кількості підлягають обробці зошитів (приклеювання форзаців та ілюстрацій, окантовка зошитів, позошитного шиття нитками) та примірників готової продукції (комплектовка, клейове скріплення, тристороння обрізка, обробка блоків, виготовлення палітурок і т. д.). При розрахунках віддавати перевагу можливим технологічним рішенням, що зменшують завантаження на деяких операціях, як, наприклад, обробка видань двійниками або четверниками, одночасна комплектовка декількох блоків на аркушепідбиральних машинах, тристороння обрізка блоків привертками.

Розрахунки кількості обладнання, необхідного для виготовлення кожної групи технологічно однорідних видань, виконуються за такими формулами.

1. Одноножові паперорізальні машини:

,

 

де t- норма часу на розрізку, що враховує число частин аркуша, одержуваних після розрізання, ч.

2. Фальцювальні машини:

 

,

Де q – кількість частин аркуша після розрізки.

1. Приклеювальні автомати:

,

Де  - кількість приклейок в одному екземплярі.

2. Листопідбірочні машини:

 

,

Де  - кількість блоків, що комплектуються за 1 раз,  - коефіцієнт, що враховує наявність та кількість складних зошитів в блоці (не враховуючи форзаців).

3. Ниткошвейне обладнання:

,

Де  - кількість складних зошитів в блоці (не враховуючи зошитів з приклейними форзацами).

4. Машини для тристрочної обрізки:

,

Де  - кількість блоків в привертці.

5. Машини та агрегати безшвейного скріплення та обробки блоків, книгоставочні та палітурнодетальні машини, преси для тиснення та друку на палітурках.

Кількість поточних ліній, необхідна для виготовлення одної або декількох груп видань, розраховується по формулі:

Де М – кількість екземплярів, що підлягають виготовленню на поточних лініях:  - річний фонд часу ведучого обладнання,год.

В якості ведучого обладнання, наприклад, на лінії «Книга» приймажться агрегат БЗР. Для автоматичних ліній безшовного скріплення, таких, як «Темп-1», «Джет-біндер», ведуче обладнання не визначається.

Кількість обладнання обо робочих місць на операціях поточної лінії складає:

,

Де  - штучний час обробки видання на операції, хв.;  - такт поточної лінії, хв.; за величину такту може бути прийнятий штучний час обробки видання на ведучому обладнані.

При проектуванні невеликих підприємств дрібносерійного типу кількість обладнання не розраховується, а приймають для установки комплект машин, необхідних для проведення технологічного процесу. Розрахунками визначають тільки кількість робітників, зайнятих на операціях.

Розрахунки кількості основних робочих, обслуговуючих операційне обладнання або виконуючих ручні операції, виконуються за формулами, наведеними в главі 7. Кількість робітників, зайнятих на потоковій лінії, визначають відповідно до норм обслуговування машин, що входять в лінію. При цьому слід прагнути найбільш повного завантаження робітників за рахунок суміщення професій.

 

Планування палітурного для брошурування виробництва.

 

Вихідними даними для розробки проекту планування служать схвалена структура виробництва, маршрутні карти виробничого процесу, результати розрахунків обладнання та виробничих площ.

У відповідності до галузевих нормам в ізольованих приміщеннях слід розташовувати такі виробничі та допоміжні підрозділи: розрізання і фальцювання віддрукованих листів; зберігання сфальцованних зошитів; розкрою палітурних матеріалів; виготовлення палітурок; тиснення та друку на кришках; виготовлення клеїв; приміщення для генераторів високочастотних установок; ремонтну майстерню; комору.

На невеликих підприємствах дрібносерійного виробництва ділянки розкрою матеріалів, фальцювання, виготовлення кришок можна розміщувати в одному приміщенні з іншими технологічними підрозділами.

Компонування палітурно-брошуровального виробництва виконується з урахуванням зручності його зв'язків з друкованими цехами і складом річної продукції; вона повинна забезпечувати виробничого процесу, раціональну схему вантажопотоків і можливість використання найбільш простих, досить ємних і надійних транспортних засобів.

Відповідно до проектованої формою організації виробничого процесу обладнання може розташовуватися одним з двох описаних раніше способів: групами однотипних машин або по ходу технологічного процесу в порядку черговості виконання операцій.

 

При груповій плануванні можна виготовляти видання з будь-яким технологічним маршрутом, що дозволяє більш повно завантажувати обладнання, забезпечити його взаємозамінність, маневрувати робочою силою. У той же час таке планування призводить до організаційної роздробленості виробничого процесу, подовженню і ускладненню транспортних шляхів, збільшенню і ускладненню транспортних шляхів, збільшення тривалості виробничого циклу. Технологічні підрозділи за груповим та технологічним принципом формуються в дрібносерійному виробництві, де через часто змінних технічних показників видань змінюються і технологічні схеми їх виготовлення.

При формуванні виробничих підрозділів за предметним принципом обладнання розміщується послідовно по ходу технологічного процесу. У результаті створюється сприятливі умови для впровадження поштових методів роботи, між робочими місцями створюються більш тісні взаємозв'язки, хоча не завжди забезпечується повне завантаження обладнання. При проектуванні потокового виробництва обладнання, не включене до складу потокової лінії, може расстанавливаются по груповому принципу, наприклад, ділянки форзацпріклеюючих автоматів, ніткошвейних машин і т. д.

Розстановку устаткування та організацію робочих місць найбільш доцільно виконувати, керуючись типовими плануваннями технологічних ділянок та потокових ліній палітурного для брошурування виробництва, розробленими інститутом Гіпронііполіграф. У разі необхідності слід передбачати площі для міжопераційного зберігання напівфабрикатів.

Для переміщення напівфабрикатів у процесі виробництва використовуються найбільш стрічкові і пластинчаті транспортери, рольганги, підвісні і люлічні конвеєри, вертикальні елеватори, електровізки з підйомними платформами та інші рухомі засоби.

При розстановці обладнання слід керуватися нормами, наведеними в табл. 10.10.