Проектування та розрахунок технологічних процесів з опрацювання текстової інформації

 

Технологія опрацювання тексту визначається формою подання інформації, ступенем її готовності, складністю, очікуваною якістю, обсягом текстової інформації та терміном виготовлення видання.

Форма подання текстової інформації до роботи визначає архітектуру технологічного процесу та його тривалість. Текстову інформацію приймають до роботи мережею, на магнітному носієві, машинописну, рукописну, а також поліграфічно відтворену, яка підлягає перевиданню. При цьому застосовують різні методи введення текстової інформації у КВС:

· Складання за допомогою клавіатури (найбільш розповсюджений ме тод як у видавництві, так і серед авторів).

· Сканування тексту (при наявності машинописного або поліграфічного оригіналу у випадку перевидання).

· Надиктовування тексту з застосуванням програми розпізнавання усного мовлення (використовується тільки авторами).

· З застосуванням комп'ютерних мереж.

· З цифрових бібліотек підприємства, видавництва або автора.

· Розпізнавання рукописного тексту, отриманого цифровою ручкою на електронному папері.

 

Чим більше ускладнень містить текстова інформація, тим ймовірніше допущення помилок, а отже, виникає потреба у проведенні різної кількості (від однієї до чотирьох) та різного виду коректур (у гранках, сторінках, коректура спуску тощо). Вирізняють чотири групи складності тексту, які включають різний тип та вміст ускладнень (шрифтові та нешрифтові виділення, формули, таблиці, текст іноземною мовою, спеціальні знаки, скорочення). Текст третьої та четвертої груп складності потребує найбільше коректур (до чотирьох).

Коректуру залежно від виконавця поділяють на: авторську, коректорську, редакторську; від місця виконання — видавничу (зовнішня), виробничу (типографська або внутрішня).

Залежно від організації підготовлення електронного макета розрізняють три методи проходження замовлення у виробництві: гранковий, безгранковий, метод оригінал-макета. Гранковий метод передбачає коректури у гранках і сторінках. Співвідношення їх є різним за кількістю (вагоміша частка коректури у гранках) та виконавцями (коректор, головний редактор, літературний та технічний редактори). Безгранковий та метод оригінал-макета передбачають коректури видання тільки у сторінках.

Виготовлення електронного макета видання зазвичай проходить у видавництві, тоді технологічний процес на поліграфічному підприємстві розпочинають з виготовлення або контролювання готових фотоформ чи друкарських форм. В інтерактивних друкарнях технологічний процес розпочинають безпосередньо з перевіряння файлів, отриманих мережею від автора або видавництва.

 

За графічною складністю текст поступається ілюстраціям і остаточний вибір технологічного процесу виготовлення видання визначається якістю ілюстрацій. Для окремих ілюстративних елементів (вкладок, вклейок, накидок тощо) можна проектувати іншу технологію порівняно з основною текстовою частиною вмання, наприклад, виведення на фотоматеріал. Це забезпечує вищу якість зображення та здешевлює видання порівняно з виведенням усього виданні на фотоматеріал.

 

Термін випуску видання. Для скорочення тривалості підготовки тексту застосовують: технології сканування, розпізнавання усного мовлення; автоматизоване перевіряння тексту; верстання за шаблонами; оформлення за стандартними стилями. Незалежно від терміну випуску видання проектують технологію комп'ютерного опрацювання текстової інформації, яка різниться процесом виведення (рис. 7.1). Найменшу працемісткість має цифрова технологія виготовлення друкарських форм.

На вибір технології виведення інформації впливає річний обсяг робіт з опрацювання тексту: при обсязі меншому за 1000 обл.-вид. аркушів (мале підприємство), усі роботи з опрацювання та виведення тексту принтером на плівку проводять на підприємстві; за наявності ілюстрацій другої, третьої груп складності замовляють фотоформи у репроцентрах, або на інших підприємствах. Фотовивідне устаткування доцільно проектувати при обсязі видання понад 1000 обл.-вид. аркушів.

 

 

                                                                                                                                                                   

                                                                                                      

 

                                                                                                                                                                   

	Раздруковування гранок

                                                                                          Ні

 

                                                                                                                                                                     

 

 

                                                                                                    Так

 

                                                                                                                                                 

                                                  Ні

                                                                                                                                                                            

                                                                                                   Ні

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                    Так

 

                                                                                                        Так

 

 

                                                   Ні

 

 

 

                                                                                         Ні                                        Так

 

 

Рис. 7.1. Схема ТП з відтворення текстової інформації

Детальний ТП опрацювання текстової інформації:

 

· утворення файлів тексту (введення текстової інформації з використанням текстових редакторів, програм для розпізнавання тексту, надиктовування, мережі, текстових бібліотек або рукописного тексту з електронного планшету);

· паралельне складання формул, таблиць, віршованого тексту, титульних елементів;

· редагування файлів (виправлення помилок на моніторі, отримання коректурних відбитків на вивідних пристроях, коректування та правлення файлів з використанням засобів редагування комп'ютерних систем: програм автоматизованої перевірки орфографії, команд перетворення форм графічних об'єктів та автоматизованого пошуку і заміни фрагментів тексту);

· форматування файлів (підготовлення файлів до виведення без використання верстальних систем: встановлення полів, кегля, інтерліньяжу, абзацного відступу, відбивок від тексту, гарнітури, накреслення, поділ на сторінки з виставленням колонцифр або без них, формування колонтитулів та зносок);

· підготовлення системи макетування та верстання (задання типу вивідних пристроїв та орієнтації матеріалу, підготовка фільтрів для розпізнавання та імпорту інформації, розроблення ескізу для макетування сторінки на моніторі комп'ютера, підготовка шаблонних сторінок або вибір шаблонних файлів, які містять елементи, що друкуються та які допомагають при верстанні, визначення стилів оформлення на рівні абзаців та розділів або їх пошук);

· введення текстової та ілюстративної інформації у систему верстання (утворення вікон на сторінках розділів та їх заповнення ілюстративною інформацією згідно зі шаблонними сторінками);

· форматування текстових файлів (тиражування дескрипторів або стилів оформлення на відзначені фрагменти тексту);

· розміщення графічної та текстової інформації (задання режимів обтікання текстом ілюстртивного матеріалу, формування найпростіших графічних фрагментів за допомогою бібліотеки програми, масштабування зображень, формування спеціальних елементів сторінок: виносок, фону, буквиць);

· виведення сторінок на вивідних пристроях (принтері, ФВА, цифровій друкарській машині, різографі) або у файл (вказують тип вивідного пристрою, а процес виведення можливий без наявності програми, яка використовувалася).

 

Вибір технології залежить також від виду продукції. Процес виготовлення журнального видання відрізняється від книжкового швидшими темпами. Видавництво підписує у світ не сигнальний примірник, як для книги, а напівфабрикати майбутнього журналу — нерозрізані та нескріплені пробні аркушевідбитки (пруфи). Розподіл основних операцій з випуску журналів за виконавцями наведено на рис. 7.2.

 

 

Рис. 7.2. Розподіл процесів з випуску журналів за виконавцями у видавництві

 

Для газетного видання характерний обмежений час підготовлення до випуску та більша відповідальність і самостійність виконавців. Для порівняння на рис. 7.3 та 7. 4 наведено схеми технологічного процесу підготовлення книжково-журнального та газетного видання у видавництві.

 

Рис. 7.3 Схема підготовки книжково-журнального видання до друку

 

Рис. 7.4 Схема видачничих технологічних процесів з випуску газети

 

Вибір устаткування

 

При виборі устаткування та програмного забезпечення додрукарських систем враховують характер продукції (групу складності тексту та ілюстрацій) та технологію. Зазвичай враховують і економічний чинник: не завжди найдорожче та високопродуктивне устаткування може ефективно використовуватися в умовах певного підприємства. Отож вибір устаткування проводиться відповідно до рівня КВС та категорії станцій, які працюють у системі. Проте основними чин­никами є вид та складність робіт.

При комплектуванні додрукарської дільниці застосовують системний підхід. Вибір ПК для станції верстання здійснюється з узгодженням інших складових системи, наприклад, графічною станцією. Станції' складання, верстання та графічні об'єднують загальною мережею, до якої підключають периферійні пристрої: принтери для отримання кольоропроби, сканери для зчитування слайдів, плотери, ФВА.

Робочі станції — це:

· автоматизовані робочі місця, де ПК виконує обмежене коло завдань, наприклад, складання або сканування тексту. їх проектують для середніх та великих, а також газетних підприємств у складі КВС другого, третього рівнів, які мають великий обсяг робіт або стислі терміни виготовлення продукції;

· універсальні робочі місця, де ПК виконує декілька завдань, наприклад, верстання сторінок, сканування ілюстрацій, отримання кольоропроби, виведення інформації. Проектують для малих підприємств, які випускають продукцію невеликого обсягу та тиражу.

 

Основною одиницею устаткування робочої станції є комп'ютер, оснащений спеціальними периферійними пристроями залежно від призначення та технології роботи з текстом: для технології складання — клавіатурою; для розпізнавання усного мовлення — диктофоном, для сканування тексту — планшетним сканером.

Вирізняють загальні характеристики ПК, за якими проводять їх вибір і які постійно покращуються. Технічні характеристики робочих станцій визначають тривалість додрукарського підготовлення видання. Це частота процесора ПК, обсяг відеопам'яті, обсяг оперативної пам'яті, швидкість роботи жорстких дисків, частота роботи системної шини, тип операційної системи, конфігурація дискової підсистем, наявність мережевих плат.

При виборі ПК, крім наведених показників, враховують додаткові параметри, наприклад, достатність ресурсів ПК (наявність робочо­го простору на носіях інформації). Достатність ресурсів оцінюють за їх коефіцієнтом (К_рес), який для нормальної роботи не повинен перевищувати 0,85. Для оцінювання достатності машинного часу розраховують коефіцієнт завантаженості ПК.

При проектуванні вибирають ПК, характеристики якого з часом можна покращити. Комп'ютерна техніка швидше старіє «морально», аніж «фізично» (при проведенні розрахунків максимальний термін роботи комп'ютерної техніки приймають від трьох до п'яти років).

При вирішенні питань вибору устаткування для текстових видань особливих вимог не ставлять: проектують КВС на основі ІВМ-сумісних комп'ютерів, а також програм пакетного верстання. Формульний набір потребує відкритої конфігурації КВС «on-line». Можливе застосування як інтерактивного верстання кожної сторінки окремо під управлінням оператора, так і пакетного — блоками, за стилем оформлення окремих елементів, сторінок.

Для складання тексту використовують менш потужні, дешеві. ПК, оскільки швидкість складання певною мірою залежить від кваліфікації оператора, а не від характеристик комп'ютера. ПК для складання тексту комплектують лазерними принтерами для отримання коректурних відбитків. Станції для верстання оснащують потужними ПК, які забезпечують швидкісне опрацювання та виведення інформації, а при випуску видання у стислі терміни працюють паралельно над одним замовленням на декількох машинах. У видавничо-поліграфічній галузі переважно використовують швидкісні багатопроцесорні ПК від Intel, Power PC від IBM та інші.

Принтер для виведення інформації на плівку або формний матеріал. Технологію виведення інформації з ПК за допомогою принтерів здебільшого застосовують на малих та середніх поліграфічних підприємствах. Обмеження технології спричинене технічними параметрами принтера. Наприклад, принтером неякісно відтворюються шрифти з дрібними засічками жирного та напівжирного накреслення, «виворітки», великі плашки, складні ілюстративні роботи у кольорі. Виведення ілюстрації третьої групи складності принтером не практикують, оскільки така технологія не забезпечує необхідного суміщення кольорових зображень при друкуванні.

 

Параметри, за якими вибирають лазерні або струминні принтери для виведення на плівку або формну пластину, наступні:

1.. Збільшений формат друкування: А4+, одинарний А3+ (324x630 мм), подвійний 2 АЗ+ (324x895 мм).

2. Репродукційно-графічні показники зображення. Оптимальне значення роздільної здатності — 1200x1200 dpi, кількість відтінків сірого — 50 (середній рівень — 90-96, спеціальні технології дозволяють отримати 1 і 5-120 відтінків).

3. Інтерфейси: наявність різноманітних інтерфейсів та підтримка основних протоколів мережі. Оптимальним є паралельний (послідовний) порт та мережа Ithernet. З протоколів варто орієнтуватись на Novell IPX, TCP/IP, Apple Talk.

4. Підтримка мов описування сторінок: HP PCL, Adobe Post Script Level 4, PDF. Обсяг пам'яті принтера великою мірою залежить від версії мови та розміру сторінки.

5. Висока продуктивність роботи — до 20-40 плівок/год.

6. Низька вартість.

 

«Інтелектуальні» принтери оснащені додатковим програмним забезпеченням, яке дозволяє регулювати градацію, змінювати інтенсивність тонера на плашці, задавати кількість копій, виводити мітки обрізування паперу, виконувати роздруковування для кожного кольору, здійснювати виведення як прямого (оберненого), так і негативного (позитивного) зображення, змінювати масштаб, імітувати розтискування при друкуванні. Наприк:ад, принтери Plate Maker, Film Maker від Xante забезпечують:

1. Контролювання розміру зображення по горизонталі та вертикалі за допомогою програми Accurate Calibration Technology.

2. Підтримку технології компенсування загублених дрібних деталей ілюстрацій за допомогою програми Halftone Calibration.

3. Технологію покращення якості зображення за рахунок збільшення діапазону градацій методом інтерполяції — Hewlett Packard Resolution Enhancement Technology (RET), технологію Enhanced Screening для високолініатурного растрування (збільшення на 40% градації).

4. Технологію налаштовування принтера за показами денсито-метричних вимірювань.

5. Технологію отримання негативного зображення.

 

Критерії вибору плівок для лазерного принтера:

- прозорість до УФ-випромінювання;

- адгезія тонера до плівки;

- мінімальна деформація при протягуванні плівки та дії температури під час закріплення тонера та при термообробленні.

Оптична густина задрукованих ділянок плівки є невисокою і становить від 1,1 до 1,8 одиниць. Для її підвищення до 2,4 проводять додаткове оброблення плівки спеціальним олійним покриттям, яке заповнює проміжки між частинками тонера. Прикладом є пристрої Film Star від Xante, Densitone від Тессо. При малих обсягах робіт можливе ручне нанесення на плівку ущільнювального розчину розпилювачем.

Найбільш розповсюджені матові плівки NewsCraft (для ілюстративних робіт) та Cansуn (текстових), прозорі плівки Myriad від XANTE (для виготовлення друкарських форм).

 

Програмне забезпечення для опрацювання текстової інформації

 

При виборі програмного продукту враховують: вартість, продук­тивність, відкритість та мінімальний обсяг пам'яті, можливість нарощування, зручність користування, терміни та складність оволодіння програмним продуктом.

Загальна характеристика прикладних програм. Програми з опрацювання текстової інформації поділяють за виконуваними функціями на: текстові редактори (програми з обмеженими можливостями, наприклад, Ultra Edit, NotePad) та процесори (програми з ширшими можливостями, — Microsoft Word); програми розпізнавання знаків; перетворення тексту, складеного в різних текстових програмах; перевіряння орфографії; перекладання; анотування; реферування; аналізування усного мовлення тощо.

Вимоги до текстових процесорів:

1. Автоматична перевірка орфографії, синтаксису, знаків пунктуації, наявності пасивних синтаксичних конструкцій, підключення лінгвістичних словників.

2. Автоматизація внутрішнього оформлення (конструювання) видання, яка включає нумерування елементів (приміток, таблиць, посилань), укладання змісту та покажчиків, розміщення та нумерація колонтитулів, побудува ієрархічної структури видання.

3. Набір ускладненого тексту (формул, таблиць), можливість виконання штрихових малюнків середньої складності.

4. Передача текстового файлу мережею.

 

Програми для складання тексту були одними з перших програмних продуктів, які використовувалися у редакційно-видавничих процесах. Найбільш розповсюдженими текстовими редакторами та процесорами, які використовуються для введення та опрацювання тексту (введення, переміщення, вилучення та вставляння символів і рядків, друкування, внесення виправлень), є Word Microsoft, Word Perfect, TeX, InCopy, InDesk Copy. Стандартним програмним забез­печенням для складання тексту на різних за величиною додрукарських дільницях, у видавництвах та авторами є Word від Microsoft, укомплектована модулями Рута та Плай. Рута — система перевірки українського правопису. Автоматично знаходить та виправляє орфографічні помилки в словах за допомогою словника, що містить 6 млн слів, а також здійснює перевірку граматики, розбиває слова на переноси, володіє словником синонімів. Плай — система авто­матизованого перекладу російських та українських текстів, перевіряє орфографію та граматику, виправляє помилки, містить лексичні та синонімічні словники, а також електронний словник, який не дублює словник системи, також дозволяє вивчати мову і проводити вибірковий переклад.

TeX — відкрите середовище опрацювання текстової інформації, яке має різноманітні програмні реалізації, наприклад, ChiTeX, LaTeX, MusicTeX. Для MusicTeX, як і для Finale, характерна робота з формульними, нотними символами, можливість експорту публікації в музичні формати; ChiTeX слугує для набору хімічних формул. За допомогою утилітів виконують верстання, друкування на Post Script-пристроях та перегляд файлів в Інтернет-браузері. Розповсюдження програм безкоштовне.

Шрифтові засоби. При опрацюванні тексту на різних платформах виникають проблеми, які базуються на шрифтових' форматах (різні версії шрифтів; кодових розкладок). Вирішенням проблеми є застосування однієї платформи, Post Script і PDF-форматів та шрифтового стандарту Unicode формату ОреnТуре, який є апаратно незалежним і базується на TrueType. Основні правила роботи зі шрифтами: не змішувати шрифти TrueType і Post Script та викорис­товувати PDF-формат.

Для вирішення шрифтових проблем розроблені каталоги шрифтів (наприклад, Paragraph Paratype), програми управління (зокрема Adobe ATM Delux), програми створення нових і редагування існуючих шрифтів (наприклад, Macromedia Fontographer), створення уніфікованих шрифтів (так, у комплект шрифтів Microsoft Office входять гарнітури TimesNewRoman та Georgia, які підтримують усі європейські мови).

 

Програмні продукти для оптичного розпізнавання тексту призначені для ідентифікування відсканованих символів, поділу на текстову та графічну частини та перетворення графічних образів у текстовий файл для текстового редактора, перевірки орфографії та редагування. Наявність бази даних, електронної таблиці робить програмні продукти зручними у користуванні. Найбільш розповсюдженими програмами є FineReader, CuneiForm, Text Bridge. Характерною особливістю цих програм є робота у пакетному режимі, тобто опрацювання певної кількості сторінок, які об'єднані загальним загаловком, розпізнавання форм та таблиць за шаблоном. Програми орієнтовані на роботу в складі КВС, оснащених VGA-, SVGA-моніторами та відповідними відеоадаптерами, а також ска­нерами, які забезпечують максимальну продуктивність та якість роботи програм. Наприклад, програма FineReader орієнтована на роботу зі сканером ScanJet HP, а програма CuneiForm — зі сканером AccuPage, ISIS.

Promt Lingvo Office — програмний пакет, який включає чотири модулі: Fine Reader — програму розпізнавання текстів; Lingvo Corrector — перевіряння правопису; Promt — перекладання та Lingvo — редагування автоматизованого перекладу, містить електронний словник на 400 тисяч слів.

Для перевидання публікацій розроблено програмне забезпечення Perfection Publisher від Barc-Purup-Eskofot. Пакет складається з головного модуля Perfection, програми зчитування растрованих оригіналів Esko-DSS, модуля підготовки сканера до роботи Eskoskan і розпізнавання тексту OCR-Software.

 

Програми верстання сторінок є основою автоматизованих систем управління видавничими процесами. Програма верстання Publisher Microsoft Office призначена для самостійного підготовлен-ня видань авторами, а також малими та середніми підприємствами. Microsoft Publisher застосовується для макетування сторінок, верстання видань малого обсягу за готовими макетами-шаблонами. Крім простоти та легкості у користуванні, Publisher відрізняється від складних професійних програм верстання підтримкою багатомовних можливостей стандарту Unicode на системному рівні на відміну від QuarkXPress та InDesign; можливістю створення складних таблиць; побудовою тривимірних діаграм MS Excel. Недоліки: проблеми з виведенням, обмежені функції верстання та робота виключно з Windows.

Програма PageMaker від Adobe, підтримка та розвиток якої завершилися у 2007 році, є однією з найлегших у користуванні програм завдяки наявності візуальних зразків. Її застосовують для верстання та дизайну різноманітних видань (газет, журналів, рекламних проспектів), кольороподілу та виведення сторінок (модуль спуску сторінок). У PageMaker є можливість збільшення ресурсів через механізм Xtensions. Завдяки сумісності з Adobe Acrobat програма створює PDF-файли, а застосовуючи редактор FrontPage та мову HTML (HiperText Mark up Language), перетворює документ у стандарт для розповсюдження мережею. PageMaker підтримує всі програмні продукти Adobe та шрифти типу Туре Manager.

QuarkXPress — професійна програма, яку застосовують 70% видавництв у світі для багатоколонкового верстання газет, журналів, брошур та рекламних проспектів. Виконує високоякісні кольороподіл та виведення, конвертує файли у PDF-формат без Acrobat Distiler. Підтримує Mac-сумісні ПК, системи управління робочим потоком. На основі QuarkXPress Quark Ink пропонує також видавничу автоматизовану систему Quark Publishing System (QPS).

Програма FrameMaker призначена для роботи з виданнями великого обсягу та складними за структурою. Вона об'єднує переваги текстового редактора Word та програми верстання QuarkXPress, може прикріпити до фрагмента тексту будь-який об'єкт, створювати вкладену нумерацію, еталонні сторінки. FrameMaker властива робота з таблицями, формулами та функціями створення шаблонів. Недолік — не можна конвертувати текст з Word, не є українізованою.

До професійних програм верстання та розроблення дизайну видань відноситься програма InDesign від Adobe. Версія InDesign СЕ є українізованою. Програма працює з ПК будь-якої платформи. InDesign обробляє ілюстрації з можливостями Photoshop та Illustrator, має вбудований менеджер кольору, імпортує файли з PadeMaker, QuarkXPress, Word, MS Excel, застосовує шари (створення альтернативних документів). Розроблена серверна версія програми — InDesign Server CS.

Scribus — відкрита видавнича система, що має також професійні інструменти для верстання і дизайну. Вона працює на різних платформах (Windows, Linux і Mac OS X). Scribus використовує техноло­гічні процеси і стандарти, розроблені фірмою Adobe, - Postscript і PDF. Останній може використовуватись у роботі, при редагуванні та зберіганні файлу. Загалом у Scribus є все, що необхідне для підготовки сучасного ілюстрованого видання, і вона може створити конкуренцію QuarkXpress та InDesign.

 

Вибір програмного забезпечення визначається складністю та специфікою роботи. Верстання журнального видання має більшу складність, ніж книжкового, проте є менш працемістким. Для верстання газети, журналу рекомендують програму QuarkXpress, для книг, об'ємних наукових, серійних видань — Frame Maker, QuarkXpress, InDesign, для етикетки, календаря — Free Hand. Якщо у виданні більше 100 сторінок, доцільно використовувати QuarkXpress або InDesign. Для видань невеликого обсягу — Page Maker, MS Word.

Програми InDesign, PageMaker, QuarkXPress орієнтовані на роботу з текстом та ілюстраціями, a Frame Maker, Ventura Publisher, програмні продукти середовища TeX — на автоматизацію оформлення складних видів тексту з таблицями, формулами, виносками тощо.

Програми верстання стають універсальними, тобто використовуються як для опрацювання тексту, так і ілюстрацій. Для розширення можливостей програм верстання застосовують функції програм з опрацювання ілюстрацій Photoshop, Corel Draw, або окремі модулі зі створення та опрацювання зображень, кольорокоректування, ретуші: Fractal Desing Painter, Pixel Paint. Прикладом універсальної програми, яка здійснює повне підготовлення макета, є Litho від Dalim Software.

Зміни у готову верстку можна внести за допомогою програми PLA (Print Line Automation) від GroupInfoTech, яка призначена дня автоматичного встановлення на сторінках газет рекламних та інших блоків. Вона оптимізовує розміщення матеріалу при великих обсягах видань та обмежених термінах робити. Остаточне рішення з запропонованого програмою макета приймає оператор ПК.

 

Розрахунок виробничих програм та матеріалів

 

Виробничі програми з опрацювання текстової інформації розраховують для кожної окремої технологічної операції або групи операцій, які виконують на одному і тому ж устаткуванні. При надходженні у виробництво електронного макета виробничі програми зі складання тексту, верстання сторінок не обчислюють.

Виробнича програма зі складання тексту і-того виду (П і m)

 

де — сумарна місткість i-того виду тексту (основного, додаткового, титульного, формульного, табличного), тис. зн.; Н — кількість однотипних видань у рік.

Розрахунок проводять за групами складності тексту. При визначенні працемісткості застосовують певні норми часу та коефіцієнти складності робіт для кожної групи складності.

 

Виробнича програма з роздруковування гранок

де К_кор — кількість коректур у гранках (відповідно до схеми ТП); Кприм — кількість примірників відбитків (К_прим = 2-4); М_гр — міст­кість гранки (приблизно 4000 знаків, які займають формат АЗ).

 

 

Програма з роздруковування сторінок (після верстання)

де К_кор — кількість коректур після верстання (відповідно до схеми ТП); К_прим — кількість примірників відбитків (приймають 2-4; якщо розмноження проводять копіювальними пристроями, Кприм =1); М_вив — місткість принтера у сторінках.

 

Виробнича програма з розмноження коректурних відбитків:

де М_прист — місткість копіювального пристрою в сторінках.

 

Виробнича програма з читання коректури

 

 

де К_чит — кількість читань відповідно до схеми ТП.

 

Виробнича програма з виправлення тексту

 

де П_іт — виробнича програма зі складання тексту і-того виду та кегля (основний, додатковий, титульний, табличний, формульний); К_пр — коефіцієнт правлення.

 

Виробнича програма з верстання сторінок

 

 

де Кп — кількість переверстувань видання.

Розрахунок виробничої програми з виведення (Пвив (роздруковування) сторінок на плівку принтером повинен враховувати повторне виготовлення плівок для дробової або цілої частин обсягу виданая, які дублюють при монтуванні.

 

де О_дубл — частина обсягу видання, яку дублюють, якщо обсяг не кратний циклічній потужності друкарської машини.

 

Розрахунок виробничої програми з виведення сторінок на фотоматеріал визначається типом фотовивідного устаткування. Для аркушевого ФВА програму виведення розраховують

де К_са — кількість сторінок або зображень на одному аркуші фотоплівки (зі схеми розміщення); Ф — фарбовість видання.

При визначенні К_са вибирають варіант розміщення зображень, який забезпечує мінімальні відходи.

 

Якщо ФВА працює з рулонним фотоматеріалом, ілюстрації або сторінки розміщують по ширині рулону, враховуючи поля навколо зображення та напрям орієнтації комплекту фотоформ. Вибирають варіант, який забезпечує найменші відходи фотоматеріалу. У цьому випадку програма з виведення фотоформ

 

де К_шр — кількість ілюстрацій або сторінок, які розміщують по ширині рулону фотоматеріалу; Z_п — довжина паска фотоплівки, яка рівна одній із сторін зображення з урахуванням полів.

 

Програма складання тексту для газетних видань

 

де К_кол — кількість колонок на сторінці; С₂ — кількість сторінок газети облікового формату з урахуванням кількості виходів (К_вих).

З огляду на періодичність і оперативність випуску виробничі програми складальних процесів газетного виробництва розраховують як за певний період часу (рік), так і за максимально завантаженим періодом (за зміну, тиждень).

Стислі терміни з випуску газет потребують наявності додаткового тексту (загону), що дозволяє оперативно заповнити прогалини, які виникають у процесі редакційного виправлення, і досягти максимально можливої місткості газетної сторінки. Так, для видань формату АЗ загін складає 10%, а для формату А2 — до 20% від Пгт. Правлення тексту для формату АЗ приймають на рівні 20%, а для формату А2 — 30% від Пгт.

Матеріали додрукарського виробництва. У складальному виробництві застосовують папір та тонер (фарбу) для отримання коректурних відбитків, поліефірну плівку та фотоплівку, магнітні носії для перенесення інформації та її зберігання.

Витрати матеріалів визначають після розрахунку виробничих програм, враховуючи норму (Н_в) або коефіцієнт витрат (К_в)

 

 

де К_в = 1 + К_відх  (1 — витрати матеріалу на виконання програми,

К_відх — коефіцієнт, який враховує відходи матеріалу)

 

 

 Витрати фотоплівки у тис. см²  розраховують

 

 

 

Потреба у магнітних носіях інформації (В_мн)

 

 

де  — обсяг пам'яті, який займає текст, Б;

К_прог — коефіцієнт, який враховує збільшення обсягу файлу для розміщення системної та програмної інформації; М_мн — місткість магнітного носія, Б.

Витрати тонера розраховують через ресурс картриджа, тобто кількість відбитків певного формату, які можна отримати з одного заправлення.

 

Приклади розв 'язування задач до розділу

Задача І. Розрахувати виробничу програму зі складання тексту для реферативного видання формату 60x84/16 (перший варіант оформи) обсягом 2,0925 умовних друкарських аркушів, у якому міститься основний текст та 20 таблиць формату сторінки складання (заповнення таблиці текстом на 70%). Складання проектується виконувати шрифтом 8 п при місткості рядка 76,8 знаків.

 

Фв= 60х84 /16 Во = І О =2,0925 ум.арк. Стабл. = 20 Кзап = 0,7 Кг = 8п Мр = 76,8 зн.	1. За формулою Пскл = Поснт + Птабл. 2. Поснт = Соснт * М оснт = Соснт * Кр * Мр 3. Соснт = С – Стабл С = Оф.д.а. *D = Оум.а/Кпр*D = 2,0925/0,93*16 = 36 Соснт = 36 – 20 = 16 с 4. Кр = Вп*48/Кг З довідника Вп = 9,5 кв. Кр = 9,5*48/8 = 57рядків 5. Поснт = 16*57*76,8 = 70041,6 зн. 6. Птабл. = Стабл*Кр*Мр*Кзап = 20*57*76,8*0,7 = 61286,4знаків 7. Пскл. = 70041,6 + 61286,4 = 131328знаків
Пскл -?

 

 

Задача 2. Видавництво створило бібліотеку-архів видань. Розрахувати потребу в магнітних носіях у 20 гБ для архівування 4360 текстових видань, обсягом по 14 обліково-видавничих аркушів кожне та 2460 видань обсягом по 34 авторських аркушів тексту.

 

Н1= 4360 О1 = 14 обл.-вид. арк. Н2 = 2460 О2 = 34 а.а. Мімн = 20 гБ	1. Км.н.= Мт * Кпр/ М1мн 1 знак – це 1 байт. 2. Мт = Мт1 * Мт2 3. Мт1 = Н1*О1*40000 = 4360*14*40000 = 2441600 тис.зн. 4. Мт2 = Н2*О2*40000 = 2460*34*40000 = 3345600 тис.зн.  Сумарна Мт = 5787200 тис. зн. Місткість носія збільшуємо на 30 % для розміщення програмних даних. Км.н.  = 5787200000*1,3/20*1024*1024*1024 = 0,35 Достатньо одного диска, заповненого на 0,35
Км.н. -?

 

 

Задача 3. Для видання формату 60x90/16 необхідно отримати коректурні відбитки. Принтер якого формату АЗ (297x420 мм) чи АЗ+ (324x463 мм) доцільніше застосовувати?

 

Фв= 60х90/16 Фпр1 = А3 Фпр2 = А3+

1. Формат сторінки видання, що роздруковують Фдо обр = 60/4 * 90/4 = 15 х 22,5 см 2. На аркуші формату А3 можна розмістити 2 сторінки, на аркуші формату А3+ - 4 сторінки видання. 3. Відходи паперу для прінтера А3 Відх.1 = Sарк.1 – Sкор. 1 = 29,7*42 – 2*15*22,5 = 572,4 см2   4. Відходи паперу для прінтера А3+