Розрахунок завантаження формного виробництва

 

З аналізу промзавдання і за даними прогнозу друкарського устаткування визначається завантаження додрукарської і післядрукарської стадії виробництва.

Додрукарське виробництво підрозділяється на два етапи: набірно-ілюстраційний і формний. Тут провідним технологічним етапом є формний процес, оскільки він визначає продукцію етапу – тип і необхідну кількість друкарських форм для забезпечення технологічного процесу друкарського виробництва за завданням.

Величина завантаження формового виробництва визначає вибір раціональної технології виготовлення друкарських форм, якщо проектується нове виробництво. У іншому випадку технологія виготовлення форм визначається виглядом продукції набірно-ілюстраційного етапу. Так, наприклад, якщо продукцією набірно-ілюстраційного етапу є фотоформи смуг (або монтажі спуску смуг), що верстають, то формне виробництво вимушене базуватися на технології виготовлення форм фотомеханічним способом. Якщо ж продукцією набірно-ілюстраційного етапу є електронні файли смуг, то в проектуванні формового виробництва виникають дві технологічні альтернативи: виготовлення форм фотомеханічним способом або на системі CtP (Computer to Plate). Після визначення завантаження формного виробництва, необхідно вибрати технологію виготовлення форм. У даній ситуації доцільно керуватися наступними міркуваннями:

· переваги технології формних процесів на основі CTP в порівнянні з фотомеханічнім способом: коротший виробничий цикл за рахунок відсутності процесів фотовиводу, відсутність фотоматеріалів, які містять у собі срібло, вища якість друкарських форм, висока стабільність технологічного процесу, висока продуктивність, можливість технічного оновлення системи з часом (up-grade програмного забезпечення, підвищення дозволу системи виводу і продуктивності системи);

· переваги технології формних процесів на основі фотомеханічного способу в порівнянні з CtP: відносно невеликі первинні інвестиції в устаткування, менші сукупні витрати на матеріали (фотоплівка + формні пластини).

 

Слід враховувати, що сучасні темпи розвитку формних процесів і вдосконалення виробництва систем CtP в самому найближчому майбутньому повністю витіснять технологію виготовлення форм фотомеханічним способом.

     На справжній момент відомо, що якщо необхідно виготовляти більше 50 – 60 друкарських форм в одну восьмигодинну зміну (приблизно 12 000 – 15 000 форм в рік), то доцільно використовувати у формному виробництві технологію CtP.

З іншого боку, вигляд продукції на набірно-ілюстраційному етапі визначається і типом друкарської машини (основне провідне устаткування поліграфічного виробничого процесу). Так, якщо технологія виготовлення продукції базується на системах Computer to Print (наприклад, так звані “цифрові» друкарські машини або клас друкарських машин DJ), то етап формного виробництва відсутній, або вбудований в друкарську машину, тоді продукцією набірно-ілюстративного етапу мають бути лише електронні файли спуску смуг видання.

Завантаження формного виробництва визначається загалом річній кількості формних пластин і їх кількості по формах. Річна кількість формних пластин визначається по формулі:

 

, де                               (1)

 

 – кількість друкарських форм для -го видання (і = 1... n, n – кількість видань), шт./рік.;

 – річна кількість накладів для -го видання по техзавданню, наклад/рік;

 – коефіцієнт накладостійкості форм для -го видання;

 – барвистість лиця та звороту відповідно для -го видання.

Загальне завантаження формного виробництва () складе:

 

.                                                                (2)

 

В разі прогнозу річної виробничої потужності однієї друкарської машини по усередненому накладу видання кількість машинних форм визначається так:

 

, де                                         (3)

 

n – розрахункова кількість n однотипних друк. машин для виконання завдань;

 – прогнозована річна кількість накладів для однієї машини, наклад/рік;

 – барвистість машини при друці обличчя і звороту відповідно.

 

В разі прогнозу річної виробничої потужності друкарського цеху (n неоднотипних друкарських машин, що відрізняються по формату і барвистості) по усередненому накладу видання кількість друкарських форм визначається по формулі:

 

, де                               (4)

 

 – кількість друкарських форм для -ої друкарської машини (і = 1... n, n – кількість друкарських машин), шт./рік.;

 – прогнозована річна кількість накладів для -ої друкарської машини (с5), наклад/рік;

  – коефіцієнт накладостійкості для i-ої друкарської машини (с2);

 – барвистість i-ої машини при друці обличчя і звороту.

 

У всіх випадках розрахункові значення округляються до цілого значення у велику сторону.

Для газетного виробництва завантаження формного підрозділу розраховується по кожному дню тижня і на тиждень по наступних виразах:

на кожен j-й день тижня по і-й газеті:

 

,де                                      (5)

 

на тиждень:

 

, де                                       (6)

 

 – вихід і-й газети в j-й день тижня. Ця змінна набуває лише два значення:  – газета виходить в j-й день тижня і  – не виходить;

 – кількість форм для одного випуску і-й газети (е5), шт.;           

 – кількість найменувань газет;               

 – періодичність виходу і-й газети, ;           

) – коефіцієнт накладостійкості форм для і-й газети.

 

Результат завантаження газетного формного виробництва, як правило, представляється в табличній формі (табл.7.5)

                                                                                                                                                             Таблиця 7.5

Завантаження формного газетного виробництва по дням тижня

Найменування газет	Дні тиждня
	Понеділок (1)	… (j)	Неділя(7)
«Газета» 1
…	…	…	…
«Газета»
Всього форм по дням тижня:
Всього форм в тиждень: