Спеціалізоване друкарське устаткування для газетної продукції

Перш за все, при проектуванні газетного виробництва необхідно чітко знати технічні характеристики газетної продукції (формат, кількість сторінок, фарб, наявність скріплення тощо) і відповідно до цього обирати за технічними параметрами і технологічними характеристиками друкарську машину.

Наші вітчизняні стандартні формати відрізняються від форматів, прийнятих у світовій практиці. Вони базувалися на основі загальноприйнятих у минулому форматів вітчизняних газетних аркушевих машин високого друку без урахування вимог будь-яких післядрукарських процесів.

За стандартами в Україні для газет прийнято формат А2 (420 х 595 мм), що визначало довжину кола циліндрів друкарських секцій 595 мм і ширину паперових рулонів 84 см (оскільки 840 мм = 2 х 420 мм).

Число полос формату А2 характеризує число газетних сторінок, яке може бути розміщене на формних циліндрах друкарського апарата для друку з двох сторін паперового полотнища.

4-сторінкова машина друкує з рулону одинарної ширини і має формні циліндри одинарного діаметру, 8-сторінкова відрізняється формними циліндрами подвійного діаметру, 16-сторін-кова друкує з рулону подвійної ширини і має подвоєний діаметр формного циліндра.

Як правило, газетні машини були орієнтованими на друк газет формату А2 і АЗ — з одинарної ширини рулону. При цьому більшість машин мали одинарну довжину кола циліндрів друкарського апарата (59,5 см), а у фальцапараті машини не було режиму роботи «у підбірку». Необхідний обсяг газет у цьому випадку забезпечується збільшенням числа задруковуваних полотнищ паперу з відповідним збільшенням числа рулонних зарядок і числа друкарських секцій. За один прогін можна одержати з одного паперового полотна (одного рулону) газету форматом А2 у 4 сторінки або АЗ з максимальним числом у 8 сторінок (полос).

З масовим зростанням обсягів газет, переходом на офсетний друк та незшивне клейове скріплення нових видів газетної продукції виникли інші формати, щоб уникнути перпендикулярного розміщення паперових волокон по відношенню до корінця блоку та, як наслідок, поперечних складок і поганого розкриття видань. Обов'язковим стало формування останнього фальца па­ралельно корінцю блоку незалежно від формату. Останнє стосується не лише газетних, а й всіх інших друкованих на папері видань, книжково-журнальної продукції.

Зараз став популярним друк періодики фарбовістю 4/1; 4/2 і навіть 4/4. Практика свідчить, що поява газетної техніки з великими можливостями щодо фарбовості викликає до неї особливий інтерес, оскільки це стало економічно вигідно власнику такої газетної техніки завдяки можливості використовувати її і для іншої продукції.

 

Російським виробником газетних друкарських машин, що ви­користовуються в Україні й сьогодні, є Рибінський завод «Рибінськ-Поліграфмаш». Тут раніше виготовлялися газетні агрегати високого друку, а тепер освоєно і випускається типажний ряд рулонних офсетних машин:

· ПОГ-168 — 16-сторінкові газетні агрегати для друку вели­ких накладів формату А2 і АЗ;

· ПОГ-84 — 8-сторінкові газетні ротації для великих і середніх тиражів регіональних газет;

· ПОГ-90 — 4-сторінкові газетні ротації для середніх тиражів міських і обласних газет.

 

Всі ці рулонні офсетні друкарські машини мають секційну побудову і призначені для друкування і фальцювання газетної продукції обсягом відповідно у 16, 8 і 4 сторінки формату А2. Зазвичай, такі машини випускаються в однорулонному і двохрулонному виконанні з довжиною рубки 594 мм. При друкуванні двох рулонів у двох друкарських секціях на одному фальцапараті кількість сторінок сфальцьованих газет формату А2 зростає удвічі (32, 16 і 8), а при форматі АЗ — у чотири рази (64, 32 і 16).

Нові газетні друкарські машини із циліндрами одинарної ширини і подвійної довжини кола формного циліндра на газетному ринку України сьогодні представлені моделями ІІпізеІ фірми тапгоіапсі, ІІпмегзаІ фірми Оозз, Когїіпа фірми КВА.

Наявний попередній досвід підштовхнув виробників газетних машин до створення агрегатів з шириною рулону до 252 см з розміщенням форм на циліндрах за схемою 6/2 (рис. 6.3, а) на відміну від стандартних машин подвійної ширини (168 см) зі схемою форм на циліндрах 4/2 (рис. 6.3, б) і 4/1 (рис. 6.3, в) і машин одинарної ширини (84 см) — 2/2 (рис. 6.3, г) і 2/1 (рис. 6.3, д). У цих машинах вже повністю реалізована ідея індивідуальних приводів окремих вузлів і агрегатів. За один цикл така машина (див. рис. 6.3, а) з одного полотна друкує зошит до 12 полос формату А2 (у підбірку) або до 24 полос формату АЗ без підбірки при ширині паперового полотна до 2,52 м. Такого роду машини — одинарної ширини і подвійної довжини кола циліндра — добре пристосовані для друку накладів в межах до 100... 150 тис. примірників. Вони підвищують продуктивність устаткування при скороченні на 30...50 % витрат на виробничі приміщення.

Ці машини встановлюються у нових або раніше споруджених за різними проектами і діючих нині друкарнях для центральних, регіональних або обласних органів преси. У зв'язку з цим місцеві умови виявилися дуже різноманітними для їх розміщення, що змусило застосувати різні схеми компанування: партерну (всі агрегати на одному рівні у цеху висотою не нижче 7 м), поверхову на власному металевому каркасі (у приміщенні не нижче 10 м) і навіть поверхову на власному металевому каркасі, суміщеному з існуючим міжповерховим перекриттям (у будівлях, де висота поверхів не перевищувала 4,5 м, а перекриття не підлягали розбиранню з будівельних причин).

Останніми роками все більше випускається газетних видань типу таблоїдів, вкладених в основне видання формату А2. При комплексному друці цих видань проектується відповідна схема друку за один оберт як основного видання формату А2 обсягом 8 стор., так і вкладки-додатку до нього — таблоїда формату АЗ обсягом 16 стор. В цьому випадку на фальцворонці необхідно розрізати уподовж воронки ту частину паперового полотнища, з якого формується зошит таблоїда, але не різати ту частину паперового полотна, з якого формується основний зошит формату А2. Для цього замість звичайного дискового ножа на те ж місце встановлюється пристрій подовжнього розрізування збільшеного діаметру (діаметр ножа рівний діаметру формного циліндра), а дисковий ніж має ріжучу кромку лише на тій частині свого кола, яке відповідає місцю проходження головки таблоїда. Такий пристрій називається Зкір ЗШег.

 

 

Рис. 6.3. Спуски полос газетних видань формату А2 (42 х 59,5 см) на формних циліндрах газетних машин (всі розміри наведено у см)

 

 

З урахуванням того, що машина, як правило, працює у вечірню і нічну зміни, слід передбачити можливість використовувати її і в ранішню і денну зміни, наприклад, для друку продукції журнального типу формату А4, для чого фальцапарати доцільно оснащати ударним фальц-пристроєм третього фаль-ца. Такі машини можуть бути й іншого формату, наприклад, В чи С, тоді газети також змінять свій формат на європейський, що сьогодні можливо і вже використовується в Україні.

Зараз популярна вертикальна проводка паперового полотна, при якій чотири друкарські модулі типу «гума до гуми», установлені один на одному, утворюють башту. Це дозволяє при мінімальній довжині паперового полотна друкувати в одній башті по схемі 4/4, використати варіант проводки двох па­перових полотен із друком на кожному по схемі (2/2) + (2/2) або (З/З) + (1/1). Лицьові полоси газету більшості випадків багато-фарбові, і для їх друку вибирають друкарську башту фарбовістю 4/4. Для друку внутрішніх полос газет можна використовувати ще декілька друкарських башт фарбовістю 4/4, кожна з яких має варіанти проводки із двома паперовими полотнами, що забезпечує друк в кожній башті як по схемі 4/4, так і по схемі 2 х (2/2).

Тож маючи у агрегаті три башти, кожна з яких може забезпечити друкування газет обсягом 8 стор. при фарбовості 4/4 формату АЗ, — можна одержати різні комбінації друку. Наприклад, для газет у форматі АЗ: 24 стор. за схемою 3 х (4/4); 32 стор. за схемою (4/4) + (2/2) + (2/2) + (4/4) і навіть 40 стор. за схемою (4/4) + (2/2) + (2/2) + (2/2) + (2/2). Така схема машини визначає і число необхідних рулонних зарядок: від трьох до п'яти.

При виборі фальцапарата необхідно орієнтуватися на потужніший. Фірми, як правило, пропонують для вище наведених варіантів побудови машин фальцапарат, розрахований на роботу з 4 або 8 паперовими полотнами. Останній варіант фальцапа рата більш зносостійкий і дозволяє в майбутньому збільшити число друкарських башт і, відповідно, число рулонних зарядок, тому перевагу слід надати йому, однак, орієнтуючись на наявні інвестиції.

Фальцапарат газетної машини зазвичай включає воронковий (перший подовжній) фальцдля формату А2 і циліндровий (перший поперечний) фальц для формату АЗ. Вони можуть також оснащуватися ударним (другим подовжнім) фальцювальним пристроєм для формату А4 і циліндровим (другим поперечним) — для видань формату А5. Однак, переналагоджування на роботу із різними варіантами фальцювання вимагає значних втрат часу.

При проектуванні оснащення фальцапарата важливою технологічною характеристикою є кількість фальцворонок. За наявності однієї фальцворонки газета фальцюється як один єдиний зошит, що не завжди зручно з погляду макету і оформлення видання. Якщо у складі газети потрібно виділити в окремий зошит спортивну, культурну або іншу частину інформації, то це можливо зробити при двох фальцворонках, розміщених у фальцапараті одна над одною. Виробники машин можуть запропонувати фальцапарат навіть із трьома фальцворонками: однією головною і двома додатковими, що дає можливість при роботі з трьома полотнами паперу сформувати газету, що складається з двох окремих зошитів, вкладених в зовнішній (загальний) зошит.

Якщо машина даного типу значний час друкує видання обсягом, наприклад, 16 стор. АЗ, то одну друкарську башту відключають, і вона простоює. Щоб уникнути подібного недовикористання потужностей, доцільно запроектувати тип машини з двома ідентичними фальцапаратами, що дозволить паралельно друкувати ще одне видання і суттєво підвищити рентабельність використання техніки.

Іноді на машині встановлюється надбудова фальцапарата навіть з чотирма воронками, завдяки яким можна через поворотні штанги розвести задруковані полоси паперового полотна кожну на свою фальцворонку. У перспективі під фальцворонками можна встановити швейні апарати, які дадуть можливість вибору скріплення як окремих полос, так і зошитів. Якщо ж планується продукція формату АЗ, скріплена в один загальний зошит, то швейний апарат повинен бути поперечного типу з установкою його над фальцювально-підбиральним циліндром.

Рулонні зарядки, зазвичай, оснащуються системами автосклеювання на робочій швидкості, тобто зміни рулонів без зупинки машин. При ручному склеюванні, що займає до 2 хв, на машині із трьома рулонними зарядками втрачатиметься кожної години не менше 12 хв (зарядка рулонів здійснюється як мінімум двічі на годину), тобто продуктивність машини знижується на 20 %. Окрім того, брак продукції досягає 500 прим, видання через зниження швидкості, зупинки машини, повторного пуску і виходу на робочу швидкість. Системи автосклеювання підвищують загальну продуктивність друкарської машини і знижують втрати на макулатуру.

Процес проводки паперового полотнища дуже трудомісткий — на проводку трьох полотен при їх обриві витрачається до 15 хв, тож при проектуванні слід передбачити системи механізованої проводки паперового полотна від кожної з рулонних зарядок через «свою» друкарську башту до фальцнадбудови. Необхідно обов'язково передбачити і додаткові технологічно необхідні пристрої, які забезпечують здійснення комплексного виробничого процесу. До таких пристроїв відносяться верстати для пробивання приводочних отворів у друкарській формі і для її загинання; система автоматичного приведення фарб; система централізованої подачі фарби у фарбові апарати друкарських башт; дистанційне керування ділянками фарбових апаратів. Останні дозволяють друкарям зосередитися на управлінні машиною переважно з її центрального пульта.

Не слід відмовлятися і від закупівлі відповідного компресора, бо від функціонування пневматики залежить надійність роботи машини. Успішним буде проект інженерного забезпечення газетного виробництва за умови, якщо всі внутрішні мережі машини (електропроводка, стисле повітря, фарба, вода, її злив тощо) будуть змонтовані комплексно фірмою-постачальником, залишаючи замовнику машини лише турботу щодо підводу до зумовленої точки друкарського цеху зовнішніх труб і кабелів.

При подібних додаткових опціях і дотриманні необхідних умов експлуатації машина буде готова кожного разу до автоматичного попереднього прилагоджування всіх агрегатів, у тому числі й фарбових апаратів. Дані про площу друкувальних елементів, наприклад, у цьому випадку можуть надходити з дільниці додрукарської підготовки форм, із системи експонування у СїР-при-строях у форматі автоматизованої системи управління виробництвом згідно СІРЗ/СІР4. Це набагато прискорить перехід машини із одного замовлення на інше. Якщо друк наступного замовлення не вимагає заміни паперу і фарб, то час переходу із замовлення на замовлення скорочується до витрат часу на заміну друкарських форм в межах 15-20 хв.