Характеристика критеріїв оцінки ефективності логістичної системи.

1. Витрати. Фактична величина витрат, пов’язаних з виконанням певних логістичних операцій найбільшою мірою відображає результати логістичної діяльності. Величину витрат, як правило, виражають або загальною грошовою сумою витрат, або грошовою сумою з розрахунку на одиницю продукції (питомі витрати), або часткою в обсязі продажу.

2. Задоволення споживачів/якість. Ці показники характеризують здатність фірми досягти повного задоволення запитів своїх клієнтів. До підсумкових показників цієї групи відносять досконале замовлення, задоволення споживачів та якість продукції.

Серед сучасних підходів до оцінки сукупної ефективності усіх операцій, спрямованих на задоволення споживачів, особливої уваги вимагає концепція досконалого замовлення. Цей показник характеризує, наскільки рівномірно та безперебійно відбувається виконання замовлення на усіх етапах, тобто, наскільки є налагодженим весь багатоетапний процес управління замовленням, чи немає у ньому збоїв.

Досконале замовлення – це організація роботи, яка відповідає таким нормативам:

1) повна доставка усіх виробів за всіма замовленими товарними позиціями;

2) доставка у визначений споживачем строк з допустимим відхиленням ± 1 день;

3) повне та акуратне ведення документації щодо замовлення;

4) бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до використання та відсутність пошкоджень).

На сьогоднішній день найкращі логістичні організації демонструють рівень досконалого замовлення у 55-60% усіх своїх операцій, тоді як більшості не вдається досягнути і 20%.

Задоволення споживача оцінюється його сприйняттям строків виконання замовлення, елементів досконалого виконання замовлення та здатності підприємства реагувати на стан замовлення та запити (претензії), що висуваються. Важливими показниками задоволення споживачів є:

- доставка до визначеного терміну – частка замовлень, виконаних до визначеного терміну;

- витрати гарантійного обслуговування – рівень середніх фактичних витрат на гарантійне обслуговування в доході;

- час реакції на претензії споживачів та їх задоволення – середній термін між надходженням заявки клієнта, його контактом з відповідним представником компанії та до повного задоволення вимог клієнта.

3. Час. Часові показники є мірою спроможності підприємства швидко відгукуватися на запити споживачів. Тобто, вони фіксують, який час проходить від підтвердження клієнтом наміру зробити покупку до моменту, коли продукт надходить у розпорядження покупця.

Ключовими показниками часу виконання замовлень є:

- тривалість виробничого циклу від замовлення на поставку ресурсів до випуску готового продукту – строк зовнішніх та внутрішніх поставок, необхідний для створення готового до відправки продукту;

- час реакції ланцюга поставок – теоретичний час, необхідний для виявлення та фіксації важливих змін ринкового попиту, внесення необхідних корективів у оперативні плани та збільшення виробництва продукції на 20%;

- виконання виробничого плану – середня фактична частота повного (± 5%) дотримання календарних планів випуску продукції.

4. Активи. Предметом оцінювання активів є ефективність використання капіталу, вкладеного у споруди та устаткування, а також оборотного капіталу, втіленого у запасах. Оцінка управління активами показує, наскільки швидко обертаються оборотні активи (зокрема запаси) і наскільки успішно основні засоби окуповують інвестовані у них кошти.

Ключовими діагностичними показниками використання а ктивів є:

- точність прогнозів – ретроспективна оцінка на основі найближчого за часом тримісячного періоду безпомилкових у середньому прогнозів попиту;

- старіння запасів – витрати, пов’язані з старінням запасів у відсотках від їхньої вартості;

- завантаження потужностей – частка завантажених потужностей у загальному обсязі наявних потужностей.

Типовими показниками ефективності використання логістичних активів також є: тривалість операційного циклу, оборотність запасів, рентабельність сукупних активів, рентабельність оборотного капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність інвестицій.

Наведені логістичні показники можуть бути використані для порівняння з:

- абсолютними стандартами – кращими результатами, яких взагалі можна досягти;

- цільовими стандартами, встановленими на основі цілей, які є реальними та досяжними;

- минулими стандартами, коли аналізуються результати, отримані у минулому;

- стандартами конкурентів, коли вивчаються результати їх роботи.

Крім того, для виміру ефективності логістичної системи застосовують фінансові показники, що є досить популярними, тому що є простими у розрахунках, виглядають переконливо, дозволяють системно підходити до аналізованих проблем і проводити зіставлення отриманих результатів. Однак їх недоліком є те, що вони скоріше відбивають минулі результати, а не поточні, повільно реагують на зміни, залежать від ряду бухгалтерських прийомів і не враховують важливих аспектів логістики.

Тому в останні роки значний інтерес привернув до себе новий підхід до визначення ефективності логістичної системи – концепція “ діаграм збалансованихпереваг ”. Ця концепція заснована на врахуванні ключових показників ефективності, які надають керівництву компанії більш досконалі засоби досягнення стратегічних цілей, ніж методи, що використовують традиційні оцінки, значною мірою орієнтовані на вимір фінансових показників.

Діаграма збалансованих переваг забезпечує поточні орієнтири в тих критично важливих областях, де, можливо, буде потрібно вжити заходи, необхідних для досягнення цих цілей. Ці ідеї легко трансформуються в стратегії управління логістичним ланцюгом. Якщо вдається знайти показники ефективності, що мають безпосереднє відношення до досягнення стратегічних цілей, то тоді ці параметри можуть стати основою для розробки більш докладної схеми одержання переваг, чим при використанні традиційних підходів.

Для побудови такої діаграми пропонується використати чотириступеневий процес:

2) формулювання стратегії управління логістичним ланцюгом;

3) виявлення реально вимірюваних параметрів досягнутого успіху;

4) визначення процесів, що впливають на кінцеві результати;

5) визначення основних драйверів ефективності цих процесів.

Трьома основними проявами успіху є якість, час та витрати.

Ліпше          якість обслуговування → □ досконале виконання замовлення Швидше                час                       → □ часова довжина логістичного ланцюга Дешевше          витрати                   → □ вартість обслуговування

Рис.1. – Побудова діаграми логістичних переваг.

Оскільки “те, що піддається виміру, піддається й управлінню”, то неминуче, що після проведення подібних вимірів увагу керівників буде спрямовано на рішення цих ключових проблем.

Ще один підхід до оцінки ефективності логістичної діяльності й поліпшення функціонування логістичного ланцюга полягає в розумінні структури логістичних процесів. Такий підхід полягає в складанні карти процесу – схеми потоків, що виникають при надходженні замовлення від покупця і закінчуються поставкою товару.

Складання карти процесів, які відбуваються в логістичному ланцюзі, є першим кроком на шляху до розуміння можливостей підвищення їх ефективності за рахунок реінжинірингу. В основі подібного реінжинірингу лежить ідея про існування часу, “що не збільшує цінність” (час, витрачений на виконання дій, що створюють вигоди для потенційних покупців), поряд з існуванням часу, “що не збільшує цінність” (час, витрачений на здійснення діяльності, відмова від виконання якої не призведе до зниження вигід для покупця).

З огляду на це, складається схема, що показує, скільки часу витрачається на операції, що забезпечують або не забезпечують збільшення цінності.

Ефективність логістичного ланцюга відповідно до цього методу може бути визначена як:

Е_ЛЛ = Ч_Ц × 100 / Ч_ЛЛ, де        Е_ЛЛ – ефективність логістичного ланцюга;

Ч_Ц – час, що збільшує цінність;              Ч_ЛЛ – часова довжине логістичного ланцюга.

Ця величина нерідко становить менше, ніж 10%.