Характеристика найбільш важливих інтеграційних зв’язків логістики з іншими сферами підприємства.

Логістика і виробництво. Отже, перший головний напрямок розгляду логістики – це логістика саме всередині підприємства. Її специфічність у тому, що вона може впливати на формування місії організації. Мікро- чи внутрішньофірмове середовище розглядають в таких аспектах: по-перше, з погляду визначення і формування таких понять, як конкурентна перевага і логістичний ланцюг; по-друге, ідентифікація відносин між логістичною та іншими сферами діяльності підприємства, по-третє, в аспекті факторів впливу на формування витрат, в тому числі логістичних. Такий розгляд викликає необхідність встановити взаємозв'язок між логістикою і виробництвом.

Принципово важливою тут є діяльність, яка стосується виробництва чи складання матеріалів (частин) в готовий продукт або напівфабрикати. Це своєю чергою включає такі допоміжні види діяльності, як планування виробничого процесу, ремонт обладнання, випробування тощо.

Класична модель виробничого менеджменту грунтується на тривалих виробничих циклах з нечастими змінами структури виробництва чи перенала годження виробничої лінії, а це може впливати на обсяги зберігання кінцевих продуктів, параметри постачання тощо. Отже, необхідно ретельно вивчити всі переваги і недоліки тривалого виробничого циклу на противагу короткому, оскільки тривалий виробничий цикл і великі партії – це низькі витрати виробництва, але високі витрати капіталу в запасах, а короткий виробничий цикл і малі партії – це вищі витрати виробництва, але менші витрати капіталу в запасах. У цьому власне і полягає конфлікт логістики з виробництвом як конфлікт виробничих і логістичних витрат – витрат запасів. Тенденція у багатьох галузях промисловості існує сьогодні така: намагання зробити виробничий цикл максимально коротким при мінімальних затратах часу і сировини. Це особливо стосується фірм, які починають впроваджувати в себе систему "just-in-time"' ("точно, своєчасно"), складаючи графіки постачання матеріалів, сировини, складових частин виробу, запасних частин.

З іншого боку, сфера виробництва зацікавлена в мінімальному впливі сезонного попиту на товари та режим виробництва, позаяк це зумовлюватиме ефективність використання потужності підприємства та витратні характеристики виробництва. Але це також може означати, що не завжди потрібно чекати на зміну попиту, просто необхідно мати в наявності достатню кількість товарів і пропонувати там, де вони потрібні в даний момент. Наприклад, продаж зимових лиж і аеросаней залежить від холодної погоди і кількості снігу, то ж, оскільки погода в різних регіонах різна, то й попит на ці товари буде неоднаковим. Щоб уникнути перевиробництва і підтримувати низькі ціни, фірми виробляють протягом сезону, переважно, велику кількість товару, і роблять це за спеціально складеними графіками або навіть починають виробництво товарів ще задовго до сезону продажу. Але таке виробництво може бути економічно невигідним, оскільки зростають витрати запасів, витрати складування товарів. Отже, це вимагає певних, компенсаційних заходів для вирішення цієї проблеми, а саме – зниження витрат на виробництво. Тому логістика повинна бути готовою до таких сезонних закупівель товарів, пов'язуючи свою діяльність з виробництвом. Наприклад, компанія Hallmark ще в літні місяці починає завозити свої різдвяні подарунки на склад в Kansas-City, а ті своєю чергою восени транспортують ці товари роздрібним торговцям.

Таким чином, менеджер з логістики в сфері постачання відповідає за рух і складування матеріалів і сировини для виробництва, а це означає, що логістика і виробництво тісно пов'язані з постачанням. Коли є недостача запасів, підприємство зупиняє роботу і це призводить до підвищення непродуктивних витрат, а, отже і собівартості. Щоб запобігти цьому, багато фірм сьогодні відповідальність за управління виробництвом покладають саме на логістичний менеджмент. За цих умов роль логістики стає все відповідальнішою.

Іншим напрямком діяльності фірми, який пов'язаний з логістикою і виробництвом, є пакування, яке в багатьох фірмах трактується як логістична діяльність. І виробництво, і логістика істотно впливають на пакування, оскільки саме воно захищає товари від пошкоджень. Пакування важливе також для маркетингу. Зв'язок між логістикою і виробництвом стає актуальнішим нині, коли постачаються сировина і матеріали все частіше з-за кордону. Тому багато фірм укладають сьогодні угоди з іноземними кінцевими виробниками для виробництва товару повністю чи складання окремих частин. Це особливо поширено в харчовій промисловості, де є багато фірм, які мають бажання виробляти і продавати товари під маркою відомої фірми.

Логістика і маркетинг. Тривалий період теорії маркетингу і логістики розвивалися ізольовано, зосереджуючи зусилля на цілком відмінних "власних" предметах і об'єктах досліджень, формуючи відповідно специфічні цілі, завдання та функції, відповідний дисциплінарний інструментарій та інституціональну основу. Цей перший період паралельного співіснування маркетингових і логістичних концепцій тривав до початку 80-х років минулого століття, коли маркетинг і логістику почали трактувати не як функції в управлінні підприємством, а як концепції управління: маркетинг – ринковоорієнтоване управління; логістика – системноорієнтоване управління.

Такий стан співіснування теорії маркетингу і логістики ілюструють noдані нижче варіанти ієрархії відносин:

- логістика як складова дистрибуції в комплексі маркетингу;

- маркетинг як складова збуту в логістиці виробничого підприємства;

- маркетинг, що розглядається через призму логістики;

- спільні сфери діяльності маркетингу і логістики;

- маркетинг і логістика як рівноправні функціональні стратегії;

- маркетинг і логістика як категорії різних площин, при цьому логістика розглядається як наскрізна функція.

На сучасному етапі розвитку стратегічний маркетинг і логістика активно інтегруються у формі єдиної концепції маркетингово-логістичного управління. Результатом такої інтеграції можна вважати, по-перше, мінімізацію загальних витрат при заданому рівні обслуговування клієнта, по-друге, максимізацію корисності маркетингу і логістики (формальної корисності, корисності володіння, корисності місця і часу), по-третє, прискорення матеріального потоку, а відтак підвищення реакційної здатності економічних систем, побудованих на логістичних засадах, активізуючи таким чином базові чинники конкурентних переваг.

Водночас треба зауважити, що така інтеграція має відбуватися на всіх ієрархічних рівнях у стратегічному та операційному аспектах і це гарантуватиме повноцінне розширення маркетингової концепції задоволення потреб клієнта відповідною логістичною концепцією у вигляді формули “7R” (відповідний продукт, відповідна кількість, відповідна якість, відповідний час, відповідне місце, відповідна інформація, відповідна вартість реалізації замовлення).

Успіх інтеграції стратегій маркетингу і логістики залежить від конкретних умов здійснення вибраної стратегії конкуренції стосовно зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства (формування логістичних кооперацій, логістична побудова постачання та дистрибуції, гармонізація інформаційного забезпечення, гармонізація транспортно-складської, пакувальної, маніпуляційної, комісійної інфраструктури тощо).

Синергічний ефект інтеграції маркетингу і логістики в управлінні підприємств, кооперації підприємств (логістичних систем, логістичних ланцюгів) може бути відслідкований в причинно-наслідковому зв'язку:

стратегія конкуренції => маркетинг- m іх => логістика- m іх => корисність- m іх.

Кожна ланка поданого ланцюга виконує свою особливу функцію у формуванні мінімальних сукупних витрат, оптимального рівня логістичного сервісу, максимальної корисності товару чи послуги для споживача і це узгоджується із стратегічними цілями підприємства. Ланка реалізує функції з допомогою певних інструментів. Для маркетингу-mіх такими інструментами є товар, ціна, просування, збут, обслуговування; для логістики-mіх – це замовлення, транспортування, складування, пакування, формування запасів, логістичне обслуговування; для корисності-mіх – це формальна корисність, корисність володіння, корисність часу, корисність місця, корисність інформації, корисність додаткового сервісу.

Варіантом реалізації інтегрованого маркетингово-логістичного управління є втілення його інтегрованих принципів в певній ієрархічній економічній системі, що функціонує як логістична система. Функціональними сферами логістичного управління підприємством є: оптимізація фізичного переміщення матеріалів (формування стратегії, комп'ютерне моделювання та імітація, інтеграція логістичних процесів з допомогою організаційних змін, операційні дослідження логістичних ланцюгів, багатокритеріальна оптимізація); покращання інформаційних процесів (впровадження сучасних інформаційних технологій, автоматична ідентифікація, сучасна технологія обробки замовлень, електронний обмін інформацією); утримання оптимальних матеріальних запасів (синхронізація переміщення з управлінням запасами, впровадження сучасних концепцій управління запасами, підвищення логістичного сервісу (надійність, якість, еластичність поставок)); синхронізація інфраструктури логістичних процесів (координація замовлень споживачів із транспортно-складськими та пакувальними процесами, синхронізація роботи внутрішнього та зовнішнього транспорту, пристосування систем автоматичної ідентифікації, інформаційних процесів до потреб логістичного ланцюга); управління загальними логістичними витратами (мінімізація сукупних витрат, впровадження методів контролінгу, ефективне використання просторово-часового потенціалу).

Водночас, ті самі сфери логістичного управління певною мірою є сферами маркетингового управління: фізичне переміщення – маркетинг в сферах гіостачання та дистрибуції; інформаційні процеси – формування маркетингавих інформаційних систем; матеріальні запаси та інфраструктура логістичних процесів – ринкова позиція та стратегічне планування; загальні витрати – планування маркетингу (бюджет маркетингу).

Об'єктивною підставою створення логістичних систем є реалізація синергічного ефекту, який може проявлятися, по-перше, у загальному прискоренні матеріального потоку, що адекватно прискоренню реакції на бажання клієнта, по-друге, в зменшенні сукупних витрат за рахунок усунення конфліктів часткових витрат, по-третє, в підвищенні рівня логістичного сервісу (рівня та якості обслуговування), що адекватно збільшенню додаткової вартості (корисності) для клієнта, а відтак формуванню додаткових конкурентних переваг. Названі три складові синергічного ефекту реалізуються відповідно в процесі трансформації матеріального потоку, параметрами якої є зміна часу, зміна простору, зміна кількості, зміна якості, зміна транспортно-складських та маніпуляційних властивостей, зміна інформації.

Функціонування логістичних систем створює для споживача додаткову вартість. Вартість чи корисність будь-якого наявного товару називають формальною корисністю. Однак для споживача, як правило, є важливим не тільки те, що товар повинен мати формальну корисність, він також повинен бути наявним у необхідний час і в необхідному місці для того, щоб споживач міг його купити. Додаткову вартість товарів, яка додається понад формальну корисність, називають вартістю місця, часу і володіння. Можна стверджувати, що діяльність логістики забезпечує корисність місця і часу, тоді як маркетинг забезпечує корисність володіння.

Системний підхід тією чи іншою мірою причетний до додаткової вартості з допомогою логістики, оскільки покращання корисності місця і часу в остаточному результаті відбивається на прибутках підприємства. Зменшені за рахунок логістики витрати або сильна ринкова позиція відповідно підсилить логістичну систему, що сприятиме загальному поліпшенню позицій підприємства в цілому.

Вартість місця – це величина, яка створюється для того, щоб зробити товар придатним для купівлі і споживання в необхідному місці. Логістика прямо відповідає за вартість місця, а саме як ефективніше організувати рух сировини і матеріалів, їх складування від точки їх виникнення до точки споживання.

Вартість часу – це величина, яка створена за рахунок “чогось” у необхідний час. Товари не є важливими для споживачів, якщо вони не є придатними саме в той час, коли вони є необхідними споживачеві.

Вартість володіння є важливим додатком до товару, оскільки дозволяє споживачеві отримати право власності на товар. Вартість володіння не є результатом діяльності логістики, але вона пропонує деякі вигоди – кредити і знижки під час купівлі товарів, відкладення оплати, як і можливість споживачеві володіти товаром. Можна стверджувати, що логістика і маркетинг пов'язані саме завдяки вартості володіння.

До основних чинників, що мотивують прискорену інтеграцію маркетингу і логістики, належать:

- зростання рівня кон'юнктурної ринку (урізноманітнення потреб і учасників, індивідуалізація і поглиблена сегментація цільових ринків, диверсифікація товарів тощо);

- зростання рівня конкуренції у сфері обслуговування клієнта (рівень та якість традиційних послуг, транспортних послуг, надання додаткових послуг);

- скорочення циклу життя продукту;

- тенденційна концентрація торгівлі та формування якісно нових каналів дистрибуції;

- інтеграція виробничих і управлінських процесів на мікро- і макрорівні з метою отримання синергічних ефектів;

- розвиток нових технологій в сфері переміщення товарів і інформації, продажу тощо;

- зростання підприємливості та інноваційності в економічній діяльності;

- глобалізація та інтернаціоналізація ринків.

Особлива роль інтеграції маркетингу і логістики відводиться у стратегічному менеджменті, позаяк створена ви-робничому процесі вартість певного товару підлягає збагаченню додатковою вартістю за рахунок реалізації маркетингової програми та логістичного управління. Стратегічні рішення у сфері маркетингово-логістичного управління стосуються насамперед формування інтегрованих структур маркетингово-логістичної мережі та обгрунтування маркетингово-логістичних стратегій – базових компонент конкуренційної діяльності. Тому доцільно сегментувати ринки за логістичними ознаками, тобто виділяти групи клієнтів за очікуваннями у сфері логістичного сервісу, а відтак формувати на підприємстві сфери відповідальності за елементи погодженого логістичного сервісу. З першого погляду, доцільність такої сегментації не узгоджується з мотивами інтеграції потоків товарів та інформації. Однак подібний конфлікт зникає, якщо розглядати такі логістичні рішення, які, з одного боку, гарантують еластичність та диференційовану реалізацію цілей в логістичному обслуговуванні, а з іншого – сприяють використанню наявних джерел зниження витрат.

Перспективи і наслідки інтеграційних процесів маркетингу і логістики залежать від повноти та вчасності врахування основних ринкових та вартісних чинників і це дасть змогу набути спектр стратегічно-конкурентних переваг внаслідок реалізації тієї чи іншої стратегії конкуренції. Основою обгрунтованого вибору стратегії конкуренції може бути комплексна оцінка систем маркетингу та логістики з точки зору ринку та витрат, конкурентів та споживачів з ґрунтовним осмисленням варіантів можливих логістичних рішень стосовно цілей та проблем в постачанні, складуванні, транспортуванні, збуті тощо. У табл.1 розкрита сутність логістичних рішень за стратегіями конкуренції.

Таблиця 1 – Логістика та стратегії конкуренції.

Логістичні елементи	Стратегії концентрації (інновації)	Стратегії диференціації (обслуговування поставки)	Стратегії зниження витрат
Цілі	· висока готовність доставок · еластичність до змін виробу · висока реакційна здатність	· велика швидкість поставок · надійність доставок · висока готовність поставок · еластичність до потреб клієнтів	· мінімальні витрати при необхідному рівні обслуговування
логістичні проблеми у сфері постачання	Критерії вибору постачальника · висока готовність доставок · висока якість · еластичність до змін виробу	Критерії вибору постачальника · висока надійність поставок · високий рівень сервісу · специфічне забезпечення з огляду на клієнтів	· використання значних знижокпри закупівлі · централізація закупівлі · зорієнтований за ціною вибір постачальників
складування запасів	Дилема: · необхідність утримання високих · страхових запасів · необхідність утримання низьких запасів виробів	· локалізація складів · високий рівень ринкових реакцій · висока надійність поставок · короткий термін поставок	· централізація · низькі складські запаси · консолідація страховихзапасів
транспорту-вання	· швидке транспортування · функціональний аутсорсинг · транспортування вантажними одиницями	· різні форми транспортування · експрес-пересилки · власний транспортний парк · сервіс поставок	· консолідація корисності, · транспортування цілісних вантажів · зменшеннячастотитранспортування · власний транпортний парк
склади	· безпосереднє забезпечення споживачів · лізинг складів · склади інших підприємств	Багатоступенева структура складів: · склад підприємства · склад центральний · склад регіональний · склад відправний	· централізація · раціоналізація · автоматизація
інформація	· актуальність · змінність · еластичність	· децентралізація · неперервна інформованість клієнтів · визначені системи інформації	· автоматизована реалізація замовлень · централізація · інтеграція · унормовані умови і замовлень

 

На стадії стратегічного планування інтеграція маркетингу і логістики проявляється насамперед у корекції логістичних концепцій залежно від прийнятого стратегічного рішення щодо подальшого розвитку чи згортання діяльності підприємств. Обґрунтовуючи таке рішення за допомогою матриці “частка ринку – зростання ринку”, корекція логістичних концепцій стосується системи управління запасами, закупівлі, транспортування, складування і комісування сировини, матеріалів, готових виробів, дистрибуції товарів, локалізації виробництва та складування тощо.

На стадії планування маркетингу стратегія маркетингу (стратегія ринкової позиції, стратегія товару, ціни, дистрибуції та просування) залежить від логістичних стратегій у формуванні постачальницько-збутового середовища шляхом реалізації відповідних інструментів – політики формування параметрів матеріального потоку (кількості, якості, простору і часу), цінової, комунікаційної та селекційної політики від закупівлі до продажу готової продукції споживачам.

Зв'язок логістики з маркетингом можна відстежти також на підставі аналізу чотирьох “Р” маркетингу (ціна, товар, просування і збут) з орієнтацією на рівень обслуговування клієнта.

Ціна. Рішення, які стосуються ціни, здебільшого, прямо впливають на досягнення фінансових і корпоративних цілей організації. Відомо, що попит стосовно ціни може бути як еластичним, так і нееластичним. Рішення щодо прийняття ціни вимагають поглибленого аналізу певних факторів, а саме: вивчення конкурентних товарів і цін на них, факторів соціального і демографічного середовища, а також економічної ситуації. Цей аналіз має поглиблюватися при переході від розвитку цінової стратегії до встановлення ринкової ціни на кожний окремий товар.

З погляду логістики є дуже важливим встановлення залежності ціни транспортування від кількості товару, що перевозитиме транспортна компанія. Так, перевезення можуть здійснюватись, наприклад, як залізницею (вагонами), так і вантажними автомобілями. Традиційно, чим більший розмір вантажу, тим менша ціна за транспортування одиниці цього товару, оскільки існує певна цінова знижка для транспортування великих вантажів, бо, як показує досвід транспортних компаній, саме у такий спосіб формуються важелі мотивації.

Компанії, які продають товари, практикують певні знижки для тих, хто купує велику кількість товару. Якщо такі знижки є обтяжливими для фірми, вона може зробити певні знижки на транспортування товарів до споживачів, заощаджуючи при цьому певну суму грошей собі і споживачам. Наприклад, якщо компанія використовує при продажу ціну поставки (вона включає транспортні витрати), тоді вона зможе знизити ціну і збільшити продаж, економлячи на транспортних витратах. Компанія повинна стежити, чи кількість одиниць товару збігається зі встановленою транспортною нормою. В багатьох випадках вигідно збільшувати кількість товарів для продажу відповідно до того, скільки можна перевезти, і робиться це, щоб зменшити частку транспортних витрат в собівартості одиниці продукції.

Але не завжди є можливим регулювання ціни наступним її зменшенням за рахунок економії в транспортуванні чи в закупівлі, тому альтернативи, за допомогою яких можна знижувати ціни, слід ретельніше досліджувати. Крім того, організація повинна бути зацікавленою в продажу товарів за різними цінами, оскільки це впливає на розмір запасів та зміну часу найбільшої потреби товару. Однак важко визначити, які саме поради належить дати менеджерам з логістики щодо збільшення продажу за рахунок привабливої для споживача ціни. Але  істотно, що логістичні витрати можуть бути важливим чинником у формуванні цінової політики підприємства.

Товар. Зв'язок логістики з маркетингом стосується товару, особливо його фізичних та економічних властивостей. Розмір, вигляд, вага та інші важливі фізичні властивості товару впливають на здатність логістики переміщувати складувати товар. І це надзвичайно важливо для прийняття рішення про новий товар в період його фізичного становлення з огляду на його логістичну придатність стосовно шляхів товароруху чи складування. Окрім того, фізичні властивості товарів впливають на системи споживання, особливо на такі фактори, як ступінь можливого пошкодження, здатність до складування та використання автоматичного складського обладнання, зовнішній вигляд упаковки та інші.

Наприклад, уявімо ситуацію, коли менеджер виявить невідповідність упаковки стандартам, що своєю чергою призведе до неможливості використання стандартних піддонів, трейлерів тощо, і така невідповідність може призвести до пошкодження упаковки. Наприклад, коли фірма Gillette вперше презентувала бритву DaiCV і допустилася помилки, зробивши упаковку об'ємною і нещільною, вона змушена була платити за транспортування на 150% більше від встановленої норми.

Іншим зв'язком є пакування товару за очікуванням споживача. Це, як правило, стосується менеджерів з маркетингу. В роздрібній торгівлі пакування товарів може бути визначальним фактором впливу на збут. І тому менеджер з маркетингу повинен бути зацікавлений у зовнішньому вигляді товару, оскільки саме упаковка слугує інформатором про товар. Тому упаковка може стимулювати збут. Вона з декількох причин є важливою і для менеджера з логістики. Розмір, форма та інші ознаки упаковки для споживача впливають на використання промислових упаковок, формують їхні захисні функції. Адже захисні властивості упаковок для споживача впливають на логістичну систему в таких напрямах, як транспортування, управління матеріальними запасами і складування.

Просування. Просування – це один із напрямків маркетингу, який є важливим і з точки зору логістики: великі кошти витрачаються фірмами на національні рекламні кампанії та інші заходи з просування для того, щоб покращити свій збут, канали якого можуть бути недостатніми для необхідного обсягу продажу.

Наприклад, фірма Gillette представила на ринку свою нову бритву Goodnews з подвійним лезом, і план з просування товару на ринок складався з 3 частин. Перша частина – це завоювання національного ринку з обсягом продажу 20 млн. одиниць товару. Наступним етапом було збільшення продажу на 10 млн. одиниць, а третя кампанія з просування передбачала ще приріст 20 млн. – і загалом збут мав досягти 50 млн. Але вже на першому етапі обсяг збуту сягнув 35 млн. одиниць, або 75% понад план, що створило певні проблеми як в постачанні, так і в каналах дистрибуції. Тому для логістики є важливо, наскільки правдоподібний маркетинговий прогноз попиту і збуту кінцевої продукції.

Маркетинг, як і виробництво, доволі часто класифікує свої стратегії з просування за двома основними категоріями: "ті, що штовхають" або "ті, що тягнуть". Отже, "ті, що штовхають " – доведення товару через канали дистрибуції до споживача, а "ті, що тягнуть " – доведення товару тільки до каналів дистрибуції. В цьому аспекті часто виникає конкуренція між виробниками за завоювання дистрибуційних каналів для своїх товарів. Наприклад, виробник продуктів із зернових рослин хоче бути впевненим в достатній кількості свого товару в роздрібного торговця, тому він занепокоєний, чи гуртовим фірмам вистачить товару, щоб забезпечити ним роздрібника і потреби кінцевих споживачів. Але торговці хочуть продавати лише ті товари, які користуються попитом, оскільки це підвищить їхні прибутки. З іншого боку, компанії намагаються покращити свій збут за допомогою каналів дистрибуції, а також рекламних заходів через створення чи стимулювання збуту. Збільшення покупок впливає на роздрібника, оскільки йому необхідний товар і таким чином роздрібник впливає на гуртовика, якщо збут здійснюється через нього.

Отже, підхід push-метод (тобто "ті, що штовхають"), який передбачає кооперацію між каналами дистрибуції для стимулювання продажу, встановлює солідарну кооперацію між роздрібними і гуртовими фірмами щодо реклами з можливою оплатою витрат на рекламу порівну чи здійснення спеціального показу товарів у магазині. При цій кооперації гуртовик може запропонувати роздрібнику певну ціну у певний період часу для того, щоб стимулювати попит на товар. Слід відзначити і кооперацію збутовиків із виробниками для стимулювання збуту, що стосується pull-методу ("ті, що тягнуть"), для якого компанія-виробник проводить незалежну від роздрібника рекламну кампанію.

Щодо ефективності того чи іншого методу, то однозначної відповіді немає. Тому компанії використовують комбінацію цих двох підходів. З точки зору менеджерів з логістики є деякі відмінності щодо використання цих методів у логістиці. Підхід "ті, що тягнуть" (pull) використовується тоді, коли ймовірним є нестабільний попит і коли його дуже важко передбачити. Тому це може призвести до порушення логістичної системи, а саме до необхідності екстрених відвантажень продукції, що спричинить великі витрати на транспортування. Ситуація з фірмою Gillette є яскравим прикладом цього. З іншого боку, "push"- підхід дуже часто асоціюють з стабільним, прогнозованим попитом. Кооперація з роздрібником створює прозорий канал, що є перевагою у стимулюванні збуту та дозволяє підвищити рівень обслуговування клієнта.

Збут. У сфері збуту і маркетинг, і логістика оперують тими ж каналами дистрибуції. Від того, який вибрано канал дистрибуції, залежить ефективність продажу, а також – ефективність обслуговування кінцевого споживача. На поглядменеджерів з логістики, таке рішення може мати вплив на прийняття рішень щодо логістичної системи в цілому. Наприклад, коли компанія працює тільки з гуртовиками, які, переважно, купують великі партії товару на відміну від роздрібників, роблять свої замовлення прогнозованіше і послідовніше, намагаючись управляти своїми запасами, ефективність логістики є надто істотною з точки зору витрат. Представники роздрібних фірм, особливо малі роздрібні торговці, як правило, замовляють малі партії товару. Тому логістика дистрибуції і продажу є надто ускладненою і вимагає істотних зусиль щодо забезпечення погодженого логістичного сервісу.

Логістика і фінанси. Дослідження зв'язків логістики з фінансами доцільно здійснити через призму зв'язків із сферою постачання, із розвитком технологій, із кадровим та виробничим менеджментом тому, що і логістика, і фінанси спрямовані на підвищення рентабельності капіталу.

Зв'язок логістики з постачанням. Постачання – це один із напрямків діяльності фірми, який стосується закупівлі вхідних матеріалів: сировини, складових частин та інших матеріалів, які споживають безпосередньо в процесі виробництва, а також товарів тривалого використання – обладнання, машин та різного роду програмного забезпечення.

Типове рішення про купівлю матеріалів, сировини включає визначення, де саме компанія буде проводити покупку, в якій кількості і який саме товар купуватиметься. Всі аспекти прийняття цього рішення мають певний вплив на логістичні витрати. Водночас це є важливо і для фінансів, оскільки частина капіталу виводиться з обороту в запаси, які вимагають створення місць складування тощо. Тобто, мова йде про капітал в основних засобах і в оборотних засобах (запасах). З іншого боку, будь-яке рішення щодо купівлі не може бути прийняте, якщо не було прийняте рішення щодо транспортування та складування товарів. Спільним для обох сфер є підхід до формування страхових запасів і ймовірності їх вичерпання.

Зв'язок логістики з розвитком технологій. Іншим важливим напрямком є розвиток сучасних технологій і процесів, що підтримують діяльність всього ланцюга поставок. Загалом призначення розвитку технологій є охоплення всіх сфер діяльності фірми. Розвиток високих технологій сприяє розвитку технологічних процесів у фірмі, що належать до однієї з логістичних функцій фірми. Здебільшого, на сучасному етапі фірми займаються розробками індивідуальних планів для споживачів, оскільки кожен окремо взятий споживач має певні свої логістичні потреби, які неможливо вирішити без сучасних інформаційних технологій, комунікацій, іншої інфраструктури.

Зв'язок логістики з кадровим менеджментом. Кадровий менеджмент стосується прийняття рішень щодо управління персоналом і включає такі виді діяльності, як наймання працівників, їх навчання, а також оплата праці. Логістика досить тісно пов'язана саме із системою управління людськими ресурсами, і саме вона допомагає у вирішенні таких щоденних проблем, як наймання працівників, їх відбір, питання щодо зарплати. Логістика також допомагає працівникам у створенні кар'єри в логістичному середовищі.

З іншого боку, цей зв'язок є необхідним для набуття відповідної кваліфікації, оскільки це допомагає менеджерам з логістики приймати потрібні рішення в складних ситуаціях. Система управління людськими ресурсами на фірмі може забезпечити кваліфіковану інформацію щодо руху робочої сили, прогнозувати їх потребу, формувати достатній потенціал тощо. Отже, можна зробити висновок, що така взаємодія між логістикою і системою управління людськими ресурсами є важливою і необхідною.

Зв'язок логістики з виробничим менеджментом Цей напрямок включає зв'язок між логістикою і такими сферами управлінської діяльності, як планування, фінансовий менеджмент, бухгалтерський облік, юридичне забезпечення, управління якістю. Більшість з цих складових інфраструктури мають певний вплив на логістичний ланцюг, а саме:

а) планування; Процеси планування стратегії і бізнес-планування прямо пов'язані з функціями внутрішньої і зовнішньої логістики фірми. Отже, логістика може використовувати ці планові підходи для визначення перспектив розвитку фірми в цілому та впровадження інтегрованого логістичного планування.

б) управління фінансами; Розглянемо два важливі аспекти, що стосуються управління фінансами і логістики:

перший: менеджер з логістики прагне збільшити доходи фірми за рахунок інтеграції діяльності таких функціональних підрозділів, як маркетинг і виробництво. Наприклад, це стосується прийняття рішення щодо організації складування чи створення парку вантажних автомобілів з метою забезпечення кращого сервісу. Це ті активи, які вимагають великих затрат капіталу, тому виправданою, звичайно, може бути обгрунтована витрата цих коштів на закупівлю нових машин (обладнання) чи проведення нової рекламної кампанії, або ще якісь капіталовкладення;

другий: товарно-матеріальні запаси (ТМЗ). Саме вони є капіталом фірми, і вона сподівається їх продати: їх надлишок – це прямі втрати як витрати утримання запасів, їх вичерпання – ймовірні втрати як витрати вичерпання запасів.

в) бухгалтерський облік; Іншим важливим напрямком діяльності фірми є ведення бухобліку для отримання інформації про витрати, що є необхідним для логістики. Без потрібної інформації, яка стосується витрат, важко здійснювати оперативний аналіз. Тут виникають проблеми, оскільки централізована система обліку фірми спрямована на одержання фінансових показників, які необхідні для фінансового аналізу чи для питань щодо сплати податків, а також для здійснення аудиту, але не для управлінських цілей в сфері логістики. Якщо узагальнити, то системи бухгалтерського обліку і контролю повинні бути джерелами інформації, яка б забезпечувала ефективне управління логістикою та її складовими.

г) управління якістю; Даючи визначення управління якістю в сьогоднішніх умовах у фірмах, слід сказати, що воно забезпечує найвищий ступінь взаємодії між корпоративними інтересами і логістикою. Відтоді як було визнано, що логістика може мати прямий вплив на задоволення потреб споживача, більшість фірм застосовує саме якісний підхід в логістиці.

Скажімо, в багатьох фірмах дуже поширено брати на себе зобов'язання з покращання якості, а це значною мірою залежить від логістики. Прикладом цього можуть бути компанії Campbell Soup Company, Shell Oil, Tannessee Eastman, Ford Motor та інші, які на перший план поставили взаємодію між корпоративною і логістичною складовими якості.

Отже, фірми можуть з вигодою для себе використовувати взаємозв'язок між маркетингом, виробництвом і логістикою, генеруючи складову синергічного ефекту. Деякі економісти описали ці взаємозв'язки як забезпечення логістикою "мосту" між виробництвом і маркетингом. Підтвердженням цього є наступне:

1) підрозділ з логістики може забезпечити зворотний зв'язок для руху інформації від маркетингу до виробництва, а виробництво своєю чергою виступає як радник щодо ринкових потреб, надаючи відповідну інформацію для зменшення виробничих витрат;

2) логістика, впливаючи на зв'язок маркетингу і виробництва, знижує рівень товарно-матеріальних запасів, оскільки як логістика, так і маркетинг можуть створювати ТМЗ;

3) логістика забезпечує ефективну координацію між попитом і збутом, що, як правило, залежить від виробництва і маркетингу;

4) фінанси і логістика визначають рівень інвестицій в ТМЗ. Логістика може розглядатися як "горизонтальна" площина вирішення конфліктних ситуацій між маркетингом, фінансами і виробництвом. Іншими словами, логістика повинна шукати оптимальні напрями покращання збуту товарів серед існуючих напрямів для забезпечення оптимальності системи в цілому. Хоч координація між функціональними підрозділами є дуже складною, оскільки окремі підрозділи намагаються задовольнити свої власні інтереси, створюючи при цьому потреби для негайного вирішення проблем.

Отже, логістична міжфункціональна інтеграція, міжорганізаційна інтеграція в логістичному ланцюгу поставок уможливлює за рахунок прийняття оптимальних рішень отримання синергічного ефекту.

Такий ефект логістики розглядається в концепції тривимірного стратегічного ефекту:

- ефективна і дієва система створення вартості;

- вартість і користь, отримані споживачами;

- користь підприємства в аспекті конкурентно