Комп’ ютерні системи та мікрокомп’ютерні мережі у матеріально-технічному постачанні.

На сучасному етапі розвитку інформаційної логістики в розвинутих країнах ставиться наступне завдання: на базі повсюдного впровадження ЕОМ створити інтегровані автоматизовані системи управління логістичним процесом, що включають АСУ та ДСПРи і тим самим забезпечити гнучке реагування виробництва на потреби ринку, мінімізувати витрати і отримати додаткові переваги в конкурентній боротьбі за покупця. Поки що ця ідея ще не втілена в життя, але слід сказати, що її реалізація принципово можлива лише там, де виробництво забезпечене достатньою мірою комп'ютерами та програмами.

Комп'ютерні системи почали широко впроваджувати у матеріально-технічне постачання в 80-і роки. Це явище було викликане двома спонукальними причинами: високою інформаційною ємністю функції, виконуваної постачанням, і різким падінням цін на апаратні і програмні засоби. З цієї причини багато компаній стали застосовувати автоматизацію постачання, особливо в таких областях, як оформлення замовлень на купівлю, облік наявності сировини і товарів, торгові звіти і аналізи, торгові прогнози, операції складування і транспортування. Всі ці функції виконуються з допомогою численних пакетів програм, розроблених для комп'ютерів різних типів У продажі на західному ринку є також ряд інших програм, що забезпечують оперативну інформацію з питань розміщення товарів, поповнення складів сировиною і товарами, ефективності використання складів, розробки маршрутів перевезення та прискорення доставки, аналізу витрат на перевезення, оцінки ефективності різних розпродажів і пр.

Використання інформаційної логістики з наданням їй функції автоматизації постачальницького процесу дозволило створити умови для утворення достатнього або навіть надлишкового рівня інформації при введенні диференційованого обслуговування клієнтури. Встановлено, що всі операції з постачання при диференційованому обслуговуванні потенційно можуть дати значну економію. Як правило, ця економія недостатньо помітна при плануванні завдань звичайного обслуговування, коли не визначаються розбіжності між групами замовників. Головним обмежувачем тут є неповна поінформованість. Наприклад, торгове відділення фармацевтичної компанії виконує замовлення з постачання лікарень та оптових торговельних фірм. У контрактах з лікарнями обумовлюється доставка в день вимоги, у той час як оптові фірми погоджуються на затримку на декілька днів. При звичайному обслуговуванні обидва замовлення намагаються виконати однаковим чином, тобто якомога швидше. Через це упускається можливість зменшити витрати на доставку, яку можна здійснити, дещо затримавши виконання оптового замовлення для підбору іншого замовлення, який може бути виконаний спільно з ним.

Потужним імпульсом застосування інформаційних технологій у постачанні послужило впровадження персональних або мікроЕОМ. Завдяки їм менеджери в галузі постачання можуть виконувати фактично будь-який аналіз і будь-яке планування незалежно від головних комп'ютерних систем компанії, маючи зв'язок з ними через відповідні інтерфейси Така можливість заснована на різноманітному програмному забезпеченні виробничої діяльності, що знаходиться у продажу на ринках програмної продукції Використовуючи програмне забезпечення роботи каналів зв'язку, можна витягати з баз даних компанії ту інформацію, яка необхідна для вирішення поточних завдань. Зазвичай на базі мережі мікрокомп'ютерів виконуються такі логістичні функції, як маршрутизація вантажного транспорту, визначення місця розташування товарів у складських приміщеннях, прогнозування та облік постутенія предметів постачання і товарів, контроль витрат на їх доставку.

Мікрокомп'ютерні мережі отримали широке поширення в оптовій і роздрібній торгівлі, забезпечуючи продавців даними про наявність товарів, темпах їх споживання, умови поставки. Вони застосовуються на транспорті при прокладці оптимальних маршрутів, видачі уточненої інформації про прибуття вантажу та його характеристик. Мікрокомп'ютерні мережі ввійшли до складу складів і здійснюють швидкий збір та видачу інформації, пошук і формування партій предметів, які складуються.