Формування інформаційної логістичної системи.

Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині та між елементами логістичної системи, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему.

Логістична інформаційна система – це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників та необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих чи інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками.

Так само, як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою сукупністю інтегративних якостей. Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну та забезпечувальну.

Функціональна підсистема складається з сукупності розв’язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільної мети.

Забезпечувальна підсистема, у свою чергу, включає такі елементи:

- технічне забезпечення – сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку та передачу інформаційних потоків;

- інформаційне забезпечення – містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;

- математичне забезпечення – сукупність методів вирішення функціональних завдань, тобто, комплекс програм і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових даних та функціонування технічних засобів.

На рівні окремого підприємства інформаційні системи поділяють на три групи:

1. Планові інформаційні системи – створюються на адміністративному рівні управління і слугують для прийняття довгострокових рішень стратегічного характеру. Серед розв’язуваних задач можуть бути:

- створення та оптимізація ланок логістичного ланцюга;

- управління мало змінними даними;

- планування виробництва;

- загальне управління запасами;

- управління резервами та інші завдання.

У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими ускладненнями адаптувати тут стандартне програмне забезпечення.

2. Диспозитивні інформаційні системи – створюються на рівні управління складом або цехом і слугують для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Серед розв’язуваних задач можуть бути:

- детальне управління запасами;

- керування внутрішньоскладським або внутрішньозаводським транспортом;

- відбір вантажів за замовленнями та їх комплектування, облік вантажів, що відправляються тощо.

У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм є нижчою. Це викликано тим, що виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації; структура даних, що обробляються, істотно різниться у різних користувачів.

3. Виконавчі інформаційні системи – створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Обробка інформації у цих системах здійснюється у реальному масштабі часу, який дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об’єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання, пов’язані з контролем матеріальних потоків, оперативним управлінням обслуговування виробництва, управлінням переміщеннями.

У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні управління застосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.

Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, що належать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. При цьому розрізняють вертикальну та горизонтальну інтеграцію.

Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною та виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.

Горизонтальною інтеграцією вважається зв’язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчихсистемах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків.