Типи та види логістичних систем.

За ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяються на два типи: макрологістичні та мікрологістичні.

Макрологістична система є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні. Виділяють такі макрологістичні системи:

- регіональні;

- національні (міжрегіональні);

- міжнаціональні.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створюваній системі.

Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптнмізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв'язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами.

Таким чином, макрологістична система е високоінтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту.

Закупівля – підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом – ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці в продукт праці.

Збут – підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.

Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на такі види:

- логістичні системи з прямими зв'язками – це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв'язків.

- ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи – це системи, матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника.

- гнучкі логістичні системи – системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так іза участю посередників.

До основних принципів логістики відносять синхронізацію, оптимізацію та інтеграцію. Вони служать основним методологічним підходом до підвищення організованості та ефективності функціонування промислових підприємств. Методологія логістики дозволяє здійснювати системну раціоналізацію складних виробничих систем, озброює менеджерів методами оптимізації їх організованості та забезпечує отримання конкурентних переваг.

Використання системного підходу в логісти ці дозволяє розглядати підприємство як мікрологістичну систему, тобто належну організацію бізнесу, призначену для управління та оптимізації матеріального і супутніх йому потоків у процесі виробництва, постачання та збуту.

Мікрологістична система формується з позицій стратегічних цілей підприємства та оптимізації основних операційних процесів. Вона охоплює сферу діяльності окремого підприємства та забезпечує вирішення локальних питань у межах окремих функціональних елементів логістичної системи.

 

Таблиця 1 - Класифікація (структуризація) логістичних систем

1	2
Інституціональний поділ	• Мікрологістична система • Металогістична система (логістичний ланцюг) • Мезологістична система • Макрологістична система • Зовнішня логістична система (міжсистема)
Фазовий поділ	• Логістична підсистема у сфері постачання • Логістична підсистема у сфері виробництва • Логістична підсистема у сфері дистрибуції (збуту) • Логістична підсистема у сфері повернень товарів, упаковок і відходів • Інтегрована підсистема матеріальної логістики • Інтегрована підсистема маркетингової логістики • Інтегрована логістична підсистема постачальників • Інтегрована логістична підсистема споживачів • Інтегрована логістична підсистема у сфері торгівлі
Функціональний поділ	• Логістична підсистема транспортування • Логістична підсистема формування запасів • Логістична підсистема складування • Логістична підсистема пакування • Логістична підсистема реалізації замовлень • Логістична підсистема обслуговування споживачів
1	2
Поділ за функціями управління	• Підсистема логістичного планування • Підсистема логістичного керування • Підсистема організації логістики • Підсистема логістичного контролювання • Підсистема нормативного логістичного управління • Підсистема стратегічного логістичного управління • Підсистема операційного логістичного управління • Підсистема інтегрованого логістичного управління
Предметно-структурний поділ	• Підсистема інтегрованих переміщень товарів (фізичні потоки) • Підсистема інтегрованих інформації та управлінських рішень щодо переміщень (інформаційні потоки) • Підсистема регуляції і страхування (у вартісному сенсі) логістичних рішень і процесів (фінансові потоки)
Поділ за компонентами ефективності	• Підсистема логістичних витрат • Підсистема послуг і логістичного обслуговування (ефекту)

 

Логістичне управління пронизує всі функціональні галузі підприємства — постачання, виробництво і збут — з метою розв'язання в цих галузях логістичних задач, які полягають у раціоналізації матеріальних та інформаційних потоків (функції 1-4), а також у формуванні стратегічних управлінських рішень.

Якщо розглядати співвідношення менеджменту підприємства та ло гістичного менеджменту, необхідно підкреслити підпорядковану роль логістичного менеджменту відносно головної цілі підприємства (прискорення руху логістичних потоків).

Логістичний менеджмент, розгорнутий за функціональними галузями, виходить із наступних цілей виконання програмних задач з мінімальними витратами. Основні цілі логістичного управління постачанням:

- постачання матеріалів (частин) відповідно до угоди і термінів;

- мінімізація транспортних витрат від складування матеріалів до першого робочого місця;

- зменшення обсягу купованих частин.

Основні цілі логістичного управління збутом:

- складування готових виробів на проміжних складах з найменшими витратами;

- управління замовленням на виготовлення відповідного до вимог виробу.

Основні цілі логістичного управління виробництвом:

- управління замовленнями відповідно до вимог виробництва;

- мінімізація обсягів незавершеного виробництва;

- зменшення глибини виготовлення.

Цілям рівня функціональних галузей підпорядковані цілі, що визначають окремі параметри цих галузей. Наприклад, цілі логістики технологічної підготовки (галузь виробництва) передбачають встановлення оптимальної глибини власного виробництва, впровадження ресурсо-зберігаючих технологій, спрощення виробничих процесів і забезпечення їх пропорційності.

Логістичний менеджмент оптимізує логістичні рішення стосовно варіантів між конфліктуючими цілями (різних рівнів, різних галузей тощо) на основі критерію мінімуму інтегральних витрат підприємства.

Основні підходи до формування логістичного управління підприємством як інтегрованої логістичної системи полягають у реалізації певних етапів, це:

- визначення мети та логістичних функцій в логістиці постачання з урахуванням принципів пріоритетності цілей загальнопідприємницької логістики;

- формулювання логістичних принципів функціонування постачання та їх впровадження в процесі руху матеріальних потоків від виробників до складу матеріалів;

- визначення мети та логістичних функцій у сфері виробництва нa основі принципів пріоритетності цілей загальнопідприємницької логістики та відсутності конфліктів;

- формулювання логістичних принципів функціонування сфери виробництва;

- визначення мети та логістичних функцій в логістиці збуту з огляду на принцип пріоритетності та єдності;

- формулювання логістичних принципів системи збуту;

- виявлення різноспрямованих економічних цілей внутрішньофункціональних логістик та формулювання принципів усунення протиріч між ними;

- виявлення цільових протиріч між функціональними логістиками та формування принципів оптимізації компромісних проектних рішень;

- реалізація принципів оптимізації та корекція проектних логістич них рішень загальнопідприємницького та функціонально-галузевого характеру.

Лекція 5. Формування логістичних систем.

5.1. Основні елементи логістичних систем.

5.2. Логістичний підхід до організаційної структури фірми.

5.3. Десять правил створення логістичних систем.

5.4. “Система 6”.

Логістичні ланцюги та ланки.