Класифікація матеріальних потоків.

 

Матеріальні потоки можуть бути класифіковані за такими ознаками:

1. По відношенню до логістичної системи:

- зовнішні – відбуваються у зовнішньому середовищі;

- внутрішні – відбуваються всередині логістичної системи.

2. За призначенням:

- вхідні – такі, що надходять до логістичної системи з зовнішнього середовища;

- вихідні – такі, що виходять з логістичної системи у зовнішнє середовище.

3. За ритмічністю:

- безперервні – на конвейєрних або автоматизованих лініях у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів трубопроводами;

- дискретні – організація забезпечення потреб у формі складських та транзитних поставок, подача на робочі місця матеріальних ресурсів при дрібносерійному та середньосерійному виробництві, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам;

- бліц-потік – це разові поставки, відвантаження, подача на робочі місця предметів та засобів праці, які використовуються у рідкісних випадках.

4. Залежно від предмета вивчення:

- продуктові – об’єктом їх вивчення є переміщення конкретних продуктів та засобів праці, наприклад, залізної руди у металургійному виробництві;

- операційні – це потоки матеріальних ресурсів по відношенню до окремих логістичних операцій, наприклад, матеріальні потоки з операцій розвантаження та укладки на піддони. Параметри операційного матеріального потоку відповідають обсягам робіт за окремими операціями, розрахованим за певний проміжок часу;

- дільнич н і – це сукупні потоки, що розглядаються на окремих дільницях логістичної системи. Їх параметри визначають шляхом додавання обсягів робіт за усіма логістичними операціями, що здійснюються на даній дільниці;

- системні – такі, що циркулюють в цілому по логістичній системі. Їх параметри визначають шляхом додавання дільничних потоків діючої логістичної системи.

Матеріальні потоки характеризуються кількісними та якісними показниками. Основними з них є напруженість та потужність матеріального потоку. Між цими показниками, зазвичай, спостерігається протилежна залежність. На них прямий вплив здійснюють обсяги (маса), час та форми постачання. Наприклад, при транзитному постачанні підприємству великих обсягів сировини або продукції матеріальний потік може мати велику потужність, але у зв’язку з довгостроковою періодичністю напруженість логістичного каналу може бути незначною. Й, навпаки, при організації постачання за методом «точно у строк» обсяги вантажів, що підлягають перміщенню, можуть бути невеликими, але власне поставки достатньо частими, що робить даний логістичний канал та відповідно матеріальний потік достатньо напруженим.

Крім того, на потужність та напруженість у сфері виробництва впливає форма виробництва (дрібносерійне, масове, індивідуальне), технологія виконання логістичних операцій, рівень механізації та автоматизації робіт тощо. Велике значення має також вид продукції. Постачання сировини металургійним підприємствам (залізної руди, коксуючого вугілля, шихти) або вугілля, мазуту, газу електростанціям потребує створення каналу матеріального потоку значно більш високої потужності та напруженості, ніж при організації матеріального потоку штучної продукції. Відіграє роль також і призначення продукції. Якщо вона призначена для підприємств сфери виробництва, то матеріальні потоки будуть більш потужними за обсягами, але менш напруженими за формою поставок. Якщо продукція має споживче призначення, то відносно часті поставки значній кількості споживачів роблять канал матеріального потоку більш потужним, але менш напруженим. Впливає на потужність та напруженість матеріальних потоків також вибір транспортних засобів, відстань транспортування та інші чинники.

Таким чином, напруженість матеріального потоку – це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів та готової продукції, а потужність матеріального потоку – це обсяги продукції, що переміщуються за одиницю часу (добу, місяць, рік).