Сутність логістичних систем.

Одним з основних методологічних принципів логістичної концепції є системний підхід.

Системний підхід – це методологія наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об’єктів як систем, що дозволяє побачити досліджуваний об’єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об’єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв’язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для досягнення якої створюється система. Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається з окремих розрізнених підсистем.

Економічна система у загальному розумінні є складною динамічною системою, що частково або повністю охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу, споживання матеріальних благ. Входом у неї є матеріально-речові потоки природних, виробничих та трудових ресурсів, виходом – матеріально-речові потоки предметів споживання, інвестиційних товарів, оборонної та експортної продукції, надані послуги. Специфічні особливості економічних систем дозволяють розглядати їх і як складну інформаційну систему, і як кібернетичну систему, і як адаптивну систему – останнє є вельми істотним з погляду логістичних систем. Здатність системи до адаптації може виражатися в здатності самоорганізовуватися: одні з них відповідно до змін у зовнішньому середовищі змінюють спосіб функціонування системи, інші – змінюють структуру, організацію, систему управління, межі, компетенцію тощо.

Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», тому що складаються з системоутворюючих елементів, тісно взаємопов’язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані зв’язки й утворюють певну структуру з заздалегідь заданими властивостями. Відрізняються ці системи високим ступенем узгодженості вхідних продуктивних сил з метою управління наскрізними матеріальними потоками.

Логістична система (ЛС) — це адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем.

Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості та заданої якості в потрібному місці й у потрібний час для потрібного споживача із заданими витратами.

Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв'язки і відношення. Внутрішньосистемні зв'язки є більш міцними, ніж зв'язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідною логістичного ланцюга.

Як логістичну систему можна розглядати промислове підприємство, торговельне підприємство, підприємство послуг, об'єднання підприємств, інфраструктуру міста, регіону, економіки окремої країни чи групи країн.

Під логістичною операцією слід розуміти відособлену сукупність дій, скеровану на перетворення матеріального та (чи) інформаційного потоку.

Традиційними логістичними операціями вважаються складування, транспортування, комплектація, навантаження, розвантаження, внутрішні переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у виробничому процесі, а також збір, збереження та обробка даних інформаційного потоку тощо. Операції з грошовим потоком відповідають на сучасному етапі стандартним операціям із інформаційним потоком. Агрегованішим поняттям стосовно логістичної операції виступає логістична функція як укрупнена група логістичних операцій, спрямована на реалізацію цілей системи. Такими основними "базовими" логістичними функціями сучасна теорія логістики вважає просторово-часову трансформацію товарів (матеріалів) в постачанні, у виробництві, у збуті (дистрибуції), в межах яких учасники логістичного процесу виконують матеріальні і нематеріальні операції, пов'язані із переміщенням, складуванням, збереженням тощо. Тобто логістичні функції - це транспортування, складування, управління замовленнями, пакування, управління запасами тощо.