Методичні рекомендації: як уникнути маніпуляції

1. Що уникнути мапулятивного впливу, необхідно розуміти, побачити, усвідомити прихований мотив спілкування у вашому партнері. Це можливо, якщо ви уважні, маєте психологічний досвід і довіряєте своїй інтуїції. По мікрорухах очей, мінімальній міміці обличчя, інтонаціях голосу, жестах і малоуловимих рухах тіла психологічно компетентна людина може здогадатися про наявність фальші в діях та мові людини, лукавить вона чи ні.

2. Якщо здогадуєтеся, що, можливо, не все чисто, то наступний крок: зрозуміти, що ж людина дійсно хоче. Для цього поставте себе на його місце, в його ситуацію, спробуйте наблизитися до його інтересів - що б ви самі робили, як би поводилися, які ідеї спробували б реалізувати? 

3. Якщо маніпуляція припускає наявність прихованого мотиву і це і є основна зброя манцпулятора, то нейтралізацією зброї буде прояснення, обєктивування прихованого мотиву у спілкуванні. Образно кажучи, «висвітлення ліхтарем» позбавляє маніпуляцію прихованого значення. 

4. Наприклад, якщо людина прилюдно спрямовує  свій сарказм на вас, висміює вас або ваші цінності, і ви здогадалися, в чиїх очах він хоче піднятися, можна спокійно йому сказати: «я розумію, що ти дуже хочеш здаватися дотепним в очах Марини - ми вже оцінили твій гумор, він прекрасний, спасибі».

5. Якщо ви здогадалися про зміст маніпулятивної гри, яка з вами ведеться, не обов'язково відразу її припиняти. Адже в цьому випадку ви маєте козирі на руках: опонент же ще не знає, що ви вже здогадалися про приховане значення його дій.

6. Найвірніша ознака, що ти ось-ось перетворишся на "мішень маніпуляції", - відчуття незручності. Вам неприємно робити те, на чому наполягає маніпулятор: давати в борг, просити за нього, дзвонити "потрібній" (не вам, а йому) людині, "дружньо проглядати" курсову. Відмовляти завжди важко: на цьому багато в чому і будує свої розрахунки маніпулятор.  Існує одна чарівна фраза, яка нейтралізує будь-які домагання - і тонкі, і грубі. Ось вона: "боюся, ти переоцінюєш (можна - перебільшуєш) мої здібності (ресурси, можливості)".

7. Маніпулятор напевно з жаром кинеться доводити, що це не так - він стовідсотково упевнений у вашій щедрості й уважності, і прозорливості, і великодушності... Тепер можете не поспішаючи переходити до так званого пасивного захисту: не реагуйте на домагання зовсім. Можливо, ви недостатньо розуміли або навіть недочули. Переведіть розмову на іншу тему. "Пригадайте", що вас чекає терміновий дзвінок, а тому треба бігти. Маніпулятор швидше за все відійде від вас збентежений.

8. Що ж робити тим, хто не бажає вливатися в ряди фокусників і спритних людей? Знати декілька простих істин. І перш за все усвідомити: ми самі дозволяємо маніпулювати собою. Цікавість, штовхає нас в десятий раз попадатися на вудку спритної людини ("як, ви ще не бачили?"). Нетерпіння, бажання пошвидше звільнитися від дитини примушує нас вирішувати формули замість неї? Учити, пояснювати, просити повторити - довго й нудно, простіше зробити самому ("допоможи мені"). Хибний сором велить нам викласти місячну платню за святковий непотріб (не "з вашим гаманцем"). Легкодухість примушує протягом років мати справу з хитруном. Коли можеш усвідомити свої слабкості і розумієш, що тебе ловлять виключно на твоїх слабкостях, легше усвідомити сам момент маніпуляції. Володіння упевненістю і внутрішньою силою є магічним засобом для ефективного впливу на оточуючих. Люди відчувають силу і уникають вступати з такою людиною в конфлікти, не наважуються зробити замах на її інтереси і навіть часто поступаються своїми інтересами «без бою».

 

Лекція 3. КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВПЛИВУ

Хитрощі, прийоми, інтриги дійшли до нас у формі міфів та переказів як гідні богів вчинки (Біблейський сюжет про первородний гріх).

Казки всіх народів також як основні елементи інтриги часто використовують брехню, хитрощі, пастки.

Сунь Цзи китайський стратег і мислитель. 

Автор знаменитого трактату про військову стратегію «Мистецтво війни».  

  Війна у Сунь Цзи розглядається як органічне ціле, починаючи з дипломатії і мобілізації і закінчуючи шпигунством.

Ідеальна перемога - підпорядкування інших держав дипломатичними методами, без вступу до військових дій. Тому необхідно вести активну дипломатію, руйнувати союзи супротивника і ламати його стратегію.

  Шарль Луї де Монтеск'є (1689 - 1755)

французький мислитель розглядає вплив у контексті переконання як перемогу. Протидія суб’єкта певному переконанню сигналізує про те (вказує), що в залежності від ефективності даного прийому, людина з часом прийме позицію, з якою раніше не погоджувалася.

Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель (1770—1831)

Він зазначає, що слабкий дух (особа), не усвідомлюючи дії на нього більш сильного об’єкту, не чинить йому протидію.

Неможливість чинити протидію впливові є наслідком того, що об’єкт впливу за рахунок власної обмеженості не здатний охопити процеси, що відбуваються в ситуації взаємодії.

Соломон Аш, автор знаменитих експериментів присвячених конформності

Леон Фестінгер, американський психолог, автор теорії когнітивного дисонансу.

Стенлі Мілгрем, дослідник динаміки підкорення авторитету

Музафер Шериф дослідник конформізму

Філіп Зімбардо, дослідник динаміки підкорення авторитету

Роберт Чалдіні, американський психолог, дослідник впливу в сфері комерції

 

Лекція 4. ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА ЛЮДИНУ в узагальненому вигляді можна представити таким чином.

Держава (зокрема іноземні), органи влади і управління і інші державні структури і установи.

Суспільство (різні суспільні, економічні, політичні і інші організації, зокрема зарубіжні).

Різні соціальні групи (формальні і неформальні, стійкі і випадкові, великі і малі - за місцем проживання, роботи, навчання, служби, сумісному мешканню і проведення дозвілля і тому подібне).

Окремі особи (зокрема представники державних і суспільних структур, різноманітних соціальних груп і тому подібне).

виховання (всі різноманітні форми виховання в системі освіти, громадських організацій - формальних і неформальних, система організації соціальної роботи і тому подібне);

особисте спілкування.

ВПЛИВ ЗМІ

п'ять принципів:

Пріоритетність (дійсна і уявна) і привабливість теми для громадян. Відповідно до цього принципу найчастіше повідомлення ЗМІ стосуються таких, наприклад, проблем, як загроза миру і безпеці громадян, тероризм, екологічні і інші катастрофи і тому подібне.

2. Неординарність фактів. Це означає, що інформація про інші екстремальні події - голод, війни, незвичайно жорстоких злочинах і так далі - домінує над освітленням явищ буденному, повсякденному життю. Цим пояснюється, зокрема, схильність ЗМІ до інформації негативного характеру і сенсацій.

 3. Новизна фактів. Привернути увагу населення більшою мірою здатні повідомлення, що ще не отримали широкої популярності. Це можуть бути новітні дані про результати розвитку економіки або чисельності безробітних, про політ до інших планет, про нові політичні партії і їх лідерів і так далі

4. Успіх. Згідно цьому принципу, в передачі і статті потрапляють повідомлення про успіхи політичних лідерів, партій або цілих держав. Особлива увага приділяється переможцям на виборах або в рейтингових опитах. Культ зірок в політиці, мистецтві, спорті - типове явище для ЗМІ в ринковому суспільстві.

5. Високий суспільний статус. Чим вище статус джерела інформації, тим значніше вважається інтерв'ю або передача, оскільки передбачається, що їх популярність за інших рівних умов прямо пропорційна суспільному положенню людей, що повідомляють новини.

Поступовість етапів взаємодії можна надати у вигляді поступових один за одним фаз, у основі кожної із них лежить стан інформації і характер реалізації відносин:

-1 фаза. На цій стадії відбувається контакт з базовим фактом, що з'являється в процесі людської діяльності, - необхідна умова для початку інформаційної комунікації.

-2 фаза. На цій стадії що проводить інформацію додає отриманим відомостям, виступаючим в ролі змісту, ту або іншу знакову форму, тим самим створюючи повідомлення. До цієї ж стадії слід віднести всі процедури, пов'язані з впорядкуванням інформації і формуванням масивів інформації, призначених для подальшої передачі.

-3 фаза (передача). Той, що передає і споживаючий позначився тільки відповідною потенцією, яка актуалізується на даному етапі - фазі передачі. Тут відбувається передача інформації за допомогою відповідної системи технічних засобів.

-4 фаза (споживання). Ця фаза вдає із себе вельми складний процес, який характеризується активним включенням психологічних механізмів. Лише на фазі споживання починаються зміни в системі установок і ціннісних орієнтацій.

-5 фаза (пост фаза). Використання інформації індивідом і групами людей навряд чи можна розглядати як процес, що завжди проходить в явній формі. Дія інформації на свідомість об'єкту може відбуватися не тільки одноразово, однохвилинно, але і володіти тимчасовою протяжністю. Інформація, отже, може продовжувати дію на психіку протягом тривалого часу незалежно від того усвідомлюється цей процес чи ні.

 

ЛЕКЦІЯ 5. АЛГОРИТМИ ВПЛИВУ: УСТАНОВКА, ПОВЕДІНКА, КОГНІЦІЯ

5 категорій реакцій суб’єкта на соціальні подразники:

1) категорія — ПОВЕДІНКА

«В час суперечки з друзями я стверджував

що у віці 16 років вже можна пити

пиво і інші алкогольні напої»

2) ПОВЕДІНКОВІ ІНТЕНЦІЇ

«Я б дозволив випити пиво розсудливій людині 16 років»

3) КОГНІЦІЇ

Власники барів несуть фінансовий

збиток через те, що в цій країні не

дозволено пити спиртне тим, кому

ще немає 18 року

4) АФЕКТНІ РЕАКЦІЇ

«Мене надзвичайно злить те, що

16-річний хлопець отримує паспорт, але не має права

випити в компанії приятелів»

5) УСТАНОВКА

«Я — за зниження до 16 років вікового цензу на придбання і розпивання спиртного»

Все це складає установочну систему

ОСНОВНИЙ ПОСТУЛАТ:

системи установок — всередині себе і по відношенню один до одного — влаштовані таким чином, що зміна одного компоненту особистості приводить до змін інших її компонентів.

ДРУГИЙ ПОСТУЛАТ:

Установки направляють когнітивні процеси і процеси сприйняття.

ТРЕТІЙ ПОСТУЛАТ:

залежно відситуаційних і особистих обставин, реакції на спроби здійснення впливу можуть варіювати від ретельно продуманих, аналітичних і систематизованих (одна полярність) до поверхневих, квапливих, автоматичних і майже «бездумних» (інша полярність).

Четвертий постулат

оскільки установки по відношенню до найбільш важливих предметів можуть бути значущою частиною нашого сприйняття, власного « Я» і нашої самооцінки, багато процесів впливу мають на увазі зміну не тільки того, як люди сприймають предмет установки, але також і зміна сприйняття ними самих себе.