Лекція 1. Значення, основні завдання та нормативна-правова база екологічного аудиту

Лекція 1. Значення, основні завдання та нормативна-правова база екологічного аудиту

Екологічний менеджмент

Екологічний менеджмент передбачає визначення ряду основних елементів, до яких належать:

1. Екологічна політика - основний документ для досягнення вимог стандарту;
2. Організація і персонал - необхідний розподіл обов'язків;
3. Екологічний вплив - організації повинні мати можливість оцінити свій екологічний вплив на НПС;
4. Екологічні цілі і задачі - стандарт потребує, щоб були поставлені конкретні цілі та задачі;
5. Програма екологічного менеджменту - організації повинні мати програму для досягнення цілей і задач;
6. Управлінські інструкції і документація - організації повинні розробити інструкції, пов'язані з екологічною політикою, цілями, задачами, програмою, а також враховувати в документації розподіл посад і обов'язків при організації взаємодії між елементами системи;
7. Оперативний контроль - необхідно визначити відповідальність керівника за ті ділянки роботи, що можуть вплинути на екологічну ситуацію;
8. Реєстрація в системі екологічного менеджменту - система реєстрації необхідна для підтвердження того, що система працює, і організація може продемонструвати свою відповідність законодавству;
9. Екологічний аудит - організувати систему і налагодити її роботу, необхідно провести аудит, щоб визначити, як ефективно вона здійснюється екологічна політика організації;
10. Перегляд - вся система екологічного менеджменту повинна переглядатися через визначені інтервали для того, щоб гарантувати, що вона як і раніше залишається прийнятною й ефективною, і, якщо необхідно, може бути адаптованою до нових вимог законодавства.

Екологічний менеджмент є складовою частиною загального менеджменту. Тому ґрунтовно опрацьовані програми екологічної діяльності в разі впровадження в практику управління здатні забезпечити суб’єктам господарювання чимало корисних результатів, основними з яких вважається:

• Зменшення негативного впливу на НПС: система екологічного менеджменту і безупинний моніторинг допоможе компанії зменшити свій негативний вплив на екологію.
• Поліпшення послуг: екологічні питання важливі при наданні послуг споживачам. Програма EMAS допоможе переконати споживачів у том. що екологічний вплив компанії на НПС приймається до уваги у усіх видах її діяльності.
• Економія фінансових коштів: допомагаючи компаніям визначати і скорочувати відходи, витрати, а також збільшувати ефективність використання ресурсів.
• Поліпшення загального керівництва: за допомогою програми EMAS можна поліпшити методи керівництва, наприклад, запровадивши систему цільового моніторингу і тим самим поліпшити роботу всієї компанії.
• Безпека контрактів: все більше і більше компаній розробляють свою власну екологічну політику. Ця політика має відношення не тільки до самих компаній, але також і до їхніх постачальників. У майбутньому компанії наполягатимуть на тому, що б постачальники були здатні підтвердити свою відповідність вимоги законодавства в майбутньому, від компанії можуть зажадати, щоб вона пройшла реєстрацію EMAS.
• Єдиний підхід: за допомогою програми EMAS можна буде здійснювати системний підхід до екологічного менеджменту у всій компанії. Це також дозволить більш ефективно використовувати обмежені ресурси.
• Демонстрація твердого рішення: впровадження цієї програми продемонструє і споживачам і громадськості те. що компанія чітко і твердо вирішила покращувати свій екологічний вплив.
• Відповідність законодавству: компанії матимуть незалежну систему аудиту менеджменту, що буде гарантувати відповідність європейському законодавству і у майбутньому.
• Конкурентні переваги: наявність реєстрації EMAS, дасть компанії конкурентні переваги перед тими компаніями, що її не мають.

Переваги, що дає участь у програмі EMAS, є не тільки екологічними, але також здатні принести користь бізнесу в цілому. Це підтверджується прикладом великих компаній з великим штатом співробітників, що займаються екологічним менеджментом і екологічним законодавством.

Принципи ЕА

До основних принципів ЕА належать:

1. Об’єктивність та незалежність аудиторів від суб’єктів господарювання, які підлягають перевірці, а також власників та керівників екологічних організацій та третій осіб під час проведення ЕА.
2. Професіоналізм та компетентність аудиторів в питаннях охорони довкілля, природокористування, а також специфіки суб’єктів господарювання.
3. Достатність та повнота інформації, наданої суб’єктами господарювання.
4. Планування робіт з проведення ЕА.
5. Комплексність ЕА (охоплення усіх аспектів впливу на довкілля).
6. Конфіденційність інформації, одержаної внаслідок проведення ЕА.
7. Відповідальність аудиторів за результати виконаних досліджень.

Консультаційні послуги, які можуть бути надані в процесі ЕА, враховують:

1. Обґрунтування екологічної стратегії та політики підприємства.
2. Визначення пріоритетів та планування природоохоронної діяльності підприємства, виявлення додаткових можливостей її здійснення;
3. Розробка рекомендацій щодо зменшення ризику виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та гостроти існуючих надзвичайних ситуацій;
4. Послуги, пов’язані з підвищенням ефективності регулювання впливу на довкілля, мінімізація впливу раціональним використанням природних ресурсів;
5. Послуги пов’язані з розвитком системи виробничого екологічного моніторингу та управління;
6. Розробка рекомендацій щодо розвитку відносин з органами державного екологічного контролю;
7. Консультування з питань природоохоронного законодавства, інформаційне обслуговування тощо.

Об'єктами можуть бути будь-які підприємства та організації незалежно від форм власності і підпорядкування, діяльність яких пов'язана з екологічним ризиком для НПС і здоров'я населення.

Суб'єкти екологічного аудиту - це спеціалісти, що мають право надавати екологічні послуги підприємствам організаціям і готувати екологічні висновки.

Типи ЕА та його ознаки

До типів екологічного аудиту належать:

• екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків;
• оцінка екологічного стану території, власником якої є підприємство, або власник якої змінюється у процесі приватизації;
• аналіз системи еко-менеджменту підприємств.

В процесі аудиту використовуються загальні методичні підходи і процедури контролю. Використання методичних прийомів і процедур контролю дозволяє виявити негативний вплив на НПС і побудувати механізм його ліквідації. Такий підхід дасть можливість не припустити надалі негативного впливу й виявляти причини порушення законодавства і нормативних актів, сприяти відшкодуванню збитку конкретним юридичним особам.

У екологічному аудиті, контролі і експертизі використовуються однакові джерела інформації але є й істотні розходження.

Екологічний аудит вибирається добровільно і передбачає одержання науково-достовірних висновків своєї діяльності в сфері оцінки стану НПС. Крім того керівництво підприємства повинно бути упевнене в доцільності проведеної роботи в галузі охорони НПС. Висновки екологічного аудитора з обґрунтованим доказом використовуються в арбітражному суді при рішенні спорів з питань оцінки збитків від впливу на НПС.

Екологічний контроль сприяє охороні НПС, але при цьому не виконує прогнозуючої функції, як це робить екологічний аудит і експертиза. Важливою особливістю є те, що екологічний контроль здійснюється відповідними державними органами з метою забезпечення виконання екологічного законодавства, нормативів екологічної безпеки і нормативів по викидах забруднюючих речовин у НПС.

Екологічна експертиза може проводиться рішенням державних органів або суспільних екологічних організацій. В екологічному аудиті це не передбачено. Визначальні ознаки екологічної експертизи, контролю та аудиту подано в табл. 1.

Відмінні ознаки	Аудит	Контроль (Інспекція)	Експертиза
1	2	3	4
Цільові	Діяльність, що спрямована на спостереження і перевірку виконання вимог екологічного законодавства і використання засобів попередження екологічних правопорушень		Попередження негативного впливу людської діяльності на стан НПС
Правові	Цивільне право: на основі господарських договорів	Адміністративне право: на основі законів, інструкцій, наказів вищих або державних органів
Об’єктні	Причини порушення законодавства по екології на діючому об'єкті		Проекти законодавчих актів, нормативно-технічної і правової документації, проекти споруджень, технологій, матеріалів, продукції
Управлінь ські	Зв'язки горизонтальні, добровільні	Зв'язки вертикальні, у порядку адміністра- тивного призначення і примусового
Початок робіт	За угодою із замовником	весь рік	За розпорядженням державного або суспільного органа
Принцип оплати послуг	Сплачує клієнт або за його згодою орган, зацікавлений в одержанні аудиторського висновку	Сплачує вища ланка або державний орган	Сплачує клієнт або державний орган
Практичні задачі	Клієнт вирішує задачі по залученню нових пасивів (інвесторів, кредиторів), дізнається про реальний стан щодо охорони НПС на своєму об'єкті	Забезпечення виконання екологічного законодавства і нормативів по викидах забруднюючих речовин у НПС, виконання нормативів екологічної безпеки	Визначення ступеня екологічного ризику і безпеки в проектах, на діючих об'єктах
Достатність	Принцип розумної достатності з орієнтацією на співвідношення витрат і результатів	Принцип максимально можливої точності і виявлення винних осіб, також розміру збитку	Принцип максимально можливої точності з переліком недоліків, що необхідно усунути
Глибина проведення робіт	За домовленістю з замовником	За вимогою державного органа
Результати	Аудиторський висновок і рекомендації для клієнта	Акт інспектування, організаційні висновки, стягнення, обов'язкові вказівки і перевірка їх виконання	Акт експертизи, висновки й обов'язкові дії щодо усунення недоліків
По зацікавленності	Інтереси суб'єкта господарської діяльності	Інтереси держави	Інтереси держави, товариства, банку

 

 

Функції провідного аудитора

Провідний аудитор відповідає за забезпечення ефективного та результативного виконання і завершення аудиту в межах сфери поширення і плану аудиту, погоджених із замовником.

Крім того, відповідальність та діяльність провідного аудитора повинні охоплювати:

а) проведення консультацій з замовником і об'єктом аудиту, якщо це доречно, під час визначення критеріїв та сфери поширення аудиту;
б) отримання відповідної вихідної інформації, необхідної для виконання завдань аудиту, такої, як докладні відомості про види діяльності об'єкта аудиту, продукцію, послуги, місцезнаходження та безпосереднє оточення, а також докладні відомості про попередні аудити;
в) визначення рівня можливостей дотримання вимог до екологічного аудиту, встановлених у ДСТУ ІЗО 14010;
г) формування аудиторської групи, враховуючи при цьому потенційно можливе зіткнення інтересів і необхідність погодження її складу з замовником;
д) керування діяльністю аудиторської групи згідно з настановами ДСТУ ІЗО 14010 і цим стандартом;
є) розроблення плану аудиту за належної консультації з замовником, об'єктом аудиту і членами аудиторської групи;
ж) подання остаточного плану аудиту аудиторській групі, об'єкту аудиту і замовнику;
и) координацію розроблення робочих документів, деталізованих методик та інструктаж аудиторської групи;
к) сприяння розв'язанню будь-яких проблем, що виникають під час здійснення аудиту;
л) встановлення випадків, коли досягнення цілей стає неможливим, і повідомлення замовника та об'єкта аудиту про відповідні причини;
м) представлення інтересів аудиторської групи на нарадах з об'єктом аудиту до, під час та після аудиту;
н) оперативне повідомлення об'єкта аудиту про дані аудиту, що свідчать про суттєві невідповідності;
п) подання чітких та обгрунтованих звітів про аудит замовникові в термін, погоджений у межах плану аудиту;
р) підготовку рекомендацій щодо вдосконалення системи управління навколишнім середовищем, якщо це погоджено в межах сфери поширення аудиту.

Функції аудитора

Відповідальність та діяльність аудитора повинні охоплювати:

а) дотримання вказівок провідного аудитора і підтримку його діяльності;
б) планування і об'єктивне, ефективне та результативне виконання дорученого завдання в межах сфери поширення аудиту;
в) збирання та аналіз відповідних та достатніх доказів аудиту для отримання даних аудиту і формулювання висновків аудиту стосовно системи управління навколишнім середовищем;
г) розроблення робочих документів під керівництвом провідного аудитора;
д) документальне оформлення індивідуально отриманих даних аудиту;
є) надійне зберігання документів, пов'язаних з аудитом, і повернення таких документів за вимогою;
ж) надання допомоги у складанні звіту про аудит.

Вимоги до аудиторської групи

Процес вибору членів до складу аудиторської групи повинен забезпечувати гарантію того, що вони володіють всіма теоретичними знаннями та практичним досвідом, необхідним для виконання аудиту. При цьому повинно бути враховано таке:

а) кваліфікаційні вимоги, встановлені в ДСТУ І80 14012;
б) вид організації, процесів, діяльності чи функцій, що підлягають аудиту;
в) кількість членів аудиторської групи, їх рівень володіння мовою і компетентність;
г) будь-яке потенційно можливе зіткнення інтересів між членами аудиторської групи і об'єктом аудиту;
д) вимоги замовників, а також органів з сертифікації/реєстрації та акредитації.

До складу аудиторської групи також можуть входити технічні експерти і аудитори-стажисти на підставах, прийнятних для замовника, об'єкта аудиту і провідного аудитора

.

Збирання доказів аудиту

Зібрані докази аудиту повинні бути достатніми, щоб можна було визначити, чи відповідає система управління навколишнім середовищем об'єкта аудиту критеріям аудиту.

Докази аудиту повинні збиратися шляхом інтерв'ю, вивчення документів і спостереження за діяльністю та умовами. Установлення невідповідності елементів системи управління навколишнім середовищем критеріям аудиту повинно протоколюватися.

Інформація, зібрана під час проведення інтерв'ю, повинна перевірятися шляхом отримання підтвердження з незалежних джерел таких, як спостереження, протоколи та результати виконаних вимірювань. Подані відомості, які неможливо перевірити, повинні бути ідентифіковані за цією ознакою.

Аудиторська група повинна вивчити набір відповідних схем вибіркового контролю і методики забезпечення ефективності контролю якості процесів відбору проб та вимірювань, використовуваних об'єктом аудиту як складові елементи його діяльності в межах системи.

Аудиторська група повинна проаналізувати всі докази аудиту, щоб визначити, у чому система управління навколишнім середовищем не відповідає критеріям аудиту. Після цього аудиторська група повинна забезпечити, щоб дані аудиту про невідповідність були чітко та стисло задокументовані і підкріплені доказами аудиту.

Дані аудиту повинні бути проаналізовані за участю відповідального представника з боку об'єкта аудиту з метою отримання підтвердження всіх установлених фактів, на яких грунтуються дані про невідповідність.

Підготовка звіту про аудит

Звіт про аудит готується під керівництвом провідного аудитора, який відповідає за його достовірність та повноту. У звіті підлягають висвітленню ті теми, що були визначені в плані аудиту. Внесення будь-яких змін під час підготовки звіту повинно бути погоджено тими сторонами, яких це стосується.

Звіт про аудит повинен бути датований та підписаний провідним аудитором. Він повинен містити дані аудиту чи їх стисле викладення з посиланнями на підтверджувальні докази. За умови погодження провідним аудитором і замовником звіт про аудит може включати такі відомості:

а) ідентифікацію організації, аудит якої виконано, і замовника;
б) погоджені цілі, сферу поширення і план аудиту;
в) погоджені критерії аудиту, включаючи перелік документів, відповідно до яких було виконано аудит;
г) період, охоплений аудитом, і дату(и) виконання аудиту;
д) ідентифікацію представників об'єкта аудиту, що брали участь в аудиті;
є) ідентифікацію членів аудиторської групи;
ж) повідомлення про конфіденційний характер змісту;
и) перелік адрес для розповсюдження звіту про аудит;
к) стисле викладення процесу аудиту, включаючи будь-які зустрінуті перешкоди;
л) висновки аудиту, такі як:

- відповідність системи управління навколишнім середовищем критеріям аудиту;
- чи належним чином впроваджена, функціонує та підтримується система управління навколишнім середовищем;
- чи спроможний внутрішній процес аналізу з боку керівництва об'єкта аудиту забезпечувати постійну відповідність системи управління навколишнім середовищем ї призначенню та ефективність її функціонування.

Завершення аудиту.

Аудит завершується, як тільки будуть закінчені всі види робіт, установлені в плані аудиту.

Освіта і досвід роботи

Аудитори повинні мати вищу технічну освіту та належний досвід роботи (не менше чотирьох років), який сприяє розвиткові вмінь та розумінню деяких чи всіх з наведених нижче напрямів (предметів):

а) екологічні технології;
б) технічні та екологічні аспекти експлуатації виробничих об'єктів;
в) відповідні вимоги законів, нормативних актів, регламентів чи стандартів та інших повідних нормативних документів щодо навколишнього середовища;
г) системи управління навколишнім середовищем і стандарти, відповідно до яких будуть проводитися аудити;
д) процедури, процеси і методики аудиту.

Аудитори повинні пройти як офіційну підготовку, яка повинна охоплювати знання з питань наведених вище, так і підготовку на робочому місці з тим, щоб набути належної компетентності для здійснення екологічних аудитів. Таку підготовку може забезпечити власна організація аудитора чи стороння організація.

Компетентність, набута шляхом підготовки, повинна бути підтверджена свідоцтвами про складання іспитів чи про присвоєння відповідної професійної кваліфікації, виданими акредитованими органами.

Підготовка на робочому місці включає виконання не менше чотирьох екологічних аудитів загальною тривалістю не менше двадцяти еквівалентних робочих днів. Підготовка повинна передбачати його залучення до повного процесу аудиту під наглядом і керівництвом провідного аудитора. Підготовка на робочому місці повинна відбуватися протягом періоду, що не перевищує трьох послідовних років.

Особисті якості і вміння

Аудитори повинні володіти відповідними особистими якостями та вміннями, до яких належать:

а) здатність ясно висловлювати ідеї та думки в письмовій чи усній формі;
б) навички спілкування з людьми, що сприяють ефективному та плідному виконанню аудиту, в тому числі дипломатичність, такт і здатність слухати інших;
в) здатність підтримувати достатній рівень незалежності та об'єктивності;
г) здатність до самоорганізації та самоконтролю, необхідну для ефективного та результативного виконання аудиту;
д) здатність до формулювання та прийняття обгрунтованих рішень на підставі об'єктивних доказів;
є) здатність з повагою ставитися до звичаїв та культури країни чи регіону, в яких виконується аудит.

Провідний аудитор

Ним повинен бути аудитор, який підтвердив повне розуміння проблеми і здатність використовувати всі особисті якості та вміння, необхідні для забезпечення ефективного та результативного управління і лідерства у процесі аудиту, і який також задовольняє будь-які з наведених нижче додаткових критеріїв:

- участь у процесах не менше трьох завершених екологічних аудитів;
- виконання функцій провідного аудитора під наглядом та керівництвом іншого провідного аудитора, щонайменше, в одному з цих трьох аудитів;
- підтвердження зазначених якостей та вмінь перед керівництвом чи іншими особами, відповідальними за програму аудиту.

Ці додаткові критерії стосовно провідного аудитора повинні задовольнятися протягом періоду, який не перевищує трьох послідовних років.

Оцінювання кваліфікації аудиторів з екології

Повинні існувати докази того, що аудитори з екології мають належну освіту, набули та підтримують на належному рівні досвід роботи, підготовку і особисті якості. Процес оцінювання повинен здійснюватися із застосуванням деяких з наведених нижче методів:

а) інтерв'ю чи співбесіди з кандидатами;
б) письмова і/чи усна атестація чи інші прийнятні способи;
в) аналіз письмових робіт кандидатів;
г) бесіди з колишніми роботодавцями, колегами тощо;
д) рольові ігри;
е) рівноправне спостереження в реальних умовах аудиту;
є) ознайомлення з документами про освіту, досвід та підготовку;
ж) розгляд професійних сертифікацій та кваліфікацій кандидата.

Атестація та реєстрація аудиторів з екології проводиться Міністерством екології та природних ресурсів України та його уповноваженими органами на місцях.

Орган повинен розробити і використовувати процес оцінювання, керуючись настановами, що викладені вище. Цей процес може бути регламентований в межах програми забезпечення якості.

Орган повинен вести реєстр аудиторів з екології, які на визначений період задовольняють встановленим критеріям.

 

Лекція 1. Значення, основні завдання та нормативна-правова база екологічного аудиту