Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Значення циклічного розвитку для економіки
Цикли означають: по-перше, порушення рівноваги і перерву розвитку по і висхідній, внаслідок чого скорочується обсяг національного ііиробництва; по-друге, позбавлення багатьох з тих, хто бажає працюва-I їй, можливості знайти роботу і забезпечити собі нормальний рівень доходу; по-третє, доведення до банкрутства багатьох підприємців, змушуванням їх подекуди суттєво погіршувати свій економічний та соціальний стан; по-четверте, одночасне існування інфляції і безробіття ще більше посилює невизначеність та знедоленість широкиx верств населення, спричиняючи перерозподіл багатства на користь незначної частки населення. Аспектів згубного впливу циклічного розвитку дуже багато. Однак циклічність є не тільки злом, а й благом для економічної системи. Справа в тому, що криза справляє оздоровчий вплив на економіку, зумовлюючи ліквідацію тих І Підприємств, які задовольняли штучно створений попит. і Вона стимулює технологічне оновлення виробництва, позбавлення від застарілих форм організації виробництва й менеджменту, посилює дух конкуренції та активізує економічне життя суспільства, не даючи йому самозаспокоїтися щодо перспектив безперервного зростання та благоденства.
4 Теорія "довгих хвиль" в економіці Розробка теорії "довгих хвиль" була розпочата ще в XIX ст. Англійський економіст У.С. Джевонс висловив ідею про існування довгих економічних хвиль, обґрунтувавши її статистично. Дослідження у цьому напрямі продовжили голландські дослідники Вольф та Гедерен. Вивченням довгих хвиль Займалися також Афтальйон, М.І. Туган-Баранонський, В. Парето та інші вчені. Однак найбільший внесок у розробку теорії довгих хвиль в економіці зробили Микола Кондратьев та Йозеф Шумпетер. В основу теорії довгих хвиль покладено ідею про економічну рівновагу, її порушення і відновлення, що мають хвилеподібний характер. М. Кондратьев вважав, що для роз витку економіки характерними є хвилеподібні коливання різної тривалості і пов'язував їх з існуванням трьох видів економічної рівноваги. Рівновазі першого порядку, за Кондратьєвим, відповідає "коротка хвиля" тривалістю 2—3 роки, рівновазі другого порядку — "середня хвиля" тривалістю 8—11 років, а рівновазі третього порядку — "довга хвиля" тривалістю в середньому 57 років.
М. Кондратьєв узагальнив показники ринкової кон'юнктури (середнього рівня цін, процентної ставки, заробітної плати, виробництва чавуну, свинцю тощо), здійснивши багатофакторний аналіз економічного зростання. Він виділив три великі цикли з "хвилями піднесення", що характеризувалися поліпшенням ринкової кон'юнктури, та з "хвилями зниження", для яких притаманне погіршення ринкової кон'юнктури. Оскільки, на думку М. Кондратьева, неможливо точно визначити роки перелому в розвитку великих циклів, він означив такі їхні межі: І цикл: 1. Хвиля підвищення (з кінця 80-х — початку 90-х років XVIII от. до 1810—1817 pp.). 2. Хвиля зниження (1810 — 1817 pp. до 1844 —1855 pp.). II цикл: 1. Хвиля підвищення (з 1844—1855 pp. до 1870—1875 pp.). 2. Хвиля зниження (з 1870—1875 pp. до 1890—1896 pp .). III цикл: 1. Хвиля підвищення (з 1891 — 1896 pp. до 1914—1920 рр.). 2. Імовірна хвиля зниження третього циклу з періоду 1914—1920 pp. На думку вченого, для "великих циклів" характерні такі закономірності: — на початку "хвилі підвищення" відбуваються значні якісні зміни в економічному житті суспільства, здійснюються технічні відкриття та винаходи, які активізують науково-технічний прогрес, зумовлюють впровадження нових технологій, спричиняють бурхливий розвиток грошового обігу; — велика кількість соціальних катаклізмів (війни, революції, масові страйки) припадає "на хвилі зниження"; їм властиві структурні кризи і депресія в сільському господарстві; — "хвилі підвищення" сприяють скороченню тривалості криз та зменшенню їх глибини, стимулюють пожвавлення, економічне зростання, а "хвилі зниження", навпаки, збільшують тривалість і глибину криз та депресій, зменшують перспективи економічного зростання. У теорії М. Кондратьева довготривалі цикли зумовлені внутрішніми чинниками економічного зростання. Матеріальною основою довгих хвиль є структурне оновлення технологічного способу виробництва. Вчений зазначав, що інтенсивність науково-технічних відкриттів є функцією запитів економічної діяльності. Сам розвиток науки, як наголошував дослідник, є закономірним процесом економічної динаміки.
У структурі довгострокових циклів М. Кондратьєв виділяв дві фази — висхідну та низхідну. Низхідна фаза великого циклу — це період зміни базових технологій і технологічних структур тривалістю 20—25 років. Упродовж цієї фази відбуваються економічні крили малих і середніх циклів, що створюють підґрунтя для на її вагоміших вкладень у технічне переоснащення. На цей час також припадає найбільше навантаження у вимірі перебудови економічної структури суспільства адекватно технологічному оновленню виробництва. Висхідна фаза великого циклу — це період тривалого піднесення економічного та науково-технічного розвитку суспільства, який триває 25—30 років. Протягом такого проміжку часу можливі також циклічні кризи, пов'язані з оновленням основного капіталу, характерне масове поширення нових технологій, зародження та розвиток нових галузей економіки. Відкриваються додаткові можливості для отримання прибутку, залучення у виробництво значних обсягів робочої сили, підвищення оплати праці. Водночас із просуванням економіки до верхньої точки великого циклу в народному господарстві виникають і посилюються протидіючі тенденції. З часом їхня дія стає такою помітною, що розпочинається глибока криза, яка започатковує низхідну фазу великого циклу. Одночасно з формуванням наукових засад довгострокового прогнозування економічної кон'юнктури теорія "довгих хвиль" дозволяє виявити й фундаментальні закономірності розвитку економічної системи. Так, першому технічному циклу ("довгій хвилі") відповідає домонополістичне господарство, засноване на вільному ринково-конкурентному механізмі. Другій хвилі відповідає монополістичне підприємництво з монополістично регульованим механізмом, а третій хвилі — період державно-монополістичного господарювання. Сучасна інтерпретація теорії "довгих хвиль" М. Кондратьєва належить австрійському економісту Й. Шумпетеру. У 30-х роках XX ст. останній обґрунтував теорію, відповідно до якої основною причиною таких хвиль є хвилеподібна динаміка змін у технічних нововведеннях, що дістали назву інновацій. Оскільки наукові відкриття забезпечують значний прорив у технологіях багатьох галузей, це сприяє прискореному нагромадженню капіталу, зростанню прибутків та економічному піднесенню загалом. Однак у міру насичення ринкупопит різко скорочується, прибутки знижуються й значна частина капіталу стає надлишковою. Саме так, на думку Й. Шумпетера, виникає "хвиля підвищення", а пізніше — «хвиля зниження» великого циклу. Окремі сучасні автори вважають причиною "довгих хвиль" структурні кризи, що виникають у зв'язку із значною активізацією технічного прогресу, оскільки технічні революції відбуваються циклічно з періодичністю 50—60 років. Наукові розробки М. Кондратьєва та Й. Шумпетера стали підґрунтям для виникнення нового напряму досліджень в економічній теорії — обґрунтування сутності, при та наслідків "довгих" циклічних коливань. Врахування об'єктивної взаємозумовленості "довгих хвиль" і відповідного оновлення економічної структури суспільства дає можливість науково обґрунтувати сучасний стан розвитку світового господарства. Основою розвитку Продуктивних сил є широка інтернаціоналізація структури відтворення, розвиток біотехнологій, впровадження ЕОМ в усі галузі суспільного виробництва тощо. За прогнозами вчених, цикл триватиме до 20-х років XXI ст. Прийнято вважати, що нинішній цикл завершить індустріальний період розвитку людства. На зміну йому прийде постіндустріальна цивілізація.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.101.89 (0.008 с.) |