Класифікація економічних циклів за тривалістю

За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі, середні та довгі.

Короткі цикли називають циклами Джозефа Кітчина. Він пов'язував малі цикли з коливаннями запасів золота і визначав їхню повторюваність із періодичністю 3 роки j І 4 місяці. Основоположник економетрики Уеслі Мітчелл пояснював причину малих циклів змінами у сфері грошового обігу й визначав їхню тривалість для США 40 місяців, тобто теж 3 роки і 4 місяці.

Малі (короткі) цикли пов'язані з порушенням та встановленням рівноваги на споживчому ринку. Причиною їх є зміни у сфері кредиту, тому вони й проявляються як кризи кредитної сфери.

Середні цикли. їх ще називають циклами Клемента Жугляра (за ім'ям французького вченого-економіста, який досліджував середні цикли у другій половині XIX ст.). Він пов'язував причину середніх циклів теж зі сферою кредиту і виявив, що вони повторюються з періодичністю 8—10 років, що збігається з періодичністю середніх циклів, причину яких вчені пов'язували з періодичністю оновлення основного капіталу.

До середніх хвиль відносять так звані будівельні цикли Саймона Кузнеця (американський вчений, лауреат Нобелівської премії), який пов'язував циклічні коливання з періодичним оновленням житла та деяких типів виробничих споруд і визначав їхню тривалість (періодичність) у 15—20 років.

Довгі хвилі (великі цикли) пов'язані зі зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктури.

Розглянемо детальніше середні цикли, які ще називають промисловими.

Промисловий (економічний) цикл є найгострішою формою прояву властивих ринковій (капіталістичній) економіці суперечностей і водночас досить жорстким, але дієвим способом вирішення їх.

Матеріальною основою промислового циклу, згідно з марксистською теорією, є періодичне оновлення основного капіталу.

Періодичність циклів, таким чином, визначається періодом оновлення основного капіталу. Чим швидше воно відбувається, тим частіше відбуваються кризи. У період, описаний К. Марксом, оновлення основного капіталу здійснювалося з періодичністю 10—11 років. Такою була і періодичність середніх (промислових) циклів.

Класична схема ділового циклу об'єднує чотири фази.

Коротко охарактеризуємо кожну із фаз ділового циклу.

Схема ділового циклу

 

Ознаки економічної кризи:

— перевиробництво товарів стосовно платоспроможного попиту на них;

— значне скорочення обсягів виробництва;

— падіння цін;

— дефіцит вільних грошових коштів, необхідних для платежів;

— біржовий крах і банкрутство підприємців;

— зростання безробіття;

— зниження рівня заробітної плати;

— спад рівня прибутку;

— масове знищення товарів, устаткування тощо;

— дезорганізація кредитної системи.

Депресія:

— застій виробництва;

— низький рівень цін;

— незначний обсяг торгівлі;

— невисока ставка позичкового відсотка;

— ліквідація товарного надлишку.

Пожвавлення:

—розширення обсягів виробництва до масштабів докризового рівня;

— зростання цін;

— підвищення прибутку;

— зростання зайнятості;

— пожвавлення торгівлі;

— посилення оптимістичних очікувань (сподівань).

Піднесення:

— перевищення максимального обсягу виробництва докризового рівня;

— швидке зростання зайнятості;

— підвищення заробітної плати й інших видів доході;

— кредитна експансія;

— штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очікуваннями торговців на зростання цін та їхнім бажанням купити більше товарів за нижчими цінами;

— розширення пропозиції, яка з часом перевищує попит і готує нову кризу.

З прискоренням НТП та посиленням втручання держави в економічне життя суспільства економічний цикл модифікується.