Показники стану та ефективності використання оборотних коштів підприємств та способи їх прискорення

 

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою оборотних коштів та сумою короткострокової заборгованості,

ВОК = ОА – ПЗ,               (6.5)

 

де ВОК - власні оборотні кошти підприємства;

 ОА – оборотні кошти (ІІ розділ активу), грн;

ПЗ – поточні зобов’язання, грн.

або як сума власного капіталу та довгострокової заборгованості за мінусом необоротних активів.

ВОК = ВК+ДЗ-НА, (6.6)

де ВК – власний капітал (І розділ пасиву), тис. грн.;

ДЗ – довгострокові зобов’язання (ІІ розділ пасиву), тис. грн.;

НА – необоротні активи (І розділ активу), тис. грн.

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання планів прибутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо [26].

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

За сучасних умов господарювання (зміна цін, інфляція, спад виробництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над нормативом - явище в господарській діяльності підприємств досить рідкісне.

Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їхніх величин.

До відносних показників, що характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Крв). Цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства:

Крв = Фн/М,                       (6.7)

 

де Крв - коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства;

Фн - фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн.);

М - вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку частку у майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різною. Але бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і, у разі необхідності, швидкої ліквідності оборотних активів [20].

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішими з яких є коефіцієнти обертання оборотних коштів.

Оберненість оборотних коштів обчислюють тривалістю одного обороту в днях (оборотність оборотних коштів у днях) або кількістю обертів за звітний період (коефіцієнт оберненості). Тривалість одного обороту в днях - відношення суми середнього залишку оборотних коштів до суми одноденної виручки за період, що аналізують.

Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їхніх статей.

Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів.

Коефіцієнт обертання оборотних коштів визначається за формулою:

 

Ко=В/ОА,               (6.8)

 

де Ко - коефіцієнт обертання оборотних коштів;

В – виручка реалізованої продукції, грн.;

С – середня вартість оборотних коштів, грн.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то краще вони використовуються.

Для оцінки тривалості одного обороту в днях використовується показник тривалості одного обороту оборотних коштів (Т), який визначається за формулою:

 

Т = 360/Ко                           (6.9)

 

Цей показник характеризує час, за який оборотні кошти здійснють один оборот і знову набирають грошової форми.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості визначається за формулою:

Кодз = В/Дз,                       (6.10)

 

де Кодз - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

Дз – середня вартість дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт характеризує швидкість повернення грошових коштів за товари, продані в кредит. Збільшення цього коефіцієнта говорить про покращення роботи з дебіторами.

Тривалість обороту дебіторської заборгованості (Т дз) показує за який час повертаються грошові кошти за реалізовані товари в кредит від дебіторів і визначається за формулою:

Т дз= 360/Кодз                    (6.11)

 

Коефіцієнт оборотності грошових коштів (Когк) показує скільки разів за певний період грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банку чи в касі підприємства зробили оборотів. Цей коефіцієнт визначається за формулою:

Когк = В/ГК,                      (6.12)

де ГК – грошові кошти на рахунках в банку та в касі підприємства.

Зменшення значення цього коефіцієнта говорить про нераціональне використання грошових коштів в роботі підприємства.

Виробничі запаси підприємства складають значну частину матеріальних оборотних ресурсів, тому необхідно проводити аналіз використання виробничих запасів. Аналіз виробничих запасів можна здійснити за допомогою коефіцієнта оборотності виробничих запасів, який визначається за формулою:

 

Ковз = В/ВЗ                        (6.13)

 

Більш детальніший аналіз виробничих запасів можна здійснити за такою формулою:

Ковз = С/ВЗ,                       (6.14)

 

де Ковз – коефіцієнт оборотності виробничих хапасів;

С – собівартість реалізованої продукції;

ВЗ – виробничі запаси.

У виробничі запаси входять готова продукція та товари для реалізації, які знаходяться на складах підприємства. Збільшення запасів готової продукції на складі, як правило, пов’язано із зменшенням попиту на продукцію. Це приводить до збільшення оборотних активів, негативно відображається на можливість підприємства покривати свої поточні зобов’язання за рахунок оборотних активів. Тому для ефективності використання оборотних активів слід проводити аналіз готової продукції на складі за допомогою коефіцієнта оборотності готової продукції.

 

Копр = С/ГП,                  (6.15)

 

де ГП – готова продукція на складі, грн.

Зменшення коефіцієнта говорить про зниження рівня процесу збуту продукції, що являється негативним для підприємства.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою:

 

Кз=ОА/В,                            (6.16)

 

де Кз - коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп.

Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами:

  

Ке = П/ОА,                         (6.17)

 

де Ке - коефіцієнт ефективності використання оборотних коштів, коп.;

П - чистий прибуток від реалізації продукції, грн.;

 

Р=(П/ОА)*100%,                (6.18)

 

де Р - рентабельність оборотних коштів, %.

Якщо Ке є показником, який характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів, то Р - відносний показник, що визначає ступінь використання оборотних коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, то ефективніше використовуються оборотні кошти [17].

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів - це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів. Враховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.

Прискорення оборотності оборотних коштів можна досягти через скорочення терміну оборотності дебіторської заборгованості або підвищення терміну оборотності кредиторської заборгованості. Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежаних товарно-матеріальних цінностей.

 

Особливу увагу слід звернути на інформацію щодо понять: оборотні кошти, складові оборотних активів, обігові виробничі фонди та фонди обігу, нормування оборотних коштів, показники стану та ефективності використання оборотних коштів підприємств.