Класифікація податків і зборів

Ø Система оподаткування України структурно поділяється на три підсистеми:

· Підсистема оподаткування фізичних осіб;

· Підсистема оподаткування юридичних осіб;

· Підсистема обов´язкових зборів до державних цільових фондів;

Всі податки та обов’язкові збори об’єднані в дві групи:

· загальнодержавні податки і збори, кількість яких налічувала 18 (ПКУ);

· місцеві податки і збори (встановлюються селищними, сільськими та міськими радами), склад яких налічує 2 податки і 3 обов’язкових збори (ПКУ);

Серед загальнодержавних податків найбільш вагомі:

· податок на додану вартість (ПДВ);

· акцизний податок;

· податок на прибуток підприємств;

· мито, державне мито тощо.

До місцевих податків належать:

· податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

· єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

· збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

· збір за місця для паркування транспортних засобів;

· туристичний збір.

 

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

· податок на прибуток підприємств;

· податок на доходи фізичних осіб;

· податок на додану вартість;

· акцизний податок;

· збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

· екологічний податок;

· рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

· рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

· плата за користування надрами;

· плата за землю;

· збір за користування радіочастотним ресурсом України;

· збір за спеціальне використання води;

· збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

· фіксований сільськогосподарський податок;

· збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

· мито;

· збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

· збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Ставка податку на прибуток буде поетапно зменшуватися з 25 % до 16 % за такою схемою [2]:

· з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. застосовується ставка – 23 %;

· з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. застосовується ставка – 21 %;

· з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. застосовується ставка – 19 %;

· з 01.01.2014 р. застосовується ставка – 16 %.

Податок на додану вартість (ПДВ) нараховується та сплачується у відповідності до Розділу V Податкового кодексу України. Серед основних змін необхідно виділити зменшення ставки податку з 20 % до 17% починаючи з 1.01.2014 року.

Кодексом встановлено, що за загальним правилом оподаткування резидентів та нерезидентів здійснюється за ставкою 15 %. У разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, то ставка податку становить 17 відсотків.

Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі включають чотири групи:

прямі і непрямі податки, платежі за ресурси та інші обов’язкові платежі, внески в цільові фонди.

До складу цих груп входять:

А) прямі податки;

Б) непрямі податки;

В) платежі за ресурси та інші обов’язкові платежі;

Г) внески до цільових фондів.

Крім указаних прямих податків, підприємства сплачують непрямі податки. Слід пам’ятати, що всі непрямі податки додаються до ціни виробника продукції і формують відпускну ціну продукції.

Об’єктом оподаткування є операції, здійснювані платниками податку з продажу на митній території, завезення на митну територію та вивезення за межі митної території України товарів (робіт, послуг).

Суму ПДВ, яку необхідно перерахувати до бюджету, визначають як різницю між загальною сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту. Сума податкового кредиту складається із сум ПДВ, сплаченого під час придбання ТМЦ чи робіт, послуг. Податкове зобов’язання — це загальна сума нарахованого ПДВ за здійсненими операціями в податковому періоді. Бюджетне відшкодування — сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Існують особливості щодо розрахунку ПДВ під час реалізації товарів (операцій), які не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, а також товарів (операцій), які оподатковуються за ставками 20 %, 0 %.