Економічна характеристика, склад і класифікація грошових надходжень підприємств

 

Найважливішою функцією підприємства є забезпечення грошових надходжень з метою відшкодування витрат виробництва, своєчасного виконання зобов’язань перед державою, банками, та іншими суб’єктами господарювання. Отже, грошові надходження відіграють ключову роль у здійсненні безперервного процесу виробництва.

Грошові надходження – це сукупність надходжень грошових коштів підприємств від всіх видів діяльностей.

Грошові надходження можна поділити на внутрішні та зовнішні.

У країнах з розвинутою ринковою економікою 60-70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.

До зовнішніх джерел належать ті фінансові ресурси, які мобілізуються на фінансовому ринку.

Відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку запроваджених з 2000 року в Україні формування і використання доходів відображено у фінансовій звітності (форма № 2 "Звіт про фінансові результати").

Фінансова звітність включає такі грошові надходження:

- Доходи від основної (операційної) діяльності - виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

- Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи).

- Доходи від фінансових операцій: дохід від участі в капіталі (від спільної діяльності), інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

- Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.

- Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Класифікацію грошових надходжень підприємств представлено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Класифікація грошових надходжень підприємств

За видами господарської діяльності	Грошові надходження від звичайної діяльності, в тому числі: Грошові надходження від операційної діяльності; Грошові надходження від фінансової діяльності; Грошові надходження від інвестиційної діяльності.
	Грошові надходження від надзвичайних подій
За способами обслуговування господарського процесу	Грошові надходження від підприємства загалом; Грошові надходження від окремих структурних підрозділів; Грошові надходження за окремими господарськими операціями
За методами обчислення	Валові грошові надходження Чисті грошові надходження
За процесом формування	Регулярні грошові надходження Дискретні грошові надходження

 

Загалом грошові надходження на підприємстві формуються від звичайної діяльності підприємства до якої входять: операційна, інвестиційна та фінансова діяльність підприємства, а також від надзвичайних подій.

Операційна діяльність підприємства – це основна діяльність підприємства (реалізація товарів, продукції, робіт та послуг).

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, надходження від позичальників та емітентів (купівля акцій).

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які приводять до зміни величини та складу власного і позиченого капіталу. Це може бути випуск акцій, продаж викуплених акцій власної емісії, отримання позичок.

У грошових надходженнях підприємств найбільша питома вага належить доходам від операційної діяльності. Доходи від фінансових операцій також справляють прямий, безпосередній вплив на формування загального прибутку.

Грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції

Отже, під грошовими надходженнями розуміють всі кошти, які надходять на поточні й інші рахунки підприємств у банках та в касу підприємств.

 

 

ДОХОДИ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ, ПОСЛУГ). ПЛАНУВАННЯ ВИРУЧКИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Операційна діяльність є основним джерелом доходу підприємства. Доходами від операційної діяльності являється виручка від реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг.

На розмір виручки від реалізації продукції, впливають такі фактори:

У сфері виробництва

А) обсяг виробництва

Б) Кількість продукції

В) асортимент продукції

Г) ритмічність випуску

У сфері обігу

А) ритмічність відвантаження

Б) своєчасне оформлення транспортних і розрахункових документів

В) строки документообігу

Г) форми розрахунків

Д) рівень ціни

Не залежать від діяльності

А) порушення строків договорів постачальниками товарно-матеріальних цінностей

Б) недоліки в роботі транспорту

В) несвоєчасна оплата продукції покупцями

Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін.

За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.).

Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни - мінімальний і максимальний рівні цін.

У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропозицій за домовленістю сторін - постачальників і споживачів.

Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і прибуток (планову рентабельність). Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції) і податок на додану вартість.

Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:

Ц1 = С + П,                                                         (3.1)

де Ц1 - ціна продукції (ціна виробника продукції); С - собівартість продукції; П - прибуток.

Ц2 = С + П + ПДВ,                                            (3.2)

де Ц2 - ціна продукції з податком на додану вартість; ПДВ - податок на додану вартість.

Ц3 = С + П + АЗ + ПДВ,                                   (3.3)

де - Ц3 ціна продукції з акцизним збором і податком на додану вартість; A3 - акцизний збір.

Відтак повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:

Ц4 = С + П + A3 +ПДВ + ТН,                                      (3.4)

де Ц4 - роздрібна ціна продукції; ТН - торгова націнка.

Залежно від того, кому реалізується продукція, встановлюються відпускні та роздрібні ціни. Відвантаження продукції здійснюється посередникам оптом або партіями за відпускними цінами. Посередники реалізують цю продукцію роздрібним торговим організаціям за цінами, які включають збутові.націнки. Безпосередньо споживачам роздрібні торгові організації продають товари за роздрібними цінами, тобто з торговою націнкою. Продаючи товари за фіксованими цінами, торгові організації отримують торгову знижку.

Виручка від реалізації продукції – це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію.

У процесі фінансово-господарської діяльності підприємства планують виручку від реалізації продукції на майбутній рік, квартал, місяць.

Планову виручку від реалізації продукції, робіт, послуг можна визначити за допомогою таких методів:

- метод прямого розрахунку;

- укрупнений методом;

- комбінований методом.

Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого розрахунку, множенням кількості реалізованих виробів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенклатурою виробів.

Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визначають за формулою:

В = Р*Ц,                                                              (3.5)

де В - виручка, Р- кількість реалізованих виробів, Ц - ціна реалізації кожного виробу.

Метод прямого розрахунку застосовують для визначення суми грошових надходжень на підприємствах із невеликим асортиментом продукції.

Планову виручку від реалізації продукції при застосуванні укрупненого методу розраховують за формулою:

В = Зп + О – З к,                                                 (3.6)

де Зп – вартість залишків неоплаченої готової продукції підприємства на початок планового періоду;

О – обсяг очікуваного випуску товарної продукції у плановому періоді;

Зк - вартість залишків неоплаченої готової продукції підприємства на кінець планового періоду

Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асортименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, додають до нього вартість залишків на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю.

За ринкової економіки виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства.