Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Тема 8. Страхування відповідальності ⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8   Метою лекції є детальне вивчення сутності страхової відповідальності страхувальника перед третіми особами за заподіяну їм шкоду. План 1. Класифікація та сутність страхової відповідальності. 2. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. 3. Страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів. 4. Страхування специфічних видів відповідальності. 5. Страхування професійної відповідальності. 6. Страхування джерела підвищеної загрози. Основні поняття і терміни: цивільно-правова відповідальність; адміністративна відповідальність; матеріальна відповідальність; третя сторона; страхування цивільної відповідальності; страхування заборгованості; ліміт відповідальності страховика; відповідальність перевізників вантажу; професійна відповідальність; відповідальність роботодавців; екологічне страхування; Міжнародна система страхування "Зелена картка "; Моторне (транспортне) страхове бюро України; Національний ядерний страховий пул.   Література: [3], [4], [5], [6], [7] [8], [14], [18], [20]     Страхова сума за кожну повну та неповну тонну небезпечного вантажу встановлюється залежно від класу небезпеки вантажу в таких розмірах:   Клас небезпечного вантажу
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Неоподатковані мінімуми доходів громадян	110	70	100	70	70	120	80	100	60

Страхові виплати поділяються:

1) На відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров¢ю третіх осіб – 50% страхової суми, у т.ч. на одну особу страхова сума встановлюється:

- у разі відшкодування шкоди спадкоємцям особи, яка загинула внаслідок страхового випадку – 500 НМДГ;

- у разі призначення потерпілій третій особі І, ІІ і ІІІ групи інвалідності – відповідно 450, 375, 250 НМДГ;

- за кожний день непрацездатності потерпілої третьої особи – один неоподаткований мінімум доходів громадян, але не більш як 250 НМДГ за весь час втрати працездатності.

2) На відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу – 30% страхової суми.

3) На відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб – 20% страхової суми.

 

Питання для самоконтролю

1. Необхідність і розвиток страхування відповідальності. Його основні види.

2. Характеристика об’єктів і суб’єктів страхування відповідальності.

3. Обсяг і ліміт відповідальності страховика за договорами страхування відповідальності.

4. Особливості страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Міжнародна система “Зелена картка ”.

5. Що є об’єктом страхування відповідальності суб’єкта перевезення небезпечних вантажів?

6. Перерахувати відповідальність страховика щодо діяльності суб’єкта перевезення небезпечних вантажів.

7. Які види страхових виплат за договором обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів?

8. Перелік документів які повинний подати страхувальник для отримання страхового відшкодування.

9. Особливості страхування специфічних видів страхування.

10. Що є об’єктом страхування в договорі професійної відповідальності?

 

 

Тема 9. Фінансова надійність страхової компанії

 

Метою лекції є вивчення поняття фінансової надійності страховика і її значення, розгляд методів розрахунку резервів незароблених премій, визначення показників платоспроможність страхувальника.

 

План

1. Фінансова надійність страховика.

2. Страхові резерви, їх склад.

3. Платоспроможність страховика.

 

Література: [1], [4], [5], [6], [8] [14], [17], [18]

 

Основні поняття і терміни: активи страховика, диверсифікація, запас платоспроможності, ліквідність, технічні резерви, фінансова надійність страховика

 

 Фінансова надійність страховика

З метою захисту виконання зобов’язань страховика перед страхувальниками Законом України “Про страхування” передбачається в обов’язковому порядку укладання угоди перестрахування в разі, коли страхова сума за окремим об’єктом перевищує 10% суми сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів, тобто сума власного утримання ризику Sb.y. має бути менше або дорівнювати:

 

Sb.y. £ (Qс.ф. + Qр)   0,1 £ Sp – Sn                                                  (9.1)

 

де, Qс.ф. – сума статутного фонду;

Qр – сума сформованих резервів;

Sp – страхова сума конкретного ризику;

Sn – передана на перестрахування частка страхового ризику.

Додержання страховиком перелічених чинників, котрі мають вплив на його фінансову надійність, є певною гарантією для страхувальників, які в обмін на сплачені гроші отримують від страховика запевнення щодо забезпечення страхового захисту.

                                                                           

Страхові резерви, їх склад

Розглянемо методи розрахунку РНП.

Метод 1/365 – розрахунок використовується за кожним договором страхування окремо, визначається як добуток страхової премії та частки від ділення строку (у днях) дії договору страхування, який ще не закінчився, до всього строку дії договору страхування (у днях):

,                                   (9.2)

де, РНП_i – сума за i-м договором;

П_Бi – страхова премія за i-м договором страхування;

n – строк дії i-го договору страхування;

m – число днів, що минули з моменту, коли i-ий договір страхування набрав чинності, до звітної дати.

Метод 1/4; 1/8; 1/12; 1/24 – так звані “ паушальні методи ”.

Принцип цього методу – у роздробленні страхової премії на півріччя, квартали, місяці, декади, щоб розділити зароблену премію від незаробленої в звітний період, коли терміни договорів страхування починаються до початку звітного періоду.

Згідно з Законом України “Про страхування”, українські страховики використовують єдиний спрощений метод розрахунку резерву незаробленої премії – метод “ плаваючих кварталів ”, який виконується на основі брутто-премії. Береться до уваги, що витрати на ведення справи становлять 20-28%, а всі дати укладання договорів страхування вважаються укладеними у середині року. Звідси половина брутто-ставки буде дорівнювати 40% ÷ 36%.

Резерви збитків поділяються на:

1) резерв заявлених, але неврегульованих збитків (РЗЗ) - утворюються страховиком для забезпечення виконання зобов'язань за договорами страхування, невиконаним або виконаним не повністю на звітну дату. Величина розміру РЗЗ відповідає сумі заявлених збитків за звітний період, збільшеній на суму неврегульованих збитків за періоди, попередні звітному, і зменшеному на вже оплачені протягом звітного періоду збитки плюс витрати по урегулюванню збитку. Якщо збиток заявлений, але розмір збитку не встановлений, то для розрахунку приймається максимально можлива величина збитку, що не перевищує страхову суму;

2) резерви що відбулися, але незаявлених збитків (РВНЗУ) - формуються в зв'язку з страховими випадками, що відбулися, по факту настання яких страховикові не було заявлено у встановленому договором страхування порядку на звітну дату. Величина РВНЗ обчислюється в розмірі 10 % від суми страхової премії, що поступила в звітному періоді, якщо звітним періодом вважається рік.

Резерви по страхуванню життя поділяються на: 1) резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви); 2) резерви належних виплат страхових сум.

 

Платоспроможність страховика

Платоспроможність страховика - це можливість покрити його зобов'язання тими активами, які представляють реальні цінності і є ліквідними.

Для визначення достатності коштів страховика для погашення його зобов'язань використовується показники платоспроможність страхувальника. Найбільш поширеними з них є коефіцієнти ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності  служить мірою здатності страховика гасити свої зобов'язання по настанню необхідності здійснення виплат. Погіршення протягом певного періоду коефіцієнта може вказувати на падіння ліквідності і потенційну неплатоспроможність в майбутньому. Він не повинен перевищувати 1,05.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує забезпеченість страховика оборотними коштами і визначається як відношення суми оборотних коштів до суми страхових резервів по ризикових видах страхування, короткострокових кредитів і позивів. Він повинен бути не менше за 1,5.

Коефіцієнт термінової ліквідності визначається як відношення легкореалізуємих активів до поточних зобов'язань, представлених у вигляді страхових резервів по ризикових видах страхування. Він не повинен бути менше 1. Якщо показник дуже великий, то це означає, що організація має більше грошей, ніж може ефективно використати.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у страховика, необхідних для фінансової стійкості. Він визначається як відношення різниці між об'ємами джерел власних коштів і фактичною вартістю основних коштів і інших необоротних активів до фактичної вартості оборотних коштів, що знаходяться у страховика.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття фінансової надійності страховика, чинники її забезпечення.

2. Місце та роль страхових резервів у забезпечені фінансової надійності страховика. Інвестиційна політика страховика.

3. Тарифна політика страховика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України “Про страхування” // Урядовий кур’єр. – 1996, 18 квітня.

2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. 3-тє вид- - К.: Товариство "Знання", КОО, 2003. -250с.

3. Борисова В.А. Страхові послуги: Навч. пособник. – Суми: Довкілля, 2004. – 408 с.

4. Борисова В.А., Огаренко О.В. Організаційно-економічний механізм страхування. – Суми: Довкілля, 2001. – 194 с.

5. Василишин Р.Д., Кашенко О.Л., Борисова В.А. Економічні основи страхування // За ред. д.е.н., проф. А.В. Чупіса. – Суми: Довкілля, 2001. – 412 с.

6. Вовчак О.Д. Страхування: Навч. пособник. 2-ге вид. – Львів: Новий світ, 2005. – 480 с.

7. Говорушко Т.А. Страхові послуги: Навч. пособник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.

8. Гаманкова О.О. Страхування: Навч.-метод.посіб./ О.О.Гаманкова, Т.М.Артюх, С.В.Горянська.-К.: КНЕУ, 2000.-120с.

9. Ермасов С.В., Ермасова Н.Б. Страхование: Учеб. пособ. для вузов. –М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 462 с.

10. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. – К.: Знання, КОО, 1998. – 321 с.

11. Короткий словник страхових термінів // Укладачі: Т.А. Ротова, А.О. Заволока, Т.Є. Терещенко. – К.: УФІМБ, 1998. – 64 с.

12. Пацурія Н.Б. Страхове право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Унтер, 2006. – 176 с.

13. Плиса В.Й. Основи страхування: Навч. посібник /За ред. М. І. Крупки. -Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. -144с.

14. Плиса В.Й. Страхування: Навч. посіб. 2-е вид. – К.: Каравела, 2008. – 392 с.

15. Ротова Т.А., Руденко Л.С. Страхування: Навчальний посібник. -К.: КДТЄУ, 2001.-400с.

16. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року» від 23.08.2005 р. №369-р. / http: // www.rada.gov.ua

17. Сафронов М.А. Технические страховые резервы // Финансы. – 1994.- № 6.

18. Страхування: Підручник/Керівник авт. кол. інаук.ред. С.С.Осадець. -К.: КНЕУ, -2002.-599с.

19. Страхові послуги: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. Т. М. Артюх. — К.: КНЕУ, 2000. – 120 с.

20. Ткаченко Н.В. Страхування. Навч. посібник. – К.: Ліра-К, 2007. – 376 с.

21. Шихов А.К. Страхование: Учеб пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 431 с.

22. Шелехов К.В., Бігдаш В.Д. Страхування. Страхові послуги.-К.: ІЕУТП, 2000.

23. Яворська Т.В. Страхові послуги: Навч. посібник. – К.: Знання, 2008. – 350 с.