Змістовий модуль 1. Теоретико-методичні основи 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Змістовий модуль 1. Теоретико-методичні основи



Змістовий модуль 1. Теоретико-методичні основи

Функціонування страхування в сучасних умовах

Тема 1. Сутність, принципи та роль страхування

Метою лекції є вивчення економічної сутності страхування як виду цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян країни.

План

1. Сутність, функції та роль страхування в економіці.

2. Принципи страхування.

3. Способи здійснення страхування.

4. Суб’єкти і об’єкти страхових правовідносин та страховий інтерес.

5. Системи страхування.

Основні поняття і терміни: страховий захист, страхові фонди, страхування, державні страхові резерви, фонди самострахування, майновий інтерес, замкнута розкладка збитку, превентивні заходи, відшкодування збитку, страховий ризик, страховий інтерес, максимальна сумлінність, суброгація, контрибуція, франшиза, страхове забезпечення.

Література: [1], [5], [6], [8], [13], [14], [18]

 

Системи страхування

 

Страхуванню властива специфічна термінологія.

Страхова сума (S) – грошова сума, на котру страхується об’єкт за законом чи за договором. Страхова сума не може бути вищою за вартість об’єкта, що підлягає страхуванню. Це обсяг відповідальності страховика перед страхувальником, максимальна грошова сума, в межах якої здійснюється страхове відшкодування в разі настання страхової події.

Страховий внесок (премія, платіж) (SP) – плата за страхування, сума, яку сплачує страхувальник страховикові за зобов’язаня відшкодувати збитки в разі настання страхового випадку.

Страховий платіж визначається як добуток страхової суми (S) і страхового тарифу (Т), який, як правило, встановлюється у відсотках.

Страховий тариф (Т) – це розмір плати з одиниці страхової суми. Страхові тарифи відображають ціну страхування.

Збиток (Z) – фактична сума втрати (шкоди), яку зазнав страхувальник в результаті настання страхового випадку, що підлягає відшкодуванню страховиком.

Страхове відшкодування (Q) – грошова компенсація, котру повинен вплатити страховик страхувальникові в обсязі збитків та в межах страхової суми з настанням страхового випадку.

У страхуванні застосовують кілька систем страхування та франшизи. Вибір системи залежить від співвідношення величини страхової суми та вартісної оцінки об’єкта страхування. При цьому, найбільш поширеною є система страхування за дійсною вартістю об'єкта страхування, яка визначається як фактична на день підписання договору. За цією системою страхова сума дорівнює обсягу вартості об’єкта страхування і, в разі настання страхового випадку, має місце повне покриття збитків страхувальника страховиком.

Якщо об’єкт страхування застраховано не на повну його вартість, тобто страхова сума дорівнює лише певній частині цієї вартості, то такий об'єкт може бути застрахований за такими системами страхування:

1) системою пропорційної відповідальності;

2) системою «першого ризику».

 

При цьому, система пропорційної відповідальності передбачає виплату страхового відшкодування, яке розраховується за формулою:

 

  Q = Z x S / W,                                                                                 (1.1)

де    Q – страхове відшкодування;

   S - страхова сума за угодою (договором);

W – вартісна оцінка об'єкта страхування;

 Z – фактична сума збитків.

 

Така система страхування, як правило, застосовується при страхуванні майна підприємств і організацій, якщо інше не вказано в договорі і передбачає участь страхувальника у відшкодуванні збитків.

Міра повноти відповідальності страховика в покритті збитків застрахованого тим вища, чим менша різниця між вартісною оцінкою об’єкта страхування та страховою сумою.

Страхування за системою «першого ризику» застосовується найчастіше при страхуванні особистого майна громадян і передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі збитків, але в межах страхової суми.

Під «першим ризиком» у страховій справі розуміють ризик, вартісна оцінко котрого не перевищує страхової суми.

Питання для самоконтролю:

1. Визначення терміну “страхування” з правової та економічної точки зору.

2. У чому полягає основне призначення страхових фондів?

3. Основні функції захисного призначення страхування.

4. Хто відноситься до суб'єктів страхових правовідносин?

5. Перерахувати головні задачі інвестиційного призначення страхування.

6. В чому складається розподільче призначення страхування.

7. Пояснити взаємозв’язок об’єкта страхування з страховим інтересом.

8. Перерахувати основні способи здійснення страхування та основні етапи їх історичного розвитку.

План

1. Поняття  і  ознаки класифікації  страхування,  її  наукове  та  практичне

значення.

2. Класифікація страхування за формами його проведення.

3. Види страхування, їх класифікація.

Основні поняття і терміни: види класифікаційних ознак; галузь, підгалузь, вид страхування; класифікація страхування; об’єкт страхування; ознака класифікації; сфера, клас, вид страхування; форма, вид страхування, форми страхування.

Література: [1], [2], [4], [5], [8], [18]

Таблиця 2.1

Рис. 3.1. Етапи управління ризиком

 

 

Страховий тариф та його структура

Основою для визначення страхового платежу є страховий тариф. Його обсяг зумовлюється ймовірністю настання страхового випадку та періодом дії страхового договору.

Страховий тариф – це:

1) ціна страхового ризику та інших витрат, необхідних для виконання зобов’язань страховика перед страхувальником за укладеним договором страхування;

2) грошова плата зі 100 одиниць страхової суми на рік або відсоткова ставка від сукупної страхової суми.

     Страховик розраховує страхові тарифи, виходячи з того, що сума страхових премій, обчислених на основі тарифів, має бути такою, щоб він міг виконувати свої зобов’язання перед страхувальниками (тобто здійснити страхове відшкодування), покрити витрати на утримання страхової компанії та отримати прибуток. А тому страховий тариф включає дві частини: нетто-тариф і навантаження (рис. 3.2).

Страховий тариф (Брутто-ставка)

Нетто-ставка, що забезпечує: Навантаження, що забезпечує:

 

Страховий фонд Запасний (резервний) фонд   Витрати на ведення справи Прибуток

Рис. 3.2. Структура страхового тарифу

 

При цьому, співвідношення між складовими страхового тарифу наступне: близько 80% спрямовується на створення страхових резервів, необхідних для виплати страхових відшкодувань (нетто-ставка); близько 20% - навантаження, що йде на покриття інших виплат, пов’язаних із проведенням страхування та отримання прибутку.

Таким чином, страховий тариф – це ставка платежів по страхуванню з одиниці страхової суми за певний період (брутто-ставка).

При розрахунку тарифів спочатку обчислюється нетто-тариф. Саме він забезпечує формування страхових резервів для виконання страховиком своїх функцій. Тому рівень нетто-тарифу має бути визначений якомога точніше. Страховик сам не розраховує цю частину страхового тарифу. Нетто-тариф визначають актуарії, спеціалісти, які мають ліцензію на проведення таких розрахунків. 

 

Питання для самоконтролю:

1. Надати характеристику ризику та його класифікацію.

2. Особливості визначення ризику в страхуванні.

3. Надати характеристику етапам управління ризиком.

4. Методика оцінки ризику і визначення доцільності його страхування.

Рис. 4.1. Форми організаційної структури страхової компанії

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть страхові організації які діють на території України.

2. Хто має право в Україні заснувати страхову компанію?

3. Якої форми власності можуть бути страхові компанії?

4. Як будується структура страхової компанії?

5. Які функції має виконувати правління страхової компанії?

6. Хто може стати засновником страхової компанії?

7. Які зміни настали в страховому ринку України з введенням в дію закону України “Про страхування”.

8. Які питання узгоджуються в договорі про страхування?

9. Пояснити роль страхової біржі як ринкового регулятора в умовах страхового ринку України.

10. Які ринкові господарчі форми застосовуються для управління страховим ринком?

Види особистого страхування

Вид страхування Сутність страхування
1 2
 Страхування життя Передбачає обов'язки страховика по договорах із терміном не менше 1 року і страхових виплат у випадках: 1) дожиття застрахованої особи до закінчення терміна страхування або визначеного договору страхування віку; 3) виплати пенсій (ренти, ануїтету) застрахованій особі при виконанні договорів страхування по досягненню застрахованим визначеного віку, смерті годувальника, постійної втрати працездатності; 4) поточної виплати (ануїтету) у період дії договору страхування й ін.
 Страхування від нещасливих випадків і хвороби Передбачає обов'язки страховика по страхових виплатах у фіксованій сумі в розмірі часткової або повної компенсації додаткових витрат застрахованої особи, викликаних настанням страхового випадку (при цьому можлива комбінація обох видів виплат). У об’єм відповідальності страховика включається зобов’язання виплати при настанні таких випадків: 1) нанесення шкоди здоров'ю застрахованого внаслідок нещасливого випадку або хвороби; 2) смерті застрахованого в результаті нещасливого випадку або хвороби; 3) постійної або тимчасової втрати загальної або фахової працездатності в результаті нещасного випадку і хвороби, за винятком видів страхування, що відносяться до медичного страхування.
 Медичне страхування  Передбачає обов'язки страховика по здійсненню страхових виплат (виплат страхового забезпечення) у розмірі часткової або повної компенсації додаткових витрат застрахованого, викликаних звертанням його в медичні заклади за медичними послугами, включеними в програму медичного страхування.

 


Таблиця 6.3

Види страхування життя

Вид страхування Утримання страхування
1 2
Змішане страхування життя Страхується ризик дожиття до закінчення терміна страхування, до якого можуть бути приєднані й інші ризики, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю страхувальника.
Страхування дітей Забезпечує інтереси дитини (застрахованої особи), на користь якої укладений договір страхування, у випадку смерті страхувальника.
Пенсійне страхування Проводиться для забезпечення осіб, що виходять на пенсію, додатковим прибутком.
Страхування ренти Здійснюється для одержання додаткового прибутку в обговорені терміни або довічний прибуток шляхом виплати ренти на накопичену суму.
Страхування на випадок смерті Гарантує виплату одержувачу відповідної суми у випадку смерті страхувальника (включається в договір страхування разом з іншими видами страхування). 

 

 

Таблиця 6.4

Страхове відшкодування у відсотках до страхової суми (приклад)

Вид травми, утрати конечності Ліва Права
1 2 3
 Повна нерухомість руки або кисті 60 70
 Повна нерухомість плеча 20 30
 Повна нерухомість ліктьового суглоба 20 20
 Повна утрата великого і вказівного пальців 30 40
 Нерухомість зап'ястя 15 15
 Втрата трьох пальців руки, включаючи великий або вказівний 30 35
 Втрата одного великого пальця 18 22
 Втрата трьох пальців руки, без великого або вказівного 20 25
 Втрата вказівного і ще одного пальця, але не великого 20 25
 Втрата одного вказівного пальця 12 15
 Втрата середнього, безіменного пальця або мізинця 10 12
 Втрата двох пальців із трьох останніх 5 12
 Втрата стопи або ноги 50 50
 Часткова ампутація стопи, включаючи всі пальці 40 40

 

Таблиця 6.5

Таблиця 6.6

Питання для самоконтролю

1. Поняття особистого страхування та його класифікація.

2. Дати характеристику страхуванню життя.

3. Дати характеристику страхуванню від нещасних випадків.

4. Дати характеристику медичному страхуванню.

5. Проблеми розвитку особистого страхування в Україні та шляхи їх вирішення.

6. Обов’язкове медичне страхування в Україні: “за” і “проти”.

7. Які ризики поєднує в собі змішане страхування?

8. На які страхові групи можна поділити страхування життя?

9. Назвіть ризики, які беруть на себе страхові компанії під час дії договору страхування про страхування життя.

10. Які дані потрібно використовувати при складані таблиці смертності?

 

Тема 7. Майнове страхування

 

Метою лекції є вивчення та опрацювання механізму організації проведення страхування майна фізичних та юридичних осіб.

План

1. Страхування майна юридичних осіб.

2. Страхування технічних ризиків.

3. Страхування транспортних засобів.

4. Страхування майна громадян.

Основні поняття і терміни: майнове страхування; об'єкти страхування майна; основний договір; додатковий договір; спеціальний договір; страхування вантажів; страхування транспортних засобів; страхування каско; страхування карго; страхування будівель громадян; страхування домашнього майна; страхування тварин; страхування сільськогосподарських рослин; сюрвейєр; страхова оцінка і страхова сума; аварійний комісар; страхове відшкодування; обов’язкові види страхування майна.

Література: [3], [4], [5], [6], [7] [8], [14], [18], [20]

 

 

Таблиця 7.1

Види майнового страхування

Вид страхування Сутність страхування
Страхування засобів наземного транспорту Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації збитку, нанесеного об'єкту страхування, пов'язаного з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобом, внаслідок його ушкодження або знищення.
Страхування засобів повітряного транспорту Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації збитку, нанесеного об'єкту страхування, пов'язаного з володінням, користуванням, розпорядженням повітряним судном (ушкодження або знищення моторів, меблів, внутрішньої оздоби, устаткування).
Страхування засобів водного транспорту Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації збитку, нанесеного об'єкту страхування, пов'язаного з володінням, користуванням, розпорядженням водяним судном (ушкодження або знищення моторів, внутрішньої оздоби, устаткування). 
Страхування вантажів Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації збитку, нанесеного об'єкту страхування, пов'язаного з володінням, користуванням, розпорядженням вантажів (ушкодження або знищення товарів, багажу або вантажів).
Страхування фінансових ризиків Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації втрати прибутків (додаткових витрат) викликаних такими подіями:  припинення виробництва в результаті обговорених подій; банкрутства; валютні ризики; непередбачені витрати; невиконання договірних зобов'язань щодо застрахованої особи, що є кредитором по угоді; понесені застрахованою особою судові витрати.
Специфічне майнове страхування Зобов'язує страховика виплачувати страхове відшкодування в розмірі повної або часткової компенсації збитку, нанесеного об'єкту страхування, пов'язаного з володінням, користуванням, розпорядженням майном, яке не підлягає під перераховані вище види страхування майна. 

 

Питання для самоконтролю

1. Поняття майнового страхування, його значення.

2. Дати характеристику страхуванню технічних ризиків.

3. Дати характеристику страхуванню транспортних засобів.

4. Дати характеристику страхуванню майна громадян.

5. Проблеми та перспективи розвитку майнового страхування в Україні.

6. Що є об’єктом страхування для договору майнового страхування?

7. Яка мета майнового страхування від ризиків стихійних явищ?

8. Назвати головні особливості здійснення страхування майна від протиправних дій третіх осіб.

9. Які пільги і кому можуть надаватись при страхуванні майна?

10. Які є винятки зі страхових випадків і обмеження страхування транспортних засобів та вантажів?

Клас небезпечного вантажу

  1 2 3 4 5 6 7 8 9
Неоподатковані мінімуми доходів громадян 110 70 100 70 70 120 80 100 60

Страхові виплати поділяються:

1) На відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров¢ю третіх осіб – 50% страхової суми, у т.ч. на одну особу страхова сума встановлюється:

- у разі відшкодування шкоди спадкоємцям особи, яка загинула внаслідок страхового випадку – 500 НМДГ;

- у разі призначення потерпілій третій особі І, ІІ і ІІІ групи інвалідності – відповідно 450, 375, 250 НМДГ;

- за кожний день непрацездатності потерпілої третьої особи – один неоподаткований мінімум доходів громадян, але не більш як 250 НМДГ за весь час втрати працездатності.

2) На відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу – 30% страхової суми.

3) На відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб – 20% страхової суми.

 

Питання для самоконтролю

1. Необхідність і розвиток страхування відповідальності. Його основні види.

2. Характеристика об’єктів і суб’єктів страхування відповідальності.

3. Обсяг і ліміт відповідальності страховика за договорами страхування відповідальності.

4. Особливості страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Міжнародна система “Зелена картка ”.

5. Що є об’єктом страхування відповідальності суб’єкта перевезення небезпечних вантажів?

6. Перерахувати відповідальність страховика щодо діяльності суб’єкта перевезення небезпечних вантажів.

7. Які види страхових виплат за договором обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів?

8. Перелік документів які повинний подати страхувальник для отримання страхового відшкодування.

9. Особливості страхування специфічних видів страхування.

10. Що є об’єктом страхування в договорі професійної відповідальності?

 

 

Тема 9. Фінансова надійність страхової компанії

 

Метою лекції є вивчення поняття фінансової надійності страховика і її значення, розгляд методів розрахунку резервів незароблених премій, визначення показників платоспроможність страхувальника.

 

План

1. Фінансова надійність страховика.

2. Страхові резерви, їх склад.

3. Платоспроможність страховика.

 

Література: [1], [4], [5], [6], [8] [14], [17], [18]

 

Основні поняття і терміни: активи страховика, диверсифікація, запас платоспроможності, ліквідність, технічні резерви, фінансова надійність страховика

 

 Фінансова надійність страховика

З метою захисту виконання зобов’язань страховика перед страхувальниками Законом України “Про страхування” передбачається в обов’язковому порядку укладання угоди перестрахування в разі, коли страхова сума за окремим об’єктом перевищує 10% суми сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів, тобто сума власного утримання ризику Sb.y. має бути менше або дорівнювати:

 

Sb.y. £ (Qс.ф. + Qр)   0,1 £ Sp – Sn                                                  (9.1)

 

де, Qс.ф. – сума статутного фонду;

Qр – сума сформованих резервів;

Sp – страхова сума конкретного ризику;

Sn – передана на перестрахування частка страхового ризику.

Додержання страховиком перелічених чинників, котрі мають вплив на його фінансову надійність, є певною гарантією для страхувальників, які в обмін на сплачені гроші отримують від страховика запевнення щодо забезпечення страхового захисту.

                                                                           

Страхові резерви, їх склад

Розглянемо методи розрахунку РНП.

Метод 1/365 – розрахунок використовується за кожним договором страхування окремо, визначається як добуток страхової премії та частки від ділення строку (у днях) дії договору страхування, який ще не закінчився, до всього строку дії договору страхування (у днях):

,                                   (9.2)

де, РНПi – сума за i-м договором;

ПБi – страхова премія за i-м договором страхування;

n – строк дії i-го договору страхування;

m – число днів, що минули з моменту, коли i-ий договір страхування набрав чинності, до звітної дати.

Метод 1/4; 1/8; 1/12; 1/24 – так звані “ паушальні методи ”.

Принцип цього методу – у роздробленні страхової премії на півріччя, квартали, місяці, декади, щоб розділити зароблену премію від незаробленої в звітний період, коли терміни договорів страхування починаються до початку звітного періоду.

Згідно з Законом України “Про страхування”, українські страховики використовують єдиний спрощений метод розрахунку резерву незаробленої премії – метод “ плаваючих кварталів ”, який виконується на основі брутто-премії. Береться до уваги, що витрати на ведення справи становлять 20-28%, а всі дати укладання договорів страхування вважаються укладеними у середині року. Звідси половина брутто-ставки буде дорівнювати 40% ÷ 36%.

Резерви збитків поділяються на:

1) резерв заявлених, але неврегульованих збитків (РЗЗ) - утворюються страховиком для забезпечення виконання зобов'язань за договорами страхування, невиконаним або виконаним не повністю на звітну дату. Величина розміру РЗЗ відповідає сумі заявлених збитків за звітний період, збільшеній на суму неврегульованих збитків за періоди, попередні звітному, і зменшеному на вже оплачені протягом звітного періоду збитки плюс витрати по урегулюванню збитку. Якщо збиток заявлений, але розмір збитку не встановлений, то для розрахунку приймається максимально можлива величина збитку, що не перевищує страхову суму;

2) резерви що відбулися, але незаявлених збитків (РВНЗУ) - формуються в зв'язку з страховими випадками, що відбулися, по факту настання яких страховикові не було заявлено у встановленому договором страхування порядку на звітну дату. Величина РВНЗ обчислюється в розмірі 10 % від суми страхової премії, що поступила в звітному періоді, якщо звітним періодом вважається рік.

Резерви по страхуванню життя поділяються на: 1) резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви); 2) резерви належних виплат страхових сум.

 

Платоспроможність страховика

Платоспроможність страховика - це можливість покрити його зобов'язання тими активами, які представляють реальні цінності і є ліквідними.

Для визначення достатності коштів страховика для погашення його зобов'язань використовується показники платоспроможність страхувальника. Найбільш поширеними з них є коефіцієнти ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності  служить мірою здатності страховика гасити свої зобов'язання по настанню необхідності здійснення виплат. Погіршення протягом певного періоду коефіцієнта може вказувати на падіння ліквідності і потенційну неплатоспроможність в майбутньому. Він не повинен перевищувати 1,05.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує забезпеченість страховика оборотними коштами і визначається як відношення суми оборотних коштів до суми страхових резервів по ризикових видах страхування, короткострокових кредитів і позивів. Він повинен бути не менше за 1,5.

Коефіцієнт термінової ліквідності визначається як відношення легкореалізуємих активів до поточних зобов'язань, представлених у вигляді страхових резервів по ризикових видах страхування. Він не повинен бути менше 1. Якщо показник дуже великий, то це означає, що організація має більше грошей, ніж може ефективно використати.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у страховика, необхідних для фінансової стійкості. Він визначається як відношення різниці між об'ємами джерел власних коштів і фактичною вартістю основних коштів і інших необоротних активів до фактичної вартості оборотних коштів, що знаходяться у страховика.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття фінансової надійності страховика, чинники її забезпечення.

2. Місце та роль страхових резервів у забезпечені фінансової надійності страховика. Інвестиційна політика страховика.

3. Тарифна політика страховика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України “Про страхування” // Урядовий кур’єр. – 1996, 18 квітня.

2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. 3-тє вид- - К.: Товариство "Знання", КОО, 2003. -250с.

3. Борисова В.А. Страхові послуги: Навч. пособник. – Суми: Довкілля, 2004. – 408 с.

4. Борисова В.А., Огаренко О.В. Організаційно-економічний механізм страхування. – Суми: Довкілля, 2001. – 194 с.

5. Василишин Р.Д., Кашенко О.Л., Борисова В.А. Економічні основи страхування // За ред. д.е.н., проф. А.В. Чупіса. – Суми: Довкілля, 2001. – 412 с.

6. Вовчак О.Д. Страхування: Навч. пособник. 2-ге вид. – Львів: Новий світ, 2005. – 480 с.

7. Говорушко Т.А. Страхові послуги: Навч. пособник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.

8. Гаманкова О.О. Страхування: Навч.-метод.посіб./ О.О.Гаманкова, Т.М.Артюх, С.В.Горянська.-К.: КНЕУ, 2000.-120с.

9. Ермасов С.В., Ермасова Н.Б. Страхование: Учеб. пособ. для вузов. –М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 462 с.

10. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. – К.: Знання, КОО, 1998. – 321 с.

11. Короткий словник страхових термінів // Укладачі: Т.А. Ротова, А.О. Заволока, Т.Є. Терещенко. – К.: УФІМБ, 1998. – 64 с.

12. Пацурія Н.Б. Страхове право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Унтер, 2006. – 176 с.

13. Плиса В.Й. Основи страхування: Навч. посібник /За ред. М. І. Крупки. -Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. -144с.

14. Плиса В.Й. Страхування: Навч. посіб. 2-е вид. – К.: Каравела, 2008. – 392 с.

15. Ротова Т.А., Руденко Л.С. Страхування: Навчальний посібник. -К.: КДТЄУ, 2001.-400с.

16. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року» від 23.08.2005 р. №369-р. / http: // www.rada.gov.ua

17. Сафронов М.А. Технические страховые резервы // Финансы. – 1994.- № 6.

18. Страхування: Підручник/Керівник авт. кол. інаук.ред. С.С.Осадець. -К.: КНЕУ, -2002.-599с.

19. Страхові послуги: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. Т. М. Артюх. — К.: КНЕУ, 2000. – 120 с.

20. Ткаченко Н.В. Страхування. Навч. посібник. – К.: Ліра-К, 2007. – 376 с.

21. Шихов А.К. Страхование: Учеб пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 431 с.

22. Шелехов К.В., Бігдаш В.Д. Страхування. Страхові послуги.-К.: ІЕУТП, 2000.

23. Яворська Т.В. Страхові послуги: Навч. посібник. – К.: Знання, 2008. – 350 с.

Змістовий модуль 1. Теоретико-методичні основи



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 36; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.186.6 (0.175 с.)