Форвардні валютні угоди. Дата розрахунку. Термін виконання форвардної валютної угоди.

Для страхування ризиків курсових коливань на ринку з’явилися нові інструменти — строкові валютні операції. Строкові валютні операції (форварди, ф’ючерси, опціони) — це угоди, при яких сторони домовляються про поставку обумовленої суми іноземної валюти в майбутньому за курсом, зафіксованим у момент їх укладення.

 

 

 

Рис.4.2. Класифікація термінових угод

Форвардна валютна угода — це: негайний нерозривний та обов’язковий контракт між банком і його клієнтом (або іншим банком); на купівлю або продаж визначеної кількості зазначеної іноземної валюти за курсом обміну, зафіксованим під час укладання угоди, для виконання (тобто поставки валюти та її оплати) в майбутньому часі, зазначеному в контракті. Цей час являє собою конкретну дату чи період між двома конкретними датами.

Особливості: це договір, який має форму зобов’язання купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу; валютний курс фіксується в момент укладання контракту; цей курс не буде збігатися з курсом за угодою спот (за винятком окремих випадків); виконання контракту (поставка валюти) здійснюється в узгоджений час у майбутньому, тобто або на певну дату або між двома певними датами, залежно від умов контракту; не існує стандартизації форвардних контрактів.

Мета застосування: страхування від зміни курсів валют; одержання спекулятивного прибутку.

Форвардні контракти належать до позабіржових фінансових інструментів, тому всі умови, в тому числі і контрактна ціна активу, визначаються при укладанні угоди за домовленістю сторін згідно з чинним законодавством. Попереднє визначення контрактної ціни, яке базується на прогнозуванні динаміки ринкових цін та передбачає необхідність урахування багатьох чинників, є найскладнішою проблемою, що потребує вирішення у процесі укладання форвардного контракту.

Прогнозування валютних курсів — досить складна проблема, особливо останнім часом, коли непередбачуваність і мінливість стали основними характеристиками міжнародних фінансових ринків. За нормальних умов розвитку економіки, коли ринки не зазнають впливу грошово-кредитних чи політичних потрясінь, рівні процентних ставок можна вважати незалежними величинами, які відображають реальний та очікуваний рівні інфляції. Форвардні валютні курси є похідними (залежними) величинами від процентних ставок. Отже, тільки однакові темпи інфляції в обох країнах походження валют можуть стабілізувати валютний курс протягом значного періоду часу.

Форвардні угоди є угодами типу OTC (over-the-counter), тобто позабіржовими угодами, які не мають чіткої стандартизації щодо суми, строків виконання тощо. Вони можуть укладатися на будь-який термін — від одного тижня до п’яти років, але найбільш ліквідними є контракти терміном дії до одного року. Зазвичай банк дає котирування форвардних курсів на так звані стандартні дати: один тиждень, два тижні, один місяць, два місяці, три місяці, шість місяців, дванадцять місяців.

Проте більшість угод укладається на один, три або шість місяців.

Хоча форвардний контракт є обов’язковим для виконання, на відміну від біржових угод, де виконання контрактів гарантується системою маржинальних внесків, банк не має твердої гарантії виконання клієнтом своїх зобов’язань, тому форвардні контракти пов’язані з певним ризиком.

Для банку — це ризик, що клієнт може відмовитися або буде не в змозі виконати форвардний контракт.

Для клієнта ризик полягає в тому, що він не матиме достатньо коштів для виконання угоди (адже форвардні угоди є обов’язковими для виконання).

Як правило, банк вимагає від клієнта підтримувати на своєму розрахунковому рахунку в банку постійний залишок коштів у обсязі не менше 5—20% від суми контракту, що дає змогу у разі неможливості виконання клієнтом зобов’язань за форвардною угодою закрити її за допомогою ринку спот.

Теоретичний форвардний курс розраховується за формулою:

,

де Rs – spot-курс на міжбанківському валютному ринку,

i В – процентна ставка по валюті, яку купують;

i А – процентна ставка по валюті, яка продається;

t – форвардний період, днів,

y – розрахункова кількість днів у році..

 

Даний форвардний курс для банка є беззбитковим. Для отримання дохода банк купує у клієнта валюту дешевше, або продає валюту дорожче.

Форварди використовуються здебільшого великими зовнішньоторговельними підприємствами для хеджування валютних ризиків.

Для форвардних контрактів, так само, як і для операцій спот, вживаються такі терміни:

Дата укладення — це дата укладення угоди між клієнтом та банком, саме на цю дату фіксуються всі умови: сума, курс, термін.

Дата валютування — дата зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку.

Дата валютування віддалена від дати укладення на дату спот + термін дії форвардної угоди. Наприклад, якщо у вівторок 15-го серпня укладається тримісячна форвардна угода, то датою валютування буде п’ятниця 17-го листопада (15-те серпня + 2 робочі дні + 3 місяці).

Якщо при укладенні угоди на стандартний строк дата спот припадає на останній день місяця, то і дата валютування припадає також на останній день місяця.

У випадку, коли дата валютування припадає на вихідний або святковий день, то валютування відбувається так само, як і валютування угоди на умовах спот (тобто датою валютування є наступний робочий день). Винятком є лише ті випадки, коли цей вихідний або святковий день є останнім днем місяця або року: тоді датою валютування форвардної угоди вважається не наступний робочий день, а останній перед датою валютування. Наприклад, якщо дата валютування припадає на неділю 31 грудня, то вона переноситься на п’ятницю 29 грудня.

       Проте в міжнародній торгівлі часто трапляється так, що дата платежу віддалена від дати укладення угоди на строк, що не збігається зі стандартними термінами укладання форвардних угод, наприклад на 45 або 98 днів. Такі угоди мають назву угод на ламану дату (broken date). Термін виконання такої угоди лежить між двома стандартними термінами (так званими «коротким» та «довгим» періодами). Саме на базі форвардних пунктів двох найближчих стандартних дат і розраховується премія або дисконт на ламану дату. У таких випадках курсова різниця двох найближчих дат ділиться на кількість днів між ними, а результат помножується на кількість днів між ламаною датою та довгим періодом.

       Приклад. 12-го червня клієнт звернувся до банку з проханням покрити форвардним контрактом платіж, що має відбутися 26-го липня, для здійснення якого клієнту необхідно купити американські долари за євро. Необхідно розрахувати курс, за яким буде укладено контракт, за умови, що банк котирує такі ставки продажу долара США:

EUR/USD 0,9535

1m fwd 15 pm

2m fwd 32 pm.

Дата виконання даного форвардного контракту є нестандартною, найближчими стандартними датами є: 14-те липня, на цю дату котирується одномісячний форвардний курс (контрактний період 30 днів), та 14-те серпня — двомісячний форвард (контрактний період 61 день). Період між датою спот та датою виконання контракту на ламану дату становить 42 дні.

Розрахуємо премію: 32 – [ (32 – 15)/(61 – 30) • (61 – 42)] =0,0022.

Форвардний курс буде: 0,9535 + 0,0022 = 0,9557.

Залежно від умов виконання форвардні контракти бувають двох видів: фіксовані та з правом вибору дати.

Фіксовані угоди (fixed forward) — це контракти, в яких дата виконання твердо обумовлена між банком та клієнтом і не може бути змінена (крім випадків, коли дата валютування припадає на вихідний або святковий день). Такі контракти укладаються, коли клієнту відома точна дата платежу за експортною чи імпортною угодою.

Але буває й так, що клієнт не може точно знати дату платежу. Тоді банк пропонує своїм клієнтам послугу, яка називається форвардний контракт з правом вибору дати, або форвардний опціон.

Угода з правом вибору, або форвардний опціон (option forward), — це контракт, який дає клієнту право купити або продати іноземну валюту у будь-який день між двома датами, що зазначені в контракті. Проте клієнт не може уникнути виконання контракту: операція щодо здійснення купівлі/продажу валюти обов’язково має бути здійснена не пізніше дня закінчення контракту.

Для того щоб розрахувати форвардний курс за контрактом з правом вибору дати, розраховуються форвардні курси на початок та кінець контрактного періоду і з них вибирається той, що є більш вигідним для банку (якщо за контрактом банк купує валюту котирування, то курсом контракту буде вищий з двох курсів, якщо продає — нижчий, при купівлі банком базової валюти курсом контракту буде нижчий, при продажу — вищий курс).

Приклад.Клієнт-імпортер має протягом вересня розрахуватися за відвантажену продукцію, для цього йому потрібно буде купити долари США за євро, але він не знає точної дати відвантаження та точної дати платежу. Клієнт звернувся до банку 2-го серпня з проханням покрити платіж форвардним контрактом. У цьому разі доцільно використати форвардний контракт з правом вибору дати.

На 2-ге серпня банк котирує такі форвардні курси.

EUR/USD 0,9530 – 0,9540

1m fwd 18 21

2m fwd 40 42.

Банк укладає одномісячну форвардну угоду на продаж долара за курсом 0,9548, а на двомісячну — 0,9570. Форвардний контракт з правом вибору на продаж банком доларів США буде укладено за курсом 0,9548. Термін угоди позначається як 1/2 (тобто між одним та двома місяцями з дати укладення). Таким чином, клієнт одержить право придбати долари США за євро за курсом 0,9548 у будь-який день між 4-м вересня та 4-м жовтня.

Якщо платіж має бути здійснений між датою укладення та певною датою у майбутньому, то курс угоди вибирається з курсу спот та форвардного курсу на закінчення контрактного періоду. Повернемося до попереднього прикладу: так, якщо платіж має бути здійснений протягом серпня, то банк вибирає між курсом спот 0,9530 та місячним форвардним курсом 0,9548. Контракт буде укладено за курсом 0,9530.

Метою форвардних валютних контрактів є мінімізація ризиків, зумовлених змінами курсів валют на ринку. Рівень ризику за форвардними валютними контрактами становить різницю між курсом валюти за форвардним валютним контрактом та ринковим спот-курсом валюти на дату розрахунків за цим контрактом.

В Україні форвардні валютні контракти укладаються на первинному ринку за стандартною формою, що відповідає чинному законодавству. Покупцями і продавцями форвардних валютних контрактів можуть бути банки-резиденти та банки-нерезиденти України, що визначаються чинним законодавством України.

Первинним продажем форвардного валютного контракту вважається така угода купівлі-продажу контракту, якій не передує інший форвардний контракт, однією із сторін якого виступав покупець (продавець) цього контракту, а його предмет (сума іноземної валюти, дати поставки та здійснення платежу) збігаються з цим форвардним контрактом.

За умови первинного продажу форвардного валютного контракту підлягають заповненню такі реквізити: номер контракту; місце та дата укладання; офіційні назви та реквізити сторін; вид та сума валюти, що є предметом укладення контракту; процентні ставки та курс валюти контракту; дати платежу та поставки валюти; інші реквізити, що визначають права і відповідальність сторін.

Зміни та доповнення до форвардного валютного контракту оформлюються у письмовій формі і з моменту підписання є невід’ємною частиною цього форвардного контракту.

Продаж (передача) зобов’язань за форвардним валютним контрактом іншим особам здійснюється продавцем лише за умови згоди покупця форвардного валютного контракту у будь-який час до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту.

Продаж (передача) зобов’язань за форвардним валютним контрактом іншим особам, включаючи продавця такого форвардного валютного контракту, може бути здійснена покупцем без погодження з іншими сторонами форвардного контракту у будь-який час до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту.

Зміни до форвардного валютного контракту вносяться покупцем чи продавцем контракту у разі згоди на це обох сторін контракту. У змінах до форвардного валютного контракту вказуються: номер та дата укладання контракту, до якого вносяться зміни; порядковий номер і дата внесення змін до контракту; реквізити і назва попереднього покупця (продавця) форвардного валютного контракту та особи, яка набуває його повноважень; ціна продажу форвардного валютного контракту; умови реалізації форвардного валютного контракту: дата поставки; строк здійснення платежу.

Розірвання угоди по форвардному валютному контракту здійснюється за відмови від зазначеної угоди однієї із сторін і згоди іншої сторони, або у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Претензії щодо виконання форвардного валютного контракту можуть бути пред’явлені лише емітентові цього форвардного валютного контракту.

 

 

4.4. Визначення операції „своп”. Валютний „своп” „купив-продав”, валютний „своп” „продав-купив”. Техніка здійснення „свопу ” для базової валюти та валюти котирування.

Валютний своп — це обмін потоками двох валют за певний період у майбутньому між сторонами угоди. Валютні свопи поділяють на свопи з фіксованими ставками та свопи з плаваючими ставками (процентні свопи):

- свопи з фіксованими ставками, що являють собою комбінацію конверсійних угод з різними датами валютування (більш відомі як валютні свопи (currency swap). Вони здебільшого використовуються на ринку forex). Ці свопи будуть детально розглянуті нижче;  

- свопи з плаваючими процентними ставками (процентні або валютно-процентні свопи), що являють собою обмін активами або зобов’язаннями (вираженими в одній або в різних валютах). Вони переважно використовуються на ринку капіталів.

Своп з фіксованими ставками валют може укладатися двома способами:

- як комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакову суму з різними датами валютування;

- як дві зустрічні депозитні угоди на еквівалентні суми валют.

Свопи з’явилися недавно і за кілька десятків років стали одним з основних засобів, використовуваних організаціями для управління активами та зобов’язаннями. Ринок свопів з’явився в 60-ті роки, коли вартість інвестиційних премій, введених органами, що контролюють біржову діяльність у Великобританії, обмежили можливості британських компаній інвестувати кошти за рубежем. Компенсаційні позики виникли як метод, що дає змогу обминати ці обмеження. Британська компанія позичала фунти стерлінгів британській філії американської компанії, а американська компанія, у свою чергу, позичала долари США філії британської компанії, що інвестувала їх на території США.

Розглянемо валютні свопи як угоди з двома конверсійними угодами. Операція своп узгоджується дилерами зазвичай як одна угода, що включає відразу дві зустрічні конверсійні операції. Дата виконання ближчої конверсійної угоди називається датою валютування, а дата виконання більш віддаленої за терміном угоди — датою закінчення свопу (maturity date).

Валютні свопи класифікують за кількома ознаками:

за термінами укладення:

- простий своп (стандартний) — перша конверсійна угода укладається на умовах спот, а зустрічна операція — на умовах форвард (наприклад, свопи типу спот/тиждень (spot/week), спот/місяць (spot/month) і т. д.);

- своп форвард/форвард — перша конверсійна угода укладається на умовах форвард, а зустрічна операція — теж на умовах форвард, але на більш тривалий термін;

- своп із датами валютування до спота — перша конверсійна угода укладається з датою валютування до спота, а зустрічна операція — на умовах спот (свопи типу тому/некст (tom/next), тод/некст (tod/next) і тод/спот (tod/spot)).

за типом укладання:

- своп типу buy/sell (b/s) — якщо в першій конверсійній операції валюта купується, а в зустрічній операції — продається,

- своп типу sell/buy (s/b) — якщо в першій конверсійній операції валюта продається, а в зустрічній операції — купується.

Операція своп може проводитися з одним контрагентом, тобто обидві конверсійні операції здійснюються з тим самим банком. Однак можна називати свопом комбінацію двох протилежних конверсійних угод із різними датами валютування на однакову суму, укладених із різними контрагентами.

Зауважимо, що при підтвердженні угод типу своп кожній стороні необхідно вказувати відразу реквізити за двома валютами, що беруть участь в операції.

Котируються свопи так само, як і фовардні угоди, — форвардні пункти є котируванням і свопу, і форвардної операції для даного періоду (звідси їх друга назва: “своп-пункти” — swap points, swap rate). Тому при котируванні свопу досить зазначити тільки форвардні (своп) пункти для відповідного періоду у вигляді двостороннього котирування.

На ринку операцій своп використовується термін “спред”. Розмір спреду залежить від тих самих умов, що й при конверсійних операціях. Ринок свопів дуже поширений у міжнародній практиці, там теж існують попит та пропозиція, але котирування змінюється не так часто, як на ринку конверсійних операцій.

Для розрахунку своп-пунктів застосовується та сама формула, що і для розрахунку форвардних пунктів:

 

 

 

 

 

* — база розрахунку для даної валюти на грошовому ринку (360 для USD, JPY, CHF, EUR; 365 для GBP).

 

Котирування своп-пунктів можна розглянути на сторінках інформаційної системи Reuters: “EURF=”, “JPYF=”, “CHFF=”, “GBPF=” та ін. Зауважимо, що ці котирування наводяться відносно долара США.

Свопи з датами валютування до споту котируються аналогічно стандартним свопам у вигляді своп-пунктів для відповідних періодів (о/n (overnight), t/n (tom/next) та tod/spot (today/spot)) у вигляді премії або дисконту.

Існує правило: у випадку зростання зліва направо форвардних (своп) пунктів обмінний курс для першої угоди своп має бути нижчим, ніж валютний курс обміну для другої угоди; у разі зниження форвардних (своп) пунктів зліва направо обмінний курс для першої угоди має бути вищим, ніж для другої.

Найбільш поширений своп том/некст, який використовується у разі пролонгації відкритої позиції при спекулятивній торгівлі на умовах margin trading. При цьому поточний валютний курс спот можна використовувати як для дати валютування (до спота), так і для дати закінчення свопа (безпосередньо на споті). Головне, щоб різниця двох курсів становила суму форвардних пунктів для відповідного періоду, дата спот при цьому завжди є форвардною датою.

Приклад. Банк ААА котирує своп tom/next за GBP/USD: 0,38/0,48 та укладає угоду своп типу buy/sell GBP, спот курс при цьому GBP/USD = 1,5923/28. Банк ААА маркет-мейкер, на форварді він продає базову валюту зі сторони offer 0,48. Курс спот може використовуватись двома способами:

а) банк ААА укладає угоду з датою валютування tom за курсом спот 1,5923, а угоду з датою валютування на споті — за курсом 1,592348 (1,5923+0,000048);

б) банк ААА укладає угоду з датою валютування tom за курсом 1,592252 (1,5923 – 0,000048), а угоду з датою валютування на споті — 1,5922.

На практиці свопи форвард/форвард укладаються шляхом здійснення не двох форвардних зустрічних операцій, а двох простих операцій своп, у яких проводиться взаємозалік двох операцій спот.

Наприклад: операція своп форвард/форвард 3/8 типу buy/sell:

- купівля тримісячного свопу (продаж з датою валютування спот, купівля з датою валютування форвард);

- продаж восьмимісячного свопу (купівля з датою валютування спот, продаж з датою валютування форвард).

Котирування операції своп форвард/форвард здійснюється за допомогою своп-пунктів, які розраховуються за таким правилом: сторона bid котирування операції своп форвард/форвард дорівнює різниці між стороною bid котирування стандартного свопу довшого строку та стороною offer котирування стандартного свопу короткого строку:

 

 

bid (forward/forward swap) = bid (long term) – offer (short term);

 

 

Сторона offer котирування операції своп форвард/форвард дорівнює різниці між стороною offer котирування стандартного свопу довшого строку та стороною bid котирування стандартного свопу короткого строку:

 

 

offer (forward/forward swap) = offer (long term) – bid (short term).

 

 

Приклад. Банк XXX робить запит щодо котирування свопу форвард/форвард у банку YYY з метою купити ЕUR за USD через два місяці, а продати через чотири місяці (банк XXX продає своп 2/4). Курс спот EUR/USD дорівнює 0,8940, своп-пункти на два місяці: –13/–11, на чотири місяці: –46/–43.

Укладення угоди включає: запит котирування у банку YYY: “SWAP 2/4 EUR/USD”;  банк YYY розраховує та надає котирування свопу 2/4 EUR/USD: “–35/–30”;

банк XXX підтверджує, що робить своп типу buy/sell ЕUR. Банк YYY розраховує курси свопу за форвардними угодами: курс, за яким він продасть через два місяці ЕUR — 0,8940, та курс, за яким через чотири місяці він купить EUR — 0,8905. (Угода робиться по стороні bid котирування свопу).

Угоди своп можуть використовуватися:

- для продовження (пролонгації) відкритої валютної позиції на майбутнє. Пролонгувати (або “свопувати”, від англійського to swap out) відкриту валютну позицію означає зберегти стан позиції (розмір і знак) на певний строк у майбутньому;

- для керування своїми активами та зобов’язаннями, для збільшення прибутковості;

- для зменшення валютного ризику;

- для хеджування операцій форвард.

       За допомогою угод своп банки можуть пролонгувати свої відкриті позиції на який завгодно тривалий термін залежно від прогнозу руху валютного курсу. Вони можуть пролонгувати їх за допомогою як одноденних свопів (щоразу на один день), так і більш тривалих за термінами угод своп (наприклад, на два тижні, місяць, кілька місяців, на рік).

Укладення угод своп значно дешевше для маркет-тейкерів, ніж укладення форвардних контрактів у разі пролонгації валютної позиції.

Угоди своп насамперед є міжбанківськими операціями і мають багато спільного з операціями форвард. На практиці операції своп використовуються значно частіше, ніж прості форвардні операції.

Переваги у використанні угод своп перед форвардними угодами: при здійсненні валютного свопу значно зменшується валютний ризик, оскільки він розподіляється між учасниками угоди — фіксується курс форвардної угоди, а позиція кожного з учасників угоди своп дорівнює нулю;  використання свопів дає можливість забезпечити страхування від довгострокових операційних та економічних ризиків.