Бюджетні інвестиції у розвиток економіки, їх види

Інвестиції– це різні види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються у відповідні об’єкти підприємництва та інші види діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Процес вкладання ресурсів у певні об’єкти або у фінансові інструменти назівається інвестуванням.

    Згідно з формами залученого капіталу інвестиції поділяються на:

- фінансові – вкладання коштів у різні фінансові інструменти (цінні папери, вклади, депозити тощо);

- реальні – вкладання коштів у основний капітал та у приріст виробничих запасів;

- інноваційні - вкладання коштів у нові форми організації праці й утворення як на рівні підприємства, так і на рівні галузі, метою якого є впровадження досягнень науки і техніки у виробничу та соціальну сферу;

- інтелектуальні – вкладання коштів у розвиток творчого потенціалу суспільства та об’єкти інтелектуальної власності;

- валові – вкладання коштів у відтворення діючих виробничих фондів;

- чисті – вкладання коштів у створення нових виробничих фондів;

- прямі – безпосереднє вкладання коштів у об’єкти інвестування;

- портфельні – придбання інвестором частки паю об’єкта інвестування.

Інвестиційна діяльність держави за сучасних умов господарювання повинна спрямовуватися на вирішення таких першочергових завдань:

- визначення шляхів прискорення реалізації ефективних інвестиційних програм і проектів;

- забезпечення стабілізації економіки і наступного зростання темпів розвитку всіх галузей економіки;

- мінімізація інвестицийної кризи;

- забезпечення максимізації доходів і прибутку від інвестиційної діяльності;

- забезпечення фінансової стабільності держави та суб’єктів державної власності.

Планування та реалізація державних інвестицій здійснюється за допомогою інвестиційного проектування.

Інвестиційні проекти розробляються у наступній послідовності:

І етап – здійснюється підготовка та обгрунтування проекту.

ІІ етап – провадиться детальна розробка проекту.

ІІІ етап – розробка бізнес-плану інвестиційного проекту.

За тривалістю інвестиції можуть поділятися на короткострокові, середньотермінові та довготермінові.

Однією з основних форм реалізації бюджетних інвестицій є державні капітальні вкладення. До складу державних капітальних вкладень належать:

- будівельно-монтажні роботи;

- придбання обладнання, інвентаря та устаткування;

- проектно-пошукові роботи;

- геологорозвідувальні роботи;

- інші капітальні роботи.

    За формами відтворення державні капітальні кладення поділяються на:

- нове будівництво;

- розширене відтворення;

- реконструкцію;

- технічне переоснащення.

Крім цтого до обсягу капітальних вкладень долучаються витрати на капітальний ремонт, придбання устаткування та інвентаря бюджетними установами.

Видатки на фінасування капітальних вкладень належать до видатків розвитку.

 

 

6.3. Видатки на науку та фундаментальні дослідження

Останнім часом значно підвищується роль науки у забезпеченні стабільності економіки, її ефективності, зміцненні економічної могутності.

Згідно з чинним законодавством органами загального управління наукою в Україні є Верховна Рада та Кабінет Міністрів. Верховна Рада визначає цілі, напрямки та принципи науково-технічної політики. Кабінет Міністрів розподіляє державні кошти, затверджені для фінансування науки, встановлює поряк формування та використання позабюджетних фондів для науково-технічної діяльності, організовує розробку державних і міждержавних науково-технічних програм та ін.

Залежно від методів господарювання науково-дослідні організації поділяються на госпрозрахункові та бюджетні. Госпрозрахункові організації свої видатки покривають за рахунок власних доходів. Бюджетне фінансування таким організаціям виділяється під виконання державного замовлення в межах вартості науково-дослідних розробок. Бюджетні організації знаходяться на бюджетному фінансуванні.

Фінансування науки в Україні з Державного бюджету здійснюється за трьома рівнями. Розглянемо заклади економічного напряму діяльності.

І. Заклади Академії наук України. Це наукові установи, які виконують державні фундаментальні дослідження. До них відносять: Інститут економічного прогнозування, Інститут економіки, Інститут економіки промисловості, Національний інститут економічних програм, Науково-дослідний інститут моделювання та інформатизації та ін.

ІІ. Відомчі заклади. При Президентові України, Верховній Раді України, міністерствах і відомствах функціонують наукові установи, які виконують наукові дослідження, що є актуальними для конкретного напряму діяльності. До них належать: Національний інститут стратегічних досліджень, Академія управління (при Президенті України), Науково-дослідний економічний інститут (Міністерство економіки), Українська академія банківської справи (НБУ) та ряд інших.

III. Заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки, молоді та спорту. У цих закладах поряд із навчанням студентів виконуються замовлення з окремих загальнодержавних проблем з відповідним фінансуванням із Державного бюджету.

Фінансування науково-дослідних установ з бюджету здійснюється через головних розпорядників бюджетних коштів. Крім того, передбачено стимулювання установ, підприємств, які залучають для досліджень власні кошти. Однак, зважаючи на не досить розвинутий економічний стан суб'єктів господарювання, вплив цих важелів є недостатнім для виконання вагомих досліджень.

Джерело фінансування наукових досліджень залежить від їх характеру. Розрізняють два напрями наукових досліджень:

· фундаментальні;

· прикладні.

Фундаментальними дослідженнями є пошукові теоретичні напрями науки. Визначити наперед результативність та ефективність таких досліджень дуже складно, тому неможливо встановити їх вартісну оцінку. У зв’язку з великим ризиком використання інвестованих коштів ці дослідження фінансуються за допомогою бюджету або спеціальних фондів.

Прикладні дослідження пов’язані з визначенням форм і методів впровадження в практику результатів фундаментальних досліджень, які завершились певними винаходами. Оскільки в даному випадку можливе прогнозування ефективності таких робіт, встановлення їх вартісної оцінки, то фінансування може здійснюватись за рахунок коштів замовника.

В Україні існує певна спеціалізація наукових закладів. Академічні науково-дослідні заклади, підпорядковані Національній академії наук, займаються насамперед фундаментальними дослідженнями, тому їх діяльність фінансується з Державного бюджету. У частині прикладних досліджень фінансування здійснюється головним чином за рахунок замовника.

Другу групу складають відомчі заклади, основний профіль яких — прикладні дослідження, спрямовані на розвиток даної галузі. Фінансування здійснюється за рахунок централізованих коштів міністерств і відомств або за кошти замовників. Якщо відомчі заклади ведуть фундаментальну тематику, то в цій частині вони отримують кошти з бюджету.

Бюджетне фінансування науки здійснюється двома способами:

· фінансування наукових закладів;

· фінансування наукової тематики.

Фінансування наукових закладів ґрунтується на складанні їх кошторису. Обсяг фінансування насамперед визначається штатним розписом. Сума витрат на зарплату розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати, яка склалась у даному закладі. Ставка зарплати залежить від посади (лаборант, інженер, науковий співробітник) і наукового ступеня (кандидат, доктор наук) та вченого звання (старший науковий співробітник). Штатний розпис наукового закладу затверджує його керівник. Другу основну статтю витрат складають витрати на проведення наукових досліджень — придбання та обслуговування спеціальної техніки, обладнання, матеріалів для проведення досліджень, що визначається профілем наукового закладу.

У разі фінансування наукової тематики розробляються кошториси на кожну тему. Визначену суму асигнувань отримує той науковий заклад, який розроблятиме цю тему.