Нормування видатків, види норм

Нормування видатків – це визначення обсягу витрат на розрахункову планову одиницю, яка характеризує обсяг діяльності відповідної бюджетної установи, наприклад на один клас у школі, на одну дитину у дошкільній дитячій установі.

Метод нормування видатків є основним при розрахунку видатків на поточне утримання бюджетних установ і дає змогу порівняти потреби однотипних бюджетних установ та організацій. Бюджетне нормування передбачає встановлення єдиних вимірників видатків на однорідні, переважно масові, об’єкти фінансування, які мають однакові виробничі ознаки. Розрахунковою одиницею для розробки норм служать основні виробничі показники для відповідної установи (клас, ліжко тощо). Число розрахункових одиниць визначається на підставі даних з мережі та контингенту (наприклад кількість класів у школі), які своєю чергою встановлюються міністерствами та відділами держадміністрацій і затверджуються на кінець року. Сума видатків бюджетної установи визначається як добуток розрахункових одиниць на норму видатків.

Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:

— показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-мережні показники);

— норм бюджетних видатків на певний кількісний показник.

Норма видатків – це величина затрат на планову розрахункову одиницю (наприклад на клас, одного вихованця, на 1 м² площі тощо). Для більшої конкретизації норми, як правило, встановлюються за однорідними видатками та однотипними установами.

Залежно від того, в яких одиницях вимірювання відображається норма, виділяють двіосновні групи норм: матеріальні та грошові.

Матеріальні (натуральні) норми визначають затрати матеріальних ресурсів (у кількісному виразі) на розрахункову одиницю в натуральному виразі, наприклад склад і кількість продуктів харчування на одне ліжко в лікарні, на одну дитину в дитячому садку, кількість електроенергії на 1 м² площі приміщення тощо). Матеріальні норми диференціюються за типами бюджетних установ.

Грошова норма – це матеріальна норма, переведена в грошовий вираз, виходячи з діючих державних цін, тобто це вартісний вираз натуральної норми.

Грошова норма може бути фінансовою та бюджетною.

Якщо фінансованорма відображає усю суму грошових затрат на розрахункову одініцю, то бюджетна норма відображає ту частку видатків, яка покрівається за рахунок бюджетних коштів. У тому випадку, коли бюджет є єдиним джерелом фінансування, фінансова норма буде одночасно і бюджетною. За наявності інших джерел фінансування фінансова норма поділяється на дві частини: одна фінансується з бюджету, а друга – за рахунок інших джерел (наприклад за рахунок коштів батьків).

Залежно від методу побудови фінансові норми поділяються на індивідуальні, комбіновані та укрупнені.

Індивідуальні норми – це затрати за окремим видом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма харчування на одного хворого, на одного учня тощо. За цими нормами складаються індивідуальні кошториси бюджетних установ.

Комбіновані норми – показують суму затрат в цілому за видом видатків на розрахункову одиницю. Напріклад, норма всіх видатків за видом “Оплата комунальних послуг та енергоносіїв” – на 1 клас в школі. Ця норма відображає загальну суму видатків на оплату теплопостачання, водопостачання, оплату електроенергії та природного газу. Комбіновані норми застосовуються при зведеному плануванні.

Укрупненінорми відображають всю суму затрат на розрахункову одиницю (на всю установу вцілому). Наприклад, норму видатків на один клас у школі або на одну установу. Укрупнені норми застосовуються переважно при плануванні видатків щодо масових соціально-культурних установ з невеликим обсягом роботи (наприклад, установи позашкільної роботи з дітьми).

Комбіновані та укрупнені норми широко застосовуються на перших етапах складання кошторису і надають можливість фінансовим органам виконувати планові розрахунки та перевіряти їх виконання.

Норми видатків поділяються також на обов’язковіта розрахункові.

Обов’язкові норми встановлюються, як правило, урядом і не можуть змінюватися в процесі складання та виконання кошторису бюджетної установи. Це норми видатків на відрядження, продукти харчування, медикаменти та ін.

Розрахункові норми – це середні норми видатків на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи. Наприклад, видатки “оплата інших видів енергії” – вугілля, дров на один клас у школі, на одне ліжко в лікарні. При визначенні рівня розрахункових норм враховуються умови діяльності бюджетної установи. Наприклад, норми видатків на вугілля, дрова встановлюються з урахуванням тривалості опалювального сезону в конкретній місцевості. Ці норми встановлюються відомствамиза згодою з фінансовими органами. На їх основі визначається середній розмір окремих видів видатків бюджетних установ.