У соціально-економічному розвитку країни

У соціально-економічному розвитку країни

1.1. Економічна природа, призначення і сутність бюджету.

1.2. Функції бюджету.

1.3. Складові частини бюджету.

1.4. Державний бюджет – основний фінансовий план країни, його зв’язок з іншими фінансовими планами.

1.5. Дефіцит та профіцит бюджету, причини виникнення, джерела покриття.

1.6. Бюджетна класифікація, її роль та значення.

1.7. Роль державного бюджету в соціально-економічному розвитку країни.

 

Функції бюджету

Говорячи про необхідність бюджету країни, необхідно звернути увагу на функції, які він виконує. Це передусім розподіл та перерозподіл ВВП і національного доходу України та контроль за формуванням та використанням фондів грошових коштів. Так, сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через його функції:

 - розподільчу;

 - контрольну.

Прояв розподільчоїфункції обумовлений тим, що у відносинах з бюджетом вступають всі учасники суспільного виробництва. Основним об’єктом бюджетного розподілу та перерозподілу є чистий доход, отриманий в суспільстві. Але це не виключає можливості перерозподілу через бюджет і частини вартості необхідного продукту (прибутковий податок з громадян), а інколи і національного багатства. За допомогою розподільчої функції бюджету відбувається концентрація грошових коштів в руках держави та їх подальше використання з метою задоволення суспільних потреб. Розподіл та перерозподіл грошових коштів відбувається між окремими галузями та сферами діяльності, між окремими групами населення. В результаті розподілу та перерозподілу здійснюється формування різних фондів грошових ресурсів - державного та місцевих бюджетів, фондів соціального страхування, фондів зайнятості населення, фондів пенсійного забезпечення. Розподільча функція бюджету також використовується для втручання держави в процес суспільного виробництва – регулювання господарської діяльності підприємств, прискорення темпів економічного зростання, посилення господарської активності підприємців. За допомогою бюджету держава впливає не тільки на перерозподіл національного доходу, але і на його виробництво, накопичення грошових ресурсів, сферу споживання, процеси демонополізації економіки, на процеси роздержавлення.

Контрольна функція полягає в тому, що бюджет об’єктивно – через формування та використання грошових коштів держави – відображає економічні процеси, що відбуваються в структурних ланках економіки. При формуванні державних доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю справляння різних видів податків, мобілізації інших джерел доходів, дотримання пропорцій між ними, визначенням податкової бази, формами пільгового оподаткування, строками надходження доходів. При використанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використання, їх відповідність цільовому призначенню. Фінансовий контроль здійснюється за виробництвом, розподілом та споживанням сукупного суспільного продукту та національного доходу, за пропорціями, які склалися в процесі перерозподілу національного доходу.

Перелічимо органи, які виконують функції контролю:

1. Міністерство фінансів України;

2. Державна фінансова інспекція;

3. Державна податкова адміністрація;

4. Державне казначейство України;

5. Рахункова палата ВР.

Складові частини бюджету

(Стаття 13. Бюджетного кодексу України від 08.07.2011 р.)

1. Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

2. Складовими частинами загального фонду бюджету є:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;

2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

4) фінансування загального фонду бюджету.

3. Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

4. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

Перша група. Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з законодавством.

В складі першої групи виділяються такі підгрупи:       

підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями;

підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності;

підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ;

підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації майна.

Друга група. Інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

В складі другої групи виділяються такі підгрупи:

підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки;

підгрупа 2 - кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ.

підгрупа 3 - кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.

 

1.4. Державний бюджет – основний фінансовий план країни, його зв ’ язок з іншими фінансовими планами

Бюджет як фінансовий план являє собою розпис доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої  влади у вигляді закону. Як фінансовий план бюджет відображає економічну, соціальну, військову, міжнародну політику держави.

Видатки на економічну діяльність визначаються двома чинниками:

а) масштабами державного сектора економіки;

б) економічною політикою держави (чому віддається перевага — бюджетному фінансуванню чи податковому регулюванню).

Рівень соціальних видатків визначається фінансовою моделлю суспільства.

Доходи бюджету характеризують податкову політику держави.

В Україні бюджет як фінансовий план має певні відмінності від бюджету як економічної категорії, оскільки до нього включаються фонди цільового призначення. Тому для оцінки реальної бюджетної політики необхідно проаналізувати статті доходів і видатків «чистого» бюджету (без цільових фондів).

Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками:

· рівновага доходів і видатків;

· перевищення доходів над видатками;

· бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійними доходами (податки та податкові доходи бюджету). За наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття (державні позики, емісія грошей).

Державний бюджет являється основним фінансовим планом держави та відіграє провідну роль по відношенню до інших фінансових планів. Він тісно взаємозв'язаний зі всіма фінансовими планами, які створюють єдину фінансову систему: з фінансовими планами державних підприємств і організацій та об'єднуючими їх зведеними галузевими планами міністерств і відомств, з кредитними і касовими планами Національного банку України, з фінансовими планами інших підприємств і зведеними галузевими кошторисами бюджетних установ, з планами економічного і соціального розвитку країни.

За допомогою свого зв'язку з іншими фінансовими планами, Державний бюджет активно впливає на формування цих планів, сприяє виявленню ресурсів, правильному витрачанню грошових коштів, забезпечує взаємозв'язок і узгодження фінансових планів країни. Цей зв'язок може бути двостороннім: платежі до бюджету і асигнування з бюджету, і однобічним: лише платежі до бюджету або лише асигнування з бюджету.

 

Зведений бюджет України

 Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей, міст Києва та Севастополя.

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим значення.

Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

Зведений бюджет району включає показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. Якщо місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району у місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.

Показники бюджетів об’єднань територіальних громад, що створюються згідно із законом, включаються до відповідних зведених бюджетів.

 

Тема 3. Бюджетний процес

3.1. Бюджетний процес, його учасники. Программно цільовий метод.

3.2. Порядок складання проекту закону про Державний бюджет України.

3.3. Порядок розгляду та затвердження проекту закону про Державний бюджет України.

3.4. Виконання Державного бюджету України.

І соціальну сферу

7.1. Склад і характеристика видатків на соціальний захист та соціальну сферу.

7.2. Видатки на освіту, їх склад і структура.

7.3. Фінансування шкіл-інтернатів.

7.4. Фінансування охорони здоров’я.

7.5. Територіальні центри, їх функції, призначення, порядок створення та види діяльності.

 

Та соціальну сферу

Видатки на соціальну сферу включають фінансування:

1) Освіти (загальноосвітні школи, школи-інтернати, дошкільні заклади, професійно-технічні училища, заклади післядипломної освіти).

2) Охорони здоров’я (медичні заклади, санітарно-епідеміологічна служба, інші заклади).

3) Культури (театри, музеї, бібліотеки, клуби, заповідники).

4) Засобів масової інформації (телебачення і радіомовлення, преса, книговидання, інші).

5) Фізичної культури і спорту.

До витрат на соціальний захист і соціальне забезпечення населен­ня належать видатки, спрямовані на адресну підтримку малозабезпе­чених громадян, забезпечення прожиткового мінімуму різних груп населення, соціальний захист осіб, що опинилися у скрутному стано­вищі, виплату пенсій та допомоги, пільги ветеранам війни і праці, допомогу сім’ям з дітьми, пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу та ін.

Фінансування закладів і програм соціального забезпечення неповнолітніх і молоді, витрати на утри­мання будинків-інтернатів для пристарілих та інвалідів, фінансування дитячих закладів-інтернатів, притулків для неповнолітніх, інших закладів і заходів у галузі соціальної політики та молодіжних програм.

Соціальне забезпечення — це надання фінансового забезпечення тим громадянам, які внаслідок певних об’єктив­них причин не можуть мати достатніх власних доходів або не перебувають на чийомусь утриманні.

До системи соціального забезпечення належать:
1) будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів;
2) притулки для неповнолітніх;
3) дитячі заклади-інтернати (для дітей з різними відхиленнями у здоров’ї).
Фінансування вказаних закладів здійснюється у кошторисному порядку. В основі складання кошторису лежать показники кількості ліжок і ліжко-днів.

 

Бюджетна система

 

 

Волохова Майя Петрівна

 

За редакцією укладача

 

у соціально-економічному розвитку країни

1.1. Економічна природа, призначення і сутність бюджету.

1.2. Функції бюджету.

1.3. Складові частини бюджету.

1.4. Державний бюджет – основний фінансовий план країни, його зв’язок з іншими фінансовими планами.

1.5. Дефіцит та профіцит бюджету, причини виникнення, джерела покриття.

1.6. Бюджетна класифікація, її роль та значення.

1.7. Роль державного бюджету в соціально-економічному розвитку країни.