Дефіцит та профіцит бюджету, причини виникнення, джерела покриття

Бюджетний дефіцит– це перевищеннявидаткової частини бюджету над доходною. Вумовах ідеального стану економіки таке явище практично відсутнє, оскільки держава може оптимально порівнювати обсяги своїх видатків відповідно до фінансових можливостей без будь-якої шкоди для суспільства.

Бюджетний дефіцит є складним явищем, яке не може мати однозначної оцінки. Визначають різні види бюджетного дефіциту.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований:

· відкритий — офіційно визнаний у законі про бюджет;

· прихований — офіційно не визнається. Його форми: завищення планових обсягів доходів; включення до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит — негативніше явище, ніж відкритий.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.

Вимушенийє наслідком низького рівня виробництва ВВП і зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні.

Свідомийвизначається характером фінансової політики держави — вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки. Недостатні ресурси держава мобілізує за допомогою позик. Крім того, використання державних позик не­обхідне для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється мінімальний рівень процентних ставок за максимальної надійності — за їх допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.

Активний — це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП.

Пасивний — покриття поточних витрат.

Основні причини виникнення бюджетного дефіциту можуть бути зумовлені:

- надзвичайними подіями (війнами, епідеміями, стихійними лихами та ін.), що потребує використання великого обсягу грошовіх коштів за умов нестачі звичайних резервів;

- необхідністю здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови, що у майбутньому дасть можливість забезпечити приріст ВВП, зміцнити економічну могутність держави, підвищити матеріальний та культурний рівень життя народу;

- кризовими явищами в економіці та її розвалом;

- неефективністю фінансово-кредитних зв язків;

- недосконалістю фінансового законодавства.

В умовах, коли економіка країни розвивається динамічно та стабільно, бюджетний дефіцит у кількісно допустимих межах не є загрозливим (3%). При цьому кількість не повинна переходити в негативну якість, тобто сума отриманих державою в борг фінансових ресурсів не повинна перекладатись на економіку держави, на платників податків і супроводжуватись скороченням соціальних програм. Рівень дефіциту повинен знаходитись під постійним контролем державних органів.

Прийняття Державного бюджету України, бюджету АРК та міського бюджету на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється у разі наявності обгрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету.

Профіцит бюджету затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу.

Бюджет АРК та міські бюджети можуть прийматися з дефіцитом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку. Дефіцит бюджету АРК та міських бюджетів покривається за рахунок запозичень.

Затвердження областних, райнонних, районних у містах, сільских та селищних бюджетів з дефіцитом не допускається.

В умовах наявності бюжетного дефіциту держава забов язана обрати найбільш оптимальні джерела його покриття. У світовій практиці використовують два основних методи покриття бюджетного дефіциту:

- беземісійний

- емісійний

Беземісійнийметод покриття дефіциту бюджету передбачає залучення до цього процесу зовнішніх (кредити міжнародних фінансових інститутів та іноземних держав, безоплатна та безповоротна фінансова допомога під цільові програми, що мають міжнародне значення) та внутрішніх (кредити Національного банку України, та доходи від операцій з цінними паперами) джерел.

Емісійний метод покриття бюджетного дефіцитиу передбачає використання грошово-кредитної емісіі. Такий метод не є зовсім доцільним, оскільки він негативно впливає на економічну ситуацію у державі. Бюджетним кодексом визначено, що емісійні кошти НБУ не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України.