За визначеними на попередніх етапах відомостями обираються засоби створення інформаційного ресурсу.

Варто зазначити, що створення комп’ютеризованої інформаційно-комунікаційної системи не завжди є виправданим. Якщо приймається рішення про доцільність створення саме комп’ютеризованого ресурсу, то для його створення (або для створення окремих його частин) можливе використання існуючих технологій автоматизації розробки баз даних, інформаційних сховищ та інформаційних колекторів.

Продукування інформаційного ресурсу являє собою циклічний процес.

Інформаційний ресурс повинен постійно розвиватися. Після реалізації ресурсу або навіть певної його частини виникають нові задачі, які призводять до необхідності нового циклу вдосконалення. Крім зазначеного порядку роботи можливий (і природній) зворотній шлях – повернення на попередні етапи продукування інформаційного ресурсу.

 

Лекція 8. Поняття, структура та процес підготовки

аналітичного документа (4 год.)

План

1. Поняття та основні вимоги до аналітичного документа.

2. Структурні й текстуальні елементи аналітичного документа та процес їх підготовки.

 

1. Аналітичний документ є дієвим інструментом для вироблення й ухвалення рішень у галузі державної політики (зокрема, зовнішньої), а також інших сфер суспільно-політичного життя. 

В огляді аналітичного документа треба зупинитися на двох його загальних характеристиках:

1) Аналітичний документ як інструмент для вироблення й ухвалення рішень.

Розроблений чи в середовищі дослідження політики, чи аналізу політики, аналітичний документ - це орієнтований на проблему і керований цінностями комунікаційний інструмент. З огляду на це, чи то він адресований іншим експертам з державної політики, чи виробникам рішень, метою аналітичного документа є: надати вичерпну й переконливу аргументацію для обґрунтування рекомендацій щодо політики, що їх представлено в документі, а отже, слугувати інструментом для вироблення й ухвалення рішень і бути закликом до дій для цільової аудиторії.

Досягнення цієї мети передбачає:

· визначення й деталізацію актуальної проблеми політики, яка потребує розв’язання, у рамках поточної політики;

· окреслення можливих способів розв’язання (альтернативних варіантів політики);

· оцінювання ймовірних наслідків цих альтернативних варіантів на основі визначених рамок аналізу та даних поточної політики;

· обрання найприйнятнішої альтернативи (рекомендації щодо політики) і підкріплення її переконливими аргументами, щоб довести, чому ваш вибір є найкращим із можливих варіантів політики.

2) Аналітичний документ: робота прикладна, а не теоретична.

Аналітичний документ суттєво відрізняється від традиційного теоретичного дослідження тим, що результати дослідження мають бути практично застосовані до проблемного питання і використані як аргумент для обстоювання низки конкретних рекомендацій для розв’язання проблеми. Відповідно, центральним місцем документа є сполучення «проблема - розв’язок», і це є визначальним при розробці аналітичного документа, який чітко спрямований і зосереджений на обстоюванні конкретної рекомендації щодо політики.

Сприйнявши такий цільовий підхід, слід знайти баланс між двома конкуруючими чинниками:

· необхідністю надання вичерпного опису проблеми та розгляду всіх можливих альтернативних варіантів у рамках поточної політики, що може включати й результати первинних досліджень автора документа, для того, щоб окреслена позиція заслуговувала на довіру і її можна було оцінити на основі наведеної інформації;

· та необхідністю представити це таким чином, щоб включити тільки релевантні знання й дані, потрібні як доводи на підтримку вашої аргументації.

Однією з найпоширеніших помилок, яких допускають автори аналітичних документів, це є намагання включити всю інформацію, яку вони здобули в процесі дослідження.

Принципова відмінність між аналітичним документом і традиційним теоретичним дослідженням полягає в тому, що аналітичний документ – це аргументація, побудована на цінностях, а не просто фрагмент холодної наукової об’єктивності. В аналітичному документі рекомендуються практичні розв’язання реальних проблем широкій і політизованій аудиторії. Незважаючи на ґрунтовний аналіз, експерту з державної політики ще й необхідно знайти таку позицію, яка дасть відчуття, що знайдений найкращий можливий варіант розв’язання проблеми.

Отже, нормативний аспект процесу вироблення й ухвалення рішення та оцінювання є також ключовим елементом аналітичного документа.

Аналітичний документ аргументовано обстоює застосування конкретного варіанта розв’язання проблеми.

Загалом, аналітичний документ - це головний комунікаційний інструмент, який використовують експерти з державної політики для поширення результатів своїх досліджень серед кола учасників державної політики. Для тих, хто займається переважно дослідженням політики, цільовою аудиторією для поширення аналітичних документів передусім є інші експерти в галузі дослідження або аналізу державної політики. Прямий зв’язок між двома галузями полягає в тому, що аналітики політики великою мірою базують написання своїх аналітичних документів на розробках дослідників політики. Однак аналітичні документи, створені аналітиками політики, суттєво відрізняються - вони адресовані безпосередньо виробникам рішень і на них серйозно впливає природа тісних стосунків аналітиків зі своїми клієнтами. Отже цільова аудиторія, для якої готується аналітичний документ є специфічною.

Крім особливостей цільової аудиторії, спрямованості та методології, аналітичний документ має певні характерні обсяг, формат та стиль викладу. Безумовно, обсяг аналітичного документа має бути настільки великим, наскільки це потрібно для надання докладної й переконливої аргументації. Аналітичні документи, які пишуть у галузі дослідження політики, як правило, є значно більшими за обсягом, ніж документи в галузі аналізу політики. Враховуючи спрямованість аналітичного дослідження і те, що багато дослідників вважають необхідним представити численну допоміжну документацію, нерідко такий аналітичний документ може бути обсягом близько 20 тис. слів. Однак існують різноманітні варіації. Аналітичний документ повинен мати обсяг, адекватний для розвитку переконливої аргументації.

По-друге, зважаючи на те, що аналітичні дослідження є великими за обсягом і їх можуть читати різні люди чи то для загального ознайомлення, чи для пошуку конкретних деталей, не дивно, що багато аналітичних документів мають формат, типовий для доповіді, тобто зміст, анотацію, поділ тексту на багато підрозділів і заголовків, нумерацію підрозділів, представлення даних у таблицях і (або) графіках та організацію інформації у вигляді маркованих пунктів. Ці характерні деталі, безумовно, допомагають ознайомитись і краще сприйняти інформацію. Отже, ефективний аналітичний документ зазвичай має формат доповіді

Нарешті, оскільки основною читацькою аудиторією аналітичних досліджень є інші експерти з державної політики, суть цих документів тяжіє до більшої науковості, ніж документи з аналізу політики. Незважаючи на це і враховуючи можливість, що дослідженням зацікавиться ширша аудиторія, в аналітичних документах доцільно використовувати просту мову, уникаючи наукового жаргону.

2. Важливим предметом уваги є загальна структура аналітичного документа та підходи до побудови тексту документа.

Типовими складовими аналітичного документа є такі структурні елементи:

· Назва

· Зміст

· Анотація/резюме

· Вступ

· Опис проблеми

· Варіанти політики

· Висновки та рекомендації

· Додатки

· Бібліографія

· Примітки

Виокремлення саме цих елементів, свідчить про єдиний підхід, який застосовують багато авторів при написанні аналітичних документів у галузі дослідження політики. Цей підхід, використання саме таких структурних елементів забезпечують реалізацію основних завдань та досягнення поставленої мети. Проте цей опис структури документа має слугувати орієнтиром, не обов’язково використовувати всі елементи в такому ж порядку в аналітичних документах. Головне – збалансуванню авторських цілей, характеру теми вашого дослідження й основної ідеї й очікувань читацької аудиторії. Аби знайти такий баланс, слід почати зі складання начерку свого аналітичного документа.