Медичний і біологічний захист населення .

Медичний захист передбачає своєчасне надання допомоги потерпілим і лі­кування їх, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій. Для цього проводять такі заходи:

1. Планують і використовують сили й засоби органів охорони здоров'я не­залежно від відомчої належності їх.

2. Розгортають у надзвичайних умовах потрібну кількість лікувальних за­кладів.

3. Своєчасно застосовують профілактичні медичні препарати.

4. Здійснюють контроль за харчовими продуктами, питною водою і джере­лами водопостачання.

5. Завчасно створюють і підготовляють спеціальні формування.

6. Накопичують медичні засоби захисту, медичне та спеціальне майно і техніку.

7. Контролюють стан довкілля, санітарно-гігієнічну та епідеміологічну си­туацію.

8. Готують медичний персонал і проводять загальне медико-санітарне на­вчання населення.

Біологічний захист — це захист від біологічних засобів ураження, який включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження залежно від їх твиду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господар­ських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає:

Ø своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів за­хисту;

Ø запровадження режимів карантину та обсервації;

Ø знезаражування осередку ураження;

Ø необхідне знезаражування людей, тварин тощо;

Ø своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

Ø проведення екстреної та специфічної профілактики;

Ø дотримання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності й господарювання, та населен­ням.

Карантин — це система державних заходів, які включають режимні, адміністративно-господарські, протиепідемічні, санітарні і лікувально-профі­лактичні заходи, направлені на локалізацію і ліквідацію осередків бактеріаль­ного ураження.

Карантин (обсервація) вводиться наказом начальника цивільної оборони країни (області) після отримання попередніх результатів бактеріологічних до­сліджень із встановленням збудника інфекції. (Зразок наказу в додатку за пе­реліком № 71 Закону України «Про захист населення і територій від над­звичайних ситуацій техногенного і природного характеру» № 1809-ІІІ від 08.06.2000 р., де визначаються завдання всім службам, які задіяні на ліквіда­ції осередку особливо небезпечної інфекції.)

Введення карантину супроводжується одночасним введенням режиму об­сервації на всіх адміністративних територіях приблизно в радіусі 10 км.

Проведення карантинних заходів здійснюється всіма міністерствами, ві­домствами та організаціями відповідно до вимог законодавчих нормативних актів.

Методичне керівництво з організації та проведення карантинних обсерва­ційних заходів в осередках особливо небезпечної інфекції (далі — ОНІ) покла­дається на медичну службу, яка разом з виконанням заходів з медичного забез­печення попередньо встановлює принципи та вихідні положення з тактики дій служб цивільної оборони щодо локалізації та ліквідації осередку ОНІ, дає кон­кретні рекомендації з режиму, бере участь у контролі за проведенням каран­тинних заходів.

Карантин (обсервація) відміняється наказом начальника цивільної оборо­ни України (області) не раніше ніж пройде термін інкубаційного періоду цього захворювання з моменту ізоляції останнього хворого і проведення заключної дезінфекції в осередку ураження.

Для проведення карантинних заходів призначається адміністрація каран­тину. Начальником карантину призначають представника адміністрації, за­ступником начальника карантину — епідеміолога від санітарно-епідеміологічної служби. Комендантську службу очолює представник служби охорони громадського порядку. Також призначають по одному представнику від служб цивільної оборони, які задіяні в ліквідації осередку ОНІ.

При запровадженні карантину передбачаються:

Ø озброєна охорона всієї зони карантину;

Ø суворий контроль за в'їздом та виїздом населення і вивозом майна із зони карантину;

Ø заборона проїзду через осередок ураження автомобільного транспорту;

Ø створення обсерваторів та проведення заходів з обсервації осіб, що зна­ходилися в осередку і вибувають за межі зони карантину;

Ø обмеження спілкування між окремими групами населення;

Ø встановлення протиепідемічного режиму для населення, роботи місько­го транспорту, роботи торговельної мережі і підприємств громадського харчу­вання, об'єктів народного господарства залежно від епідемічної обстановки, що склалась, але який забезпечує їх безперервну роботу;

Ø забезпечення населення продуктами харчування і промисловими това­рами першої необхідності з урахуванням правил протиепідемічного режиму;

Ø встановлення суворого протиепідемічного режиму роботи медичних за­кладів;

Ø проведення заходів із знезаражування об'єктів зовнішнього середови­ща, промислової продукції та санітарної обробки населення;

Ø переведення всіх об'єктів харчової промисловості на спеціальний техно­логічний режим роботи, який гарантує нешкідливість продукції, яку випус­кає об'єкт;

Ø проведення екстреної та специфічної профілактики;

Ø раннє виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція та госпіталізація;

Ø контроль за суворим виконанням населенням, підприємствами, мініс­терствами та відомствами встановлених правил карантину;

Ø проведення санітарно-просвітницької роботи.

При проведенні обсервації передбачаються:

Ø обмеження виїзду, в'їзду і транспортного проїзду всіх видів транспорту через зону обсервації;

Ø проведення знезаражування об'єктів зовнішнього середовища;

Ø активне виявлення хворих, їх ізоляція, госпіталізація;

Ø проведення санітарної обробки ураженого населення;

Ø проведення екстреної профілактики серед осіб, які були в контакті з хво­рими;

Ø посилення медичного контролю за проведенням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;

Ø посилення ветеринарно-бактеріологічного контролю за ураженими сіль­ськогосподарськими тваринами і продукцією тваринництва;

Ø встановлення протиепідемічного режиму роботи медичних закладів.

Комендантська служба організовується для забезпечення ізоляції каран­тинної зони, щоб виключити винесення інфекції за її межі і зменшити переда­чу інфекції в осередку.

Озброєна варта забезпечується службою охорони громадського порядку ра­зом з військовими підрозділами шляхом виставлення постів охорони по пери­метру осередку і цілодобового патрулювання.

Для контролю за здійсненням протиепідемічного режиму при в'їзді та ви­їзді населення, вивезенні вантажів розгортаються спеціальні формування, контрольно-пропускні пункти (КПП), до складу яких входять санітарно- контрольні пункти (СКП).

Із зони карантину дозволяється вивозити різні вантажі за наявності доку­ментів про їх знезараження. Виїзд, вихід людей із зони карантину дозволяєть­ся особам за наявності в них документа про проходження обсервації. Ввіз ван­тажів у зону карантину (до передавально-перевантажувального пункту) здійс­нюється особами, які супроводжують вантажі, при суворому виконанні вста­новлених правил карантину.

У зону карантину безперешкодно допускаються формування цивільної обо­рони та окремі фахівці, направлені для проведення заходів з ліквідації осеред­ків ураження, а також особи, які постійно проживають на території зони ка­рантину, але виїхали з неї до встановлення карантину.

Санітарно-контрольний пункт призначається від санітарно-епідеміо­логічної служби і на нього покладається:

v перевірка посвідчень про проходження обсервації в осіб, які вибувають із зони карантину;

v перевірка документів про проведення вакцинації (за необхідності в осіб, які прибувають у зону карантину;

v в окремих випадках видача засобів термінової неспецифічної профілак­тики особам, які прибувають у зону карантину);

v медичний нагляд за особами, які супроводжують вантаж, транспортни­ми бригадами, особовим складом КПП;

v виявлення інфекційних хворих серед осіб, які вибувають із зони каран­тину і які прибувають до неї, та їх ізоляція.

Вивіз вантажів із карантинної зони здійснюється після їх знезараження.

Документи про знезараження вантажів та їх нешкідливість видаються ві­домствами, які відправляють вантажі.

Продукція харчових підприємств із карантинної зони має бути в захисній тарі та перевозитися в щільно закритих ящиках.

Обмеження спілкування населення в карантинній зоні встановлюється за­лежно від епідемічної обстановки. Воно досягається шляхом:

Ø заборони вільного пересування населення і транспорту всередині населе­них пунктів, на які накладено карантин;

Ø відміни занять у всіх навчальних закладах, закриття дитячих закладів або переведення їх на цілодобову роботу;

Ø заборони масових заходів, закриття театрів, клубів;

Ø закриття ринків;

Ø організації забезпечення населення продуктами харчування та речам першої потреби.

Населення, що проживає у зоні карантину, зобов'язане суворо дотриму-ватися встановлених правил карантину, а саме:

Ø використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання;

Ø застосовувати засоби екстреної та специфічної профілактики;

Ø проходити санітарну обробку, проводити знезараження одягу та помешкання

Ø своєчасно повідомляти про появу в сім'ї, у квартирах хворих;

Ø суворо дотримуватися правил особистої гігієни.