Основна робота з організації кредитного процесу в банку може бути подана у вигляді таких етапів.

1 етап. Формування портфеля кредитних заявок;

2 етап. Проведення переговорів із потенційним клієнтом;

3 етап. Прийняття рішення про доцільність надання кредиту та форму його надання;

4 етап. Оформлення кредитної справи;

5 етап. Робота з клієнтом після отримання ним позики;

6 етап. Повернення кредиту з процентами і закриття кредит­ної справи.

статус «Спеціальний контроль»:

— несплата процентів і/чи неповернення основної суми боргу або її частини;

— несприятлива зміна у вартості забезпечення кредиту;

— більш низькі, ніж передбачалося, надходження на рахунок;

— фінансові показники, що відбивають несприятливе становище.

 

Угода з відпрацьовування питання повернення кредиту вимагає прийняття одного чи кількох із названих заходів:

— нерентабельні види діяльності повинні бути припинені;

— ніякого нового інвестування в устаткування і будівлі;

— скорочення заробітної плати, включаючи виплачувану власникам;

— скорочення числа робочих місць;

— присутність представника банку в Раді директорів підприємства;

— розробка нового графіка погашення кредиту, розрахованого на більш тривалий період;

— конверсія кредиту, тобто консолідація процентів і основних сум по одному чи кільком кредитах та розробка нового графіка погашення процентів і сум кредиту з новими процентними ставками;

— анулювання штрафних санкцій за простроченими кре-
дитами;

— дозвіл позичальнику реалізувати закладене майно (частково чи цілком), за умови направлення коштів від реалізації на погашення боргу;

— розробка схем діяльності позичальника із залученням у дані схеми інших юридичних організацій, зацікавлених у співробітництві, або тих, що беруть участь у виробничому циклі, однією з ланок якого є позичальник.

До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:

— строкові депозити, які розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;

— кредити, які надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;

— рахунки суб’єктів господарської діяльності за овердрафтом за факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими операціями;

— кошти, що надані суб’єктами господарської діяльності за операціями репо;

— кредити, що надані у формі врахування векселів, та сумнівна заборгованість за ними;

— кредити суб’єктам господарської діяльності у поточну діяльність, в інвестиційну діяльність;

— сумнівна заборгованість за кредитами, що надані суб’єктам господарської діяльності;

— кредити, які надані центральним і місцевим органам держав­ного управління та сумнівна заборгованість за цими кредитами;

— кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, які надані фізичними особами, та сумнівна заборгованість за ними;

— гарантії, акцепти та авалі, що надані банком;

— сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам;

— гарантії та авалі що надані клієнтам;

— сумнівні гарантії, що надані банкам та клієнтам;

— зобов’язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам

Класифікація позичальників

Клас «А» — фінансова діяльність дуже добра і надалі проводитиметься на такому ж рівні (прибуткова та рівень рентабельності вищий, ніж середньогалузевий),

Клас «Б» — фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу «А» (тобто фінансова діяльність добра або дуже добра, рентабельність на середньогалузевому рівні, окремі економічні показники погіршились або мають незначні відхилення від мінімально прийнятних значень

Клас «В» — фінансова діяльність задовільна (рентабельність нижча, ніж галузевий рівень, деякі економічні показники не відповідають мінімально прийнятним значенням).

Клас «Г» — фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають встановленим значенням) і спостерігається її нестабільність упродовж року; є високий ризик значних збитків; імовірність повного погашення кредитної заборгованості та процентів за нею є низькою.

Клас «Д» — фінансова діяльність незадовільна, є збитки (кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою, показники не відповідають встановленим значенням, імовірність виконання зобов’язань з боку позичальника банку практично відсутня).

Категорія кредитної операції

Фінансовий стан позичальника (клас)	Обслуговування боргу позичальником (група)
	«добре»	«слабке»	«незадовільне»
А	стандартна	під контролем	субстандартна
Б	під контролем	субстандартна	сумнівна
В	субстандартна	сумнівна	безнадійна
Г	сумнівна	безнадійна	безнадійна
Д	безнадійна	безнадійна	безнадійна

 

Операції	Гарантії				Застава
	Кабінету Міністрів України, %	Урядів країн категорії «А», %	Міжнародних багатосторонніх банків, %	Банків з рейтингом не нижче, ніж «інвестиційний клас», забезпечені гарантії банків України, %	Майнових прав на грошові депозити, %	Державних цінних паперів, %	Недержавних цінних паперів, дорогоцінних металів, нерухомого майна та інших майнових прав, %	Рухомого майна, %
Стандартна	100	100	100	100	100	100	50	25
Під контролем	100	100	100	100	100	80	40	20
Субстандартна	50	100	100	100	100	50	20	10
Сумнівна	20	20	20	20	100	20	10	0
Безнадійна	0	0	0	0	0	0	0	0

 

 

Кредитна операція	Коефіцієнт резервування, %
Стандартна	2
Під контролем	5
Субстандартна	20
Сумнівна	50
Безнадійна	100

Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування. А саме:

№ групи	Коефіцієнт резервування, %
1	0
2	2
3	10
4	20
5	30
6	40
7	50
8	100

Джерелом формування резерву під стандартну заборгованість є прибуток минулих років, відрахування до цього резерву провадяться щоквартально. За кредитами, що віднесені до інших груп — під контролем, субстандартними, сумнівними і безнадійними, — створюється спеціальний резерв, відрахування до якого відносяться до витрат комерційного банку.