Аналіз використання основного та оборотного капіталів позичальника

цьому ефективність використання оборотного капіталу оцінюють за допомогою таких показників:

— тривалість обороту капіталу в днях;

— кількість оборотів або швидкість оборотності капіталу за певний період (разів);

— коефіцієнт закріплення (завантаження) оборотним капіталом вартості реалізованої продукції;

— оборотність окремих елементів оборотного капіталу.

.

Кількість оборотів (швидкість оборотності) оборотного капіталу за певний період часу визначається за формулою:

.

Коефіцієнт закріплення (завантаження) оборотного капіталу визначається за формулою:

.

Показник фондовіддачі розраховується:

 

Рентабельність його активів:

,

де П _r — чистий прибуток;

А — активи;

Рентабельність продажу:

,

де П _r — чистий прибуток;

О_р — обсяг реалізації продукції (без ПДВ);

Рентабельність підприємства:

,

де П _r — чистий прибуток;

ОК — середньорічна вартість основного капіталу;

ОбК — середньорічна вартість оборотного капіталу.

Рентабельність акціонерного капіталу:

,

де П _r — чистий прибуток;

АК — акціонерний капітал.

Рентабельність витрат:

,

де П _r — чистий прибуток;

В — витрати підприємства.

Три укрупнені об’єкти кредитування:

1) формування основних коштів суб’єктів господарювання та інші інвестиційні цілі;

2) формування їх оборотних коштів;

3) споживчі цілі.

Комерційний кредит — це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарські відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.

Лізинговий кредит — це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Об’єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно.

Іпотечний кредит — це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Споживчий кредит — кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачене умовами кредитного договору.

Консорціумний кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом такими способами:

а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб’єктам господарської діяльності;

б) шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється залежно від потреби в кредиті;

в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

Класифікація банківських кредитів: за основними категоріями позичальників кредити поділяються на ті, що надаються:

а) галузям народного господарства;

б) населенню;

в) державним органам влади.

За цільовим спрямуванням кредити поділяються на:

а) виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів);

б) споживчий (споживчі цілі населення).

Залежно від кількості кредиторів розрізняють кредити:

а) надані одним банком;

б) консорціальні;

в) паралельні, що передбачають участь у їх наданні кількох банків. При цьому кредити одному позичальникові надають різні банки, але на одних, завчасно погоджених, умовах.

За характером і способом сплати процентів:

а) з фіксованою процентною ставкою;

б) з плаваючою процентною ставкою;

в) зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів;

г) зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит).

За строками користування:

а) короткострокові — до 1 року;

б) середньострокові — до 3 років;

в) довгострокові — понад 3 роки.

За забезпеченням:

а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

г) незабезпечені (бланкові).

За ступенем ризику:

а) стандартні кредити;

б) кредити з підвищеним ризиком.

За методами надання:

а) у разовому порядку;

б) відповідно до відкритої кредитної лінії;

в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, зі стягненням комісії за зобов’язання).

Залежно від порядку погашення:

а) водночас;

б) у розстрочку;

в) достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);

г) з регресією платежів;

д) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

 

На рівень позичкового процента впливають такі фактори:

— облікова ставка ЦБ;

— рівень інфляції;

— строк позички;

— ціна сформованих ресурсів;

— ризик;

— розмір позички;

— попит на банківські позички;

— якість застави;

— зміст заходів, що кредитуються;

— витрати на оформлення позички;

— ставка банку-конкурента;

— характер відносин між банком і клієнтом;

— норма прибутку від інших активних операцій.