Перспективи дерев'яного будинкобудування

 

       З усіх видів дерев’яних будівель найбільшого поширення набули будівлі з бруса. Використання для їх будівництва пустотілого будівельного бруса із тонкомірної низько товарної деревини дозволяє знизити вартість будівництва і підвищити його якість.

  Залучення до переробки тонкомірної низько товарної деревини, яка в загальному об’ємі лісосічного фонду в середньому складає 30% (і більше), є важливим, поки що не використаним резервом деревної сировини для виробництва різних видів продукції, у тому числі і будівельних матеріалів. вихід пиломатеріалів із тонкомірної сировини (діаметр 8-14 см) складає біля 50%. Виробництво пустотілого бруса дозволяє найбільш ефективно використовувати різну низько товарну деревину. Технологічний процес включає наступні основні операції:

- сортування деревини за групами діаметрів і за якістю;

- обкорювання деревини;

- торцювання колод у розмір;

- формування лисок на колоді з чотирьох сторін;

- поздовжнє розпилювання колоди на чотири сегменти;

- пропилювання компенсаційних канавок в сегментах;

- сушіння сегментів;

- нанесення клею;

- збір сегментів;

- склеювання (пресування);

- зрощування (на зубчатий шип);

- розкрій по довжині;

- калібрування;

- герметизація торців;

- пакування.

 

  Перспективність розвитку технології виробництва пустотілих брусів підтверджується тим, що вона дуже ефективна при переробці тонкоміру.

 

 

        

 

Лекція №11

Розділ  3 Дерев’яні будинки

 

Тема 3.2 Конструкційні елементи дерев’яних будинків

 

2. Мета: освітня – ознайомлення студентів з профільним брусом, оциліндрованими колодами, полегшеними плитами із масивної деревини; виховна – виховувати любов до обраної професії

 

3. Міжпредметні зв’язки: 2.11 Обл. Тема 2.2

 

4. Методи та прийоми викладання: Лекція з елементами бесіди 

 

5. Матеріально-технічне забезпечення:

5.1 Роздавальний матеріал із типами профільних брусів; полегшеними плитами із масивної деревини.   

 

5. Самостійна робота: Опрацювати питання «Обкорені і оциліндровані колоди»; Інтернет № 13

 

6. Література:  Інтернет №13. Особливості конструкцій дерев’яних будинків.

План

1. Профільний брус

2. Полегшена плита із масивної деревини.

3. Обкорені і оциліндровані колоди.

 

БУДІВЛІ ІЗ БРУСА

 

  Будинки з бруса є сьогодні найбільш поширеним видом дерев’яних будівель. Конструкція будинку із бруса така ж, як і в будинків із рубленої та оциліндрованої колоди. Перевагою користуються гладкі і рівні стіни зовні і всередині приміщення. Профіль бруса дозволяє з високою точністю підганяти всі деталі. Тому будинки з нього швидко складаються, мають респектабельний і охайний вигляд, а головне – не потребують внутрішнього опорядження. Брус буває пиляний, струганий і клеєний. Пиляний брус у заводських умовах підлягає мінімальній обробці. З круглих колод природної вологості (50-70%) на пилорамах випилюють прямокутний брус різного січення (100х100, 100х150, 150х150, 150х200, 200х200 і т.д.) і різної форми профілю. У такому вигляді брус поступає на будівельну площадку, де з нього збирають стіни будинку. Основні недоліки стін із пиляного бруса – поява тріщин у процесі висихання і значна осадка (7 – 10 см) у перші 5-6 місяців після зведення будинку.

Струганий брус має такі ж розміри, як і пиляний, але його сушать в заводських умовах до вологості 20-25 %, а потім стругають на спеціальному обладнанні. Осадка стін із струганого бруса незначна, а поверхню можна прикрасити емалями і лаками. Для того, щоб через недостатнє висушування бруса запобігти осадці будівлі, в брусі роблять горизонтальний внутрішній пропил. При цьому сам брус зовні залишається гладким і не покривається тріщинами. При збірці за рахунок пропилів утворюються повітряні пусті місця – кишені. А оскільки повітря – найкращий утеплювач, то стіни із профільного бруса зберігають тепло у 1,6 рази краще, ніж стіни із звичайного гладкого бруса.

  Для захисту і утеплення будівлі використовують мінеральну вату, для обшивки зовнішніх стін – сайдинг, вагонку або інші матеріали. Щоб підвищити щільність з’єднання, в горизонтальні щви вкладають волок, льон, джутове волокно, синтетичну плівку, або спеціальний герметик. Клеєний брус – це будівельний матеріал нового покоління, використання якого усуває недоліки, пов’язані з використанням традиційного цільного бруса.

Переваги клеєного бруса тим очевидні, чим товстіший брус. Клеєний брус склеюється в спеціальних пресах з двох, трьох і більше елементів (ламелей) таким чином, що найбільш міцний шар колоди – його серцевина – знаходиться ззовні готового елементу. При склеюванні ламелей напрям деревних волокон в них задається у протилежні сторони, що запобігає коробленню бруса при зміні вологості. Завдяки використанню високоякісних клеїв у повітря приміщень не виділяються шкідливі речовини. Клеєний із двох і більше ламелей брус в меншій мірі підлягає утворенню тріщин, ніж струганий брус. Висушування заготівок запобігає осадці будівлі. Із клеєного бруса виготовляють профільований брус, який має зверху трапецевидні гребені, а знизу пази такої ж конфігурації. Гребені і пази жорстко зв’язують вище лежачий брус з нижче лежачим. Відсутність осадки дозволяє зразу після монтажу коробки ставити вікна і двері. Основні переваги клеєного профільованого бруса6 велика порівняно з звичайною деревиною міцність; менша теплопровідність; відсутність усушечних тріщин і стабільні геометричні розміри. Пази і гребені по довжині бруса жорстко фіксують його в стіні і не пропускають вологу (ущільнювач не потрібен). Стіни із клеєного профільованого бруса мають високу якість поверхонь. Використання клеєного профільованого бруса дозволяє суттєво зекономити терміни будівництва і знизити його вартість.

    Типовий технологічний процес виготовлення клеєного профільованого бруса включає наступні основні операції:

1. Сушка обрізної дошки (забезпечення вологості пиломатеріалів у межах 10  2% і зняття внутрішніх напружень).

2. Розпилювання обрізної дошки (отримання заготівок необхідної ширини).

3. Попереднє торцювання заготівок (усунення коливання заготівок для зменшення припуску на подальшу обробку; обрізання торців заготівок з тріщинами після сушки).

4. Викриття дефектів на заготівках і забезпечення базових поверхонь для наступної обробки.

5. Вирізання дефектних місць на заготівках (отримання бездефектних заготівок для наступного зрощення по довжині).

6. Зрощування заготівок по довжині. Отримання ламелі (нарізання на торцях заготівок зубчатих шипів, нанесення шару клею товщиною 0,1-0,3 мм на шипи і зрощування по довжині бездефектних заготівок в ламель з торцюванням у розмір).

7. Калібрування ламелей (поздовжнє фрезерування з метою зняття напливів клею, сходин між заготівками, отримання точних геометричних форм і високої чистоти поверхонь площин в межах 200 мкм для склеювання по площині).

8. Сортування ламелей. Нанесення клею на площину ламелей (нанесення клею товщиною 0,1 – 0,3 мм на плоскі поверхні ламелей для подальшого склеювання.

9. Склеювання ламелей в брус (склеювання оброблених ламелей по площині на гладку фугу пресуванням з рівномірно розподіленим зусиллям для виключення не проклеєних місць і різнотовщинності клейового шва).

10. Калібрування клеєного бруса і профілювання 9поздовжнє фрезерування з метою зняття напливів клею, отримання точних геометричних форм і профілю, а також чистоти поверхні не менше 200 мкм).

11. Торцювання у розмір по довжині.

 

 

 

 

Заняття 18

Лекція №13

Розділ 4 Меблеві вироби