Будівлі з рублених та круглих оциліндрованих колод

 

      Найдавнішим, дорогим і довготривалим за часом є будівництво будинку з  колод ручної рубки. Будівельним матеріалом служить очищений від кори стовбур, якому сокирою надають більш-менш округлу форму, вирубають пази та елементи замків для з’єднання з іншими колодами. Стіни будинків зводять із горизонтально вкладених колод, між якими прокладають ущільнювач від задування (мох, пакля, льоноватин та ін.). Виготовлення і збирання будинку здійснюється на місці будівельною бригадою висококваліфікованих спеціалістів. Колоди обробляють вручну за допомогою сокири, електрорубанків і іншого ручного інструменту. Колоди для стін повинні мати у розрізі діаметр від 24 до 40 см. Обв’язка будівлі виконується із колод потовщених діаметрів (обв’язувальний вінець). Вінці поєднують між собою в паз, який вибирають з нижньої сторони кожної колоди. Ширина паза, залежно від кліматичних умов, коливається від 13 до 15 см. Форма паза – напівокруглість. Стіни рубленого дому зводять, як правило, із свіжозрубаного дерева. Сушка деревини проходить на зрубі. При висиханні в колодах утворюються тріщини.

Для запобігання (або зменшення) їх утворення у колоді роблять пропил по всій довжині, глибиною до центру. При будівництві необхідно враховувати осадку стіни. Зазвичай стіни всихають на 150 мм від рівня підлоги після першого сезону, так, що дім, зрубаний вручну, повинен перед проведенням опоряджувальних робіт постояти не менше року. Після осадки будинку проводять додаткове ущільнення щілин, обшивку дверних і віконних коробок. Сучасні технології дозволяють будувати зруби з оциліндрованої колоди, при цьому труднощі монтажу і трудомісткі процеси обробки переносяться на виробництво. На буд майданчик поступають не заготівки, а вже готові деталі. У заводських умовах колода сушиться у спеціальних камерах, проходить оциліндровку, після якої має стандартний по всій довжині діаметр. Для зменшення розтріскування на лицьових поверхнях по всій довжині колоди роблять запили, які потім зафарбовують гідро ізолюючим розчином. Усю колоду обробляють антисептиком. Сучасне деревообробне обладнання дозволяє виготовляти колоди досить великих діаметрів (24 – 32 см і навіть більше), що не поступається колоді, зрубаній вручну

Будинки із оциліндрованої колоди коштують відносно недорого. Для отримання оциліндрованої колоди використовується свіжозрубана колода. У процесі машинної обробки для надання колоді рівної круглої форми (оциліндровки) знімається верхній, більш вологий і менш щільний шар деревини, який найбільш піддається гниттю і ураженню грибком. Максимальна довжина отриманої колоди складає 6 м.

     Готова колода має:

- «чашку» або «напівчашку» для з’єднання колод між собою;

- Компенсаційний пропил для зменшення поздовжніх тріщин;

- «ложе» для вкладання колод одна на одну.

  Використання від торцьованих «напівчашок» дозволяє зрощувати колоди на будь-яку довжину у відповідності до проекту. Після оциліндрування і нарізки «чашок» колода проходить комплексну антисептичну і протипожежну обробку, маркується і складається для відправки на об’єкт зборки. Відмінною особливістю технології будівництва із оциліндрованої колоди, що не підлягає заводській сушці, є наявність невеликих поздовжніх тріщин. Це пояснюється тим, що колода обробляється свіжоспиленим при вологості 65-80% і в міру природної сушки колоди протягом 1,5-2 років його вологості досягає 15-20%. Чим більшою є вологість колоди і вищою температура сушки (оточуючого середовища), тим більшими є тріщини. Тому здавна рекомендують використовувати для будівництва ліс зимової рубки, коли вологість деревини – найменша. Наявність у колоді вибірки (елемента «ложе») спрямовує вихід вологи від центру колоди по короткому шляху. Для зменшення кількості тріщин на зовнішніх сторонах колоди використовують компенсаційний пропил, що локалізує тріщини усушки. Після збирання зрубу тріщини в оциліндрованих колодах будуть закриті іншими колодами.

 

БУДІВЛІ ІЗ БРУСА

 

  Будинки з бруса є сьогодні найбільш поширеним видом дерев’яних будівель. Конструкція будинку із бруса така ж, як і в будинків із рубленої та оциліндрованої колоди. Перевагою користуються гладкі і рівні стіни зовні і всередині приміщення. Профіль бруса дозволяє з високою точністю підганяти всі деталі. Тому  будинки з нього швидко складаються, мають респектабельний і охайний вигляд, а головне – не потребують внутрішнього опорядження. Брус буває пиляний, струганий і клеєний. Пиляний брус у заводських умовах підлягає мінімальній обробці. З круглих колод природної вологості (50-70%) на пилорамах випилюють прямокутний брус різного січення (100х100, 100х150, 150х150, 150х200, 200х200 і т.д.) і різної форми профілю. У такому вигляді брус поступає на будівельну площадку, де з нього збирають стіни будинку. Основні недоліки стін із пиляного бруса – поява тріщин у процесі висихання і значна осадка (7 – 10 см) у перші 5-6 місяців після зведення будинку.

Струганий брус має такі ж розміри, як і пиляний, але його сушать в заводських умовах до вологості 20-25 %, а потім стругають на спеціальному обладнанні. Осадка стін із струганого бруса незначна, а поверхню можна прикрасити емалями і лаками. Для того, щоб через недостатнє висушування бруса запобігти осадці будівлі, в брусі роблять горизонтальний внутрішній пропил. При цьому сам брус зовні залишається гладким і не покривається тріщинами. При збірці за рахунок пропилів утворюються повітряні пусті місця – кишені. А оскільки повітря – найкращий утеплювач, то стіни із профільного бруса зберігають тепло у 1,6 рази краще, ніж стіни із звичайного гладкого бруса.

  Для захисту і утеплення будівлі використовують мінеральну вату, для обшивки зовнішніх стін – сайдинг, вагонку або інші матеріали. Щоб підвищити щільність з’єднання, в горизонтальні щви вкладають волок, льон, джутове волокно, синтетичну плівку, або спеціальний герметик. Клеєний брус – це будівельний матеріал нового покоління, використання якого усуває недоліки, пов’язані з використанням традиційного цільного бруса.

Переваги клеєного бруса тим очевидні, чим товстіший брус. Клеєний брус склеюється в спеціальних пресах з двох, трьох і більше елементів (ламелей) таким чином, що найбільш міцний шар колоди – його серцевина – знаходиться ззовні готового елементу. При склеюванні ламелей напрям деревних волокон в них задається у протилежні сторони, що запобігає коробленню бруса при зміні вологості. Завдяки використанню високоякісних клеїв у повітря приміщень не виділяються шкідливі речовини. Клеєний із двох і більше ламелей брус в меншій мірі підлягає утворенню тріщин, ніж струганий брус. Висушування заготівок запобігає осадці будівлі. Із клеєного бруса виготовляють профільований брус, який має зверху трапецевидні гребені, а знизу пази такої ж конфігурації. Гребені і пази жорстко зв’язують вище лежачий брус з нижче лежачим. Відсутність осадки дозволяє зразу після монтажу коробки ставити вікна і двері. Основні переваги клеєного профільованого бруса6 велика порівняно з звичайною деревиною міцність; менша теплопровідність; відсутність усушечних тріщин і стабільні геометричні розміри. Пази і гребені по довжині бруса жорстко фіксують його в стіні і не пропускають вологу (ущільнювач не потрібен). Стіни із клеєного профільованого бруса мають високу якість поверхонь. Використання клеєного профільованого бруса дозволяє суттєво зекономити терміни будівництва і знизити його вартість.

    Типовий технологічний процес виготовлення клеєного профільованого бруса включає наступні основні операції:

1. Сушка обрізної дошки (забезпечення вологості пиломатеріалів у межах 10  2% і зняття внутрішніх напружень).

2. Розпилювання обрізної дошки (отримання заготівок необхідної ширини).

3. Попереднє торцювання заготівок (усунення коливання заготівок для зменшення припуску на подальшу обробку; обрізання торців заготівок з тріщинами після сушки).

4. Викриття дефектів на заготівках і забезпечення базових поверхонь для наступної обробки.

5. Вирізання дефектних місць на заготівках (отримання бездефектних заготівок для наступного зрощення по довжині).

6. Зрощування заготівок по довжині. Отримання ламелі (нарізання на торцях заготівок зубчатих шипів, нанесення шару клею товщиною 0,1-0,3 мм на шипи і зрощування по довжині бездефектних заготівок в ламель з торцюванням у розмір).

7. Калібрування ламелей (поздовжнє фрезерування з метою зняття напливів клею, сходин між заготівками, отримання точних геометричних форм і високої чистоти поверхонь площин в межах 200 мкм для склеювання по площині).

8. Сортування ламелей. Нанесення клею на площину ламелей (нанесення клею товщиною 0,1 – 0,3 мм на плоскі поверхні ламелей для подальшого склеювання.

9. Склеювання ламелей в брус (склеювання оброблених ламелей по площині на гладку фугу пресуванням з рівномірно розподіленим зусиллям для виключення не проклеєних місць і різнотовщинності клейового шва).

10. Калібрування клеєного бруса і профілювання 9поздовжнє фрезерування з метою зняття напливів клею, отримання точних геометричних форм і профілю, а також чистоти поверхні не менше 200 мкм).

11. Торцювання у розмір по довжині.

 

 

БУДІВЛІ КАРКАСНОЇ СИСТЕМИ

    Якщо при зрубній конструкції будівлі зовнішні і внутрішні стіни є несучими, то при каркасній системі основним конструктивним елементом є остов, що вимагає заповнення.

   Каркасна конструкція більш економна порівняно із зрубною, швидше зводиться, наділена значною міцністю при мінімальних затратах матеріалу і дозволяє вносити зміни у планування споруди у процесі будівництва. Каркасні будівлі порівняно з іншими видами – не дорогі, вони на 15-20% дешевші будинків із оциліндрованого бруса. Будівлі достатньо теплі, але в плані екологічності поступаються будівлям із колод і бруса у зв’язку з використанням у обшивці стін синтетичних матеріалів, що утруднюють повітро- і вологообмін. Сучасне каркасне будівництво можна розділити на дві групи. До першої відноситься каркасна система на платформі, коли будівництво відштовхується від підлоги і служить поверхнею для встановлення вертикальних елементів і стійково-балкова каркасна система, що являє собою поєднання стійок і балок – остова для всієї конструкції. За рахунок збільшення довжини вертикальних опор деревяні споруди, що зводяться за каркасним принципом, можуть бути двох- і трьохповерховими. Каркасна система потребує двостороннього облицювання: зовні – вітро- і волого непроникаючими матеріалами, всередині – деревом чи гіпсокартоном. Між цими двома шарами кладеться утеплювач.

Другий вид каркасного будівництва – поєднання каркасного зі щитовим. Щит з обв’язкою обшивається з двох боків дошками або водостійкою фанерою, а всередині прокладається тепло- і звукоізолюючий матеріал. Використання щитових елементів значно прискорює процес зведення споруди. Стіни будівлі потребують штукатурки, опорядження офактуреним тесом, сайдингом або облицювання цеглою.

   Переваги каркасних будівель:

- Коробка зводиться за 2 тижні, решту часу займає опорядження будівлі;

- За теплоізоляційними властивостями стіна каркасного дому товщиною 150 мм відповідає стіні з цегли товщиною 600 мм;

- Стабільні теплові характеристики будівлі в будь-який час року: в сильний мороз такий будинок надовго залишається теплим, при відключенні опалювання температура в будівлі знижується в середньому на 2  на добу;

- У спекотну погоду в будівлі прохолодно і комфортно;

- При будівництві каркасного будинку немає проблем з осадкою стін.

 

ОПОРНО-БРУСОВІ БУДІВЛІ

    Опорно-брусові будівлі або будинки, зведені за технологією drop-log, поєднують в собі переваги каркасних будівель і будівель з клеєного профільованого бруса. Технологія такого простою включає в себе зведення несучої каркасної конструкції, опорядження зовнішніх стін сухим профільним брусом, прокладку утеплювача і обшивку внутрішньої поверхні стін опоряджуваними панелями (дерево, гіпсокартон). В таких будівлях практично відсутня осадка, є високий запас міцності несучої конструкції. Поверхні стін не потребують додаткового опорядження і завдяки високому ступеню просушування профільного бруса не міняють форму